Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2013 в 21:02, дипломная работа
Ознайомитися з роботою бактеріологічної (мікробіологічної) лабораторії, яка спрямована на ранню і цілеспрямовану діагностику інфекційних захворювань, організацією робочого місця лаборанта, правилами поведінки та техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.
21. Взяття матеріалу
для лабораторного дослідження
при бактеріальних, вірусних, грибкових
інфекціях тощо.
Мета: |
Виділення чистої культури мікроорганізмів та її ідентифікація. Мікробіологічна діагностика інфекційних хвороб. |
ПРИЗНАЧЕННЯ: |
Взяття матеріалу слід здійснювати до вживання хворим антибіотиків та інших антимікробних препаратів, або після їх відміни через 2-3 доби. Характер і кількість матеріалу, який збирається, повинен бути скоригований з урахуванням клінічної картини, патогенезу, строків захворювання, його тяжкості тощо. Необхідно виключити можливість інфікування осіб, які беруть матеріал. Максимальне скорочення строків з моменту взяття матеріалу до його доставки у мікробіологічну лабораторію не більше ніж 2-3 години. Під час відбору проб слід дотримуватися правил асептики та техніки безпеки, користуватись засобами індивідуального захисту - хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, а в разі потреби - захисним екраном, непромокальними фартухами, нарукавниками, окулярами. |
ОСНАЩЕННЯ: |
- бікс; - стерильний посуд (банки, пробірки, флакони); - стерильні інструменти (тампони, шприци, шпателі, піпетки та ін.); - спиртівка, сухий спирт, сірники; - вата, пінцет; - 70% етиловий спирт; - ефір, ацетон; - середовище для вірусів (ВТС); - маркер; - бланки направлень; - гумові рукавички, мило, рушник. |
Перед взяттям матеріалу проводять маркірування зразків:
Матеріал |
Методи збору |
Слиз з носа та ротоглотки |
Стерильними тампонами |
Патологічний матеріал із задньої стінки ротоглотки |
Натще відбирають стерильним тампоном під кутом 1350 або через 3-4 години після їжі |
Патологічний матеріал з вуха, виразки, абсцесу, рани |
Стерильними тампонами |
Спинномозкова рідина |
В пробірки у кількості 1-2 см |
Проби калу |
Флакони з-під пеніциліну масою 8-10 г (розміром з кісточку сливи) Стерильними ректальними тампонами |
Промивні води шлунку |
Стерильний посуд в об’ємі 50-100 см3 |
Дуоденальний вміст |
У стерильні пробірки |
Кров на вірусологічне дослідження |
Беруть із вени в об'ємі 5-10 см3, краще під час гарячки |
Кров на серологічне дослідження |
Беруть із вени в об'ємі 3-5 см3 з інтервалом 12-14 діб. Першу пробу - на початку захворювання, другу - через 2-3 тижні |
Кров на гемокультуру |
З перших днів захворювання стерильним шприцом від 5 до 10 см3 біля ліжка хворого в асептичних умовах |
Сеча |
Збирають середню порцію в об'ємі 50 см3 |
Мазок із кон'юнктиви |
Беруть сухим стерильним тампоном і вміщують в середовище для вірусів (ВТС) |
Вміст везикул |
Поверхню шкіри обробляють ефіром або ацетоном; вміст везикул відсмоктують шприцом і переносять в середовище для вірусів (ВТС) |
Секційний матеріал |
Шматочки тканин масою 1-3 г поміщають в окремі стерильні флакони |
На санітарно-вірусологічне дослідження відбирають матеріал з довкілля (грунт, воду, молочні продукти, овочі, фрукти тощо) |
Стерильний посуд |
22. Транспортування інфікованого (заразного) матеріалу до лабораторії.
24. ОФОРМЛЕННЯ СУПРОВІДНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Мета: |
Дотримання правил асептики, захист патологічного матеріалу від забруднення сторонньою мікрофлорою, транспортування матеріалу на спеціальному транспорті або перенесення патологічного матеріалу в біксах, сумках-холодильниках, пластикових футлярах, термосах, максимальне скорочення строків транспортування матеріалу до лабораторії з моменту його взяття. Виявлення патогенних мікроорганізмів у патологічному матеріалі для діагностики інфекційних хвороб. |
ПРИЗНАЧЕННЯ: |
На мікробіологічне дослідження у хворих відбирають патологічний матеріал для діагностики інфекційних хвороб, у здорових – з метою профілактичного обстеження, та з навколишнього середовища – для виявлення патогенних мікроорганізмів або визначення його санітарного стану. Всі дані направлення використовують під час приймання матеріалу в лабораторію, під час проведення дослідження, проведення протиепідемічних заходів тощо. |
ОСНАЩЕННЯ: |
- бікс, контейнер, сумки-холодильники, термоса; - патологічний матеріал; - бланки направлень; - олівець по склу; - вата, грілки, поліетиленові пакети; - 70% етиловий спирт; - гумові рукавички, мило, рушник. |
ЕТАПИ |
ОБГРУНТУВАННЯ |
І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП 1. Обладнайте робоче місце. |
Будь-який матеріал, що надходить на дослідження в бактеріологічну лабораторію, розглядається як потенційно небезпечний. |
ІІ. ВИКОНАННЯ НАВИЧКИ 1. Оформіть супровідну документацію. В направленні до бактеріологічної лабораторії вказують: - назву ЛПЗ; - відділення, № палати; - матеріал, мету дослідження; - прізвище, ім’я та по батькові хворого, вік; - адресу, діагноз, дату захворювання; - дату госпіталізації; - дату і час забору матеріалу; - прізвище і посаду особи, яка направляє матеріал для дослідження. |
Всі пункти направлення мають бути заповнені, тому що всі дані використовують при реєстрації матеріалу в лабораторії.
