Аналіз фінансового стану підприємства

 

де А1 — найбільш ліквідні активи — ряд.(220 + 230 + 240) форми № 1;

А2 — середньо ліквідні активи — ряд. (150 + 160 + 170 + 180 + 190+ 200+ 210+ 250+ 270 до 1 року) форми № 1;

А3— низько ліквідні активи — ряд. (100 + 110 + 120 + 130 + 140);

А4 — важко ліквідні активи — ряд. (080 + 270 понад 1 рік) форма № 1;

П1 — поточні зобов'язання за розрахунками — ряд. (620 - 500 - 510 + 430 до 1 року + 630 до 1 року) форма № 1;

П2 — короткострокові кредити банків і позики — ряд. (500 + 510) форма № 1;

П3 — довгострокові зобов'язання — ряд. (480 + 430 понад 1 рік + 630 понад 1 рік) форма № 1;

П4 — постійні пасиви — ряд. 380, форм № 1.

Виконання перших трьох умов свідчить про те, що поточні активи підприємства (А1 + А2 + A3) перевищують його зовнішні зобов'язання (П1 + П2 + П3), тобто воно має власний оборотний капітал, який при ефективному використанні забезпечує належну фінансову сталість.

Наведені  баланси підприємства (табл. 2.6) на вказані дати є ліквідними, а саме:

• підприємство має достатньої суми наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами (А1 > П1). На кінець 2012 року найбільш ліквідні активи покривають найбільш термінові зобов'язання  на 147,37 %, тобто повністю, у 2010 та 2011 роках — відповідно на 15,26 % та 2,35 %.;

ліквідними є друга та третя група активів протягом усього аналізованого періоду. Однак, слід зазначити, що підприємство не користується послугами установ банків і не має заборгованості як за довгостроковими, так і за короткостроковими кредитами. Тому вважаємо виконання 2 та 3 співвідношень умовними;

• відмічаємо забезпеченість власним капіталом як для формування важко ліквідних активів, так і оборотних активів.

Отже, загалом зміни в балансі свідчать про покращення фінансового стану підприємства. Суб'єкт дослідження на кінець 2012 року на 15,98 % володіє неліквідним майном і для перетворення його на грошові активи потрібен значний час, але 30 % складають активи, що швидко реалізуються.

Аналіз ліквідності балансу, проведений за вищезазначеною схемою, не відрізняється  абсолютною точністю. Тому з метою  комплексної оцінки ліквідності  балансу доцільно застосовувати загальний показник платоспроможності. Алгоритм його розрахунку наступний:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Збільшення значення Кл свідчить про зміцнення платоспроможності

підприємства та зрушення в бік  покращення структури активів і  пасивів.

Визначимо показник загальної ліквідності аналізованого підприємства.

 

Кл= 783,8+0,5+6293,9+0,3+8997,7/5136,8=1,29 (2010 рік);

Кл= 197,4+0,5+9875,2+0,3+15416,1/8416,7=1,16 (2011 рік);

Кл= 16243,1+0,5+12648,8+0,3+16604,5/11021,9=2,5 (2012 рік);

 

Отже, коефіцієнт ліквідності протягом 2012 року збільшився на 1,21 або 94 %, що свідчить про покращення платоспроможності підприємства та структури активів і пасивів. Даний показник використовують також при виборі найбільш надійного партнеру із множини потенційно можливих на основі їх звітності.

Таблиця 2.7

             Оцінка фінансового стану підприємства

Тип сталості	На дату складання звітності	У короткостроковій перспективі	У довгостроковій перспективі
Абсолютний	А1 ≥ П1	А1 ≥ П1 + П2	А1 ≥ П1 + П2 + П3
2010	783,8 > 5136,8	783,8 > 5136,8	783,8 > 5136,8
2011	197,4 > 8416,7	197,4 > 8416,7	197,4 > 8416,7
2012	16243,1 > 11021,9	16243,1 > 11021,9	16243,1 > 11021,9
Нормальний	А1 + А2 ≥ П1	А1 + А2 ≥ П1 + П2	А1 + А2 ≥ П1 + П2 + П3
2010	7077,7 > 5136,8	7077,7 > 5136,8	7077,7 > 5136,8
2011	10072,6 > 8416,7	10072,6 > 8416,7	10072,6 > 8416,7
2012	28891,9 > 11021,9	28891,9 > 11021,9	28891,9 > 11021,9

 

Враховуючи ступінь ліквідності  активів маємо можливість спрогнозувати  фінансовий стан підприємства на дату складання, короткострокову та довгострокову перспективу на основі розрахованих раніше за прикладом даних  (табл. 2.7). Враховуючи ступінь ліквідності оборотних активів фінансовий стан підприємства може бути оцінений як на дату складання звітності, так і на довгострокову та короткострокову перспективу 2010 та 2011 роки, як нормальний, а у 2012 році підприємство абсолютно ліквідне.

 

2.3.2. Порядок розрахунку показників ліквідності і методи їх оцінки.

Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. З цією метою застосовують систему коефіцієнтів ліквідності, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов'язань.

Кожен із зазначених коефіцієнтів має своє аналітичне призначення. Так, загальну оцінку платоспроможності підприємства дає коефіцієнт загальної ліквідності. В міжнародній аналітичній практиці він має ще назву — коефіцієнт покриття, поточної ліквідності та оптимальне значення, яке залежить від галузі діяльності. Це коефіцієнт універсальний, так як аналітиками застосовується не лише при оцінці рівню платоспроможності, але й, наприклад, діагностиці ймовірності банкрутства підприємства. Його оптимальне значення (2—2,5) свідчить, що оборотні активи повинні у двічі перевищувати розмір поточних зобов'язань підприємства. При значенні показника нижче за оптимальне суб'єкт господарювання вважається платоспроможним, але має ознаки фінансового ризику в оплаті боргів. Рівність поточних активів і короткострокових зобов'язань (значення коефіцієнту ≥1) є свідченням загрози для фінансової стабільності підприємства, так як воно має можливість розрахуватися лише з боргами, власного капіталу в обороті для продовження господарської діяльності не матиме. При значенні коефіцієнту >1 підприємство визнається неплатоспроможним, оскільки не в змозі оплатити свої зобов'язання.

Коефіцієнт термінової ліквідності (швидкої ліквідності, проміжного покриття, миттєвої оцінки) допомагає оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов'язань у разі виникнення критичних обставин. Однак при оцінці рівню платоспроможності за вказаним показником слід враховувати «якість» складу оборотних активів, дебіторської заборгованості, реальність і терміновість її повернення на підприємство.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності  є свідченням достатності грошових коштів для-негайного покриття зобов'язань. При цьому підприємство повинно погасити не менше 20 % короткострокових боргів, що є запорукою його платоспроможності. Однак більшість вітчизняних підприємств мають значення показника нижчі за оптимальні, але це не дає підстави робити висновок про неможливість розрахунків, так як усі кредитори одночасно не звертаються з вимогами про повернення боргів.

Інші, вищенаведені показники ліквідності, розраховуються аналітиками за потребою, оптимальних значень не мають, їх визначають індивідуально для кожного підприємства та свідчать про частку певного виду поточних активів у покритті зобов'язань.

Значення, динаміка коефіцієнтів платоспроможності  цікавить як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів аналітичної інформації. Зокрема:

• постачальників => коефіцієнт абсолютної ліквідності;
• банківські установи => коефіцієнт термінової ліквідності;
• покупців та акціонерів => коефіцієнт загальної ліквідності.

Якщо розглянути загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття), який дає загальну оцінку платоспроможності  підприємства, можна простежити, що його значення протягом 2010-2012 років зросло майже на 32%.

В 2010 році цей показник становив 3,1295, в 2011 – 3,028, а в 2012  вже 4,1278 при нормальному значенні цього показника 2,0-2,5. Оскільки значення коефіцієнта значно перевищує норму можна зробити висновок про те, що підприємство має у своєму розпорядженні значний обсяг оборотних коштів, сформований за рахунок власних джерел.

 Аналіз показників платоспроможності підприємства (табл. 2.8) вказує, що суб'єкт дослідження є платоспроможним. Так, станом на кінець 2011 та

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2012 років, воно може негайно за рахунок наявних грошових коштів погасити відповідно 2,3% та 147 % найбільш термінових зобов'язань.

