Управління конкурентоспроможністю продукції

Оцінка конкурентоспроможності з позиції абітурієнтів проводиться з урахуванням типажу кандидата в студенти: за метою освіти (перша освіта; друга освіта; додаткова освіта);за мотивацією (потреба в знаннях; престижність; відстрочка від служби; отримання диплома («скориночки»); кар'єрне зростання); за формою навчання (денна; вечірня; заочна); за рівнем доходу (мало-, середньо-, високозабезпечений); за ступенем підготовленості (слабко-, середньо- і добре підготовлений).

Можна виділити 11 критеріїв конкурентоспроможності: 1) імідж; 2) наявність підготовки по нових перспективних спеціальностях і напрямах; 3) вартість навчання; 4) наявність конкурсного відбору; 5) місцеположення вузу; 6) сприяння випускникам в працевлаштуванні; 7) відстрочка від армії, наявність військової кафедри; 8) організація практики (стажування за кордоном); 9) визнання диплома за кордоном; 10) наявність гуртожитку; 11) інформативність (якість проспекту вузу як носія інформації про його конкурентні переваги, а також наявність відомостей про вуз в ЗМІ і якість інформації про нього).

Тип абітурієнта визначає широту номенклатури критеріїв і їх вагомість. Наприклад, при оцінці вузу з позиції потенційних вечірників і заочників з номенклатури слід виключити критерії 6—8,10. Хоча в переліку в явній формі немає критерію «рівень якості послуги», що надається, але він незримо присутній в критеріях 1, 3, 9. Найбільш вагомою опосередкованою характеристикою якості підготовки є імідж вузу.

Оцінка конкурентоспроможності з позиції роботодавця може бути представлена наступними критеріями: востребованость (частка випускників, що знайшли роботу за фахом через три місяці після закінчення; заробітною платою випускників; кар'єрним ротом випускників (збільшення заробітної плати за три роки). Вказана номенклатура взята із зарубіжної практики рейтингової оцінки шкіл бізнесу. Роботодавці при оцінці шкіл бізнесу базуються на даних опитування їх випускників, тобто тих, хто вже скористався послугами цих учбових закладів.

Оцінка конкурентоспроможності з позиції державного замовника. Якщо розглядати цю оцінку з позиції основного замовника спеціалістів — Міністерства освіти і науки України, то можливо використання номенклатури критеріїв, що складається з дев'яти груп: штатний професорсько-викладацький склад; професорсько-викладацький склад за сумісництвом; студенти і аспіранти; робота наукових рад вузу; обсяг наукових досліджень в звітному році; видавнича діяльність за останні два роки; бюджетні асигнування і основні фонди; передача грошових коштів; гуртожитки, їдальні, профілакторії, спортивні споруди. Перераховані характеристики, по суті, є груповими критеріями. Розгорнена номенклатура включає 45 одиничних критеріїв. Рейтинг вузів розраховується на основі їх звітності за допомогою розрахунково-аналітичного методу.

Інтегрована оцінка конкурентоспроможності освітніх послуг. Цінність даної методики полягає в тому, що вона сполучає підходи трьох зацікавлених сторін - роботодавців, замовників і абітурієнтів. Перелік критеріїв конкурентоспроможності вузів: індекс громадської оцінки; кількість згадувань у вітчизняній пресі; індекс міжнародного визнання; конкурс в аналізованому році; середній бал шкільних атестатів; середній бал літньої екзаменаційної сесії; середній бал випускних іспитів; відсоток випускників, що отримали з відзнакою; відсоток випускників, що поступили в аспірантуру або магістрат в аналізованому році; відсоток випускників, працевлаштованих за фахом після випуску; число викладачів з розрахунку на 100 студентів; відсоток кандидатів і докторів наук до загального числа викладачів; відсоток учбового навантаження, виконаного штатними викладачами; число дійсних членів і членів-кореспондентів державних академій.

Для нової техніки інвестиційного призначення конкурентоспроможність може бути оцінена комплексним критерієм «чиста поточна вартість» (Net Present Value), що дорівнює різниці сумарних дисконтованих чистих грошових потоків та інвестицій , пов'язаних з цим товаром :

,                                                        (17)

де - термін служби об'єкта; - період інвестування; — поточний період.

