Оцінка рентабельності підприємства

Продовження табл. 2.2.

В цілому спостерігається скорочення всіх статей звіту порівняно з попереднім періодом. Значно зросли лише адміністративні витрати (на 734 тис. грн), інші вирахування з доходу (на 446 тис. грн), інші доходи (на 4303 тис.грн) та інші витрати (на 3062 тис. грн.). Попередній структурний аналіз прибутку звітного періоду показав, що основне джерело його формування на даному підприємстві – прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг).

2.2 Аналіз рентабельності підприємства

Рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів. Якомога повніше врахування підприємством таких факторів сприятиме підвищенню ефективності його діяльності.

Розрахуємо основні коефіцієнти рентабельності для ПАТ "Харківський завод Гідропривід".

Розрахунки показників рентабельності здійснимо за даними балансу (додаток  А) та Звіту про фінансові результати підприємства (додаток Б).

Розрахунок будемо проводити за формулами наведеними у табл. 2.3, порівнюючи отримані результати із нормативними значеннями. Результати представимо у вигляді таблиці 2.4.

Таблиця 2.3.

Дані для аналізу коефіцієнтів рентабельності 

Таблиця 2.4.

Результати розрахунку коефіцієнтів рентабельності

Дані табл. 2.4 свідчать про низьку рентабельність підприємства. Майже всі показники знаходяться на нульовому рівні. Це свідчить про те, що кошти, які витрачає підприємство, майже не приносять прибутку.

Показник рентабельності сукупного капіталу показує, що кожна гривня, інвестована (вкладена) в активи приносить лише 0,18 коп. прибутку. До того ж, порівняно з минулим періодом, цей показник знизився на 0,36 пунктів.

На досить низькому рівні є показник рентабельності власного капіталу, хоча у звітному періоді спостерігається його зростання на 0,21 пункта. Однак, незважаючи на зростання цього показника, на кожну вкладену гривню капіталу припадає лише 0,31 коп. чистого прибутку.

Дещо зросла валова рентабельність продажів (на 0,70 пунктів), однак при цьому, за рахунок значного зростання адміністративних витрат та витрат на збут підприємство отримало збиток від операційної діяльності і, таким чином, операційна рентабельність продажів зменшилась порівняно з минулим роком.

В цілому рентабельність виробництва зросла, однак знаходиться на дуже низькому рівні.

Збільшення показників рентабельності підприємства значною мірою залежить від зростання чистого прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Адже в умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Тому для підвищення рентабельності підприємства потрібно збільшувати прибуток. А це можна зробити наступними методами:

нарощувати обсяги виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг;

здійснювати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції, тобто знижувати її собівартість;

з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є в розпорядженні підприємства, в тому числі і фінансові ресурси;

кваліфіковано, зі знанням справи здійснювати цінову політику, оскільки на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

грамотно будувати договірні відносини з постачальниками, посередниками, покупцями;

вміти найдоцільніше розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту [30].

Останні три напрями чималою мірою залежать від сумлінності, кваліфікації економістів, бухгалтерів, фінансистів.

При укладанні угод з покупцями дуже важливо домовитись про оптимальні ціни на товари, роботи, послуги, та строки їх перегляду у зв’язку з інфляційними процесами, змінами на ринку.

Важливо при визначенні показників прибутковості підприємства враховувати фактор інфляції. Адже періоди зростання інфляції створюють несприятливі умови для інвестиційної діяльності. Ймовірність прийняття помилкових інвестиційних рішень в цей період різко зростає. Це передусім тому, що в умовах високих темпів інфляції значно спотворюється звітна бухгалтерська інформація підприємства. Використовуючи цю інформацію, інвестори та інші користувачі бухгалтерської звітності підприємства проводять його фінансовий аналіз, в тому числі і аналіз показників рентабельності, ризикуючи отримати помилкові результати та далеку від реальної картину фінансового стану підприємства. Щоб уникнути впливу інфляції на розрахунок фінансових коефіцієнтів прибутковості підприємства, які є одними з найзначнішими показниками при проведенні фінансового аналізу, та для визначення їх реального значення необхідно виконати:

коригування бухгалтерської звітності за поточним рівнем цін;

розрахунок реальних фінансових коефіцієнтів на основі скоригованої за рівнем інфляції бухгалтерської звітності;

порівняння фінансових коефіцієнтів, розрахованих до і після коригування.

Ці кроки є дуже важливими при визначенні показників рентабельності, адже здійснюючи їх аналіз в період високих темпів інфляції одержують завищені значення цих показників, що не дає змогу об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства. Тому підприємству потрібно проводити коригування бухгалтерської звітності підприємства відповідно до рівня цін за період часу, що досліджуються; використовувати об’єктивні й відповідні щодо коригованої статті індекси цін.

Проте коригування бухгалтерської звітності підприємства має значення тільки в умовах високих темпів інфляції. При низькій інфляції спотворення незначні тому ними можна нехтувати. Мінімально допустимий рівень інфляції для коригування бухгалтерської звітності підприємства становить 10% на рік.

До найважливіших шляхів підвищення рентабельності підприємства також можна віднести:

покращення маркетингу, пов’язане з коригуванням стратегії і тактики маркетингу. Якщо неефективно працює відділ маркетингу, то підприємство втратить багато потенційних споживачів і ринків збуту продукції. Удосконалення роботи відділу маркетингу передбачає:

вироблення тільки тієї продукції, що безумовно буде купуватися, при цьому підприємству потрібно згрупувати свою продукції за ознакою рентабельності та зосередити свою увагу на тій продукції, яка є високорентабельною. Також потрібно покращувати продукцію з середнім рівнем рентабельності, а низькорентабельну продукцію зняти з виробництва;