Проблеми впливу харизми керівника на прийняття колегіальних рішень

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Декабря 2011 в 19:19, курсовая работа

Описание

Актуальність дослідження обумовлена зростанням ролі влади, побудованій не на логіці, чи силі традицій, а на особистих якостях (здібностях) лідера при прийнятті колегіальних рішень. Особи, що приймають рішення при виборі альтернативного варіанту вирішення проблеми дуже часто керуються інтересами, досвідом, певними ідеалами лідера колективу. Тому постала необхідність дослідження впливу харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………..3Розділ 1. Методологічні аспекти дослідження харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень
1.1.Основні поняття дослідження харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень………………………………………………….7
1.2. Історія дослідження харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень………………………………………………………………9
1.3. Принципи і методи дослідження……………………………………12
Розділ 2. Теоретичні аспекти дослідження харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень
2.1. Особливості прийняття колегіальних рішень в управлінні організацією……………………………………………………………...………16
2.2. Особистісні характеристики осіб, які приймають рішення……….18
2.3. Вплив харизми керівника на прийняття колегіальних рішень……20
рОЗДІЛ 3. пРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень
3.1. Проблеми впливу харизми керівника на прийняття колегіальних рішень…………………………………………………………………………….23
3.2. Рекомендації щодо вирішення проблем дослідження……………..26
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...……29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….31

Работа состоит из  1 файл

ХАРИЗМА КЕРІВНИКА ЯК ФАКТОР ПРИЙНЯТТЯ КОЛЕГІАЛЬНИХ РІШЕНЬ.doc

— 158.00 Кб (Скачать документ)

     - нерішучість, страх змінити існуючий стан, страх перед ризиком;

     - низький рівень самооцінки;

     - безініціативність;

     - догматизм, відсутність креативного мислення;

     - високий рівень самокритичності;

     - нерішучість, високий рівень тривожності;

     - замкнутість, низький рівень комунікативності;

     - поклоніння перед авторитетами, несамостійність;

     - самовпевненість і самозакоханість;

     - надмірна обережність;

     - емоційна нестриманість, агресивність;

     - зарозумілість і нехтування інтересами, проблемами, якими переймаються люди;

     - неорганізованість, невміння доводити справу до кінця.

     Отже, в ході дослідження харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень було виявлено ряд проблем. А саме: недостатній аналіз та наукове обґрунтування; відсутність підтримки лідерських харизматичних якостей керівника з боку колективу; ускладнення взаємовідносини всередині колективу при прийнятті колегіальних рішень; блокування процесу прийняття ефективних колегіальних рішень через довготривале збереження керівником жорстких лідерських позицій; проблема об'єктивності; психологічні бар'єри при прийнятті колегіальних рішень. Зазначені вище проблеми спричинюють неефективний процес прийняття колегіальних рішень, а це, як наслідок, не може привести до очікуваних позитивних результатів. 

     3.2. Рекомендації щодо  вирішення проблем  дослідження

     Ефективність процесу управління залежить від здатності осіб, що приймають рішення застосовувати свій творчий потенціал при вирішенні складних нетипових проблем, що виникають в ході процесу прийняття колегіальних рішень. Засобами для регулювання цього явища слугують особистісні психологічні характеристики керівника. Проте існуючі проблеми даного дослідження не дозволяють отримати очікуваних результатів та досягти поставленою організацією мети. Тому, надамо рекомендації щодо вирішення, виявлених у попередньому розділі, проблем впливу харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень. Рекомендації будуть наступними:

     1) розробка нових принципів та вдосконалення технології використання лідерської харизми керівника в процесі прийняття колегіальних рішень;

     2) керівникові необхідно діяти не лише в інтересах тих, хто сприяв прояву його лідерської харизми, а й в інтересах групи в цілому задля піднесення свого лідерського статусу при прийнятті колегіальних рішень;

     3) зменшити прояв якісних характеристик лідерської харизми керівника при прийнятті колегіальних рішень для покращення взаємовідносини всередині колективу;