- чисте грошове надходження після сплати податків у рахунок суб’єкта господарювання перераховане дисконтуванням на початковий період здійснення інвестицій.

Показник враховує результати від експлуатації інвестиційної продукції, одноразові й поточні витрати за весь життєвий цикл продукції, показує приріст капіталу інвестора.

- комплексний показник, який включає показники призначення, надійності, технологічності, стандартизації, уніфікації, експлуатаційні й капітальні витрати споживача та ефект, одержуваний під цих витрат у вигляді обсягу виконаної роботи, а термін служби автомобіля характеризує період, протягом якого можна одержувати доходи. Якщо при заданій нормі дисконту позитивний, впровадження нового виробу є ефективним і може розглядатися питання про його прийняття або подальший розгляд. Чим більший, тим виріб економічніший, конкурентоспроможніший. Величина насамперед визначається техніко-експлуатаційною досконалістю виробу. Порівнянню мають підлягати товари одного класу і призначення при однакових умовах експлуатації. При розрахунках грошових потоків необхідно враховувати динаміку експлуатаційних витрат і продуктивності пової техніки в міру їх старіння.

Цінність показника істотно підвищується від використання для його розрахунку ціни виробу. За однакових значень експлуатаційних витрат, продуктивності, терміну служби, за однакової якості порівнюваних виробів саме ціна виступає вирішальним критеріальним показником - чисельно вираженим прототипом широко застосовуваного умовного оцінного показника ціна/якість. Виробник для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції повинен прагнути підвищити виробу за рахунок поелементного зниження експлуатаційних витрат, ціни, підвищити при цьому за рахунок оптимальною добору технічних і експлуатаційних параметрів його продуктивність [21, с. 72].

має низку похідних від нього оціночних критеріїв: індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index) — ; внутрішня норма прибутковості (Internal Ruff of Return) — ; модифікована внутрішня норма прибутковості (Modified Internal Rate of Return) — ; термін окупності (Payback Period) — ; дисконтований термін окупності (Discounted Payback Period ) —-; коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return) — , що доповнюють з різних точок зору оцінку ефективності нового виробу.

Критерій при оцінці конкурентоспроможності виробу має і недоліки: ряд показників виробу, такі як естетичність, дизайнерські рішення, зручність управління, безпека, відповідність нормативно-правовим документам, прийнятим на обраному сегменті ринку тощо залишаються поза полем зору; сама процедура розрахунку дуже складна і вимагає велику кількість вихідної інформації прогнозного характеру.

За ринкових високо конкурентних умов кожен техніко-експлуатаційний параметр (ТЕП) виробу мас важливе значення, і не можна особливо виділяти якийсь із них. З урахуванням цього пропонується ще одни підхід до виміру конкурентоспроможності — метод «профілів» .

Профіль – графічне зображення обраних техніко-економічних показників продукції за визначеними правилами (табл.4). Профіль продукції може бути використаний для оцінки її рівня конкурентоспроможності шляхом порівняння профілів конкурентних товарів, побудованих на тому ж оцінному полі.

Для побудови профілю товару вибираються найбільш значимі з точки зору споживачів ТЕП і прямокутне оціночне поле. Оціночне поле поділяється на рівні частини, де — число обраних ТЕП . Виходячи з положення, що у конкурентоспроможного об’єкта усі властивості мають бути на високому рівні, вагомість усіх ТЕП вважається однаковою. Ширина оціночного поля -   обирається довільно. Кожен ТЕП об’єкта  - відкладається на поділеній шкалі, причому, чим значення показника якісно краще, тим правіше на ділильній шкалі воно розташовуються. Чим більша площа профілю (заштрихована частина оціночної площі), тим конкурентоспроможність об’єкта більша.

Таблиця 4

Профіль конкурентоспроможності товару [11, с. 61]

Koeфіцієнт конкурентоспроможності виробу визначаться як відношення площі профілю й оціночною прямокутного поля:

                                                        (18)

Площа, обмежена профілем, розраховується за формулою:

,                                          (19)

де -  відстань між ділильними шкалами (вибирається довільно); - координати вершини профілю.

Площа оціночного поля дорівнює:

.                                                                                    (20)

З формул (6.43-6.45) коефіцієнт конкурентоспроможності дорівнює:

.                                          (21)

При побудові профілю показники можна групувати за характерними ознаками чи властивостями виробу. Тоді можна визначити коефіцієнт конкурентоспроможності виробу за даною групою показників.. Наприклад, усі показники економічності виробу групуються, і за профілем розраховується коефіцієнт кoнкypентоспроможності виробу щодо економічної ефективності.

