Проектування операційної системи малого підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

Кафедра економіки, організації та планування

 діяльності підприємства

 

 

 

 

Курсовий проект 
з навчальної дисципліни «Операційний менеджмент»

Тема: «Проектування операційної системи малого підприємства»

 

 

 

 

Проектант, студентка

Факультету МіМ

3 курсу 10 групи                                                                                    
 

 

Керівник проекту 
викладач Захаров В.А.

 

 

 

 

 

 

Харків 2010 

Зміст

1. Початкові дані за варіантом

Двідкові дані та нормативи

1. Ефективний фонд часу роботи устаткування при однозмінній – 1920 верстато-годин за рік, при двозмінній – 3840 в/г
2. Чисельність допоміжних робітників – 35% від основних, у тому числі зайнятих обслуговуванням та ремонтом устаткування 60% від загальної кількості допоміжних робітників.
3. Оплата праці основних та допоміжних робітників – погодинна з преміюванням.
4. Премія основнім робітником – 25%, допоміжним – 15%, керівникам та спеціалістам – 40% від основної заробітної плати.
5. Середня година тарифна ставка основних роб. – 6,75 грн., допоміжних – 6,27 грн., спеціалістів –8,85 грн., керівника – 9,45 грн. за годину.
6. Бюджет часу роботи одного робітника (корисний річний фонд часу роботи одного робітника) – 1850 годин за рік.
7. Додаткова з/п становить 13% від основної з/п.
8. Відрахування на соціальні заходи – 40% від основної та додаткової з/п.
9. Чисельність управлінського персоналу – 18% від основних та допоміжних робітників.
10. Ціна рухової електроенергії – 24,3 коп. за кВт-год., освітлювальної – 19,5 коп. за кВт-год.
11. Витрати освітлювальної енергії - 1% від витрат рухової.
12. Коефіцієнт використання корисної площі – 0,45.
13. Площа під управлінські служби – 15% від виробничої площі.
14. Допоміжна площа – 20% від виробничої.
15. Площа складських приміщень – 12% від виробничої площі.
16. Вартість одного метра квадратного площі будинку дорівнює 1 285 грн.
17. Коефіцієнт виконання норм виробітку – 1,2
18. Тривалість одного переналагодження – 40 хв.
19. Допустимі витрати на переналагодження – 4 %
20. Кількість робочих днів у місяці – 20.
21. Вартість допоміжних матеріалів – 7 % від вартості основних.
22. Позавиробничі витрати – 6 % від виробничої собівартості.
23. Запланована рентабельність виробів – 18 %.
24. Витрати на страхування майна – 5 000 грн.
25. Витрати на технологічну оснастку та інструмент – 2,3 % від вартості устаткування.
26. Коефіцієнт використання матеріалу – 0,87
27. Ціна тонни (без ПДВ) Відходів – 740 грн.

 

На розглядуваному підприємстві виготовляються наступні вироби: виріб В, виріб Ж, виріб Л, виріб М. Трудомісткість виготовлення деталей по операціях техпроцесу наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Трудомісткість виготовлення деталей  по операціях

Деталь	Трудомісткість по операціях, хв..
	Центрувальна	Токарна	Розточувальна	Фрезерувальна	Свердлувальна	Шліфувальна	Полірувальна
Виріб В	1,3	3,3	4,8	4,1	2,4	5,5	1,9
Виріб Ж	0,9	4,7	3,5	2,8	1,7	4,1	─
Виріб Л	0,8	4,5	2,7	3,5	1,1	2,9	─
Виріб М	1,4	2,8	3,9	4,5	3,6	5,9	─

Норми витрат матеріалів щодо деталей  та програма їх випуску на рік наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Норми витрат матеріалів щодо деталей  та програма їх випуску на рік

Деталь	Матеріал	Норма витрат на деталь, кг	Ціна матеріалу за 1 т., грн.	Програма випуску, шт.
Виріб В	Сталь ст.50	4,8	1 980	31 200
Виріб Ж	Сталь 30Х	6,2	21 020	43 200
Виріб Л	Сталь 38 ХМНА	4,8	21 280	56 400
Виріб М	Сталь 40ХМТ	5,5	11 350	39 600

Характеристика застосовуваного устаткування наведена у табл. 3.

Таблиця 3

Характеристика устаткування

Тип верстата	Потужність двигуна, кВт	Площа на один верстат, кв.м	Ціна, грн.
Фрезерно-центрувальний	10,2	4,5	19 500
Токарний	6,8	4,2	17 900
Розточувальний	9,8	6,4	25 900
Горизонтально-фрезирувальний	6,9	5,8	19 200
Свердлувальний	4,8	2,9	15 100
Шліфувальний	7,4	5,3	20 500
Полірувальний	4,2	2,2	14 200

 

Вступ

Ефективне управління всіма видами діяльності, пов’язане з перетворенням матеріалів, інформації, споживачів, називають операційним менеджментом. Операційний менеджмент це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням та вдосконаленням операційної системи, направленої на виробництво продукції, робот, послуг. Повна система операційної діяльності підприємства по виробництву продукції, робот, послуг для споживача називається операційною системою.

