Особливостi галузi конституцiйного права виявляються в його джерелах

 5) після смерті  фізичної особи, а також у  зв'язку з припиненням юридичної  особи, які є однією із сторін  у справі, спірні правовідносини  не допускають правонаступництва. 

 45. Повернення позовної заяви позивачу.

Позовна заява  повертається для усунення недоліків  при поданні. Також позовна заява  повертається якщо:

 - позивач  до відкриття провадження у  справі подав заяву про повернення  йому позову;

 - заяву подано  недієздатною особою;

 - яву від  імені позивача подано особою, яка не має повноважень на  ведення справи;

 - рава не  є підсудна цьому суду;

 - подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України. 

 46. Підстави для залишення  позовної заяви  без руху.

 Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього  Кодексу, або не сплачено судовий  збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. 

 47. Захист інтересів  відповідача проти  позову.

 Захист відповідача  проти пред'явленого до нього позову може здійснюватися різними засобами, передбаченими законом. До них належать: заперечення проти позову і зустрічний позов.

 Заперечення проти позову — це пояснення відповідача, які стосуються правомірності виникнення і розвитку процесу по справі або матеріально-правової вимоги позивача по суті. В зв'язку з цим заперечення відповідача проти позову можуть бути матеріально-правовими або процесуально-правовими.

 Зустрічний  позов — це звернення до суду відповідача з самостійною вимогою до позивача про захист порушеного чи оспорюваного права в процесі, який порушений позивачем (ст. 140 ЦПК). При поданні зустрічного позиву позивач по первісному позову стає відповідачем по зустрічному позову, а відповідач займає процесуальне становище позивача. 

 48. Зміни в позовному  спорі.

 Позивач вправі протягом усього часу розгляду справи по суті змінити підставу або предмет  позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися  від позову. Відповідач має право  визнати позов повністю або частково. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою. 

 49. Забезпечення позову та його способи.

 Забезпечення  позову – це застосування судом  заходів для створення можливості виконання у майбутньому рішення  суду про присудження у випадках, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. 

 50. Попереднє судове  засідання.

 1. Попереднє  судове засідання проводиться  з метою з'ясування можливості  врегулювання спору до судового  розгляду або забезпечення правильного  та швидкого вирішення справи.

  2. Попереднє  судове засідання проводиться  суддею за участю сторін та  інших осіб, які беруть участь  у справі.

  3. Для врегулювання  спору до судового розгляду  суд з'ясовує: чи не відмовляється  позивач від позову, чи визнає  позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.

  4. Ухвалення  у попередньому судовому засіданні  судового рішення у разі відмови  від позову, визнання позову, укладення  мирової угоди проводиться в  порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

  5. Якщо між  сторонами укладено договір про  передачу спору на вирішення  третейського суду, суд постановляє  ухвалу про залишення заяви  без розгляду.

  6. Якщо спір  не врегульовано у порядку,  визначеному частиною третьою  цієї статті, суд:

  1) уточнює  позовні вимоги або заперечення  проти позову;

  2) вирішує  питання про склад осіб, які  братимуть участь у справі;

  3) визначає  факти, які необхідно встановити  для вирішення спору і які  з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;

  4) з'ясовує, якими доказами кожна сторона  буде обґрунтовувати свої доводи  чи заперечення щодо невизнаних  обставин, та встановлює строки  їх подання;

  5) за клопотанням  осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування  доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;

  6) у невідкладних  випадках проводить огляд на  місці, огляд письмових і речових доказів;

  7) за клопотанням  осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття  заходів забезпечення позову;

  8) вчиняє  інші дії, необхідні для підготовки  справи до судового розгляду;

  9) визначає  час і місце судового розгляду.

  7. Попереднє судове засідання є обов'язковим для кожної справи, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом.

  8. За заявою  однієї або обох сторін про  неможливість явки до суду  проведення попереднього судового  засідання може бути відкладено, якщо причини неявки буде визнано судом поважними.

  9. У разі  неявки у попереднє судове  засідання сторони без поважних  причин або неповідомлення нею  причин неявки з'ясування обставин  у справі проводиться на підставі  доказів, про подання яких було  заявлено до або під час  попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

  10. Про процесуальні  дії, які необхідно вчинити  до судового розгляду, суд постановляє  ухвалу.

  11. Попереднє  судове засідання проводиться з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом для судового розгляду, з винятками, встановленими цією главою. 

 51. Судові виклики  і повідомлення.

 Стаття 74. Судові повістки.

 1. Судові  виклики здійснюються судовими  повістками про виклик.

 2. Судові  повідомлення здійснюються судовими  повістками-повідомленнями.

 3. Судові  повістки про виклик у суд  надсилаються особам, які беруть  участь у справі, свідкам, експертам,  спеціалістам, перекладачам, а судові  повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

 4. Судова  повістка про виклик повинна  бути вручена з таким розрахунком,  щоб особи, які викликаються, мали  достатньо часу для явки в  суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

 5. Судова  повістка разом із розпискою,  а у випадках, встановлених цим  Кодексом, разом з копіями відповідних  документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

 6. Особи, які  беруть участь у справі, а також  свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

 7. Якщо насправді  особа не проживає за адресою,  повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

 8. Судова  повістка юридичній особі направляється  за її місцезнаходженням або  за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у  зв'язку з їх діяльністю.

 9. Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

 10. Друкований  орган, у якому розміщуються  оголошення про виклик відповідача  протягом наступного року, визначається  не пізніше 1 грудня поточного  року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

 52. Підготовча частина  судового розгляду.

 Основним  завданням підготовчої частини  судового розгляду є перевірка наявності  необхідних умов для його проведення, визначення кола конкретних осіб, що беруть у ньому участь, забезпечення можливості дослідження в суді всіх необхідних доказів, застосування заходів щодо організації судового процесу. На цьому підготовчому етапі суд виносить рішення, які не вимагають дослідження доказів, а лише визначають подальший рух справи. 

 53. Розгляд справи по суті.

 Розгляд справи по суті - це друга частина стадії судового розгляду. Її завданням є  встановлення і перевірка фактичних  обставин справи. 

 54. Судові дебати.

 Судові дебати — самостійна частина судового розгляду, в якій сторони в промовах та репліках оцінюють обставини, встановлені в ході судового слідства, виходячи зі своїх позицій, підбивають підсумок судового слідства. Вони аналізують і оцінюють досліджені в суді докази, спираючись на дані судового слідства, обґрунтовують свої висновки з питань, що підлягають вирішенню судом. Кожна із зацікавлених сторін обґрунтовує і відстоює свою позицію по справі. 

 55. Порядок ухвалення  рішення у цивільній  справі.

 Судові рішення  викладаються у формі ухвали або  рішення (частина перша статті 208 Цивільного процесуального кодексу України; далі – ЦПК). Судовий наказ і заочне рішення є різновидами судового рішення.

 Судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України, в тому числі при відшкодуванні шкоди відповідно до Закону України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”, в якому вирішуються питання, що складають його зміст (статті 214–218 ЦПК). Інші випадки закінчення розгляду справи (зокрема, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду) оформляються постановленням ухвали.

 Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові  для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами (частина перша статті 14 ЦПК) 

 56. Ускладнення у  процесі судового  розгляду цивільних  справ.

 У процесі  судового розгляду цивільних справ  можуть виникати обставини суб'єктивного  і об'єктивного характеру, які  перешкоджають суду розглянути справу по суті і постановити рішення в першому судовому засіданні або роблять неможливим його постановлення взагалі у даній справі. За наявності одних обставин переноситься розгляд судом справи на інший точно визначений строк, при виникненні других — тимчасово припиняється провадження на невизначений строк до усунення таких обставин, за наявності третіх — провадження в справі закінчується без постановлення по ній рішення. При цьому в одних випадках повністю виключається можливість постановлення у даній справі рішення, в інших — тільки в цьому провадженні, а при усуненні обставин, що викликали такі наслідки, розгляд і постановлення рішення можливі, але в іншому самостійному провадженні у справі. 

 57. Підстави відкладення  розгляду справи.

 Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось  обставин спір не може бути вирішено в  даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: