Управління конкурентоспроможністю продукції

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

Кафедра менеджменту

КОМПЛЕКСНА КУРСОВА РОБОТА

на тему «Управління конкурентоспроможністю продукції»

Студента 4 курсу, спец.6201/1

Заочної форми навчання форми навчання

                    Притула Юлія Юріївна

(підпис)

Науковий керівник

_______________ (учений ступінь, учене звання)

(П.І.Б.)

(підпис)

Дата здачі роботи на
перевірку та рецензування_________________

Реєстраційний номер _____________________

Курсова робота
захищена з оцінкою «_____________________»

Дата захисту ____________________________

Комісія по захисту в складі:

________________________                            ________

(прізвище, ім’я, по батькові)                                          (підпис)

________________________                            ________

(прізвище, ім’я, по батькові)                                          (підпис)

________________________                            ________

(прізвище, ім’я, по батькові)                                          (підпис)

Київ 2010

ЗМІСТ

Вступ

1 Конкурентоспроможність продукції - сутність, чинники впливу

2 Управління конкурентноспроможністю продукції

3 Специфіка управління конкурентоспроможністю продукції на великих і малих підпримствах

4 Методи аналізу та оцінки рівня конкурентоспроможності продукції

5 Засоби підвищення конкурентоспроможності продукції

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальність теми. Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на ринку.

Протягом багатьох десятків років у нашій країні, в умовах високої монополізації виробників та торгових представників, регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а -  виробництво й адміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання, формували потреби і випуск показників.

В умовах ринкової економіки однією з найважливіших проблем є підвищення конкурентоздатності  вітчизняної продукції. Від  вирішення цієї проблеми залежить ефективність і виживання фірми  на сучасному ринку.

Конкурентноздатність продукції (виробу) – це міра його першості серед однотипових виробів конкурентів  за тими характеристиками, котрі приваблюють споживачів.

Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Вона являє собою економічну боротьбу, суперництво між відособленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов’язаних з продажем цієї продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим  споживачам.

Сучасне складне становище промисловості країни  свідчить про складність створення цивілізованого ринку в результаті  пасивного слідування  за проводимими (часто безсистемними і противоречивими)  ринковими реформами [5, с. 40].

Досвід останніх років показує, що далеко не всі вітчизняні  підприємства готові до ведення конкурентної боротьби. Навіть наявність конкурентоспроможної продукції не дозволяє багатьом з них ефективно реалізувати  ці переваги  з-за відсутності практики  використання всього комплексу маркетингу: гнучкість асортиментної і цінової політики, адекватної організації каналів розподілу продукції, ефективних методів стимулювання реалізації і інше. Разом з тим кон’юктурна ситуація з кожним роком все більш ускладнюється постійним розширенням кордонів ринку і залучення до нього західних фірм, які мають значний досвід роботи в мовах жорсткої конкуренції. Використання цього досвіду на наших підприємствах часто ускладнюється із-за  відсутності універсальних схем конкурентної поведінки на ринку.

В сучасних умовах кожному підприємству особливо важливо правильно оцінити ринкові обставини, що склалися, щоб запропонувати ефективні засоби конкуренції, які б з одного боку, відповідали ринковій ситуації, що склалася в Україні і і тенденціям її розвитку, з іншого – особливостям конкретного виробництва. Найбільш складним етапом цієї роботи є аналітичне осмислення шляхів досягнення конкурентних переваг і розробка на цій основі заходів по посиленню конкурентної позиції підприємства.

Об’єктом дослідження є система забезпечення конкурентоздатності продукції підприємства.

Предметом дослідження виступає процес управління конкурентноздатністю продукції підприємства.

Метою курсової роботи є аналіз сутності і значення конкурентоспроможності роздрібного торгівельного підприємства, конкурентоспроможність товарів та послуг, оцінку конкурентоспроможності торгового підприємства, та шляхів її підвищення.

Для реалізації основної мети в роботі  вирішуються такі завдання: розкриття понять конкуренції, її видів, форм та їх значення в умовах ринку; дослідження рівня конкурентоздатності продукції.

Інформаційною базою служили законодавчі та нормативні акти держави, підручники та навчальні посібники з економіки підприємства, менеджменту та маркетингу, публікації у періодичних виданнях.

РОЗДІЛ 1 Конкурентоспроможність продукції - сутність, чинники впливу

В умовах ринкової економіки конкурентоспроможність товару є головним фактором успіху. Конкурентоспроможність означає оптимальне поєднання якості, ціни, дизайну та ефективної можливості після продажного обслуговування. Питання оцінювання конкурентоспроможності підприємства є досить важливим при формуванні та реалізації стратегії підприємства, тому розглянемо його детальніше. Спочатку необхідно чітко зрозуміти, що таке конкурентоспроможність продукції підприємства і її оцінювання.

Починаючи зі стадії проектування виробу протягом усього життєвого циклу аж до стадії старіння товару кожне підприємство має постійно розв'язувати проблему конкурентоспроможності своєї продукції. Конкурентоспроможність є найважливішим критерієм доцільної діяльності підприємства, умовою ефективного здійснення торговельних операцій, основою вибору засобів і методів виробничо-господарської діяльності, запорукою успіху за ринкових відносин. Однією з основних умов чи гарантій конкурентоспроможності підприємства є випуск конкурентоспроможної продукції.

За радянських часів у літературі з економіки конкурентоспроможність продукції розглядалась в основному у межах зовнішньоекономічної діяльності. Але за сучасних умов становлення ринкового господарства необхідно дати визначення конкурентоспроможності продукції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку [19, с. 22].

Під конкурентоспроможністю продукції, як правило, розуміють усе, що забезпечує їй переваги на ринку, дає можливість витримати конкуренцію порівняно з аналогами, сприяє її успішному збуту в умовах конкуренції. Однак таке визначення не пояснює сутності конкурентоспроможності, не розкриває впливу на неї її складових факторів. Конкурентоспроможність товару - поняття багатоаспектне: це відповідність товару і умовам ринку, і конкретним потребам споживача. Окрім того, важливою складовою конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача на його придбання та експлуатацію. Тут особливу увагу треба приділяти розміру експлуатаційних витрат, адже досить часто ці витрати перевищують вартість товару.

Розглянувши основні визначення конкурентоспроможності продукції, доходимо такого висновку:

Конкурентоспроможність товару є головною умовою конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою прибутковості її діяльності. Найчастіше під конкурентоспроможністю товару мають на увазі:

      властивість (сукупність властивостей) товару та його сервісу, яка характеризується ступенем реального або потенційного задоволення ним конкретної потреби, порівняно з аналогічними товарами, представленими на цьому ринку;

      характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі та за витратами на її задоволення;

      спроможність товару відповідати вимогам даного ринку у період, що аналізується;

      здатність витримувати конкуренцію на ринку (наявність вагомих переваг над виробами інших товаровиробників). [37, c. 231-232]

Конкурентоспроможність продукції  характеризується:

-   споживчими властивостями;

-   затратами споживача;

-   кон’юктурою ринку реалізації товарів.

Конкурентоспроможність товарів закладається ще на стадії проектування. У процесі виробництва матеріалізується найважливіші елементи конкурентоспроможності виробів: якість і витрати. Моделювання та визначення рівня конкурентоспроможності продукції є необхідною передумовою для її продажу на відповідному ринку.

Критерій конкурентоспроможності товару - це якісна та (або) кількісна характеристика продукції, що виступає основою для оцінки її конкурентоспроможності.

На практиці використовують кількісні показники оцінювання конкурентоспроможності продукції:

-                      одиничні , що відбивають процентне відношення значення будь – якого технічного чи економічного показника до значення такого самого показника продукту – аналога, який випускає конкурент;

-                      групові, що об’єднують одиничні показники і характеризують рівень конкурентоспроможності за однією групою показників (економічних, технічних, нормативних);

-                      інтегральний показник (К), який дає числову характеристику конкурентоспроможності товару і визначається на основі групових (економічних, технічних, нормативних) показників:

,                                                                                                                              (1)

де , − груповий показник за параметрами відповідно нормативними та технічними.

Якщо К > 1, то вибір, який аналізується, перевершує за конкурентоспроможністю зразок, якщо К < 1  поступається, якщо К=1, то перебуває на одному зі зразком рівні.

Основні критерії конкурентоспроможності товару:

- рівень якості товару та його стабільність

- соціальна адресність

- достовірність

- безпечність

- споживча новизна товару

- імідж товару

- інформативність товару

- ціна споживання товару

Критерії конкурентоспроможниї послуг:

- критерій результату виконання послуг

- критерій умов убслуговування

- критерій культури обслуговування

- критерій доступності послуги.

Конкурентоспроможність продукції (послуги) залежить від ряду чинників, що впливають на пріоритетність вибору і визначають обсяг їх реалізації на певному ринку:

-              техніко-економічних чинників, які залежать від продуктивності і інтенсивності праці, витрат виробництва, наукоємності продукції - якість, продажна ціна і витрати на експлуатацію (використання) або споживання продукції (послуги;

-              комерційних чинників, які визначають умови реалізації товарів на конкретному ринку - кон'юнктура ринку (гострота конкуренції, співвідношення між попитом і пропозицією даного товару, національні та регіональні особливості ринку, що впливають на формування платоспроможного попиту на дану продукцію або послугу.); сервіс, що надається (наявність ділерсько-дистреб’юторських пунктів виробника і станцій обслуговування в регіоні покупця, якість технічного обслуговування, ремонту і інших послуг, що надаються); реклама (наявність і дієвість реклами і інших засобів дії на споживача з метою формування попиту); імідж фірми (популярність торгової марки, репутація фірми, компанії, країни);

-              нормативно-правових чинників, які відображають вимоги технічної, екологічної і морально-етичної безпеки використання товару на даному ринку, патентно-правові вимоги (патентна чистота і патентний захист); у разі невідповідності товару діючим нормам і вимогам стандартів і законодавства він не може бути проданий на даному ринку. [5, c. 235-236]

Під чинниками конкурентоспроможності прийнято розуміти безпосередні причини, наявності котрих необхідно та достатньо для зміни одного чи декількох критеріїв конкурентоспроможності. Класифікацію чинників конкурентоспроможності наведено в табл.1

Таблиця 1

Класифікація чинників конкурентоспроможності