Для оцінки конкурентоспроможності виробу з точки зору продавця важливо пам’ятати, що на сучасному ринку фірми намагаються продавати не окремі товари, а весь комплекс пов’язаних з товарами послуг, важливих для покупців. Отже він оцінює конкурентоспроможність із зовсім нових, більш прийнятних для нього і більш важких для виробника позицій.

РОЗДІЛ 4 Методи визначення та аналізу конкурентоспроможності продукції

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аскор-Україна” зареєстровано 17 жовтня 2001 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради народних депутатів України.

Юридична адреса товариства:

м.Київ,

вул. Бродівська, 47

Метою діяльності товариства є:

             Виробничий та соціальний розвиток товариства;

             Одержання прибутку;

             Залучення інвестицій у торгово-посередницьку діяльність;

             Задоволення потреб споживачів у послугах населення.

Предметом діяльності  товариства є:

             Оптова та роздрібна реалізація алкогольних та безалкогольних виробів;

             Оптова купівля у виробничих підприємств та організацій, торговельних фірм, фірм виробників та приватних осіб;

             Проведення торгово-посередницьких операцій з товарами та послугами, включаючи оптову, роздрібну та комерційну торгівлю як на території України, так і за її межами;

             Вантажні та пасажирські автомобільні перевезення як по території України, так і за її межами;

             Надання комплексу послуг населенню;

             Зовнішньоекономічна діяльність;

             Внутрішні та міжнародні перевезення вантажів повітряним, річковим, морським, залізничним і автомобільним транспортом;

             Організація фірмової торгівлі;

             Інші види діяльності, незаборонені чинним законодавством.

Товариство “Аскор-Україна” є юридичною особою з дня його державної реєстрації.

Майно товариства складається з основних фондів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі товариства.

Товариство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном у відповідності з цілями своєї діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальність “Аскор-Україна” може самостійно продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним особам і громадянам засоби торгово-посередницької діяльності  та інші матеріальні цінності, відчужувати їх для створення спільних та малих підприємств, а також розпоряджатися ними іншими способами.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та  інші рахунки в банках, фірмову марку і товарний знак, які затверджуються правлінням акціонерного товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті; печатку зі своїми найменуваннями і штамп. Товариство розробляє і самостійно затверджує у встановленому порядку прайс на нові види продукції.

Товариство “Аскор-Україна” має право укладати угоди (договори, контракти), у тому числі договори купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезення, зберігання, доручення і комісії, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов’язки, виступати позивачем і відповідачем в суді, арбітражному суді та третейському суді.

Історія розвитку даного підприємства почалась із створенням в 1998 малого підприємства, яке займалось торгово-посередницькою діяльністю. Пізніше його було перейменовано в ТзОВ «Аскор-Україна». Дане товариство було зареєстровано Державною адміністрацією міста Тернополя. Отже, ТзОВ «Аскор-Україна» перейшоло з приватної форми власності на колективну.

Після реєстрації товариства у ньому працювало 10 працівників 1 керівник (власник), 1 бухгалтер, 2 торгових представники, 2 водії, 1 експедитор, 1 комірник, 1 мерчедайзер та секретар-референт.

В 1998 році розпочалась робота над створенням торгово-посередницької мережі. Все це проводилось стрімкими темпами, оскільки продукція товариства є відомою як в Україні так і за кордоном. Товариство займається розповсюдженням товарів відомих виробників таких як: «Неміроф», «Хортиця», «Коблево», «Живчик», «Сандора» та ін..

В 2000 році у товаристві працювало вже понад 30 працівників, що дало змогу розповсюдити свою діяльність по  території нашої області.

В 2003 році товариство працювало уже з 10 відомими виробниками, що дало можливість розширити поле своєї діяльності.

На товаристві постійно впроваджуються заходи, спрямовані на    вдосконалення організації та нормування праці, покращення умов праці, усунення випадків травматизму. Розробляються заходи, спрямовані на скорочення частки ручної праці, на підвищення продуктивності праці, збільшення випуску товарної продукції та зростання прибутку.