Статистика вивчення виробництва озимої пшениці

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2013 в 18:41, курсовая работа

Описание

Зернові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. Але зараз ми бачимо як різко скорочуються посівні площі. Для порівняння, в 1998р. під посівами сільськогосподарських культур було зайнято 32656 тис. га, а в 2008 р. – лише 30963 тис. га. Також скорочуються площі з яких було зібрано урожай зернових в 1998 р. 16064 тис. га, а в 2008 р. – 13963 тис. га. Мета курсового проекту показати статистичне вивчення виробництва озимої пшениці. Кількісне відображення взаємозв’язку через систему показників являється завданням курсового проекту.

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ
СТАТИСТИКИ ВИРОБНИЦТВА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ 5
1.1. Предмет та завдання статистики виробництва озимої пшениці 5
1.2. Система показників статистики виробництва озимої пшениці 10
РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА ВАРІАЦІЇ 15
2.1. Характеристика центру розподілу 15
2.2. Статистичне вивчення реалізації та форми 37
2.3. Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного
ряду 41
РОЗДІЛ 3. СИСТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ 45
3.1. Аналітичне групування 45
3.2. Криволінійна кореляцыя 48
3.3. Множинна кореляція 56
3.4. Непараметрична кореляція 64
ВИСНОВКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 80

Работа состоит из  1 файл

ПРАВИЛЬНА КУРСОВА Національний університет біоресурсів і природокористування України.docx

— 550.78 Кб (Скачать документ)

 

Сформулюємо Н0: ряд розподілу господарств за урожайністю зернових не суттєво відрізняється від нормального.

Якщо з ймовірністю р  χ  2 табличне перевищує  χ 2   фактичне, то Н0 приймається ; Якщо χ ф <   χ т2    , то нульова гіпотеза приймається.

Кількість ступенів свободи варіації визначають як кількість груп у ряді n=5 мінус кількість показників емпіричного  ряду, використаних при обчисленні теоретичних частот. У нашому прикладі таких показників три: N, звідки     ν = 5 – 3 = 2. Нехай рівень ймовірності становить Р = 0,05.

При двох ступенях свободи і рівні значущості 0,05 табличне значення χ 2  дорівнює 6. Оскільки χ фактичне = 3,63 ,а χ 2 теоретичне 0,05 (2)  =6,0 ; то нульова гіпотеза приймається, тобто ряд розподілу господарств за урожайністю зернових не відрізняється від нормального.

 Висновок: так як фактичне значення  критерію не перевищує теоретичне значення, можна сказати, що нульова гіпотеза Н0 приймається. Тобто емпіричний ряд розподілу  не відрізняється від нормального.   

Сформулюємо H0: ряд розподілу господарств за внесенням мінеральних добрив не суттєво відрізняється від нормального.

 

Таблиця 2.12

Перевірка гіпотези за допомогою - критерія Пірсона.

Інтервал

Частота, n

Середина ряду, Y

xn

   

Ф(t)

   

47,3-54,92

6

51,11

306,70

983,04

-1,38

0,1539

2

3,00

54,92-62,54

5

58,73

293,70

134,16

-0,56

0,341

6

0,57

62,54-70,16

6

66,35

398,10

35,72

0,26

0,3857

8

0,50

70,16-77,78

7

73,97

517,80

708,43

1,08

0,2227

6

0,80

77,78-85,4

1

81,59

81,59

312,58

0,79

0,0804

3

0,50

Сума

25

X

1597,79

2173,93

x

x

 

5,37


 

χ фактичне = 5,37 χ 2 0,05(2)  = 6,0. Так як  χ 2 0,05  (2) > χ фактичне, то нульова гіпотеза приймається, тобто ряд розподілу господарств за внесенням мінеральних добрив суттєво не відрізняється від нормального.

Сформулюємо H0: ряд розподілу відрізняється від нормального.

 

Таблиця 2.13.

