Повышение конкурентоспособности продукции ЗАО "ЗАЗ"

ЗМІСТ 

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 : ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

1.1. Сутність конкурентоспроможності торгівельного підприємства 
1.2. Методика оцінки конкурентоспроможності продукції 
1.3. Поняття конкурентних переваг та їх класифікація 
РОЗДІЛ 2 : КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ «ЗАЗ»

2.1. Організаційно-економічна  характеристика ЗАТ "ЗАЗ" 

2.2 Аналіз динаміки  авто ринку України 
2.3. Аналіз стану випуску продукції на ЗАТ "ЗАЗ"  
РОЗДІЛ 3 : ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА ЗАТ «ЗАЗ»

3.1. Шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності на ЗАТ "ЗАЗ" 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ 

     Дана  курсова розкриває тему «Конкурентоспроможність  продукції ЗАТ «ЗАЗ», аналізує ринок автомобілів в україні та представляє леяку інформацію щодо теоретичної сторони питання конкурентоспроможності. Інформація була взята з різних джерел ,їх список відповідно у списку використаної літератури.

     Робота  складається з 42 сторінок.

     Об'єктом  дослідження є ЗАТ "Запорізький автомобільний завод".

     Метою роботи є вивчення та аналіз процесу  управління конкурентоспроможністю на прикладі ЗАТ "Запорізький автомобільний  завод", аналіз факторів впливу на конкурентоспроможність підприємства, вивчення методів оцінки конкурентоспроможності підприємства та розробка шляхів її забезпечення та підвищення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Актуальність  роботи. Ефективність діяльності підприємств багато в чому залежить від правильної організації управління конкурентоспроможності.

     Конкурентоспроможність  має велике значення в управлінні організацією, тому що вона виступає як реальна та потенційна спроможність, можливість підприємства вивчити попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які за своїми параметрами більш “цінні” для  споживачів, ніж товари конкурентів, завдяки чому ефективно організовувати свою роботу.

     Проблема  підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції в умовах подальшого розвитку економіки пов’язана, насамперед, з розробкою системи управління конкурентоспроможністю. Завоювання й утримання конкурентних переваг – ключові фактори успіху підприємства в конкурентній боротьбі. Особливої гостроти ця проблема досягає в умовах посилення інтенсивності конкуренції на окремих ринках, де від виробників продукції потрібно постійно відслідковувати зміни попиту, вартості сировинних ресурсів, а питання рентабельності активів прямо залежить від ступеня використання новітніх підходів у сфері стратегічного маркетингу.

     Об'єктом  дослідження є ЗАТ "Запорізький автомобільний завод".

     Метою роботи є вивчення та аналіз процесу  управління конкурентоспроможністю на прикладі ЗАТ "Запорізький автомобільний  завод", аналіз факторів впливу на конкурентоспроможність підприємства, вивчення методів оцінки конкурентоспроможності підприємства та розробка шляхів її забезпечення та підвищення.

     Предметом дослідження є процес управління конкуренто-спроможністю підприємства в умовах ринку.

     Завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети роботи:  
- вивчення теоретичних аспектів конкурентоспроможності підприємства;  
- розгляд аспектів управління конкурентними перевагами;  
- вивчення та аналіз основних характеристик та фінансового стану ЗАТ "ЗАЗ"; 
- дослідження рівня конкурентоспроможності на ЗАТ "ЗАЗ";  
- виявлення заходів підвищення рівня конкурентоспроможності на підприємстві.  
    Практичне значення. Викладені в курсовій роботі теоретичні положення та практичні рекомендації можуть підвищити ефективність управлянні конкурентоспроможністю, забезпечити оптимальний розвиток підприємства. 
Методи дослідження: описовий, порівняльний, аналітичний, метод порівняння переваг, метод розстановки пріоритетів.  
Зважаючи на постійне зростання конкуренції на ринку, на підприємствах велику увагу приділяють вивченню методів оцінювання конкурентних можливостей. Керівництву постійно доводиться вирішува¬ти питання матеріально-технічного забезпечення підприємства, формування цінової пропозиції на товари, роботи і послуги та просування їх до спожи-вача. Загально відомо, що необґрунтовані рішення керівництва можуть завдати шкоди або мати невипра¬вні наслідки для діяльності підприємства. З метою уникнення цього проводять аналіз технологічних, виробничих, фінансових та збутових можливостей фірми, щоб з'ясувати потенційні можливості та заходи, яких необхідно вжити для забезпечення кон-курентних позицій на ринку. Формування конкурентних відносин сприяє створенню розвиненого, цивілізованого ринку, що включає сферу вироб-ництва й товарообміну. Завдяки активному інтересу до проблем підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, що виник в внаслідок розвитку відносин, з'явилася велика кількість розробок, спрямованих на вирішення цієї проблеми.

     Питанням  розробки методології управління конкурентними  перевагами різних об’єктів присвячені роботи як закордонних вчених-економістів - Ф. Котлера, М. Портера, А.А. Томпсонаа, І. Ансоффа, Г. Асселя, так і вітчизняних  дослідників - B.І. Герасимчука, І.Л. Решетникової, Е.М. Аза¬ряна, А.Є. Воронкової, Ю.Ф. Ярошенка.

     Незважаючи  на значні досягнення в теорії й  практиці управління конкурентоспроможністю підприємства, є ряд проблем, які  залишаються предметом дискусій і обговорень вчених-економістів. Так, у більшості наукових праць вітчизняних і закордонних учених використовується універсальний підхід при розгляді ролі конкурентних переваг підприємства в процесах збільшення присутності ринку, з урахуванням посилення інтенсивності галузевої конкуренції. При цьому недостатньо систематизовані поняття й методологія для вивчення рівня конкурентоспроможності підприємства як найваж¬ливішого інструмента посилення позицій підприємства в конкурентній боротьбі, слабо досліджені питання розробки й практичного використання кількісного підходу для оцінки ре¬зультатів управління конкурентними перевагами.

     Особливості конкуренції на різних ринках диктують специфічний підхід до вивчення конкуренції в галузі. Реалізація цього підходу можлива шляхом розроблення маркетингової стратегії з урахуванням результатів конкурентного аналізу, а також результатів оцінки сильних і слабких сторін підприємства, послідовного моніторингу діяльності ключових конкурентних гравців у рамках конкретної галузі. 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ I

ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ 
 

1.1 Сутність конкурентоспроможності промислового підприємства   

     Об’єктивний процес становлення ринкових відносин висуває на перший план питання підвищення конкурентоспроможності вітчизняного промислового виробництва. При цьому  конкуренція розглядається як вища спонукальна сила, що змушує виробників продукції підвищувати її якість, знижувати витрати на виробництво, підвищувати продуктивність праці, шукати інноваційні шляхи забезпечення унікальності продукту. Більш того, конкуренція формулює нові стандарти  господарювання учасників ринку. Це обумовлює необхідність забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємств, що дозволяє їм ефективно  виконувати свої господарські функції  в умовах постійного посилення конкурентної боротьби.

     Сьогодні  існує багато чинників, які перешкоджають  ефективним процесам господарювання, а також гальмують реформування економіки. В першу чергу це стосується проблем недостатньо ефективного  використання ресурсів промисловими підприємствами. Оскільки в умовах ринкової економіки  головною метою підприємства є досягнення максимального прибутку, важко переоцінити  роль аналізу витрат та управління ними. Сучасні умови господарювання та зростання ролі нових технологій у світі висувають нові вимоги до системи управління витратами  як з боку держави, так і з боку власників підприємств. Зарубіжний досвід доводить, що в більшості  випадків розмір витрат визначається як найважливіший критерій у виборі варіантів розвитку підприємств  .

     Вибір системи управління витратами, яка  відповідала б специфіці виробництва  та давала б змогу якомога точніше  аналізувати витрати на виробництво  забезпечило б ефективну діяльність підприємства. Таким чином, це надає  можливість точного прогнозування  та планування витрат на майбутні періоди  та забезпечує запас конкурентоспроможності для фірми.

