Управління персоналом на ПТКФ «Сальдо»

 

     Розрахунок  місячної заробітної плати ведеться наступним чином (цифри умовні, тому що розмір заробітної плати працівників складає комерційну таємницю підприємства). Форма оплати праці – почасова, тому в розрахунку на одного працівника розцінка за годину становить 2,9 грн., а у відділі працює 3 чоловіки, тому розцінку множимо на 3 і отримуємо 8,7 грн. В місяці 22 робочі дні, якщо перевести це в години, то це буде 176 годин. Для того, щоб визначити загальну заробітну плату працівників відділу ми перемножуємо загальну кількість робочих годин в місяці на розцінку за час.

     Крім  основної заробітної плати працівники також отримують преміальні. Їхня сума наводиться в таблиці.  

     Що  стосується заробітної плати керівника підприємства, то вона виплачується за рахунок прибутку, так як він є власником підприємства. І скоріше це буде навіть не заробітна плата, а   дивіденди отримані у відповідності до свого внеску у майно підприємства. 

     2.2. АНАЛІЗ НЕОБОРОТНИХ  АКТИВІВ ПТКФ «САЛЬДО» 

     Необоротні  активи підприємства відіграють значну роль в фінансово-господарській  діяльності, забезпечують ефективність безперебійної роботи будь-якого підприємства торгівлі. Проте питання залучення необоротних матеріальних активів носить двоякий характер, адже потребує значних фінансових вкладень – обмеженість обсягів залучення, тобто залежить від фінансових можливостей та ефективної діяльності за попередній період; висока вартість залучення у порівнянні з іншими альтернативними; стримує зростання рентабельності власних коштів.

     До  необоротніх активів належать:

• нематеріальні активи;
• незавершене будівництво;
• основні засоби;
• довгострокові фінансові інвестиції;
• довгострокова дебіторська заборгованість;
• відстрочені податкові активи;
• інші необоротні активи.

     Необоротні активи є найменш мобільною частиною майна підприємства, основна відмінність якої полягає в багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності і частковій амортизації і на протязі кожного операційного циклу.

     В процесі формування і управління необоротними активами необхідно враховувати  їх переваги і недоліки в порівнняні з оборотними активами. Основними  перевагами необоротних активів в порівнянні з оборотними активами є:

• менший ризик інфляційного зменшення та можливе збільшення ринкових цін на нерухомість швидкими темпами, ніж темпи інфляції;
• здатність приносити стабільний прибуток в разі несприятливої господарської діяльності щодо орендних та лізінгових платежів;
• можливість більш інтенсивного використання в періоди підйому ринкової інфраструктури.

     До  недоліків слід віднести:

• можливість на реального зносу при швидкій зміні техніки і технологічних процесів; низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів;
• низький рівень ліквідності і неспроможність забеспечити потік платежів при погіршенні платоспроможності підприємства.

     Основою оцінки нематеріальних активів, яка  найчастіше приймається підприємствами є історична собівартість, тобто активи, які відображаються за сумою сплачених грошових коштів на момент їх придбання.Аналогічною оцінкою є така поточна собівартість, тобто оцінка необоротних активів придбаних підприємством але нерозрахована в цінах на поточний момент. Необоротні активи, які реалізуються підприємством в процесі господарської діяльності відображаються за вартістю реалізації ціх активів.

     Теперішня вартість являє собою активи, які  відображаються за теперішньою дисконтованою вартістю майбутніх чистих надходжень грошових коштів під час звичайної діяльності підприємства.

     Наказом керiвника № 1 вiд 1 сiчня 2009 р. затверджена облiкова полiтика пiдприємства, що у цiлому вiдповiдає вимогам нацiональних положень (стандартiв) бухгалтерського облiку й, зокрема, передбачає забезпечення єдиних незмiнних принципiв, методiв i процедур при вiдбиттi господарських операцiй в облiку, при оцiнцi активiв i зобов'язань i при складаннi фiнансової звiтностi.

     В 2009-му році пiдприємство вело бухгалтерський облiк iз застосуванням Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30.11.99 р. № 291. Протягом року пiдприємством застосовувалася автоматизована форма облiку.

     Основнi положення наказу про органiзацiї  бухгалтерського облiку й облiкової  полiтики пiдприємства:

• з метою класифiкацiї iнших необоротних матерiальних активiв установлена границя в розмiрi 1000,00 гривень;
• установлено наступнi методи нарахування амортизацiї:

                       * для об'єктiв основних коштiв (крiм вантажних автомобiлiв вантажопiдйомнiстю 2 т) - зменшення залишкової вартостi;

     для вантажних автомобiлiв вантажопiдйомнiстю бiльше 2 т - виробничий метод;

                         *  для малоцiнних необоротних матерiальних активiв - у розмiрi 100% їхньої вартостi в першому мiсяцi використання таких об'єктiв;

     для iнших необоротних матерiальних активiв - прямолiнiйний метод;

                         *  для нематерiальних активiв - прямолiнiйний метод.

