Звіт з виробничої практики на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

 

Із таблиці 7.1., ми бачимо різкий спад реалізації продукції у 2010 році (на 365342 т менше, ніж у 2009 році) та продовження спаду кількості  реалізованої продукції у 2011 р. (на 536952 т).

У 2011 р. підприємство здійснювало  поставки продукції в усі регіони України. Структура реалізації за 2011 р. металопродукції представлена в таблиці 7.2.

Таблиця 7.2.

Структура реалізації металопродукції  за 2011 р.

Продукція	2011 р	Питома вага
Арматура	328 251	45%
Катанка	293 953	40%
Чавун	3 805	1%
Заготовка	2 469	0.3%
Інший сорт	98 060	13%
Всього	726 537	100%

 

За 2011 рік найбільше  було реалізовано арматури (45%) та катанки (40%).

За 12 місяців 2011 року укладено 198 договорів на відвантаження металопродукції  з новими покупцями, на адресу яких з початку року відвантажено 39 137 тонн металопродукції, що склало 5% від загального обсягу реалізації з початку року.

Протягом 2011 року за укладеними договорами та зовнішньоекономічними  контрактами реалізовувався весь обсяг  виробленої підприємством і невикористовуваної в подальшому виробництві іншої продукції. В цілому в звітному році відбулося зниження обсягів реалізації практично за всіма видами іншої продукції, що обумовлено виробничою програмою підприємства. Значно збільшилася реалізація концентрату залізорудного. Частка реалізації іншої продукції на експорт збільшилася на 17,7% в порівнянні з аналогічним показником 2010 року і склала 54,7% від загального обсягу реалізації.

Таким чином, обсяг реалізації у вартісному виразі в перерахунку на національну грошову одиницю в 2011 році в порівнянні з 2010 роком зменшився на 16% і склав 798,9 млн. грн. Проаналізуємо систему маркетингової діяльності на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

 

 

8. Система  маркетингової діяльності на  підприємстві

 

Маркетингову діяльність на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснює відділ маркетингу, структура якого така:

1. Начальник відділу маркетингу і дослідження ринків
2. Начальник бюро звітності – 1
3. Провідний спеціаліст – 1
4. Начальник бюро по СНД і прокату – 1
5. Спеціаліст – 2
6. Спеціаліст-стажер – 1

Відділ  маркетингу на «АМКР» являється структурним підрозділом служби голови адміністрації з маркетингу і збуту. Очолює відділ маркетингу начальник відділу. Крім нього, відділ складається з начальника бюро звітності, начальника бюро по СНД і прокату, 1-го провідного спеціаліста, 2-х спеціалістів та спеціаліста-стажера. Тобто, усього у відділі маркетингу працює 7 чоловік.

З метою розробки перспективних  програм, що забезпечують стабільну  реалізацію продукції і зміцнення  позицій ПАТ «АМКР» на ринку металопродукції, відділом маркетингу планується здійснення наступних заходів:

1. На основі комерційних  пропозицій, що надходять в управління  маркетингу, проводити систематичне  вивчення попиту споживачів.

2. Використовуючи періодичні  і спеціалізовані видання, інформаційну  мережу «Інтернет», підготовлювати  аналіз ринку металопродукції.

3. Підготовка звітів  про реалізацію продукції підприємства.

4. Інформаційно-рекламна  діяльність.

Функції відділу маркетингу:

1. Організація маркетингових  досліджень, аналіз їхніх результатів.

2. Організація підготовки  і забезпечення даних необхідних для заключення зовнішньоекономічних контрактів на постачання металопродукції АМКР.

3. Складання попередньої  оцінки конкурентоздатності продукції підприємства.

4. Здійснення аналізу  тактики, стратегії маркетингової  політики і цінових показників  конкурентів.

5. Проведення аналізу зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «АМКР».

6. Забезпечення проведення  маркетингових досліджень і аналіз  стану ринків збуту продукції підприємства.

7. Узагальнення усіх  вхідних даних для проведення  аналізу зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «АМКР».