     Актуальність  та висока економічна значущість проблеми управління витратами для розвитку промислового підприємства та забезпечення його конкурентного становища зумовили необхідність проведення дослідження.

     Аналіз  останніх досліджень і публікацій. Широке коло завдань і методів  їх вирішення, пов’язаних з управлінням  витратами на промислових підприємствах, знайшло відображення у наукових роботах багатьох вітчизняних і  зарубіжних вчених. Серед них: В.Панасюк, А.Чандлер, А.Юданов, А.Пилипенко, В.Лебедєв, А.Тимохов, О.Амосов, С.Архієреєв, Т.Резнікова, А.Захаров, О.Амоша, А.Зокін, Е.Гончарова, Н.Єгорова, В.Палій, І.Романенко, А.Гальчинський, О.Турчинов, С.Ніколаєва, Я.Базилюк, А.Бородкін, В.Торопов, В.Петрова, К.Філіппов, Б.Мігалатий, Е.Брігхем, К.Друрі, Дж.Шанк та інші. Проте, лишилися питання, які не одержали належного  висвітлення. Зокрема, проведення аналізу  темпів зміни одноразових та умовно-постійних  витрат, визначення оптимальної структури  граничних витрат, залишаються невирішеними питання щодо контролю за впливом  витрат на конкурентоспроможність підприємства, пов’язаних з проведенням НДДКР, придбанням і впровадженням нових  технологій, нового обладнання, що дозволяє знизити собівартість виробів [4].

     Ціль  даної статті. Метою дослідження  є аналіз теоретичних положень і  методичних рекомендацій стосовно оптимізації  структури витрат, що стимулює зростання  конкурентоспроможності промислових  підприємств.

     Виклад  основного матеріалу. Будь-яка діяльність, передусім виробнича, потребує витрат ресурсів. Від рівня операційних  витрат істотно залежить ефективність функціонування підприємства та його конкурентоспроможність. Тому управління витратами є важливою функцією економічного механізму кожного підприємства.

     В умовах економічної кризи всі  компанії ставлять за ціль скорочення витрат, проте не багатьом вдається досягти на цьому шляху довгострокового  позитивного ефекту. Логічним є питання: як знизити виробничі та позавиробничі  витрати, зберігши при цьому свій бізнес?

     Тенденція до зростання витрат на виробництво  і реалізацію продукції, неефективна  структура витрат, в якій понад 40% складають витрати, залежні від  роботи допоміжних і обслуговуючих  виробництв, системи управління і  збуту - створює необхідність постійної  роботи, пов'язаної з вирішенням завдань  оптимізації рівня витрат і забезпечення їх стійкої позитивної динаміки. Для  вирішення цих завдань особливої  важливості набуває пошук і  формування ефективної системи управління витратами  .

     Скорочення  витрат завжди розглядалося керівництвом компанії як одне із пріоритетних напрямків. Важливим питанням постає визначення, де саме необхідно сконцентрувати зусилля, як розробити програму зниження витрат та управляти нею для досягнення стійких результатів – забезпечити  рентабельність компанії у довготривалій  перспективі.

     Важливо враховувати витрати у так  званому ланцюжку цінностей, який визначає діяльність, функції і процеси  розробки, виробництва, просування, доставки та підтримки продукту або послуги. Аналіз ланцюжка цінностей дає змогу  краще зрозуміти структуру витрат фірми і в подальшому знайти напрямки їх зниження. Конкурентоспроможність фірми з позиції витрат залежить не тільки від внутрішньофірмових витрат, а й від витрат у ланцюжку цінностей  постачальників і дистриб'юторів, які  також є об'єктами аналізу.

     Проблема  управління витратами виробничого  підприємства полягає в тому, що,  з одного боку, необхідно прагнути до зниження собівартості, з іншого – є ціла група витрат, зниження яких недопустимо (техніка безпеки  і охорона праці, екологія тощо).  Загальна технологія виробництва на сьогодні створює в галузі таку ситуацію, в якій  окремому підприємству важко досягти економічної переваги за рахунок технологічного  удосконалення виробництва. Правильне регулювання витрат виробництва знову виступає на передній план і забезпечує підприємству перевагу над конкурентами.