Оцінка конкурентоспроможності та удосконалення системи управління підприємства КСП “Ізюмська інкубаторна станція”

Терміни експлуатації залежать від особливостей товарів. Критерії, за якими споживач оцінює товар, включає в себе набагато більше аспектів, ніж якість і ціна споживання. Для успішного продажу товару необхідно, щоб він з'явився на тому ринку, на якому він дійсно потрібен, в потрібній кількості, в потрібний момент часу, щоб споживач був підготовлений до появи даного товару. Все це залежить від ефективного вирішення всіх трьох комплексів маркетингових задач: вивчення ринку, створення і виробництва товару, збуту та діяльності щодо його стимулювання. Особливо стрімко в останні роки зростає значення організаційно-комерційних показників, що забезпечують швидке просування товару від виробника до споживача.

Організаційно-комерційні показники відображають переваги чи недоліки у рівні конкурентоспроможності товару за характером і якістю досліджень ринку та запитів кінцевих споживачів, ступеня ефективності роботи щодо просування товару, стимулювання продаж, рекламної діяльності, правильності вибору цінової стратегії, раціональності формування збутової мережі і каналів товароруху та ін. Вони також свідчать про якість комерційної роботи і включають в себе рівень компетенції в підготовці та проведенні переговорів і укладенні торгової угоди, у виборі форм і методів поставки.

Організаційно-комерційні показники конкурентоспроможності в кінцевому рахунку визначають ефективність маркетингової програми підприємства. Вони свідчать про вміння виробника та продавця в найбільшій мірі використовувати ринкову ситуацію, яка склалася на даний момент часу, з тим, щоб досягти конкурентних переваг на ринку товарів, що значною мірою визначає стратегію та тактику діяльності підприємства на ринках [3].

Економічні показники характеризують повні витрати покупця на придбання та експлуатацію і являють собою елементи ціни споживання. У самому загальному вигляді ціну споживання можуть становити такі елементи:

-ціна товару;

-витрати на транспортування товару до місця використання;

-вартість установки, монтажу, приведення в працездатний стан;

-навчання обслуговуючого персоналу;

-витрати на паливо (електроенергію);

-заробітна плата обслуговуючого персоналу;

-витрати на післягарантійний сервіс та придбання запасних частин;

-податки;

-витрати на утилізацію виробу після вироблення ресурсу;

-непередбачені витрати;

В ціну споживання можуть включатися також інші елементи, що характеризують індивідуальні особливості товару.

Важливим завданням для оцінки рівня конкурентоспроможності є кількісне визначення параметрів виробу. За способом кількісного визначення розрізняють «жорсткі» і «м'які» параметри.

«Жорсткі» параметри мають природну фізичну міру, виражену в тих чи інших одиницях, та описують найважливіші функції виробу, задані конструктивними принципами. Наприклад: потужність, розмір, точність і т.п.

«М'які» параметри не мають, як правило, природної фізичної міри і внаслідок цього важко піддаються кількісної оцінки. До «м'яким» параметрами відносяться показники, що характеризують властивості ергономічності, естетичність виробу, організаційно-комерційні показники. Визначення цих показників вимагає вибору способу їх кількісної оцінки. При цьому можливе застосування органолептичних методів, побудованих на сприйнятті людини тієї чи іншої властивості виробу та вираженні сприйняття в цифровій (бальній) формі. Крім того, при оцінці «м'яких» параметрів знаходять застосування та кваліметрічні методи, що проводяться групою експертів. При цьому експерти орієнтуються не стільки на безпосереднє сприйняття властивостей вироби, скільки на досвід роботи ринку, на розуміння ролі властивостей виробу в задоволенні потреб покупця. Кваліметрічні методи грунтуються на вимірі різних властивостей виробу та узагальненні експертних оцінок [3, 11].

Таким чином, конкурентоспроможність - це многоаспектное поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки за своїми якісними, економічними, технічними, естетичними, ергономічними характеристикам, але й за комерційними та іншим умовам його реалізації (терміни постачання, ціна, канали збуту, сервіс, реклама).

