Аналіз фінансового стану підприємства

Варто також зауважити, що в процесі розробки цієї моделі на підставі літературних джерел і аналізу класифікацій методів управління інвестиційними ризиками зроблено висновок про те, що в управлінні інвестиційними ризиками використовуються три методи: метод страхування, метод зниження ризику і метод ліквідації ризику. Використання кожного з методів передбачає застосування низки заходів для впливу на рівень інвестиційних ризиків. Як показало дослідження, ці заходи можна класифікувати за трьома ознаками: за змістом (організаційні та економічні методи), за рівнем активності дій (заходи активного втручання і заходи пасивного втручання); за етапами реалізації інвестиційного проекту (заходи, які використовуються на етапі підготовки інвестиційного проекту до реалізації; заходи, які застосовують на етапі реалізації інвестиційного проекту).

Дослідження показало, що інвестиційний клімат підприємства - це сукупність його кількісних та якісних характеристик, які є підставою для ухвалення рішення про доцільність здійснення або залучення інвестицій, їх обсяг, джерела, структуру, термін інвестування.

Визначимо об'єкти, які слід оцінювати в процесі дослідження інвестиційної привабливості підприємства. Об'єктами аналізу у процесі оцінки інвестиційної привабливості підприємства є його фінансово-економічний стан; організаційна структура управління; рівень розвитку системи внутрішнього контролю, склад та ефективність використання кадрового потенціалу підприємства; якісні та кількісні характеристики використовуваного обладнання, а також рівень диверсифікації продукції і видів діяльності підприємства. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства передбачає: збір та обробку інформації; уточнення об'єктів дослідження в процесі аналізу інвестиційної привабливості підприємства; розрахунок коефіцієнта вагомості значення кожного з об'єктів дослідження в узагальненому показнику інвестиційної привабливості підприємства; розрахунок коефіцієнта вагомості для значення кожного з показників, які характеризують конкретний об'єкт; розрахунок показників за кожним з об'єктів дослідження, порівняння значень кожного показника із його очікуваною величиною; розрахунок фактичного значенім показників у межах конкретного об'єкта із врахуванням коефіцієнта вагомості; визначення фактичного стану кожного об'єкта із врахуванням коефіцієнта вагомості; порівняння фактичного стану об'єктів з їх очікуваним станом.

Дослідження показали, що доцільно окремо виділяти ризик неточної оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Оцінка цього ризику і управління ним базується на розрахунку рівня інвестиційної привабливості підприємства з урахуванням коефіцієнта можливості несвоєчасного отримання інформації, яка використовується для оцінки інвестиційної привабливості підприємства та коефіцієнта необ’єктивності інформації.

 

 

3.3. Модель оцінки інвестиційної привабливості підприємства

 

 

Головною передумовою забезпечення соціально-економічного розвитку в країні, підвищення конкурентоспроможності та поліпшення фінансового стану суб'єктів вітчизняної економіки, посилення їх конкурентної позиції на внутрішніх та зовнішніх ринках є активізація інвестиційної діяльності на основі пошуку привабливих напрямів та об'єктів ефективного вкладання наявних вільних ресурсів.

Однак, переважна більшість праць присвячена аналізу окремих аспектів забезпечення активізації інвестиційної діяльності, мінімізації інвестиційних ризиків через використання оцінок інвестиційної привабливості об'єктів вкладання коштів. При цьому майже не приділено уваги вивченню системних особливостей інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання на мікрорівні (підприємств) як інтегрального утворення, не розроблено механізмів її ефективного використання та розвитку.

Критичний аналіз відомих методологічних підходів до оцінки інвестиційної привабливості підприємств свідчить про те, що:

• їх практична реалізація ускладнена через високі вимоги до обсягів первинної інформаційної бази, на підготовку та обробку даних якої необхідні спеціальні додаткові дослідження, значні витрати часу та фінансів;
• сучасна методологія оцінки інвестиційної привабливості не орієнтована на управління, а є лише інструментом фрагментарної статичної фіксації розміру та рівня використання фінансових ресурсів підприємства;
• методи оцінки інвестиційної привабливості, як правило, не враховують ступінь залучення підприємства до процесу інвестиційного розвитку країни (регіону, галузі) та специфіку його діяльності (масштаб, територіальну та галузеву належність).

Метою є вдосконалення та подальша розробка проблемно-орієнтованих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання, які базуються на багатоаспектних моделях, що враховують специфіку діяльності підприємства та ступінь його залучення до реалізації стратегічних завдань соціально-економічного розвитку в країні, сучасних інноваційних та інвестиційних процесів. Запропонований в результаті досліджень підхід до оцінки інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання має задовольняти такі вимоги: врахування ступеня залучення підприємства до процесу інвестиційного розвитку в країні (регіоні, галузі); використання існуючої системи статистичної інформації про діяльність суб'єктів господарювання; проблемно-орієнтоване обґрунтування управлінських рішень.

Оцінка інвестиційної привабливості суб'єкта господарювання — досить складне завдання, яке потребує комплексного проблемно-орієнтованого підходу до його вирішення, що повинен базуватися як на аналізі поточного фінансового стану підприємства, так і на виявленні перспектив його розвитку.

Проблемно-орієнтований підхід вимагає забезпечення обґрунтованого вибору елементів і процедур оцінювання відповідно до проблеми, що вирішується, а саме: значимість сутнісних елементів визначається з урахуванням впливу на кінцеве вирішення конкретного завдання, яке задається перед оцінюванням. Проблемно-орієнтований підхід до оцінки інвестиційного потенціалу суб'єктів господарювання надає можливість: порівнювати обсяг аналізу з можливостями виконавців і наявною базою даних; визначати «дефіцит» і критичні зони інвестиційної привабливості підприємства; оцінювати ефективність використання інвестиційного потенціалу суб'єктів господарювання за допомогою коефіцієнту рівня її використання; розробляти шляхом зворотного зв'язку рекомендації для покращення вихідного інвестиційного потенціалу та мінімізації інвестиційного ризику підприємства.

Аналіз теоретико-економічної сутності поняття «інвестиційна привабливість підприємств», дозволяє виділити його основні змістовні елементи:

• визначення інтегрального кількісного показника оцінки на підставі узагальнення сукупності кількісних і якісних характеристик, що дозволяє встановити певну якісну оцінку доцільності вкладання інвестиційних ресурсів у розвиток об'єкта оцінювання;
• врахування й узгодження цілей об'єкта та суб'єкта оцінки інвестиційної привабливості, тобто обов'язковість подвійного ефекту — позитивних результатів як для суб'єкта інвестування (інвестора), так для об'єкта (реципієнта);
• відображення впливів зовнішнього та внутрішнього середовища (тобто інвестиційного клімату та інвестиційного потенціалу) на формування оцінок інвестиційної привабливості.

Досліджуючи інвестиційну привабливість суб'єктів господарювання, доцільно розглядати її з позиції забезпечення можливості реалізації інвестиційного потенціалу підприємства. Інвестиційна привабливість та інвестиційний потенціал є своєрідними формами взаємодії інвестиційного інтересу та інвестиційної потреби. Якщо врахувати, що інвестиційні потреби та інвестиційний інтерес перебувають у певному протиріччі (бажання отримати істотні доходи за мінімальних вкладень), то саме взаємодія між інвестиційною привабливістю та інвестиційним потенціалом розкриває внутрішній механізм здійснення інвестиційної діяльності як рушійної сили розвитку виробництва. При цьому інвестиційна привабливість є загальною характеристикою переваг і недоліків інвестування окремих напрямків та об'єктів із позиції конкретного інвестора.

Основні структурні елементи інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання і їх взаємозв'язок представлені на рис. 1, який пояснює логіку аналітичних підходів, використаних у даній моделі оцінки інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання.

На рис. 3.2. інвестиційна активність суб'єкта господарювання, яка відображає інтенсивність залучення довгострокових інвестицій в капітал

підприємства, представлена як функція його інвестиційної привабливості.

 

 

 

 

 

Рис. 3.2 Механізм формування та реалізації інвестиційної привабливості суб¢єкта господарювання

 

У свою чергу, інвестиційна привабливість суб'єкта господарювання є якісною оцінкою рівня потенційної можливості підприємства залучати й ефективно використовувати необхідний для забезпечення стабільних темпів свого економічного розвитку обсяг інвестиційних ресурсів з урахуванням властивого йому інвестиційного потенціалу та рівня некомерційних інвестиційних ризиків.

Обираючи систему показників для здійснення оцінок інвестиційної привабливості підприємства, слід враховувати різне змістовне наповнення цього поняття для потенційного кредитного інвестора та потенційного інституціо-нального інвестора, обумовлене специфікою реалізації кредитної та інвестиційної форм фінансування. Для банку в процесі розгляду питання про можливість довгострокового кредитування потенційного позичальника основним пріоритетом у розгляді його інвестиційної привабливості є перспективна та поточна платоспроможність, тому шо він зацікавлений у своєчасній виплаті основної суми боргу та виплаті відсотків і не бере участі у розподілі прибутку від реалізації проекту. Для інституційного інвестора головним є ведення ефективної господарської діяльності підприємства, отже перевага у формуванні інформаційної бази оцінки інвестиційної привабливості належить показникам рентабельності та оборотності.

Крім того, конкретний перелік показників, які формують комплексну оцінку інвестиційної привабливості, може відрізнятися залежно від цілей інвестування:

• отримання доходів від фінансово-господарської діяльності підприємства (в такому випадку повинні бути передбачені коефіцієнти, які характеризують рентабельність об'єкта інвестування, а також його надійність);
• отримання доходу в результаті придбання підприємства і подальшого його продажу як діючого бізнесу або цілісного майнового комплексу (в даному випадку можуть бути передбачені показники, які характеризують стан матеріальних і нематеріальних активів, їхню ринкову вартість, частку ринку, що займає підприємство тошо);
• інші цілі, за допомогою яких здійснюється вертикальна або горизонтальна інтеграція існуючого бізнесу інвестора (в даному випадку аналітик буде розглядати комплекс показникіц, який характеризує внутрішнє та зовнішнє середовище підприємства).

Для переведення первинних показників у відносні величини слід порівняти їх з базовими. Базами для порівняння залежно від цілей аналізу можуть бути обрані середні галузеві показники, нормативні показники, передбачені регіональною або загальнодержавною програмами, показники даного підприємства за минулі періоди часу. В процесі порівняння здійснюється якісна оцінка співвідношення фактичного і базового параметрів з урахуванням характеру впливу зміни показника, який оцінюється, на фінансовий стан суб'єкта господарювання: критичний, низький, на рівні базового, кращий за базовий, істотно кращий за базовий.

Для бальної оцінки отриманих якісних характеристик можна скористатися шкалою Харрингтона , яка є результатом обробки великої кількості статистичних даних і вважається універсальною (табл.3.4)

 

Таблиця 3.4

                        Числова шкала Харрингтона

Оцінка	Числове значення, од.
Дуже висока	0,8 – 1
Висока	0,64 – 0,8
Середня (на рівні базового)	0,37 – 0,64
Низька	0,2 – 0,37
Дуже низька	0,0 – 0,2

 

Для забезпечення репрезентативності оцінки інвестиційної привабливості суб'єкта господарювання кожний показник та кожна із груп показників має коефіцієнти вагомості. Для визначення вагомості параметрів рекомендується використовувати метод експертної оцінки шляхом попарного порівняння показників.

Сподівану величину кожного окремого показника (параметра), який враховується в оцінках інвестиційного потенціалу та інвестиційного ризику, можна розрахувати за формулою:

 

       Іі = Ві´Рi,                   (3.11)

 

де Іі, - сподівана величина дії і-ого диференційного (первинного) показника;

Ві — бальна оцінка і-го диференційного (первинного) показника;

Рі - показник вагомості і-го диференційного (первинного) показника.

Сподівану величину узагальненого показника оцінки групи показників (Ігр) у складі оцінок складових інвестиційної привабливості пропонується розрахувати за формулою:

 

Iгр= ∑ Iij x Pij                                                                        (3.12)

  

де  Iij - сподівана величина - ого показника - ої групи;

     Pij - показник вагомості , -ого показника - ої групи.

Сподівану величину узагальненого показника оцінки інвестиційного потенціалу (ІП) та інвестиційного ризику (ІР) пропонується визначати за формулою, аналогічною попередній, із застосуванням сподіваних величин і коефіцієнтів вагомості за групами показників, які формують узагальнену оцінку.