     4) підтримка безперервної динаміки появи, висування, становлення і зміни лідерів в процесі прийняття колегіальних рішень;

     5) не замикати на собі всі лідерські функції при прийнятті колегіальних рішень, а делегувати їх членам колективу, залишивши для себе стратегічно важливі й визначальні (тим самим лідер отримує статус головного, користуючись при цьому власним авторитетом, а члени колективу – відповідальність);

     6) подолання психологічних бар'єрів, правильна оцінка керівником своїх лідерських якостей і сфери їх застосування (не прагнути охопити все, а визначити пріоритетні напрями впливу на ситуацію, взаємовідносини в колективі тощо). Для цього потрібно бути готовим до постійного психологічного самоаналізу, виявляти волю і прагнення до безперервного самовдосконалення, розвивати харизматичні якості, володіти психологічними засобами впливу на колектив.

     Отже, підвищення ефективності процесу прийняття  колегіальних рішень та управління в цілому були розроблені рекомендації щодо вирішення проблем впливу харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень. А саме: розробка нових принципів та вдосконалення технології використання лідерської харизми керівника в процесі прийняття колегіальних рішень; керівникові необхідно діяти не лише в інтересах тих, хто сприяв прояву його лідерської харизми, а й в інтересах групи в цілому; зменшити прояв якісних характеристик лідерської харизми керівника при прийнятті колегіальних; підтримка безперервної динаміки появи, висування, становлення і зміни лідерів в процесі прийняття колегіальних рішень; не замикати на собі всі лідерські функції при прийнятті колегіальних рішень, а делегувати їх членам колективу; подолання психологічних бар'єрів, правильна оцінка керівником своїх лідерських якостей і сфери їх застосування.

     Таким чином, на основі методологічних та теоретичних  знань, проаналізували практичний аспект дослідження харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень. Виявлено, що дослідження має ряд проблем, пов'язаних, насамперед, із «людським фактором» та його психологічними особливостями, який являється головною і основною субстанцією процесу управління та прийняття колегіальних рішень.

     На  основі виявлених проблем, розроблено рекомендації, що дозволяють створити сприятливий соціально-психологічний клімат в колективі, залагодити соціальні протиріччя між керівником і проявом ним харизматичних лідерських якостей та різними групами працівників, підвищити ефективність процесу прийняття колегіальних. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 
 

    Особливості харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень зумовлює теоретичний та практичний інтерес до даного дослідження. Узагальнення теоретичних та емпіричних даних дає можливість підвищити ефективність процесу прийняття колегіальних рішень за допомогою впливу харизми керівника як фактора прийняття колегіальних рішень

    Дослідження показало, сутність колегіальних рішень полягає у творчому підході виконавців до їх прийняття з метою отримання очікуваних результатів та досягнення поставленою організацією мети. У творчому підході до прийняття колегіальних рішень виявленні потреби й інтереси колективу, мотиви і стимули, установки і цінності.

    Для розв'язання проблем дослідження, маємо  змогу спиратись на значні досягнення учених і практиків в області методології сучасного менеджменту. Для досягнення мети даної роботи визначили проблемне поле дослідження та методологію. Розкрили поняття об’єкта та предмету дослідження.

    Протягом  дослідження проводилась перевірка  висунутої гіпотези. раціональне застосування керівником особистих харизматичних лідерських якостей в процесі прийняття колегіальних рішень дозволяє врегулювати міжособистісні відносини трудового колективу та спрямувати їх у напрямку підвищення ефективності процесу управління та прийняття оптимальних колегіальних рішень.

    Характеристика  змісту та особливостей процесу прийняття  колегіальних рішень дозволило окреслити таку систему управління, яка б враховувала загальні особливості застосування особистісних лідерських якостей керівника.

    Аналіз  проблематики впливу харизми керівника як вагомого фактора прийняття колегіальних рішень дав змогу виявити, що у випадках недооцінки творчого потенціалу осіб, що приймають колегіальні рішення знижується ефективність процесу прийняття рішень та управління в цілому.

