Наглядность на уроках истории

 

Сучасні вимоги до підготовки учнів загальноосвітньої школи  з історії припускають поліпшення якості засвоєння історичного матеріалу, а значить і вдосконалення  картографічних знань і вмінь  як складової частини історичної освіти. Проблема створення умов, вибору методів навчання для якісного засвоєння картографії стає однією з головних у педагогічній та методичній науках.

Експериментальна робота по виявленню найбільш ефективних умов для формування картографічних ЗУН проводилася на базі ЗОШ № 5 м. Лебедина. В якості випробовуваних виступали учні 7 «А» класу у складі 23 осіб (експериментальний клас) і 7 «Б» класу у складі 20 учнів (контрольний клас).

Дослідження було організовано в період переддипломної практики і  проходило в три етапи:

I етап - констатуючий експеримент. Даний етап включав в себе вивчення рівня картографічних знань учнів, для чого була розроблена і проведена контрольна робота з раніше вивченої теми «Київська Русь у другій половині XI – першій половині ХІІІ ст.»

II етап - який формує. На даному етапі проводилася робота по формуванню картографічних знань в 7 «А» і 7 «Б» класах в різних умовах.

III етап - контрольний. Даний  етап передбачав аналіз результатів,  отриманих в ході експерименту, повторний контроль знань учнів  з теми «Галицько – Волинська держава», оформлення висновків по дослідженню.

1. Мета експерименту: вивчити умови, що впливають на якість засвоєння картографічних знань учнів 7-х класів.

Завдання:

1) вивчити, які засоби  використовують вчителі школи  з метою поліпшення картографічних  знань учнів;

2) визначити місце картографічної  роботи в процесі навчання  історії учнів 7-х класів;

3) виявити найбільш ефективні  види картографічної наочності;

4) на формуючому етапі  експерименту організувати проведення  різних видів і форм роботи  з картою та іншої умовно-графічної  наочністю;

5) на контрольному етапі  визначити якісні зміни картографічних  ЗУН.

Методи дослідження:

1. Аналіз календарно-тематичного  та поурочного планування вчителів  історії ЗОШ № 5 м. Лебедина.

2. Бесіда з учителями  історії.

3. Спостереження за роботою  учнів в ході організації та  проведення уроків.

4. Проведення уроків контролю  для визначення рівня картографічних  знань.

5. Аналіз отриманих результатів.

Опис і аналіз констатуючого  етапу експерименту.

1). Вивчення та аналіз  робочої документації вчителів  історії ЗОШ № 5 м. Лебедина.

Дана освітня установа працює по освітнім програмам. Мною були вивчені календарно-тематичні та поурочні плани вчителів історії з метою з'ясування, які засоби використовуються для активізації засвоєння картографічних знань учнями, яке місце відводиться картографічним завданнями в навчальному процесі, на розвиток яких пізнавальних процесів направлено використання умовно-графічної наочності.

Вивчення поурочних планів показало, що всі вчителі історії  даної школи при формулюванні цілей уроку припускають роботу з формування пізнавального інтересу до предмета, поглиблення знань з  предмета, розвитку образного уявлення про історичне минуле, використовуючи при цьому різні методи і прийоми  навчальної роботи.

Аналіз планів дозволив виявити  наступні аспекти роботи в процесі  навчання історії:

- Основною формою навчання  історії є урок;

- В основному проводяться  стандартні уроки історії;

- В поурочні плани включаються  окремі види роботи по історичній  карті;

- В планах не відображена  робота, спрямована на контроль  картографічних ЗУН;

- В планах вчителів  присутній окремий розділ «Робота  по карті», в якому визначаються  завдання в цьому напрямку, а  також представлений список історичних  карт для організації роботи  з окремих тем;

2). Бесіда з учителями-учасниками  експерименту та аналіз результатів.

Під час експерименту була проведена індивідуальна бесіда з кожним вчителем історії з метою  з'ясування їх ставлення до питання  формування картографічних знань і  вмінь учнів. Вчителі охоче вступали в бесіду, давали розгорнуті відповіді  на питання.

Прізвище, ініціали вчителя

Василющенко О. О.

Склярова В. М.

