Статистика виращивания зерна

                             0,5184 > 0,4968.

     Результати  вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур ВАТ “Колос” наведені в таблиці 3.5.

                                             Таблиця 3.5

Результати  вирівнювання динамічного  ряду урожайності  зернових культур

4. Аналіз розміру і структури посівних площ

 

     Перед тим як розглянути розмір і структуру посівних площ ВАТ ”Колос” проаналізуємо структуру земельного фонду даного господарства.

     Відповідно  до стану і виробничого використання земельний фонд поділяють на окремі види земельних угідь. Земельні угіддя – це ділянки землі, які різняться природними властивостями і способом господарського використання. Їх поділяють на сільськогосподарські і несільськогосподарські.

     До сільськогосподарських належать угіддя, які придатні і використовуються для виробництва продукції рослинництва й тваринництва. Це рілля, перелоги, сіножаті, пасовища і багаторічні насадження.

     До  несільськогосподарських угідь належать землі під лісом, деревно- чагарникові насадження, землі під водою, болота, землі під дорогами і прогонами, піски, яри, землі під виробничими будівлями і дворами та інші землі, непридатні для використання в сільському господарстві.

     Під структурою земельних угідь розуміють  частку окремих видів угідь у  загальній земельній площі. Динаміка і структура земельного фонду ВАТ “Колос” наведені в таблиці 4.1.

                                                                           Таблиця 4.1

     Динаміка  і структура земельного фонду

 

     З даних таблиці 4.1 видно, що протягом 2004 – 2006рр. загальна земельна площа зменшилась на 901 га. За рахунок несільськогосподарських угідь, посівна площа залишилась майже незмінною і в 2006р. становить близько 98%.

     Побудуємо гістограму динаміки і структури  земельного фонду даного господарства за 2000-2002 роки (рис.1).     

     Далі  зробимо аналіз динаміки і структури посівних площ господарства.

     Посівною  називають площу ріллі або інших розораних угідь, яка зайнята посівами сільськогосподарських культур. Розміри посівних площ визначають по окремих культурах, а по кожній культурі — за господарським призначенням.

     Для характеристики загального розміру  посівів використовують такі облікові категорії посівних площ: засіяну, весняну продуктивну, збиральну і фактично зібрану.

     Засіяною називають площу, на якій висіяно насіння сільськогосподарських культур. Якщо протягом року на тій самій площі культури висівалися двічі, то цю площу включають у засіяну два рази. Засіяну площу поділяють на засіяну під урожай поточного року і засіяну в календарному році. Площа, засіяна під урожай поточного року, включає посіви ярих культур поточного року і озимих культур минулого року, площа, засіяна в календарному році,— посіви ярих культур поточного року і озимих культур під урожай наступного року. Показник засіяної площі використовують для розрахунку потреби в насінні, а також для перевірки виконання плану сівби сільськогосподарських культур.

     Весняною  продуктивною називають площу, яка зайнята посівами на кінець весняної сівби. До неї включають площу посівів озимих культур, що збереглися до кінця весняної сівби, посіви ярих культур поточного року, включаючи пересів загиблих озимих, площу багаторічних технічних культур , а також укісну площу посівів багаторічних трав минулих років

     Весняна продуктивна площа є основною категорією посівних площ. Урожайність сільськогосподарських культур (крім конопель, сіяних однорічних і багаторічних трав) визначають з розрахунку на весняну продуктивну площу.

     Збиральною називають площу, з якої у поточному році збирають урожай сільськогосподарських культур. Її розмір визначають, віднімаючи від весняної продуктивної площі загиблих улітку посівів, а також площ, з яких урожай у поточному році не збиратимуть (безпокривні багаторічні трави, посіви, використані для випасання тварин), і додають посіви, з яких урожай у поточному році збирають двічі (повторні, проміжні і міжрядні посіви).

     Фактично  зібраною називають площу, на якій проведено збиральні роботи. Від збиральної площі вона відрізняється розміром посівів, які залишились незібраними у зв'язку з несприятливими кліматичними умовами, з організаційних та інших причин.

     Облік посівних площ здійснюють на основі класифікації сільськогосподарських культур, яка поділяє їх на групи за різними якісними  ознаками.   За  біологічними  особливостями   польові   культури . поділяють на однорічні (вегетаційний період не перевищує одного року), дворічні та багаторічні.

     За  виробничим призначенням сільськогосподарські культури поділяють на такі групи: зернові і зернобобові (пшениця, жито, ячмінь, горох і т. д.), технічні (цукрові буряки, соняшник, льон-довгунець і т. д.), картопля і овоче-баштанні (капуста, огірки, цибуля, кавуни, дині і т. д.), кормові культури (кормові коренеплоди, силосні культури, однорічні і багаторічні трави тощо), сидеральні культури (люпин та ін.), які висівають на зелене добриво.

     У свою чергу, посівні площі окремих груп культур поділяють на озимі і ярі, а ярі, крім того,— на культури ранньої і пізньої сівби; за способом сівби — на суцільні і просапні культури, безпокривні (на самостійній площі) і підпокривні (підсіяні під основну культуру). За кінцевим використанням продукції посівні площі поділяють на посіви насіннєвих, фуражних і товарних культур. У посівних площах зернових і зернобобових культур залежно від характеру використання виділяють посіви хлібних культур (пшениця, жито), круп'яних (просо, гречка, рис), зернофуражних (ячмінь, овес, кукурудза), зернобобових (горох, вика, квасоля).

     Під структурою посівних площ розуміють  частку окремих видів посівів  у загальній земельній площі. Її виражають, як правило, у відсотках. Динаміка і структура посівних площ в ВАТ “Колос” наведені в таблиці 4.2.

                                                                 Таблиця 4.2

     Динаміка  і структура посівних площ в ВАТ “Колос”

 

     Дані  таблиці 4.2 показують, що за досліджуваний період з 2004-2006 рр. загальна посівна площа господарства зменшилась на 9,8%, а саме за рахунок зменшення посівів кукурудзи (на 255 га) та цукрового буряку (на 50 га). Ми бачимо, що серед зернових більша частка приходиться озимим зерновим (23,5% в 2004 році та 30,9% в 2006 році). Значні посівні площі у господарстві відводяться під ячмінь (15,7 та 19,5% у 2004 та 2006 роках відповідно), соняшник (13,2% щорічно) та кормові культури (25,1 та 27,6% у 2004 та2006 роках відповідно).

     Побудуємо гістограму динаміки та структури посівних площ за 2004-2006 роки (рис.2).

       

     Для характеристики якості посівних площ обчислюють частку посівів кожної культури сортовим насінням у загальній площі. При цьому виділяють посіви районованими сортами. Структура і продуктивність посівів зернових культур наведені в таблиці 4.3.

     Важливе значення у вивченні структури посівних площ має аналіз розширення посівів, які вирощують за інтенсивними технологіями.

     Під час аналізу динаміки і структури  посівних площ особливу увагу приділяють виявленню резервів розширення посівних площ, особливо найбільш продуктивних і цінних культур. Площу посіву можна збільшити за рахунок меліорації земель і освоєння несільськогосподарських угідь, підвищення ступеня використання ріллі для посівів, розширення повторних і міжрядних посівів.

                                                                  
 
 
 

                                                                                                      Таблиця 4.3

     Структура і продуктивність посівів зернових культур