Управління кредитним портфелем комерційного банку

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ  І ТОРГІВЛІ

ІМЕНІ МИХАЙЛА  ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО 
 
 

КАФЕДРА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з курсу  «Фінансовий менеджмент в банку»

на тему: «Управління кредитним портфелем у банку» 
 
 

Виконала:

студентка

V курсу групи БС-07-МА

Дишлевич  Валерія Леонідівна 
 

Науковий  керівник:

Саєнко  В.Г. 
 
 
 
 

Донецьк 2011

ЗМІСТ 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ……………………………………………………...6

1.1 Сутність  і поняття кредитного портфеля  банка……………………….6

1.2 Управління  якістю кредитного портфеля……………………………..15

1.3 Оцінка  ефективності управління кредитним  портфелем…………….21

ІІ АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ АТ «ДЕЛЬТА БАНК»…………………………………….……26

2.1 Організаційно-економічна  характеристика АТ «Дельта Банк»……...26

2.2 Аналіз  стану і складу кредитного  портфеля АТ «Дельта Банк»…….30

2.3 Аналіз  якості і дохідності кредитного  портфеля АТ «Дельта банк»..39

ІІІ УДОСКОНАЛЕННЯ  УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ…….48

3.1 Робота  з проблемними кредитами……………………………………..48

3.2 Рекомендації щодо удосконалення кредитного механізму АТ «Дельта Банк»………………………………………………………………………....51

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..………56

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ………………..………………………………………….58

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     В умовах формування ринкового середовища, спаду промислового та сільськогосподарського виробництва велика увага в організаційній та структурній перебудові економіки  приділяється комерційним банкам та банківській системі в цілому.

     Провідна  роль у вирішенні значних проблем  належить саме кредитним відносинам та банкам, що пояснюється не лише збільшенням  їхньої ролі в розвитку економіки, але  й наявною можливістю швидко і  ефективно реагувати на нові механізми господарювання, тому актуальність даної теми є очевидною.

     В той же час однією з проблем  банківської системи в цілому, є досить високий ризик кредитних  операцій. По-перше, теоретична недосконалість питання захисту інтересів кредитора від кредитних ризиків, по-друге, незадовільний фінансовий стан більшості суб'єктів підприємництва, по-третє, невисока кадрова підготовка працівників банківської системи тощо.

     Аналізуючи  ситуацію, яка склалася в банківській  сфері, можна зробити висновок, що банки зазнають фінансового краху в зв'язку з надзвичайно ризикованою кредитною політикою.

     З огляду на існуючи проблеми та ситуацію на грошово-кредитному ринку, питання  щодо шляхів вдосконалення кредитної  діяльності є досить цікавим. Адже, вивчення джерел і форм забезпечення погашення кредитів, розробка методів зниження питомої ваги неповернених позичок в загальному обсязі наданих кредитів, ефективне використання результатів аналізу наданих кредитів, ефективне управління процентним ризиком, формування банком резерву на покриття можливих втрат за позиками, впровадження якісних форм забезпечення та контролю за цільовим використанням позички справляють регулюючий вплив на банківську діяльність.

    Постійний аналіз кредитного портфеля в системі  управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої належності, форм власності і т. д. Результати аналізу дають змогу приймати рішення про зміну напрямів та методів кредитування.

    Обєктом курсової роботи є кредитний вітділ АТ «Дельта Банк».

    Метою даної курсової роботи є вивчення кредитного портфеля банку, визначення його ролі і значення в діяльності банку, а також кількісний і якісний склад кредитного портфеля на прикладі банку АТ «Дельта Банк» і визначення ефективності управління кредитним портфелем.

    При вивченні даного питання були поставлені наступні задачі:

    - вивчення сутності і значення  кредитного портфеля для діяльності  банку в цілому;

    - визначення методів управління  кредитним портфелем;

    - ознайомлення з організаційною  структурою, фінансовим станом і  економічною характеристикою банку;

    - проведення аналізу стану і складу кредитного портфеля на прикладі банку АТ «Дельта Банк»;

    - проведення аналізу якості і  прибутковості кредитного портфеля АТ «Дельта Банк».

    Дана  курсова робота складається з трьох розділів, введення, висновків, списку літератури і додатків.

    В першому розділі описаний теоретичний  аспект поставленої мети, тобто проведено  вивчення сутності і значення кредитного портфеля банку. Також вивчені методи управління кредитним портфелем  банку.

    В другому, аналітичному, розділі проведений аналіз стану і складу кредитного портфеля на прикладі даних банку АТ «Дельта Банк». Також в даному розділі вироблений аналіз якості і прибутковості кредитного портфеля банку АТ «Дельта Банк».

    В третьому розділі запропоновані  методи удосконалення управління кредитним портфелем банку.

    Для написання даної курсової роботи були використані законодавчі і  нормативні акти України, навчальні  посібники з дисциплін «Банківський менеджмент» і «Фінансовий менеджмент в банку». Також в курсовій роботі використовувалися статті таких авторів, як Марчук В.П., Мруга Ю.П., Кравцова Г.М. і інших авторів, які розглянули проблему управління кредитним портфелем в своїх роботах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ 

1.1. Сутність і значення кредитного портфеля банку. 

     Кредитування  – пріоритетна функція комерційних  банків, що впливає на економічний  стан регіонів, сприяє появі нових  підприємств, робочих місць, розвитку соціально-культурної сфери, забезпечує економічну стабільність у країні. У структурі банківських активів кредити складають близько 50-60 % і забезпечують 2/3 усіх доходів банку. У той же час, кредитні операції є не тільки найбільш дохідними, але й найбільш ризикованими операціями.

     Згідно  Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитні операції – вид активних операцій банку, які пов'язанi з наданням клієнтам залучених коштів у тимчасове користування, а також операції по прийняттю зобов'язань на надання коштів у тимчасове користування, операції РЕПО, а також операції з пролонгування заборгованності по кредиту [5, c.11-13].

     Інше  визначення надає «Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні» №368 від 28.08.2001, затверджена постановою правління НБУ, згідно якої до кредитних операцій,  належать активні  операції  банку, що  пов'язані з наданням  клієнтам  залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі,  на  фінансування  будівництва  житла та у формі врахування  векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій,  операцій   репо,   фінансового   лізингу   тощо)   або  прийняттям  зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування  (надання гарантій,  поручительств, авалів тощо), а також операції з купівлі  та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від свого імені  (включаючи андеррайтинг),  будь-яке продовження строку погашення  
боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми.

       Найбiльш визнаним є розкриття сутностi кредиту як економiчних вiдносин, що виникають мiж суб’ектами ринку у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вiльних коштiв (вартостi) на засадах поверненостi, строковостi, платностi та добровiльностi. Банківський кредит передбачає, що  одним чи обома з суб'єктів кредитних відносин є банк [6, c.191].

   Кредитнi операції здiйснюються банком в межах  наявних кредитних ресурсiв. Банк надає кредити на умовах, передбачених кредитними угодами, при виконаннi наступних основних принципiв кредитування:

 
 Рисунок 1.1 – Принципи кредитування

      Цiльове призначення позички полягає у тому, що економiчнi суб’екти, що виявили намiр вступити в кредитнi вiдносини, повиннi заздалегiдь чiтко визначити, на яку цiль будуть використанi позиченi кошти. Визначену цiль повиннi однаково розумiти й оцiнювати обидвi сторони, погоджуючись на  кредитування. Це базова передумова забезпечення кожною з сторін свох iнтересiв у певнiй позичцi та реалiзацiї іх вiдносин як кредитних [7, c.193-196].

      Строковiсть  позички передбачає, що вiльнi кошти кредитора передаються позичальнику на чiтко визначений строк, який сторони повиннi узгодити в момент вступу в кредитнi вiдносини. Строковiсть випливає з цiльового призначення позички i сама слугує передумовою для подальшого розгортання кредитних вiдносин мiж сторонами позички: визначення плати за позиченi кошти, порядку повернення коштiв тощо. Конкретнi строки окремих позичок визначаються залежно вiд тривалостi кругообiгу капiталу позичальника, у формуваннi якого бере участь позичена вартiсть, Економiчно обгрунтоване визначення строку позички має вирiшальне значення для забезпечення iнтересiв суб’ектiв позички, ефективного використання позиченої вартостi, эменшення кредитного ризику та iн.

      Поверненiсть  позиченої вартостi кредитору означає, що позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартостi. Цей принцип випливає з попереднього — строковостi позички та тiсно пов’язаний із ним, але це самостiйний принцип.

      Забезпеченiсть полягає у прийняттi кредитором при наданнi позички додаткових заходiв щодо гарантування повернення позички у визначенi строки.Додатковими цi заходи с вiдносно принципiв цiльового спрямування та строковостi позички, якi за своєю сутнiстю сприяють поверненню позички.

      Платнiсть  користування позичкою полягає у тому, що позичальник повертає кредитору не тiльки основну суму боргу, а й сплачує додатковi кошти у формi процента. Для встановлення такого принципу є вагомi економiчнi пiдстави. Адже коли кредитор передае свої вiльнi кошти в позичку, то зазнає при цьому подвiйних втрат:

      -втрачає частину доходу, яка припадає на вилучену ним з обiгу частину коштів;  
 -втрачає тi переваги та зручностi, якi властивi утриманню вивiльнених  
з обiгу коштiв у лiквiднiй формi.

     Усi принципи кредитування тiсно пов’язанi мiж собою, оскiльки випливають з сутностi кредиту, i тiльки в комплексi можуть забезпечити їх реалiзацiю. Тому для ефективного кредитування дотримання всiх його принципiв є обов’язковим.

     Cукупність усіх кредитів, виданих банком для одержання доходів являє собою кредитний портфель банку. Обсяг кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних.

     Існують різні класифікації кредитного портфеля, серед яких можна зустріти поділ  портфеля на валовий (сукупний обсяг виданих банком кредитів на певний момент часу) і чистий (валовий портфель за вирахуванням суми резервів на можливі втрати з позик).