Розрахункові дані для  визначення  χ 2   - критерію

Інтервал

Частота, n

Середина ряду, Y

xn

   

Ф(t)

   

3,7-5,38

6

4,54

27,24

59,91

-1,32

0,1669

3

3,00

5,38-7,06

5

6,22

31,10

10,95

-0,62

0,3292

6

0,17

7,06-8,74

4

7,9

31,60

0,16

0,08

0,3977

7

1,29

8,74-10,42

6

9,58

57,48

21,21

0,79

0,292

5

0,20

10,42-12,1

4

11,26

45,04

50,69

1,00

0,242

4

0,00

Сума

   

192,46

142,93

x

25

4.65


 

χ фактичне = 4,65; χ 2 0,05(2)  =6,0. Так як  χ 2 0,95  (2) >χ фактичне, то нульова гіпотеза приймається, тобто ряд розподілу господарств за енергетичною потужністю на одного працівника за прямими затратами праці на 1 ц  не суттєво відрізняється від нормального.

 

 

 

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ

 

3.1.  Аналітичне  групування

Аналітичне групування – виявлення  наявності та напряму зв’язку  між двома ознаками, з яких одна представляє результат. У класичному варіанті аналітичного групування сукупність поділяється на групи за факторною  ознакою, і в кожній групі визначається середній рівень результативної ознаки. За наявності зв’язку між факторною  та результативною ознаками групові  середні від групи до групи  поступово змінюються – збільшуються або зменшуються.

При формуванні груп постає питання  про їх кількість та межі кожної з них. Кількість груп залежить від  ступеня варіації групувальної ознаки та обсягу сукупності, у кожному  окремому випадку її необхідно обґрунтувати. Якщо групувальна ознака атрибутивна, кількість груп певною мірою визначається кількістю найменувань ознаки.

У процесі формування груп за варіативною  ознакою – неперервною або  дискретною, з широким діапазоном варіації – необхідно встановити інтервали груп та визначити межі кожного з них з такою точністю, щоб розподіл сукупності був однозначним. Інтервали бувають рівні та нерівні, відкриті та закриті.

Рівні інтервали використовують за умови, що значення ознаки x у діапазоні  варіації змінюється рівномірно. Ширина такого інтервалу визначається відношенням 

де m – кількість груп.

 

 

Таблиця 3.1

Залежність урожайності озимої пшениці від питомої ваги площі з  підкормкою

Групи господарств

питомої ваги площі з підкормкою

Кількість господарств

Середньорічної питомої ваги площі  з підкормкою, %

Середня урожайність озимої пшениці, ц/га

47,3-54,92

6

50,53

25,53

54,92-62,54

5

61,02

21,68

62,54-70,16

6

65,27

21,25

70,16-77,78

7

74,13

26,34

77,78-85,4

1

85,40

25,4

S

25

336,35

120,2


 

Проаналізувавши таблицю, ми бачимо, що не існує чіткої тенденції, яка характеризує зміну середньорічної питомої ваги площі і урожайності озимої пшениці в прямому чи оберненому напрямку.

Визначаємо  внутрішньо групову дисперсію:

 

s2вгр.1 = ((25,3- 25,53)2 + (27,0 – 25,53)2 + (26,4– 25,53)2 + (24,4 – 25,53)2 + (25,7– 25,53)2+ (24,4 – 25,53)2/ 6 = 0,93

s2вгр.2 = ((25,2 – 21,68)2 + (22,2 – 21,68)2 + (23,3 – 21,68)2 + (18,4– 21,68)2 + (19,3 – 21,68)2 / 5 = 6,34

s2вгр.3 = (17,7– 21,25)2+ (23,3 – 21,25)2 + (18,1 – 21,25)2+ (25,6– 21,25)+ (22,7 – 21,25) + (20,1 – 21,25) / 6 = 8,18

s2вгр.4 = (29,6 – 26,34)2 + (22,8 – 26,34)2+ (22,7 – 26,34) + (25,7– 26,34) + (24,6 – 26,34) + (28,7 – 26,34) + (30,3 – 26,34) / 7 =8,73

s2вгр.5= ((25,4 – 25,4)2 = 0

s2вгр = (5,58+31,7+49,08+61,11+0) / 25 = 5,90

Визначаємо  між групову дисперсію:

 

d2мгр = (14,7894+25,992+44,0646+39,6508+2,0736)/25=5,06

Визначаємо  загальну дисперсію:

s2заг = s2вгр + d2мгр = 5,90+ 5,06=10,96

Визначаємо  кореляційне відношення:

i = (d2мгр / s2заг) * 100% = (5,06/ 10,96) * 100% = 46,17%.