|
ЕТАПИ |
ОБГРУНТУВАННЯ |
До кожної
проби додають етикетку, на якій - номер і назву матеріалу; - заклад, відділення або його місце взяття; - прізвище, ім’я та по батькові хворого; - дату взяття матеріалу. 2. Загальні вимоги до взяття і транспортування матеріалу: - взяття матеріалу слід здійснювати до лікування хворого, а після лікування через 2-3 доби; - характер і кількість матеріалу, який збирається, повинен бути скоригований з урахуванням клінічної картини, патогенезу, строків захворювання; - необхідно виключить можливість інфікування осіб, яки беруть і доставляють матеріал, і забруднення довкілля мікробами; - максимальне скорочення строків з моменту взяття матеріалу до його доставки у мікробіологічну лабораторію не більше ніж 2-3 години; - матеріал доставляється на спеціальному транспорті, або переноситься в біксах, сумках-холодильниках, контейнерах, термосах;
Направлення на дослідження упаковують окремо. 3. Проведіть упаковку патологічного матеріалу. |
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ обертати направлення навколо посудини, що є об’єктом дослідження.
При обстеженні на коклюш, менінгококову інфекцію матеріал, що вміщує мікроорганізми, нестійкі в навколишньому середовищі (збудники коклюшу, менінгококової інфекції), під час транспортування, обкладають ватою або грілками. |
ІІІ. ЗАКІНЧЕННЯ НАВИЧКИ 1. Проведіть дезінфекцію робочого місця, рук. |
Забезпечується інфекційна безпека. |
23. Проведення орієнтовної реакції аглютинації.
Мета: |
Визначати рід, вид, тип збудника, виділеного із патологічного матеріалу хворого, - серологічна ідентифікація культури мікроорганізмів. |
ПРИЗНАЧЕННЯ: |
Серологічні реакції ґрунтуються на взаємодії антигену зі специфічним антитілом. Ці реакції високо специфічні, чутливі, їх широко використовують у лабораторній практиці. Реакція аглютинації на склі є завершальним етапом серологічної ідентифікації мікробних культур після попереднього їх вивчення за культуральними, морфологічними і ферментативними властивостями. |
ОСНАЩЕННЯ: |
- специфічна сироватка, культура мікроорганізмів; - спиртівка, сухий спирт, сірники; - 70% етиловий спирт; - бактеріологічна петля; - предметні скельця; - олівець по склу; - ізотонічний розчин,
склянка з дезінфекційним розчи - гумові рукавички, мило, рушник. |
ЕТАПИ |
ОБГРУНТУВАННЯ |
І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП 1. Надягніть гумові рукавички. 2. Приготуйте: - спиртівку, сухий спирт, сірники - бактеріологічну петлю - предметне скло - специфічну сироватку - культуру мікроорганізмів - склянку з дезінфекційним розчином - ізотонічний розчин - олівець по склу |
|
ІІ. ВИКОНАННЯ НАВИЧКИ 1. Знежирте предметне скло, нанесіть маркером три кола діаметром близько 1 см на однаковій відстані одне від одного, скло переверніть. 2. Підпишіть: під І колом – Д (дослід), під ІІ – КС (контроль сироватки), під ІІІ – КА (контроль антигену), зазначте номер дослідження. 3. Запаліть спиртівку. 4. Зафламбуйте предметне скло, покладіть його у кришку чашки Петрі. 5. Нанесіть пастерівською піпеткою на кола Д і КС по 1 краплі аглютинуючої сироватки, на коло КА – 1 краплю ізотонічного розчину натрію хлориду. 6. Зафламбуйте бактеріологічну петлю. |
Реакція між антигеном (культурою мікроорганізмів) і антитілом (специфічною сироваткою) відбувається в 2 фази. Перша фаза – специфічна, в якій антиген з’єднується з антитілом. Друга фаза - утворення пластивців, внаслідок склеювання бактеріальних клітин. РА на склі використовується для серологічної ідентифікації невідомих антигенів (бактерій, грибів, вірусів). |
ЕТАПИ |
ОБГРУНТУВАННЯ |
7. Розітріть і змішайте бактеріологічною
петлею 8. Змішайте досліджувану культуру з краплею сироватки (Д). |
|
ІІІ. ЗАКІНЧЕННЯ НАВИЧКИ 1. Через 1-3 хв. проведіть облік та оцінку результатів. 2. Оцінювання результату починають з контролів: КА – рівномірне помутніння КС – крапля прозора У разі появи аглютината у колі Д на фоні прозорої рідини реакція позитивна (антиген відповідає антитілу). У разі рівномірного помутніння у колі Д – реакція негативна (антиген не відповідає антитілу). 3. Помістіть предметне скло в дезінфекційний розчин. 4. Проведіть дезінфекцію робочого місця, рук. |
Антитіла в РА називаються аглютинінами. Антигени – аглютиногенами, а осад, який утворюється – аглютинат. Дрібнозернистий осад утворюється нерухомими мікроорганізмами. Крупнозернистий осад утворюється рухомими мікроорганізмами.
Знижується ризик інфікування. |
Информация о работе Алгоритми виконання практичних навичок з навчальної дисципліни «Мікробіології»