1. Як ви ставитеся до  включення картографічних завдань,  у тому числі в нестандартній  формі, в кожен урок історії?

+

+

2. Чи використовуєте ви  у своїй практиці уроки, метою  яких є поглиблена робота по  формуванню картографічних знань,  умінь і навичок?

+ -

+ -

На питання № 1 вчителі  відповіли, що «корисно включати картографічні  завдання в кожний урок», що це «актуально в даний час», «завдяки систематичній  роботі поглиблюються просторові уявлення учнів», «учні, які добре знають карту, відрізняються більш високим  рівнем історичних уявлень ».

На питання № 2 були дані наступні відповіді: «не завжди включаю  роботу по карті в урок, так як це забирає час від викладу  матеріалу»; «спеціальних уроків по формуванню картографічних ЗУН не проводжу, так  як вони не передбачені календарно-тематичним планом», «хотілося б частіше  проводити уроки з використанням  картографічної наочності, але в  школі недостатньо карт, а картосхеми і зовсім відсутні».

3). Контрольна робота з  вивчення рівня картографічних знань, умінь учнів.

Перед початком формуючого етапу були вивчені дані про якість картографічних знань учнів 7 «А» і 7 «Б» класів за підсумками контрольної роботи. Дані представлені в діаграмах:

Висновок по констатуючого  етапу експерименту:

- Аналіз документації  показав, що в поурочному плануванні, як правило, відображені стандартні  методи і прийоми роботи на  карті. Досить рідко плануються  картографічні ігри, використання картосхем, проведення опитування у формі подорожі по карті;

- З бесіди ясно, що вчителі  історії усвідомлюють важливість  картографії в навчальному процесі,  але в силу певних об'єктивних  і суб'єктивних причин проводять  роботу по формуванню картографічних  знань нерегулярно;

         - Результати аналізу якості знань за підсумками контрольної роботи свідчатьпро те, що рівень якості знань в експериментальному класі нижче,чим в контрольному.

1.2. На наступному етапі експерименту перед нами стояла мета: підвищити якість картографічних знань учнів, інтерес до історичної карти, тобто активізувати їх пізнавальну діяльність за допомогою використання різних методів форм роботи з картографії в ході уроків.

 Дана мета передбачала  вирішення наступних завдань:

- Розробити та апробувати  різні форми роботи з картографічною  наочністю в процесі вивчення  історичного матеріалу;

- Перевірити вплив цілеспрямованої,  систематичної роботи над картографією  на рівень якості знань учнів.

 Опис і аналіз формуючого  етапу експерименту.

1) Проведення уроків у  7 «А» і 7 «Б» класах.

 Під час формуючого  етапу в експериментальному, у 7 «А» класі було проведено 8 уроків, на яких проводилася цілеспрямована робота з картографічними матеріалами, тобто, спостереження за пізнавальною діяльністю учнів проходило протягом повних 4 тижнів.

 На кожному з уроків  робота по карті проводилася  на всіх етапах уроку. Кращі відповіді нагороджувалися медаллю «Клубу мандрівників». Цікавими для учнів були картографічні ігри, в ході яких було необхідно скласти правильно карту, розділену на окремі фрагменти. Діти активно брали участь у грі, працюючи в парах або індивідуально.

 На етапі вивчення  нового матеріалу розповідь вчителя  завжди супроводжувався показом  на карті, або по картосхемі.

 На етапі закріплення  вивченого показ по карті нових  об'єктів проводився декількома  учнями, причому показ повинен  був супроводжуватися усними  коментарями.

Домашнє завдання до кожного  наступного уроку обов'язково включало в себе будь-яке картографічне  завдання.

 У контрольному, 7 «Б», класі по вищезгаданим темам проводилися уроки, на яких картографічна наочність використовувалася епізодично, лише під час викладу нового матеріалу, показ здійснювався самим учителем. Домашні завдання не включали картографічних завдань, картографічні ігри не проводилися. Спостереження за пізнавальною діяльністю також велося протягом повних 4 тижнів.

I.3. Аналіз результатів дослідження.

 Після завершення формуючого  етапу експерименту нами проведено  контрольний етап, метою якого  є порівняльний аналіз результатів,  отриманих в ході експерименту.

