Комплексне використання методів управління виробництвом в сільськогосподарських системах ПСП а/ф «Василівка»

Розглянемо показники ефективності використання трудових ресурсів у наступній таблиці:

Таблиця 1.6

Показники ефективності використання трудових ресурсів

в ПСП А/Ф «Василівка»

При аналізі показників ефективності використання трудових ресурсів в таблиці 1.6, видно, що прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції, який припадає на одного середньорічного працівника, мав місце лише в 2010 році, а в інші роки спостерігався лише збиток.

Вартість валової продукції сільського господарства в поточних цінах, яку було отримано в розрахунку на одного середньорічного працівника у 2008 році склала 2142.6 тис. грн. , у 2009 році  - 2398.7 тис. грн.. і 2654.8 тис грн.. відповідно у 2010 році.

Сума валового доходу від сільського господарства у 2008 році склала 10.7 тис. грн. і 14.3 тис. грн.. і 19.1 тис .грн. відповідно у 2009 та у 2010 роках.

Дослідимо економічну ефективність використання основних фондів у господарстві.

Таблиця 1.7

Забезпеченість ПСП «а/ф Василівка» виробничими ресурсами та ефективність їх використання

Продовження таблиці 1.7

Дані таблиці 1.7 свідчать, що кількість с.-г. угідь і енергетичних потужностей на одного працівника значно зросла  в 2009 році за рахунок зменшення  кількості  працівників.

Кількість основних фондів на 100 га с.-г. угідь має тенденцію к зростанню, за рахунок введення основних фондів.

Одержання валової продукції на  100га с.-г. угідь мала тенденцію до зменшення майже вдвічі в 2009 році в порівнянні з 2010 роком..

Одержання товарної продукції та прибутку на  100 га с.-г. угідь і на 1 працівника за 2008-2010 роки дуже не стійкий характер .

Фондовіддача у 2010 році порівняно з 2009 незначно збільшилась за рахунок збільшення валової продукції так і за рахунок збільшення наявності основних фондів але все ж таки була меншою ніж в 2008 році.

Рівень рентабельності коливається за рахунок коливання собівартості.

Розділ 2. Система методів управління, які вже склалися у сільськогосподарському підприємстві, їх характеристика і взаємозв’язок

2.1 Суть і класифікація методів управління

Методом управління називається спосіб впливу на учасників управлінського процесу.

Існують різні підходи до класифікації методів управління. Розглянемо таку класифікацію методів управління: організаційні, педагогічні, соціально-психологічні, економічні.

Організаційні методи передбачають систему організаційних і розпорядчих впливів, спрямованих на досягнення поставленої мети. Це інструктаж, нормування, різні розпорядчі акти.

Метод інструктування полягає в ознайомленні з умовами праці, в роз'ясненні змісту роботи і можливих труднощів, у попередженні характерних помилок, у роз'ясненні рівня відповідальності за доручену справу, передбачає рекомендації і поради щодо організації роботи. Інструктування може мати наочну форму (керівник навчально-виховного закладу сам проводить роз'яснення) чи існувати у формі спеціально розробленої документації (наприклад, інструкція про порядок звільнення від перевідних та випускних екзаменів учнів загальноосвітніх шкіл України).
   Регламентування виявляється в штатному розкладі працівників для даного навчального закладу або окремо виданим нормативним документом.
   Метод нормування чітко визначає нормативи навчального навантаження, нормативи витрат (наприклад, сировини, заготовок, інструментів у навчально-виробничих майстернях), часу, чисельності педагогічного і обслуговуючого персоналу та ін.

Розпорядчі акти (Закон України “Про освіту”, Типовий статут середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, накази Міністерства освіти, обласного управління освіти, районного (міського) відділу освіти, накази і розпорядження директора навчально-виховного закладу) передбачають систему організаційних і розпорядчих впливів, що є обов'язковими для даного закладу освіти. Вони можуть бути одноосібними (наказ директора навчально-виховного закладу про підготовку і організацію випускних екзаменів, про проведення предметних олімпіад, про організацію літнього відпочинку учнів і ін. (рішення педагогічної ради, резолюція конференції закладу тощо).

До педагогічних методів управління відносять проведення науково-практичних конференцій педагогічних працівників, серпневих нарад учителів, семінарів, диспутів, педагогічних читань і ін.
   Соціально-психологічні методи управління. До цієї групи методів відносять методи формування суспільної свідомості, морального стимулювання (заохочення і покарання), методи впливу на педагогічних працівників на основі використання традицій педагогічного колективу (посвячення молодого педагога, звіти творчих учителів), створення нормального психологічного клімату в колективі тощо, а також методи соціологічних досліджень (анкетування, інтерв'ю, тестування, використання різноманітних соціометричних методик і ін), які дозволяють визначити сформованість громадської думки, розподіл симпатій в колективі, рівень задоволення роботою.
   Економічні методи управління — це методи матеріального стимулювання (преміювання, підвищення зарплати за результатами атестації),економічного планування, бюджетного управління і ін.

2.2 Економічні важелі управління зовнішнього і внутрішнього впливу

В управлінні важлива роль належить економічним інтересам і матеріальній зацікавленості, а звідси — економічним методам управління.

Економічні методи управління — це способи впливу на економічні процеси і явища через інтереси працівників, що досягається шляхом створення економічних умов (стимулів), які спонукають працівників і підприємства діяти в потрібному напрямі для досягнення поставлених цілей. Фактори стимулювання, що лежать в основі економічних методів, діляться на:

а) зовнішні — реалізаційна ціна на продукцію, ціни на предмети матеріально-технічного постачання, кредити, податки, митні платежі, кошти держави на соціальну інфраструктуру, державні субсидії, державні премії, іноземні субсидії, тарифи за послуги, штрафи;

б) внутрішні — аванс, основна зарплата, додаткова оплата, премії, привілеї, майновий і земельний пай, дивіденди, внутрішньогосподарські ціни і тарифи, спецодяг тощо.

Серед економічних регуляторів господарської діяльності, застосовуваних державою, перше місце посідають податки. Вони поділяються на прямі і непрямі. До прямих належать податок на прибуток, на землю, на транспорт, на добавлену вартість та ін. Непрямими податками є митний та акцизний збори. Мито стягується з товарів, які ввозять, вивозять і транзитних, а також цінностей, що перевозять під контролем митного відомства Акциз як вид непрямого податку на товари масового споживання включається в ціну відповідного товару або плату за послуги. ПСП а/ф «Василівка» зокрема сплачує податок на прибуток, податок на землю, митний збір, акцизний збір тощо.