                         * оцiнка вибуття запасiв провадиться по:

                         * собiвартостi перших за часом надходження запасiв - при вiдпустцi запасiв у виробництво й реалiзацiї готової продукцiї;

                         *  iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв - при продажi великогабаритних товарiв;

                         * оцiнка ступеня закiнченостi операцiй по виконанню робiт здiйснюється шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському облiку доходи вiдображаються у звiтному перiодi пiдписання акту по виконаних роботах;

                         * сума резерву сумнiвних боргiв формується виходячи iз платоспроможностi окремих (конкретних) дебiторiв.

     Основними недолiками наказу про облiкову полiтику є:

• не встановлений порядок визначення строку корисного використання й лiквiдацiйної вартостi необоротних активiв, призначений тiльки склад комiсiї;
• не передбачене резервування коштiв на оплату майбутнiх вiдпусток.

 

 

      2.3. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ  АКТИВІВ ПТКФ «САЛЬДО» 

     Оборотні  активи- це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використаннї, а  таклж інші активи, призначені для  реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців  з дати балансу.

     До  оборотних активів належать:

• запаси (виробничі запаси, тварининаи вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари);
• векселі одержані;
• дебіторська заборгованість за товари, роботи, поступи 9 чиста реалізацйна вартість, первісна вартість, резерв сумнівних боргів);
• дебіторська заборгованість за розрахунками ( з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків);
• інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти ( в національній валюті, в іноземній валюті); інші оборотні активи.

     При управлінні оборотними активами слід враховувати переваги і недоліки їх у порівнянні їх з необоротними активами. До основних переваг можна віднести наступне:

• більш висока ліквідність;
• знаходження частини оборотних активів у вигляді готових засобів платежу;
• можливість швидкої реструкторизації ї оборотних активів;
• можливість підвищити швидкість обігу шляхом раціонального управління.

     Недоліки  можна вважати:

• можливе інфляційне знецінення грошових активів;
• додаткові витрати на утримання зайвих оборотніх активів;
• більш високий рівень фінансових ризиків.

     Джерелами надходження доходів ПТКФ «Сальдо» є операційна діяльність.

     Протягом 3 років було введено майна на суму 400 тис.грн. Основні засоби підприємства є повністю сформованими за рахунок власного капіталу. Аналізуючи оборотні активи підприємства, слід зазначити, що вартість готової продукції протягом досліджуваного періоду не є стабільною. Зокрема, її ріст відбувся в 2005 та 2006 роках, а її зменшення в 2008 році. Вартість товарних запасів протягом 2005 року різко зросла, проте за наступний рік - зменшилася. Дебіторська заборгованість за товари на підприємстві є як довгостроковою, так і короткостроковою. Це засвідчує резерв сумнівних боргів. В цілому дебіторська заборгованість за товари за період з 2005 по 2008 роки збільшилася на 12 тис.грн ( коефіцієнт приросту становить 7,4). Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом має тенденцію до зменшення. Дебіторська заборгованість за виданими авансами за досліджуваний період збільшилася на 31,4 тис.грн ( коефіцієнт приросту становить 15,6). Зростаючу тенденцію має і дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків. За досліджуваний період вона збільшилася на 36,1 тис.грн. Грошові кошти підприємства в основному зберігаються на розрахунковому рахунку в національній валюті. Дослідження показали зростання коштів на рахунку, що є негативним показником. Так на початок 2009 року на рахунку знаходиться 88,1 тис.грн. Підприємство таким чином втрачає значні кошти по-перше - через ризик втратити гроші в банках, по-друге - через їх знецінення, по третє - через їх неефективне використання. Аналізуючи джерела формування майна підприємства, можна зробити висновок, що власний капітал підприємства сформований за рахунок прибутків та власного капіталу. Власний капітал на початок 2009 року становить 3,82% майна. Нерозподілені прибутки - 20,66%. 

 

      РОЗДІЛ 3

     РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ

      3.1. ДОХОДИ, ВИТРАТИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПРИБУТКУ ПТКФ «САЛЬДО» 

     В умовах ринкової економіки прибуток є основним показником оцінки господарської  діяльності підприємства, тому що в  ньому акумулюються всі доходи, витрати, втрати, узагальнюються результати господарювання. По прибутку можна визначити рентабельність, вивчити ефективність функціонування підприємств і їхніх асоціацій. Прибуток є одним із джерел стимулювання праці, виробничого і соціального розвитку підприємства, росту його майна, власного капіталу й ін.

     Розрахунок  фінансового результату від господарської  діяльності підприємства в 2009 році наведено в таблиці 3.3.1.  Розрахунок фінансового результату від господарської діяльності ПТКФ «Сальдо» ( Додаток 1).

     Як  видно з наведеної таблиці  підприємство в звітному році отримувало прибуток тільки від своєї основної діяльності – торгівлі. Основна доля прибутку припадає на торгівлю архітектурними елементами (опт).

     Значний вплив на прибуток підприємства справляють розмір витрат, які виникають в  процесі операційної діяльності. Тому, хотілося б дещо акцентувати увагу на особливостях обчислення витрат у торгівлі:

1. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. У свою чергу, середній відсоток торгової націнки визначається діленням суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і
2. торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку товарів на кінець звітного місяця і продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів.
3. У торгових організаціях до складу витрат на збут включаються витрати обігу, за винятком адміністративних, інших операційних і фінансових витрат. Це означає, що до складу витрат на збут у торговельних підприємствах не включаються такі витрати:

• загальнокорпоративні витрати, тобто організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати;