Наглядность на уроках истории

1. Які етапи Полтавської битви відображає декілька схем?

2. Заповнити легенди до них.

3. Визначити місце, де знаходилися війська Петра І і Карла ХІІ в кожен момент битви, представленої в картосхемі.

У старших класах проблемні  завдання по карті зв'язують і з  критичним аналізом карт. Методика критичного аналізу карт близька  науковій критиці джерел, тому складна  для школярів. Учні переконуються, що карти відображають не історію взагалі, автор будь-якої карти ґрунтується  на своєму власному баченні минулого. На цьому етапі корисно порівнювати  карти, видані в Україні, Росії і  Західній Європі, в різних країнах  і регіонах. Діти переконуються, що карта може робити політику. [14 с. 15].

Аналітичний (він ще називає  його дедуктивним) відштовхується від  цілісності карти, спосіб полягає в  аналізі і розборі готової  заповненої історичної карти. В цьому  випадку діти мають можливість розглянути різні елементи карти в сукупності і в смисловому взаємозв'язку.

Синтетична (або індуктивний) дорога знайомства з картою, на його думку, якоюсь мірою відтворює процес створення історичної карти. Школярі  отримують чисту контурну карту  або плівку, потім на неї накладається «географічний фон», далі наносяться кордони, далі її перетворюють на тематичну  карту, наносяться необхідні об'єкти, а потім вже написи до них. Таким  дорогою діти розчленовують картографічні  шари і переконуються в разноплановості  картографічної інформації. Ось чому на уроці вчителеві історії необхідно використовувати різні карти і різні прийоми роботи з ними [14 с. 16].

 

2.3 Використання наочних засобів вчення на уроці «Історія України» (9–ий клас)

 

Тема: «Соціально-економічне положення західно-українських земель в другій половині ХІХ ст. Формування ринкових стосунків» (урок 1).

Мета уроку:  - донести  про колоніальний характер економічної  політики; - натуральний характер товарообміну, який склався в другій половині ХІХст. між західно-українськими землями і Австрійською імперією;

- формування в учнів умінь і навиків просліджувати причинно-наслідкові зв'язки історичних процесів;

- виховувати шанобливе  відношення учнів до успіхів  в розвитку економіки, досягнутим  попередніми поколіннями. 

Устаткування: підручник, історико-етнографічна карта України, контурні карти.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура урока

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань і умінь.
3. Вивчення нового матеріалу.

А) Реформи в Австрійській імперії і вивчення адміністративно  – політичного устрою  західно  – українських земель.

Б) Вплив аграрної реформи 1848 року на розвиток економіки. Зміни  в сільському господарстві.

В) Початок трудової еміграції  українців.

4. Закріплення нових знань  і умінь.

5. Підведення підсумків.

6. Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань і умінь.

Бесіда на повторення.

1. Що було характерним для розвитку соціально-економічних стосунків в західно-українських землях впродовж першої половини ХІХ ст.?

2. Якими були основні тенденції економічного розвитку західно-українських земель в першій половині ХІХ ст.?

Прослухавши відповіді учнів, вчитель робить висновок: революційні події 1848-1849 рр. в Австрійській імперії привели до глибоких змін в положенні західних українців. Революція вплинула на всі сторони життя, але сільське господарство залишалося провідною галуззю. Брак орной землі породжував негативні соціальні наслідки.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Реформи в Австрійській імперії і зміни адміністративно-політичного устрою західно-українських земель.

 Лекція. Після революції  1848г. у Австрійській імперії  настав період «бахівської реакції». У 60-і рр. в країні стали назрівати  політичні реформи. Конституція,  прийнята в 1867г., проголошувала  рівноправ'я громадян в державних  установах, судах і школах. У  1868 р. унітарна Австрійська імперія  була перетворена в дуальну  Австро-угорськую імперію.

Зміни положення західно-українських  земель.

Східною Галичиною продовжував управляти австрійський намісник (його призначали з числа польських магнатів), край отримав обмежену внутрішню автономію. У 1861г. у Львові почав роботу Галицький обласний сейм. Східна Галичина продовжувала залишатися у складі Королівства Галичини і Лодомерії. Північна Буковина мала внутрішню самоврядність – Сейм, в якому домінували румуни і німці. Закарпаття стало частиною Угорщини, не отримавши жодного самоуправління.

Робота з контурною  картою.

Позначте кордони Східної Галичини, Північної Буковини, Закарпаття.

2. Вплив аграрної реформи 1848г. на розвиток економіки. Зміни в сільському господарстві. 

Розповідь вчителя.

Аграрна реформа 1848 р. у західноукраїнських землях звільнила селян від залишків кріпацтва. За відміну панщини поміщики отримали грошову компенсацію: частина від держави, частина – від селян. На користь поміщиків вирішувалося і земельне питання. Відповідно до аграрної реформи 1848 р. за селянами повинні були зберегтися ті землі, якими вони користувалися до реформи. В результаті в руках поміщиків Східної Галичини виявилося 44% земельної площі, Буковини – 54%, Закарпаття – 70 %.

У другій половині ХІХ ст.. в західноукраїнських землях різко виросла кількість населення (демографічний вибух) – в Галичині чисельність населення на 1 кв. км. в сільській місцевості в 1857 р. складала 32 людини, а в 1890 р. – 102.чел. В умовах збільшення кількості дітей в сім'ї і розділу між ними землі йшов процес зменшення розмірів селянських наділів.

Західна Україна і після  відміни кріпосницького права ще довго залишалася відсталим аграрним регіоном. У Східній Галичині і Північній Буковині в сільському і лісовому господарстві було зайнято майже 75% населення, а в промисловості – менше 10%. Впродовж другої половини ХІХ ст.. в сільському господарстві західноукраїнських земель поступово відбувалася аграрна еволюція, воно переходило на ринкову дорогу розвитку. Політика Габсбургів сприяла зубожінню селян, унаслідок чого багато хто з них покидав рідний край, емігрували до Америки.

3. Початок трудової еміграції українців.

 Розповідь вчителя. 

Еміграція (лат.) – переселення, вимушене або добровільне переміщення  людей зі своєї країни в іншу державу  по економічних (трудова еміграція), політичних або релігійних причинах.

Демографічний вибух, аграрне  перенаселення, недолік землі послужили  причинами переселення західних українців в кінці ХІХ ст. до Канади, США, Бразилії, Аргентини і ін. країни. Для організації набору і перевезення переселенців існували спеціальні компанії (умови перевезення західноукраїнських селян часто нагадувало транспортування африканських рабів у минулому). На нових місцях українські емігранти опинялися у важких і незвичних умовах.

Протягом другої половини ХІХ ст. Східній Галичині і Північній Буковині емігрувало приблизно 250 тис. чоловік, із Закарпаття – 170 тис. Австрійська влада не дотримувалася послідовної політики в еміграційном питанні – спочатку ігнорувала його, а пізніше заборонила еміграцію, повертаючи переселенців назад. Але ці дії не зупинили еміграцію.

Запитання.

1. З якими труднощами, на вашу думку, довелося зіткнутися сім'ї селянина-емігранта на нових землях?

2. Як ви розумієте термін «еміграція», «трудова еміграція»?

Робота з контурною  картою.

 Позначте направлення  трудовій еміграції із західноукраїнських  земель.

ІV. Закріплення нових  знань і умінь учнів.

Бесіда по питаннях.

1. Розкажіть про адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель в другій половині ХІХ ст.

  2. Який вплив мала аграрна реформа 1848 р. на розвиток економіки?

3. Які зміни сталися в сільському господарстві західноукраїнських земель в другій половині ХІХ ст.?

4. Поясните термін «трудова еміграція», «демографічний вибух».

Робота з картою.

1. Покажіть на карті Східну Галичину, Північну Буковину, Закарпаття.

2. Покажіть на карті країни, в які переселялися емігранти із Західної України.

V. Підсумок уроку. 

Завершальне слово вчителя.

 Сільське господарство  Західної України було обтяжене  залишками кріпацтва. Селянська  реформа перетворилася на практично  неприкритий, цинічний грабіж  селянства. На долю селян припали  малоземелля, безземелля, бідність, розорення. Несправедливі економічні стосунки в західноукраїнських землях викликали аграрне переселення, яке посилилося демографічним бумом. Десятки тисяч селян вимушені були емігрувати або йти на заробітки в сусідні держави.

VІ. Домашнє завдання.

1. Вивчите текст підручників (51 п.28 (гл.1), п. 29 (гл.1.2).

2. Підготуйте повідомлення на теми «Розвиток галицьких міст», «Львів в другій половині ХІХ ст.», «Розвиток торгівлі в західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст.».

 

Тема уроку: «Наш край в  кінці ХVІІІ ст. – в першій половині ХІХ ст.»

Мета уроку:  - познайомити  учнів з історією рідного краю в першій половині ХІХ ст., показавши її в контексті долі українських земель у складі Російської імперії;

- формування умінь і  навиків, знаходити історичні  знання з літератури, краєзнавчих  музеїв шкіл, райцентрів, обласних  центрів; 

- користуватися виступами  однокласників як джерелом знань;

- виступати з повідомленнями  на історичні теми;

- виховувати любов до рідного краю.

Устаткування: карта, контурна карта, картосхема, експонати шкільного  музею, виставка книг по історії рідного  краю.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку

 І. Організаційний  момент.

 ІІ. Вивчення нового  матеріалу. 

1. Наш край на карті  України. 

2. Ознайомлення з літературою  по історії рідного краю.

3. Краєзнавчі музеї нашого  краю.

4. Господарське життя  нашого краю в першій половині  ХІХ ст. Його особливості і тенденції.

5. Головні суспільно-політичні  події першої половини ХІХ ст.

6. Діяльність суспільно  – політичних організацій на території нашого краю в першій половині ХІХ ст.

7. Антикріпосні повстання  на території нашого краю в першій половині ХІХ ст.

8. Розвиток культури на  території нашого краю:

 а) освіта;

б) наука;

у) фольклор;

 г) література;

д) живопис;

е) театр;

ж) скульптура;

з) архітектура;

і) народний побут;

д) художні промисли.

ІІІ. Закріплення нових  знань.

ІV. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 ІІ. Вивчення нового  матеріалу. 

Методичні рекомендації: вчитель  заздалегідь ретельно готує цей  урок, максимально залучаючи учнів  до пошуку краєзнавчої інформації; під час проведення уроку вчитель  може створювати тимчасові робітники  учнівські групи, що використовують музейну експозицію, літературні  джерела, легенди, які розкривають  історію рідного краю в першій половині ХІХ ст. У своїх виступах учні обов'язково знайомлять однокласників з джерелами, якими вони користувалися. За допомогою вчителя вони готують наочний матеріал: картосхеми, таблиці, фотографії пам'ятників історії і пам'ятників архітектури, карту пам'ятних подій, хронологічну таблицю. В ході уроку можна запропонувати учням скласти таблицю «Наш край в першій половині ХІХ ст.»

Дата

Населений пункт

Події

Джерело інформації

ІІІ. Закріплення нових  знань і умінь учнів.

 Гра – експромт  «Краєзнавець».

 Умови гри: за бажанням  учнів або вчителя вибирають  декілька краєзнавців. Кожен учень  класу задає з одного питання.  Переможець той, хто дасть більше  правильних відповідей.

ІV. Домашнє завдання.

1. Опрацюйте записи в зошиті.

2. Закінчите роботу над таблицею «Наш край в першій половині ХІХ ст.» (якщо це завдання було на уроці).

3. Підготуйтеся до тематичного оцінювання по пройденим темам «Західноукраїнські землі в кінці ХVІІІ – початку ХІХ ст.», «Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ III. Дослідження умов засвоєння картографічних знань, умінь і навичок учнів 7-х класів.

 

 

 

1. Дослідження рівня картографічних  знань, умінь і навичок учнів  6-х класів.