    Розробка  рекомендацій щодо вирішення проблем  впливу харизми керівника як вагомого фактора прийняття колегіальних рішень викликала необхідність звернути увагу на систематичний характер виявлення переваг і недоліків, а також на їх використання у сфері регулювання процесу прийняття колегіальних рішень на будь-якому рівні управління.

    Отже, теоретичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що отримані результати доповнюють систему знань про методологію прийняття колективних рішень, а також дають змогу вдосконалити вплив харизми керівника як вагомого фактора в процесі управління на основі розроблених рекомендацій.

    Практичне значення дослідження полягає у  тому, що реалізація висновків та пропозицій сприятиме підвищенню ефективності впливу харизми керівника як вагомого фактора при прийнятті колегіальних рішень, уникаючи при цьому проблем, виявлених у дослідженні і, користуючись наданими рекомендаціями дозволить вийти на рівень професійного управління.

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 

     
  1. Балдин  К.В. Управленческие решения: Учебник для студ. Вузов / К. В. Балдин, С. Н. Воробъев, В. Б. Уткин. – 3-е изд. – М.: Изд.-торг. Корпорация «Дашков и К», 2007. – 494 с.
  2. Василенко В.О. Теорія і практика розробки управлінських рішень: навчальний посібник для студентів вузів. К.: ЦУЛ, 2003. – 419 с.
  3. Гапоненко А.Л. Теория управления. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009_2/Haponenko_209.htm.
  4. Економіко-правова бібліотека [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vuzlib.net/men_l_kneu/2-3.htm.
  5. Колпаков В.М. «Теория и практика принятия управленческих решений»: Учеб. Пособие. – К.:МАУП, 2004, 504с.
  6. Мескон Майкл, Альберт Майкл, Хедоури Франклин. Основы менеджмента / Перевод с англ.Общая редакция и вступительная статья доктора экономических наук Л.И.Евенко: Изд-во "Дело", 1997. - 704 с.
  7. Моделі і методи прийняття рішень в соціології та психології. Навчальний посібник для студентів. / За ред. д. е. н., проф. Ф.Ф. Бутинця, к. е. н., доц. М.М. Шигун. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – 352 с.
  8. Наукова публікація «особистісні характеристики керівника в прийнятті рішень» [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports /psychology/13280.
  9. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського «Механізми прийняття колегіальних рішень у творчих командах» [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua /?p=569
  10. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського «Роль психологічних аспектів харизми керівника при прийнятті колегіальних рішень»[Електронний ресурс].- Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/books-text-7734.html.
  11. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського «Стимулювання творчого потенціалу в організації» [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/books/2006/06vaos/05.htm.
  12. Орлов А.И. Принятие решений: Теория и методы разработки управленческих решений. – Ростов-на-Дону: Март, 2005. - 495 с.
  13. Практическая психология для менеджеров. Под ред. Тутушкина М.К. - М.: Филинь, 1996.
  14. Приймак В.М. Прийняття управлінських рішень: Навч. посібник для вузів. – К.: Атака, 2008. – 240 с.
  15. Прийняття рішень// Термін.com.ua [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.osvita-plaza.com.ua/view/24/24-785.html.
  16. Проблематика методології прийняття рішень//Економіко-правова бібліотека. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.businesskreativ.de/index.php?option=com_content&task=view&id=44&Itemid=60.
  17. Смирнов Э.А. Управленческие решения. — М.: ИНФРА-М, 2001 — 264 с. — (Серия «Вопрос-ответ»).
  18. Спивак В.А. Организационное поведение и управление персоналом. Санкт-Петербург. Питер. 2001. - 412 с.
  19. Чорнобровкін В.М. «Психологія прийняття рішень в правлінській діяльності»//. 19.00.07 — К., 2007. — 480арк. — Бібліогр.: арк. 421-459.
  20. Юкаєва В.С. «Управленческие решения»: Учеб. Пособие. - М.: Аудит, Издательский дом "Дашков и КО", 1999, 292с.

Информация о работе Проблеми впливу харизми керівника на прийняття колегіальних рішень