Статистика виращивания зерна

 
 

фондів ( в три рази), так і на одного середньорічного працівника ( в 1,5 рази ), крім виробництва молока, яке в 2006р. знизилось в порівнянні з 2005р. більш ніж в три рази, середньорічний надій молока в 2006р.  становив 800 кг, тоді як два роки тому від однієї корови отримували в середньому за рік по 1193 кг. В цілому ж по господарству рівень рентабельності виробництва збільшився за досліджуваний період в два рази: з 1,1%  в 2004р. до 2,25%  в 2006р., що свідчить про   покращення ефективності сільськогосподарського виробництва в ВАТ „Колос” та подальші перспективи економічного розвитку господарства.     
 
 
 
 
 
 

     3. Динаміка урожайності  зернових культур 

     Урожай  і урожайність — найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та господарств.

     Під урожаєм у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожай і валовий збір - поняття тотожні, однозначні. Урожайність - це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Урожайність культур, вирощуваних у відкритому грунті, визначають з розрахунку на 1 га, а у закритому грунті - на 1м².

     Урожай  є результатом складного процесу  вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний, біологічний і природний процеси відтворення. Для його характеристики використовують систему показників: видовий урожай,  урожай на пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.

     Фактичний урожай зернових культур обчислюють в початково-оприбуткованій (бункерній) масі і масі після доробки, тобто очищення і сушіння.

     Закономірності  розвитку урожайності зернових культур  у часі проаналізуємо за допомогою рядів динаміки.

     Процес  розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини які характеризують стан і зміну явищ у часі, - рядами динаміки. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ і виразити їх у цифрах. Динамічний ряд є основою аналізу і прогнозування соціально-економічного розвитку. Обов'язковими елементами рядів динаміки є моменти або періоди часу (певне число місяця, день, місяць, рік і т. ін.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, що характеризують розмір явища. Рівні ряду динаміки виражають абсолютними, відносними і середніми величинами ( таблиця 3.1).

     Щоб докладно проаналізувати характер розвитку суспільно-економічних явищ, використовують такі показники: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту. Ці показники визначають порівнянням рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, який порівнюють поточним, а рівень з яким порівнюють , базисним. Крім того, розрізняють початковий рівень, за який приймають величину першого члену ряду, кінцевий рівень, який є величиною останнього члену ряду, і середній рівень - середню величину з усіх рівнів ряду динаміки.  Абсолютний приріст (А) визначають як різницю між поточним ( ) і попереднім ( ) або початковим ( ) рівнями ряду динаміки. Він може бути додатною або від'ємною величиною. Якщо рівні динаміки зменшуватимуться, то буде не абсолютний приріст, а абсолютне зниження. Розмір абсолютного зниження записується із знаком мінус.

     Абсолютний  приріст показує, на скільки одиниць збільшився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період. Його виражають у тих самих одиницях вимірювання, що й рівні ряду динаміки.

     Абсолютний  приріст називають ланцюговим якщо кожний рівень ряду динаміки порівнюються з попереднім рівнем :

                                                Ал = yі – yі – 1.    

       Якщо всі рівні ряду порівнюються з початковим, який є постійною базою порівняння , такий абсолютний приріст називають базисним :

                                              Ао = Аі – yо.

     Темп  зростання (К) - це відношення поточного рівня ряду динаміки (у1) до попереднього (уі-1) або початкового рівня (уо). Він може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім:

                                               Кл  = уі : уі-1

і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим:

                                                     Ко = у1 : уо.

     Темп  зростання виражають у процентах  або у вигляді коефіцієнта. Якщо темп зростання більший за одиницю або 100%, то це свідчать про зростання досліджуваного явища, а якщо менший за одиницю чи 100%, то це означає зниження суспільного явища.

     Темп  приросту (Т) показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним рівнем.

     Його  обчислюють як відношення абсолютного приросту (Аі)  до попереднього (уі-1) або початкового рівня (уо). Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то ланцюговий темп приросту визначають за формулою:

                              .

     Якщо  за базу порівняння беруть початковий рівень, формула для обчислення базисного темпу приросту матиме такий вигляд:

                              .

     Темп  приросту (зниження) можна визначити  віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100% :

                                                   Т  =  К 100 – 100 .

     Обчислення  абсолютного приросту, темпів зростання  і приросту наведено в таблиці 3.1.

     Дані  цієї таблиці показують, що урожайність зернових культур у ВАТ „Колос” за період 1999 – 2006 рр. під впливом багатьох факторів помітно коливалась. Найвищою за досліджувані вісім років вона була у 2006р. (26,4 ц/га), найнижчою – у 2004 р. (14,1 ц/га), порівняно з базовим 1999р. урожайність зросла на 11,8 ц. Особливо високі темпи зростання урожайності спостерігаються в останні два роки. Абсолютне значення 1% приросту збільшилося з 0,146 ц/га в 1999р. до 0,263 ц/га у 2006р.

     Для узагальнення характеристики динаміки урожайності зернових культур в ВАТ „Колос” за 1999-2006рр. визначимо середньорічні темпи зростання і приросту. Середнє значення урожайності за 8 років дорівнює 19,9 ц/га.

       Середньорічний коефіцієнт зростання ( К) обчислюють за формулою: 

                              , або          

                                                                          

                                                                   Таблиця 3.1

     Показники динамічного ряду урожайності зернових культур 

 

     Середньорічний  темп приросту у нашому випадку дорівнює:

                          Кпр = К – 100 %  = 108,8 – 100 = 8,8 % ,

тобто, урожайність зернових культур в  ВАТ „Колос” за 1999-2006рр. збільшувалася в середньому за рік в 1,088 раза, або на 8,8 %  

     Рівні ряду динаміки формуються як під впливом сільськогосподарського виробництва, так і під впливом випадкових причин окремих періодів. Так, урожайність зернових культур залежить, з одного боку, від рівня організаційно - господарської діяльності підприємства, а з другого - від природно - кліматичних умов.

     Важливим  завданням статистичного аналізу  рядів динаміки є кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічного явища. Для цього статистика використовує такі способи: укрупнення періодів, спосіб ковзної середньої, вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання, а також спосіб найменших квадратів.

     Найпростішим  способом виявлення основної тенденції  розвитку є укрупнення періодів. Суть його в тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами. Об'єднані періоди мають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак.

     Різновидом  укрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу в тому, при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.

     Визначаючи  ковзну середню, спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню,  і т. д.

     Застосовуючи спосіб ковзної середньої, інтервали для її обчислення доцільно встановлювати з непарної кількості рівнів. Якщо період включатиме парну кількість рівнів, то обчислені середні слід відносити до середини періодів між двома рівнями ряду.

     Результати  визначення середньої урожайності  зернових культур способом укрупнення періодів і способом ковзної наведені в таблиці 3.2.

                                                                                                                                      Таблиця  3.2