Таким чином, варіація урожайності озимої пшениці на 46,17% залежить від питомої ваги площі з підкормкою.

Таблиця 3.2.

Залежність  урожайності озимої пшениці (ц/га) від енергетичної потужності на одного працівника, к.с.

Групи господарств енергетичної потужності на одного працівника, к.с.

Кількість господарств

Середина енергетичної потужності на одного працівника, к.с.

Середня урожайність озимої пшениці,ц/га,

3,7-5,38

6

4,33

19,88

5,38-7,06

5

6,2

23,9

7,06-8,74

4

8,15

25,30

8,74-10,42

6

9,47

24,87

10,42-12,1

4

11,83

27,48

S

25

39,98

121,43


 

Проаналізувавши таблицю, ми бачимо, що зі збільшенням  середьої енергетичної потужності на одного працівника, к.с. урожайність озимої пшениці збільшується.

Визначаємо  внутрішньо групову дисперсію:

s2вгр.1 = ((17,7 – 19,88)2 + (18,1 – 19,88) 2+(25,7 – 19,88)2 + (18,4 – 19,88)2 +(19,3 – 19,88)2 + (20,1 – 19,88)2) / 6 = 7,4

s2вгр.2 = ((23,5 – 23,9)2 + (22,8 – 23,9)2 + (22,7 – 23,9)2 + (25,3 – 23,9)2 + (25,2 – 23,9)2 ) / 5 = 1,3

s2вгр.3 = ((22,2- 25,3)2 + (27 – 25,3)2 + (28,7 – 25,3)2 + (23,3 – 25,3)2 / 4 = 7

s2вгр.4 = ((22,7 – 24,87)+ (24,4 – 24,87) 2+(24,4 – 24,87)2 + (26,4 – 24,87)2 +(25,7 – 24,87)2 +

+(25,6-24,87))/ 6 = 1,5

s2вгр.5 = (24,6 – 27,48)2+(29,6 – 27,48)2 + (25,4 – 27,48)2+(30,3 – 27,48) / 4 =6,3

s2вгр = (44,4+6,5+28,00+9+25,2) / 25 = 4,52

Визначаємо  міжгрупову дисперсію:

d2мгр = (99,8784+0,018+7,1824+,4,9686+49,5616)/ 25 = 6,46

Визначаємо  загальну дисперсію:

s2заг = s2вгр + d2мгр = 4,52+6,46 = 10,98

Визначаємо  кореляційне відношення:

i = (d2мгр / s2заг) * 100% = (6,46/10,98) * 100% = 58,83%

Таким чином, варіація урожайності озимої пшениці на 58,83% залежить від питомої ваги енергетичної потужності на одного працівника, к.с.

 

3.2 Криволінійна кореляція

Для визначення нелінійного зв’язку між ознаками, взаємозалежність яких передбачає можливість існування оптимальних розмірів операцій, використовують рівняння параболи . Однією з особливостей цього типу кривої є те, що вона завжди має точку перетину (критичну точку), яка характеризує оптимальний варіант розміру величини результативної ознаки і змінює напрям свого руху лише один раз.

Для розрахунку параметрів рівняння параболи другого  порядку використовується така система  нормальних рівнянь:

 

 

;

;

Мірою тісноти  зв'язку в кореляційно-регресивному аналізі є коефіцієнт детермінації R2, аналогічний кореляційному відношенню

, де — дисперсія теоретичних значень, яку називають факторною.

Цей коефіцієнт характеризує ту частину варіації результативної ознаки у, яка відповідає лінійному рівнянню регресії

Коефіцієнт  детермінації R2, як і кореляційне відношення, приймає значення від 0 до 1. При R2=0 теоретична дисперсія дорівнює нулю, всі теоретичні значення Y збігаються з середнім значенням у. Лінійний кореляційний зв'язок між х і у відсутній.

При R2=1 теоретична дисперсія дорівнює загальній, залишкова — нулю; емпіричні значення у і теоретичні Y збігаються, зв'язок між ознаками х та у лінійно-функціональний.

Корінь квадратний з коефіцієнта детермінації називають  індексом кореляції.

.

Як і R2, індекс кореляції змінюється в межах від 0 до 1, характеризує тісноту зв'язку, але економічної інтерпретації немає.