1.3 Дослідження міжнародних, національних та галузевих факторів, які впливають на конкурентоспроможність торгівельних підприємств.

Поняття конкурентоспроможності фірми містить у собі великий комплекс економічних характеристик, визначаючих положення фірми на галузевому ринку (національному або світовому). Цей комплекс може містити характеристики товару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, формують у цілому економічні умови виробництва і збуту товарів фірми.

Конкурентоспроможність продукції і конкуренто-спроможність фірми-виробника продукції відносяться поміж собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів діяльності фірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби.

На рівень конкурентоспроможності фірми впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій виробництва,використання новітніх винаходів та відкриттів,залучення сучасних засобів автоматизації виробництва.

Рівень конкурентоспроможності фірми залежить від того, якими товарами вони торгують, де і як товари споживаються.

Конкурентні позиції фірми на ринку залежать також від тієї підтримки, яку фірма отримує з боку національних державних органів і інших організацій шляхом надання гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення від податків, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією про кон`юктуру ринку та ін.

Як правило, конкурентоспроможним є підприємство (фірма), що здатне довгий час залишатися прибутковим в умовах відкритої ринкової економіки.До кола показників, які визначають конкурентоспроможність фірм, включаються:

 частка на внутрішньому і світовому ринках;

 чистий доход на одного зайнятого;

 чисельність зайнятих;

 кількість основних конкурентів.

Слід вважати, що закордонні дослідники класифікують і визначають для всіх рівнів цінову і структурну конкурентоспроможність. Остання, іноді, визначається як "конкурентоспроможність за обсягом", або "загальна конкурентоспроможність підприємств". Відділення цього типу конкурентоспроможності відображає той об`єктивний процес, коли міжнародна конкуренція переміщується із цінової сфери в сферу, де конкурують національні умови виробництва. Іншими словами, структура конкурентоспроможності являє собою інтегральне поняття, в якому відображається виробничий, технологічний, експортний потенціал національної економіки.

Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспроможності з урахуванням як цінових, так і нецінових факторів. Особливу роль при аналізі конкурентоспроможності експортної продукції відіграє фактор часу. Приймається до уваги так звана теорія "життєвого циклу" товару.

В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному, аналізуються технічні параметри (наприклад показники потужності, вантажопід`ємність, надійність і тип), менше уваги приділяється економічним показникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість споживання, ефективність експорту, тощо. За однією з існуючих методик рівень кокурентоспроможності товару визначається як співвідношення продажної ціни експортного товару до "еталонної ціни", або середньозваженої ціни аналогічного товару, який користується найбільшим попитом на даному ринку.

В практиці закордонних фахівців існують спеціальні індикатори та методи визначення цінової конкурентоспроможності за даний період. Визначення цінової конкурентоспроможності на внутрішньому національному ринку, як правило, проводиться шляхом порівняння цін внутрішнього ринку і цін імпортних товарів, або світових цін. На зарубіжному ринку співставляються три показники: витрати виробництва в національній валюті; обмінні курси валют; розміри прибутків (різниця між продажною ціною на ринку і витратами виробництва).

З нашої точки зору слід привернути увагу фахівців до розгляду питання КС товару у тому вигляді, як воно подається у монографії "Пути повышения КС экспорнной продукции" під редакцією В.Я.Маштабея. Розглядаючи КС, як відповідність товару умовам ринку по технічним, економічним, комерційним та іншим характеристикам, він пов`язує воєдино поняття "якість", "технічний рівень", "конкурентоспроможність". Загальна кількість цих показників досягає 400.

Автори виділяють такі групи техніко-економічних показників, які характеризують складний виріб на ринку споживання:

- властивості виробу на стадії попиту, а саме - економічна ефективність його використання (наприклад, потужність обчислення, довгостроковість, амортизація, ремонтоздатність,тощо);

- характеристики виробу з точки зору можливості його використання в комплексі з машинами та зручності експлуатування (технічні параметри, площа, тощо);

- характеристики виробу на стадії цього збуту (зовнішній вигляд, вид пакування, тощо);

- інші ознаки (наприклад, престижність).

Наведені групи показників поділяють на два основних види: технічні та економічні. В свою чергу, вони відповідно поділяються на параметри ергоекономічнсті, естетики, відповідності стандартам та законодавству, а також на параметри, які визначають рівні окремих елементів ціни попиту (рис.1.1).

Неабияку роль у визначенні КС продукції відіграє кон`юктурна інформація. Велике значення мають показники темпів зростання продажу, частка ринку та темпи її зростання, обсяги експорту, тощо.

Для оцінки КС фірми, використовують деякі чисельні показники, які свідчать про ступінь стійкості положення фірми, спроможності виготовляти продукцію, яка користується попитом на ринку й забеспечує фірмі одержання намічених та стабільних кінцевих результатів. До ряду таких показників відносяться:

- відношення вартості реалізованої продукції до її кількості за поточний період. Збільшення цього співвідношення обсягів реалізованої продукції;

- відношення прибутку до загальної вартості продажу (profit to sales). Підвищення цього показника свідчить про підвищення рівня КС фірми;

- відношення загальної вартості продажу та вартості нереалізованої продукції (sales to finished goods) свідчить про спад попиту на продукцію фірми та затоварювання готової продукції;

- відношення загальної вартості продажу та вартості матеріальних виробничих запасів (sales to inventories) показує, що сталося, або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Зменьшення цього показника свідчить про уповільнення обігу запасів;

- відношеня обсягу до суми дебіторської заборгованності (sales to receivables) показує, яка частка реалізованої продукції поставлена покупцями на основі комерційного кредиту.

Фірма, яка має більш низькі витрати виробництва, отримує більш великий прибуток, що дозволяє розширювати обсяги виробництва, підвищувати його технічний рівень, економічну ефективність та якість продукції, а також удосконалювати систему збуту. В результаті КС такої фірми та виробляємої продукції підвищується, що сприяє збільшенню її частки на ринку за рахунок інших фірм, які не мають таких фінансових та технічних можливостей.

Важливе значення має аналіз витрат обігу, який обчислюється шляхом відношення величини збутових витрат до розмірів прибутку.Аналіз витрат обігу дозволяє викрити невиробничі витрати по всій системі товарного руху від продавця до покупця.

Таким чином, оцінка КС фірми на конкурентному ринку, або його сегменті, побудовані на ретельному аналізі технологічних, виробничих, фінансових та збутових можливостей фірми. Вона є останнім етапом маркетингового дослідження та покликана з`ясувати потенційні можливості фірми і заходи, які фірма повинна вжити для забезпечення КС позицій на конкурентному ринку.

Така оцінка повинна містити слідуючі показники:

• потреба у капіталовкладеннях фактичних та перспективу як в цілому, так і по окремим видах продукції і по конкретних ринках;

• асортимент КС продукції, її обсяги та вартість (продуктова диферинціація);

• набір ринків або їх сегментів для кожного продукту (ринкова диферинціація);

• потреба у засобах на формування попиту та стимулювання збуту;

• перелік заходів та засобів, якими фірма може забезпечити собі перевагу на ринку;

• створення заохочуючого уявлення про фірму у покупців, виготовлення високоякісної продукції, постійне оновлення продукції на основі власних розробок та винаходів, забезпечених патентним захистом, добропорядне та чесне виконання зобов`язань за угодами по відношенню терміну постачання товарів та послуг.

Результати досліджень беруться за основу при розробці стратегії фірми, її технічної, асортиментної та збутової політики. Проведення економічного дослідження та використання великого набору показників неможливе без використання комп`ютерної техніки.

Таким чином, конкурентоспроможність підприємства, з одного боку, залежить від конкурентоспроможності національної економіки в цілому, а з іншого боку визначає її конкурентоспроможність. Дослідження умов та факторів конкурентціі, як правило, виробляється або в цілому по галузі, або по окремих сегментах ринку.