 Дана мета визначила  вирішення наступних завдань:

- Проведення контролю  знань учнів;

- Обробка результатів  та їх графічне оформлення.

 Після проведення 4-тижневого  експерименту знову була дана  контрольна робота (Додаток 4) з  метою виявлення якості картографічних знань в експериментальному (7 «А») і контрольному (7 «Б») класах. Результати контрольної роботи ми оформили у формі діаграми.

 

 

Порівняльний аналіз результатів  показує, що якість картографічних знань, умінь і навичок в експериментальному (7 «А») класі значно зросла, у той час як у контрольному класі практично не змінилося.

Щоб більш чітко побачити різницю результатів експерименту, представимо їх у порівняльній діаграмі.

 

 Експериментальний клас (7 «А»)

 Контрольний клас (7 «Б»)

Таким чином, підводячи підсумки експериментальної роботи, можна  зробити наступні висновки:

- В експериментальному  класі після завершення формуючого  експерименту в кращу сторону  змінилася якість знань, а галузі  картографії, підвищився рівень  пізнавального інтересу; учні 7 «А» класу відзначали, що «карта допомагає відповідати», «по карті можна багато чого побачити або згадати, якщо щось забув »;

- Дані, отримані при проведенні  контролю знань учнів, показують,  що цілеспрямована, систематична  робота з використанням різних  методів, форм, нестандартних (ігрових)  завдань картографічного характеру  в процесі вивчення історії  сприяють підвищенню якості знань  учнів. Результати контрольної  роботи, проведеної в експериментальному  і контрольному класах показали  значне підвищення якості знань  в експериментальному класі (69%). Якість знань в контрольному  класі змінилося незначно (70%);

- Дані експерименту показують,  що спрямована картографічна  робота з використанням різних  видів умовної наочності навіть  нетривалий час позитивно впливає  на пізнавальну активність учнів;

- Необхідно більш активно  впроваджувати в практику викладання  історії картографічну наочність:  карти, картосхеми, контурні карти;  ігрові ситуації, уявлювані подорожі, як найбільш сприяють розвитку  розумової діяльності учнів і  їхніх інтелектуальних здібностей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Таким чином, на підставі даної  роботи ми можемо зробити висновок про необхідність оптимального використання засобів наочного навчання на уроках історії, що у свою чергу приводить до наступних результатів:

- допомагає зробити процес  навчання більш мотивованим і цілеспрямованим;

- дає можливість організації  самоконтролю індивідуальної успішності  учнів; 

- використання різних  наочних засобів дозволяє збільшити  ефективність і якість засвоєння  такими, що вчаться навчального матеріалу; 

- допомагає включати додаткові  резерви і методичні прийоми  для поліпшення результатів навчальної діяльності;

- розкриває методику ефективної  роботи із засобами наочного  навчання; 

- проаналізований досвід  викладання історії показує, що  використання наочних посібників  значно економить час подачі  нового і закріплення вивченого матеріалу;

- володіючи значною силою  емоційної дії, наочні посібники  (картини, ілюстрації і макети) мають велике виховне значення у викладанні історії;

- ознайомлення з речовими  пам'ятниками і вживання наочностей на уроках історії будять у дітей інтерес до вивчення минулого, до історії, як науки, активізують їх розумову діяльність, увагу і творчу уяву.

Виходячи з результатів  проведеного дослідження, можна  з упевненістю відзначити, що використання наочних засобів навчання дає набагато вищий результат, ніж проведення звичайного, «стандартного» уроку по аналогічній темі. Використання наочності, дозволяє школярам сприймати інформацію, що подається, не лише в аудіальном, але і а візуальному форматі, що в рази збільшує методичну значущість проведеного уроку. 

Необхідність вживання комп'ютерних  технологій як наочність на уроках історії України, обґрунтована нами як результат технічного прогресу, що має чималий вплив на освітній процес, враховуючи прагнення України  до європейських стандартів освіти. Використання комп'ютерних карт, підручників, пошукових систем в рамках роботи на уроці історії, підсилює не лише необхідний методичний аспект, але також створює комфортні умови для вчення історії України.