Методи визначення потреби в трудових та матерiальних ресурсах для виконання виробничоi програми

     де  Нд - норма витрати матеріалу на одну деталь;

     Nд - річний плановий обсяг виробництва деталей;

     n - кількість деталей, для виготовлення  яких необхідний даний матеріал.

     Метод розрахунку потреби в матеріалах за аналогією застосовується при  плануванні виготовлення нових видів  продукції, на які ще не встановлені  норми витрат.

     За  допомогою поправочних коефіцієнта, що враховує особливості даної продукції  Км, норма витрати матеріалу може бути скоригована. Розрахунок потреби в матеріалі в цьому випадку може бути виконаний за формулою:  

     Мпл = Nан * Нан * Км,                                          (1.16) 

     де  Nан і Нан - відповідно, запланований обсяг виробництва продукції-аналога і норма витрати матеріалів на базову, аналогічне виріб.

     Метод розрахунку потреби в матеріалі  за типовими представникам застосовується при широкому розмаїтті запланованих виробів і відсутності точної та чіткої програми з виготовлення кожної з них. Норма витрати матеріалу на його виготовлення N тип поширюється на всю продукцію N заг.

     Розрахунок  потреби в деяких матеріалах виходячи з даних про рецептурний склад досить широко застосовується в основному виробництві. Так, потреба у клеї відповідної рецептури для виготовлення палітурні кришок розраховується шляхом множення річної виробничої програми в тис. кришок на норму його витрати в грамах на 1000 кришок. Визначивши таким чином річну потребу у клеї в тоннах на виробничу програму і знаючи рецептуру клею можна розрахувати річну потребу в кожному компоненті на планований період.

     При визначенні потреби в деяких допоміжних матеріалах, на які не встановлені  норми або вона незначна, можна  скористатися звітними даними про фактичне їх витраті Мф у попередньому періоді. При цьому необхідно врахувати коефіцієнт зміни програми в запланованому періоді Кпр, можливу економію матеріалів у результаті запланованих технічних та організаційних заходів Кек:  

     Мпл = Мф * Кпр * Кек ,                         (1.17) 

     Такий метод широко застосовується в промисловості  і називається методом динамічних коефіцієнтів.

     Більш точним і прогресивним є метод  екстраполяції статистичних даних про фактичні витрати матеріалів за кілька минулих періодів. У результаті аналізу встановлюються основні тенденції в витраті матеріалів, які при дотриманні певних умов екстраполюються на майбутнє.

     Прогнозовану  потребу в матеріальних ресурсах можна визначити за допомогою  моделі багатофакторного аналізу. З  цією метою відбираються фактори, що впливають на ступінь потреби  в матеріалах на перспективу Y можна представити у вигляді рівняння:  

     Y = F (x 1, x 2... X n),                                    (1.18) 

     Розрахунок  річної потреби в матеріалах на виробництво  продукції здійснюється шляхом множення кількості виробів на норму витрат матеріалів на одиницю продукції (деталь, виріб):

          П_м = N_jm_ij,                              (1.19)

     де  ПМ - потреба в будь-якому матеріалі на виробничу програму, кг, т;

     n - число позицій номенклатури, для якої використовується даний вид і сорт матеріалу;

     Nj - річна програма випуску (запуску); j-го виду виробу, шт.;

     mij - норма витрати i-гo матеріалу на одиницю j-ї продукції, кг, т.

     Якщо  підприємство разом з випуском продукції  здійснює випуск запчастин, потреба в матеріалах для їх виробництва розраховується аналогічним чином. Тільки замість річної програми випуску (запуску) виробів береться річна програма випуску (запуску) запчастин по деталі i-гo найменування.

     При розрахунку потреби в матеріалах може виявитися, що на деякі види виробів відсутні норми витрат (виріб знаходиться в стадії розробки). У цьому випадку виріб прирівнюється до аналогічних виробів, на які є норми витрат. А для обліку характерних особливостей нового виробу в розрахунки потреби (П_М) вводяться поправочні коефіцієнти.

          П_м = N_jm_ij * K_0,                                           (1.20)

     де  К₀ - коефіцієнт особливостей споживання матеріалу для виробництва даного виробу в порівнянні з аналогічним.

     При різноманітності продукції, що випускається, і відсутності уточненою програми випуску кожного виду виробів здійснюється розрахунок потреби в матеріалах на типовий виріб або деталь, норма витрати на яке є середньозваженою для планованої групи виробів або деталей.

     Потреба у допоміжних матеріалах, необхідних для здійснення техпроцесу, визначається на основі виробничої програми і встановлених норм витрат на прийняті розрахункові одиниці виміру (виріб, тонну, верстатів, одиницю ремонтної складності і т. д.). Витрата деяких видів допоміжних матеріалів не піддається нормуванню. У цьому випадку потреба в них визначається на основі звітних даних та обліку зміни обсягу вироблених робіт.

     Потреба в матеріальних ресурсах на виготовлення інструменту, технологічної оснастки (П_мос) визначається наступним чином: 

          П_м^ос = ОП * m_в1 * k₁ * k₂,                          (1.21) 

     де  ОП - планований обсяг виробництва (робіт, послуг), тис. р.;

     m_в1-норма витрати i-гo матеріалу (у відповідних одиницях) на виготовлення оснащення та інструменту в базисної році в розрахунку на тисячу рублів виробництва продукції (робіт, послуг) ;

     k₁ - коефіцієнт зміни норм витрат матеріалів на виготовлення оснащення та інструменту в запланованому році в порівнянні з базисних;

     k₂ - коефіцієнт підвищення технологічної оснащеності в запланованому році в порівнянні з базисних роком.

     Потреба в матеріальних ресурсах для проведення заходів за планами розвитку підприємства визначається на основі обсягів робіт  з покращення техніки і технології, механізації та автоматизації виробництва, освоєння і впровадження нової техніки, обсягів НДДКР та інших планованих робіт і норм витрат матеріалів на ці цілі.

     Потреба в матеріальних ресурсах на ремонт і експлуатацію основних фондів визначається виходячи з очікуваної балансової вартості основних фондів станом на початок планованого року, прийнятих норм витрат матеріалів на 1 млн грн. вартості основних фондів, поправочних коефіцієнтів, що визначає потребу в цьому матеріалі на ремонт знову введених основних фондів.

     При випуску виробів з тривалим циклом виробництва враховується потреба в матеріалах і для забезпечення плану випуску продукції, і для зміни об'єму і комплектності незавершеного виробництва.

     Загальна кількість матеріалів визначається множенням тривалості виробничого циклу на середньодобовий витрата даного матеріалу в натуральних одиницях виміру.

     При наявності даних про зміну  в деталях або виробах до кінця  планового періоду порівняно  з його початком потреба в матеріалах на зміну незавершеного виробництва П_м^изп розраховується за формулою:

      П_м^изп  =  (Z_кi – Z_нi)m_ij,          (1.22)

     де  п - кількість найменувань виробів  або деталей, на виробництво яких витрачається даний матеріал;

     Zкi, Zнi - кількість виробів або деталей i-гo виду в незавершеному виробництві відповідно на кінець і початок планового періоду;

     m_ij - норма витрати i-гo матеріалу на деталь або виріб j-го виду.

     Вартість  матеріалів визначається шляхом множення їх кількості по річний програмі на ціну.

     Аналогічним чином здійснюється розрахунок потреби  на одержувані з боку в порядку  кооперації виливки, штампування та інші напівфабрикати, комплектуючі вироби. Розрахунок проводиться в натуральному і вартісному виразах.

     Крім  безпосередньої потреби в матеріалах підприємство для своєї поточної діяльності має постійно мати певну кількість їх у вигляді запасів.

     Запас матеріалів, що знаходиться на підприємстві, складається з трьох частин: поточного  запасу, за рахунок якого досягається  безперебійне забезпечення виробництва матеріалами в період між черговими поставками; матеріалів, що знаходяться в стадії їх підготовки до виробництва (розкрій, сушка і т. п.) , і гарантійного (страхового) запасу, що створюється на підприємстві на випадок порушення нормальних строків поставки. Крім того, в окремих випадках створюються сезонні запаси.

     Крім  розрахунку потреби в матеріалах на потреби основного виробництва  при складанні планів матеріально-технічного постачання враховується витрата матеріалів на експлуатаційні потреби (догляд за обладнанням, будівлями і спорудами), на ремонт обладнання, будівель та споруд, на виконання дослідних та інших робіт, пов'язаних з освоєнням нової продукції, на роботи по впровадженню у виробництво нової техніки, на науково-дослідні роботи, що проводяться на підприємстві, і на капітальні роботи. Повний облік потреби в матеріалах для задоволення всіх перерахованих потреб є обов'язковою вимогою, що пред'являються до планування матеріально-технічного постачання, так як недооблік цих потреб може призвести до браку матеріальних ресурсів, що може викликати перебої у виробництві, порушення плану впровадження нової техніки або плану ремонтних і інших робіт.

     На  основі проведених розрахунків потреби  у матеріальних ресурсах складається  план матеріально-технічного забезпечення, який має форму балансового розрахунку і складається з двох частин:

       • визначення загальної потреби в ресурсах на планований рік;

     • встановлення джерел покриття потреби.

     Джерелами покриття потреби в матеріальних ресурсах є очікувані залишки  матеріальних ресурсів на початок планованого  періоду, поставки з боку, матеріали  власного виробництва, внутрішні ресурси  підприємства (шляхом збору та використання відходів чорних і кольорових металів, регенерації мастил, повторного використання тари та ін.).

     Для безперебійного функціонування виробництва  необхідно добре налагоджене  матеріально-технічне забезпечення (МТО), що на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.

     Головною  задачею органів постачання підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості. 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИКО-РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ 

    Фірма з виготовлення продукції сезонного попиту працює на ринку 5 років. За даними відділу маркетингу, попит на продукцію щорічно змінюється (табл. 2.1). Необхідно розробити операційний план на наступний рік.

    Таблиця 2.1.

Динаміка обсягів виробництва продукції, тис. од.

    Розроблення операційного плану включає такі етапи:

1. Прогнозування річного випуску продукції
2. Прогнозування щомісячного попиту
3. Вибір та обґрунтування стратегії виробництва
4. Розроблення календарного плану матеріально-технічного забезпечення.