Статистика виращивания зерна

 

     Посіви  найбільш продуктивних і цінних культур можна розширити за рахунок зменшення площ інших, менш продуктивних культур. В зв'язку з цим важливим завданням аналізу є оцінка змін структури посівних площ, яку здійснюють за допомогою індексу структури:

                  або    

                             15,22 – 14,19 = 1,03

     Звідси  ми бачимо, що за рахунок поліпшення структури посівних площ продуктивність зросла на 7,3% або на 1,03 ц.

     Розрахуємо  індекс структури посівних площ товарних культур:

                  I або   

                       634,058 – 612,44 = 21,61

     Отже, за рахунок поліпшення структури посівних площ товарних культур продуктивність зросла на 3,5% або на 21,61 ц. Структура посівів поліпшилась за рахунок розширення площ під найбільш продуктивними озимою пшеницею та ячмінем при відповідному зменшенні посівів менш продуктивної кукурудзи.

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                 

     5. Індексний аналіз  урожаю і урожайності 

     Під час аналізу даних про урожай і урожайність оцінюють рівень виконання плану урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також вивчають вплив природно-кліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва. Щоб оцінити рівень виконання плану валового збору і урожайності, застосовують метод різниць та індексний метод. Метод різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індексний метод — при аналізі виконання плану по групі однорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо).

     За  допомогою індексного методу аналізу  оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного методу аналізу використовують лише ті індекси, які економічно взаємопов’язані.

     Обчислення  і розкладання індексу валового збору зернових культур розглянемо за допомогою таблиці 5.1.

                                                                  Таблиця 5.1

Розрахунок впливу факторів на валовий збір окремих культур 

 
 

     Визначимо середню урожайність зернових культур:

     планову    ц/га; 

     фактичну      ц/га.

     Розрахуємо  індекси валового збору, розміру  посівних площ і середньої урожайності:

               або   ;

               або   ;

               або    .

     Обчислені індекси показують, що фактичний  валовий збір зерна порівняно з планом збільшився в 1,627 рази, або на 62,7%. Це відбулося за рахунок зменшення посівної площі на 12,8% і за рахунок підвищення середньої урожайності зернових культур на 86,4%. Щоб перевірити правильність розрахунків, використаємо взаємозв’язок між цими індексами:

                              

                             1,627 = 0,872 1,864.

     На  середній розмір урожайності групи  однорідних культур впливають урожайність  окремих культур і структура  посівних площ. Індекс середньої урожайності зернових культур розкладемо на індекс урожайності фіксованого складу та індекс структури посівних площ:

            , або  ;

            , або   .

     За  рахунок збільшення фактичної урожайності окремих культур порівняно з  плановою середня урожайність зернових культур підвищилась на 73,7%, а за рахунок удосконалення структури посівних площ – на 7,3%.Удосконалення структури виявилося в розширенні посівів найбільш урожайних озимої пшениці та ячменю і зменшення посівів менш урожайної кукурудзи.

     Кінцевий  розклад індексу валового збору  в абсолютному виразі матиме такий  вигляд:

      ц,

у тому числі за рахунок:

     1) урожайності: 

                   ц;

     2) розміру посівних площ:             ц;

3. структури посівних площ:

                   ц

                             

                       9408,5 = 10358,9 - 1914,3 + 958,8 

     Обчислені індекси показують, що валовий збір зерна у 2006 році зріс на 9408,5 ц, у тому числі за рахунок підвищення урожайності на10358,9 ц і завдяки удосконаленню структури посівних площ на 958,8 ц, за рахунок зменшення розміру посівних площ зернових культур валовий збір зерна спав на 1914,3 ц. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6. Кореляційний  аналіз факторів,

  які впливають  на урожайність  зернових культур 

     Важливим  завданням статистики є встановлення і пояснення взаємозв'язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв'язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності (відповідності) або кореляції. Ця форма зв'язку характеризується тим, що кожному значенню однієї ознаки відповідає не одне, а кілька значень іншої ознаки.

     Кореляційний  аналіз — це метод визначення і кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища і процеси.

     Усі явища, що існують у природі і  суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємозумовленості.

     За  ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв'язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний).

     Функціональним називають такий зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки (аргументу), що характеризує певне явище, в усіх випадках відповідає одне або кілька значень результативної ознаки (функції).

       При кореляційному зв'язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (результативної ознаки).

     З математичного погляду кореляційна  залежність — це функціональне співвідношення тільки між середніми значеннями досліджуваних ознак.

     За  напрямом зв'язок між корелюючими  величинами може бути прямим і оберненим. При прямому зв’язку зміна факторної ознаки зумовлює зміну результативної ознаки в тому самому напрямі. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується чи, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна зростає, то такий зв'язок називають оберненим.

     За  формою зв'язку розрізняють прямолінійні і криволінійні кореляційні залежності. При криволінійному кореляційному зв'язку однаковим змінам середніх значень факторної ознаки відповідають різні зміни середніх значень результативної ознаки. Аналітичне криволінійний зв'язок визначають за рівнянням кривої лінії.

       Прямолінійний кореляційний зв'язок характеризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітичне його визначають за рівнянням прямої лінії.

     Розглянемо  кореляційний аналіз на прикладі даних таблиці 6.1. 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                      Таблиця 6.1

Вихідні дані для кореляційного  аналізу залежності урожайності

  зернових культур  від затрат праці  на 1 га посівної  площі