У той же час, при нормативі 70 — 80 % підприємство за рахунок наявних грошових коштів та очікуваних надходжень від дебіторів може розрахуватися з боргами короткострокового характеру  на 137,8 % у 2010 році, 119,7 % — у 2011 році та 262 % — у 2012 році. В даному випадку у 2011 році активи в основному представлені  грошовими коштами, а саме на 56,22%. Крім того, коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках показує , в якій мірі надходження від дебіторів будуть використані для погашення поточних зобов’язань підприємства. У 2010 році значення цього показника складає 0,918, але у 2011 році він зріс до 1,127 це пояснюється тим, що зменшилась кількість грошових коштів на підприємстві у порівнянні з 2010 роком на 586,4 тис. грн., але вже у 2012 році цей показник знизився до 0,889, або на 17,49%. Це свідчить про те, що керівництво підприємства не розраховує лише на дебіторську заборгованість для погашення поточних зобов’язань.

Значне відхилення від рекомендованих значень у позитивний бік спостерігається щодо коефіцієнту загальної ліквідності. Отримані кошти від перетворення оборотних активів на готівку станом на кінець 2012 року дозволять перекрити кредиторську заборгованість товарного характеру та поточні зобов'язання за розрахунками  на 303%. Отже, за результатами досліджень виявлено, що підприємство можна вважати платоспроможним протягом останніх трьох років

Крім того, спостерігається тенденція до збільшення всіх показників, які підлягали аналізу.

Але варто зауважити, що наявність  невеликої суми коштів на рахунках підприємства протягом 2010 - 2011 років і внаслідок цього наближення коефіцієнта абсолютної ліквідності до нуля зовсім не означає втрати підприємством платоспроможності. Це пояснюється тим, що грошові ресурси в достатньому обсязі не надійшли на рахунок. Проте вже у 2012 році на ПАТ «Юпітер» спостерігаємо збільшення коефіцієнта абсолютної ліквідності до 1,474 при оптимальному значенні 0,2-0,3. В порівнянні з 2010 роком показник зріс у 9 разів. Це пояснюється збільшенням найбільш ліквідних активів.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської  та дебіторської заборгованості показує, що у 2012 році підприємство на 1 грн. дебіторської заборгованості залучало 0,9 грн. кредиторської, у 2011 році — 0,75 грн., у 2010 році — 0,88 грн. Тобто, при забезпеченості власним капіталом підприємство використовувало у господарському обороті, як єдине джерело фінансування власний капітал. Коефіцієнт співвідношення активів у 2012році складав 5,26, що становить >1, що відповідає нормативному значенню.

Тобто, підводячи загальний  підсумок за усіма вище наведеними розрахунками стверджуємо, що баланс підприємства  є ліквідним. Йому вистачає власних джерел фінансування для формування оборотних активів. Крім того, протягом 2010—2012 років підприємство має достатній рівень платоспроможності.

 

 

4. Аналіз і оцінка фінансової стійкості ПАТ «Юпітер»

 

 

Фінансову стійкість підприємства за першою ознакою визначають за системою узагальнюючих та часткових показників. Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів.

2.4.1. Оцінка фінансової стійкості підприємства з використанням узагальнюючих показників.

Фінансову стійкість підприємства за першою ознакою визначають за системою узагальнюючих та часткових показників.

Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів. Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотного капіталу, довгостроковими зобов'язаннями та короткостроковими кредитами та позиками. Відповідно до забезпеченості запасів, згаданими варіантами фінансування, розрізняють чотири типи фінансової стійкості.

• абсолютна стійкість цей тип фінансової ситуації зустрічається рідко та вказує, що для забезпечення запасів достатньо власного оборотного капіталу, платоспроможність підприємства гарантовано;
• нормальна стійкість для забезпечення запасів залучають власний (постійний) капітал та довгострокові кредити та позики, платоспроможність гарантована;
• передкризовий (критичний) фінансовий стан  для забезпечення запасів крім власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів і позик залучають короткострокові кредити та позики, платоспроможність порушено, але є можливість її відновити за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів;
• кризовий фінансовий стан для забезпечення запасів, не вистачає зазначених джерел їх фінансування, підприємству загрожує банкрутство, поновлення запасів відбувається за рахунок коштів, які сформувалися за рахунок уповільнення оборотності кредиторської заборгованості.