                                                                                          

 

                                                                                                    Таблиця 3.3

Урожайність озимої пшениці, ц.га

Питома вага площі з підкормкою, %

Енергетична потужність на одного працівника к.с.

Розрахункові дані

Y

x1

x2

x12

x22

x1y

x2y

x1x2

x1^4

x1^2y

x2^3

x2^4

x2^2y

1

17,7

66,7

3,7

4448,89

13,69

1181

65,49

246,79

19792622,23

78745,35

50,653

187,4161

242,313

2

25,3

51,7

6,5

2672,89

42,25

1308

164,45

336,05

7144340,95

67624,12

274,63

1785,0625

1068,93

3

29,6

72,3

11,8

5227,29

139,24

2140

349,28

853,14

27324560,74

154727,78

1643

19387,7776

4121,5

4

25,2

61,6

6,6

3794,56

43,56

1552

166,32

406,56

14398685,59

95622,91

287,5

1897,4736

1097,71

5

22,2

61,1

7,6

3733,21

57,76

1356

168,72

464,36

13936856,90

82877,26

438,98

3336,2176

1282,27

6

23,5

59,9

5,8

3588,01

33,64

1408

136,3

347,42

12873815,76

84318,24

195,11

1131,6496

790,54

7

27

54,1

8,1

2926,81

65,61

1461

218,7

438,21

8566216,78

79023,87

531,44

4304,6721

1771,47

8

22,8

75,8

5,8

5745,64

33,64

1728

132,24

439,64

33012379,01

131000,59

195,11

1131,6496

766,992

9

26,4

51,7

9,8

2672,89

96,04

1365

258,72

506,66

7144340,95

70564,30

941,19

9223,6816

2535,46

10

24,4

47,3

9,1

2237,29

82,81

1154

222,04

430,43

5005466,54

54589,88

753,57

6857,4961

2020,56

11

23,3

62,9

8,6

3956,41

73,96

1466

200,38

540,94

15653180,09

92184,35

636,06

5470,0816

1723,27

12

22,7

76,3

6,3

5821,69

39,69

1732

143,01

480,69

33892074,46

132152,36

250,05

1575,2961

900,963

13

25,7

70,5

4,2

4970,25

17,64

1812

107,94

296,1

24703385,06

127735,43

74,088

311,1696

453,348

14

18,1

67,2

3,9

4515,84

15,21

1216

70,59

262,08

20392810,91

81736,70

59,319

231,3441

275,301

15

24,6

75,6

11,6

5715,36

134,56

1860

285,36

876,96

32665339,93

140597,86

1560,9

18106,3936

3310,18

16

25,6

65,1

9,8

4238,01

96,04

1667

250,88

637,98

17960728,76

108493,06

941,19

9223,6816

2458,62

17

25,7

51,1

10,1

2611,21

102,01

1313

259,57

516,11

6818417,66

67108,10

1030,3

10406,0401

2621,66

18

28,7

73,5

8,3

5402,25

68,89

2109

238,21

610,05

29184305,06

155044,58

571,79

4745,8321

1977,14

19

25,4

85,4

11,8

7293,16

139,24

2169

299,72

1007,72

53190182,79

185246,26

1643

19387,7776

3536,7

20

22,7

66,3

8,9

4395,69

79,21

1505

202,03

590,07

19322090,58

99782,16

704,97

6274,2241

1798,07

21

18,4

58,3

4,6

3398,89

21,16

1073

84,64

268,18

11552453,23

62539,58

97,336

447,7456

389,344

22

24,4

47,3

9,1

2237,29

82,81

1154

222,04

430,43

5005466,54

54589,88

753,57

6857,4961

2020,56

23

19,3

61,2

4,7

3745,44

22,09

1181

90,71

287,64

14028320,79

72286,99

103,82

487,9681

426,337

24

20,1

63,4

4,9

4019,56

24,01

1274

98,49

310,66

16156862,59

80793,16

117,65

576,4801

482,601

25

30,3

74,9

12,1

5610,01

146,41

2269

366,63

906,29

31472212,20

169983,30

1771,6

21435,8881

4436,22

Сума

599,1

1601

194

104979

1671,2

38454

4802,46

12491,2

481197116,12

2529368,06

15627

154780,51

42508,06

Информация о работе Статистика вивчення виробництва озимої пшениці