Курсовий проект з курсу „Операційний менеджмент” дозволяє закріпити теоретичні знання з курсу і одержати потрібні навики щодо створення операційної системи підприємства та організації оперативного управління нею.

Мета курсового проекту –  проектування операційної системи  малого підприємства, орієнтованої на виробництво. Для цього треба виконати комплекс розрахунків щодо вибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючої підсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективності запроектованої системи.

Проектування ОС ведеться на основі стратегічних рішень і складається з наступних етапів: проектування продукції, робіт, послуг й їхніх виробничих процесів; визначення виробничих потужностей; проектування підприємства, розробка виробничих операцій.

Курсовий проект включає  три розділи:

– проектування операційної системи;

– організація оперативного управління операційною системою;

– оцінка ефективності операційної  системи на підставі розрахунків  техніко-економічних показників.

1. Проектування операційної системи

1. Визначення типу операційної системи й розрахунок потрібної кількості устаткування

При проектуванні операційної системи  та визначенні ї типу необхідно спочатку обрати тип переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.

Вибір типу переробляючої підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства.

Розрахунок кількості потрібного устаткування C_розj ведеться за групами на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях за формулою:

де  Т_прj – трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції;

F_ef – ефективний фонд часу роботи устаткування;

К_внв – коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями – 1,2).

Трудомісткість програми випуску  деталей по кожній операції розраховується як добуток програми випуску деталі на її трудомісткість по операції (в годинах). Ефективний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи – 1 920 верстато-годин на рік, для двозмінного – 3 840.

Розрахункову кількість робочих  місць округлюється до цілих чисел з урахуванням припустимого 7%-ного перевантаження, і визначається прийнята кількість устаткування С_прj..

Далі розраховуються коефіцієнти завантаження устаткування по групах за формулою:

Розрахунки коефіцієнтів завантаження доцільно проводити по кожній деталі і в цілому по підприємству для  одно- і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунків оформлені у вигляді таблиць 1.1та 1.2.

На підставі коефіцієнтів завантаження уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 – 90 %, для серійного – не нижче 65 – 75%. Тобто при обох режимах роботи підприємства коефіцієнт завантаження устаткування по підприємству вказує на масовий тип виробництва.

Для остаточного прийняття рішення  про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов’язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити їх і вибрати той, де загальні витрати найменші. Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму. Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного м² площі (1 285 грн.). Вартість рухової електроенергії розрахується за формулою:

,

де  C_en – ціна однієї кіловат-години рухової електроенергії (0,243 грн.);

1,3 – коефіцієнт, що враховує  втрати енергії за технічними  причинами;

F_ef – ефективний фонд часу роботи устаткування, год.;

W_dv – сумарна установлена потужність двигунів, кВт.

Результати розрахунків подані у таблицях 1.3 – 1.6.

Виходячи з загальних витрат на організацію режиму доцільно обрати двозмінний режим роботи.

 

 

Таблиця 1.1

Розрахунок кількості устаткування і коефіцієнтів його завантаження при однозмінному режимі

Операція	Тип верстата	Виріб В				Виріб Ж				Виріб Л				Виріб М				∑Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj
		Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj	Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj	Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj	Тпрj	Срозj	Спрj	Кзавj
Центрувальна	Фрез.-центрувал.	676	0,29	1	0,29	648	0,28	1	0,28	752	0,33	1	0,33	924	0,40	1	0,40	3000	1,302	2	0,651
Токарна чорнова	Токарний	1716	0,74	2	0,37	3384	1,47	2	0,74	4230	1,84	2	0,92	1848	0,80	1	0,80	11178	4,851	5	0,970
Токарна чистова	Розточувальний	2496	1,08	2	0,54	2520	1,09	2	0,55	2538	1,10	2	0,55	2574	1,12	2	0,56	10128	4,396	5	0,879
Фрезерувальна	Горизонтал.-фрез.	2132	0,93	1	0,93	2016	0,88	1	0,88	3290	1,43	2	0,72	2970	1,29	2	0,65	10408	4,517	5	0,903
Свердлувальна	Свердлувальний	1248	0,54	1	0,54	1224	0,53	1	0,53	1034	0,45	1	0,45	2376	1,03	2	0,52	5882	2,553	3	0,851
Шліфувальна	Шліфувальний	2860	1,24	2	0,62	2952	1,28	2	0,64	2726	1,18	2	0,59	3894	1,69	2	0,85	12432	5,396	6	0,899
Полірувальна	Полірувальний	988	0,43	1	0,43	─	─	─	─	─	─	─	─	─	─	─	─	988	0,429	1	0,429
Всього		12116	5,25	10	0,53	12744	6,27	9	0,70	14570	6,33	10	0,63	14586	6,33	10	0,63	54016	23,444	27	0,868