8. Координація роботи з юридичними фірмами у відношенні антидемпінгового захисту.

Необхідно визначити, що функціонування підприємства має ряд особливостей, що роблять вплив на просування продукції.

1. Основна частина металопродукції реалізується на світовому ринку.

2. Металопродукція частково реалізується за допомогою «трейдерів» - великих міжнародних торгових компаній.

Кінцеві споживачі: будівельні компанії (арматура, будівельна катанка, куточок); металургійні, метизні, машинобудівні заводи (заготівля, катанка, круглий прокат).

Таким чином основна  мета просування товару – залучити якнайбільше кінцевих споживачів на найбільш вигідних для підприємства умовах.

Попит на металопродукцію  обумовлений рядом факторів, що у  залежності від ступеня впливу на них можна класифікувати в такий спосіб:

1. Незалежні фактори:

- стан світового ринку;

- так звані форс-мажорні  обставини.

2. Фактори, що залежать  від виробника:

- цінова політика;

- репутація;

- пошук і споживачів;

- підвищення престижу  підприємства.

Так як основна частина  реклами спрямована на іноземних  споживачів, то і поширюватися вона буде в міжнародному інформаційному полі, а виходить, при виборі методу визначення загального бюджету доцільно відштовхуватись від визначення: «усе, що можна дозволити».

Створення на АМКР власної інформаційно-рекламної служби дозволило значно знизити витрати на просування продукції (відмовлення від користування послугами рекламних агентств), а зміст цієї служби дозволяє якісно й оперативно вирішувати питання просування.

15-18 березня 2010 р. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відбувся аудит на відповідність міжнародному стандарту BS EN ІSO 9001:2008, а також аудит виробництва арматурного прокату відповідно до вимог Британських стандартів BS 4449 версій 1997 і 2005 років.

Згідно з вимогами стандарту, підприємство зобов'язане  кожні півроку підтверджувати відповідність  системи менеджменту якості, а  також арматурного прокату отриманим  раніше сертифікатам, що і стало  метою цього інспекційного аудиту. В ході аудиту був здійснений аналіз таких складових системи менеджменту якості, як управління документацією і протоколами якості, розглянуті зміни, пов’язані з персоналом і перерозподілом функціональних обов’язків, а також завдання щодо планування системи менеджменту якості.

Отже, проаналізувавши маркетингову діяльність ПАТ «АрсулорМіттал Кривий Ріг», можна сказати, що відділ чітко планує свою роботу, пильно слідкує за ринковими тенденціями, попитом на продукцію, загальною економічною ситуацією в світі та спостерігає за ефективністю рекламних кампаній. Перейдемо до оцінки та управління плануванням підвищення технічно-організаційного рівня виробництва.

 

 

9. Оцінка та  управління плануванням підвищення  технічно-організаційного рівня виробництва

 

Перспектива розвитку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» полягає в досягненні виробництва до 12 млн.тн. сталі за рахунок: видобутку руди 25,4 млн.тн.; концентрату 9,9 млн.тн.; агломерату 10,263 млн.тн.; коксу 2,9 млн.тн.; чавуну 5,861 млн.тн.; сталі 6,653 млн.тн.; прокату 5,8 млн.тн. Обсяги виробництва плануються досягти за рахунок будівництва: нової аглофабрики - 10,6 млн.тн. агломерата; нового відділення безперервної розливки сталі - 1,3 млн.тн.; нового конверторного цеха - 5,2 млн.тн.; стана гарячекатаних рулонів - 4,5 млн.тн.

Науково-дослідні роботи спрямовані на: вирішення питань підвищення рівня виробництва; на покращення техніко-економічних показників; на зниження собівартості продукції; на економію енергоресурсів, сировини та матеріалів; на поліпшення екологічного становища в регіоні. В 2011 році ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» спільно з науково-дослідними інститутами було проведено 4 науково-дослідних робіт вартістю 1127,0 тис.грн. з очікуваним економічним ефектом 21,5 млн.грн.

Серед перспектив розвитку, планується до 2013 року освоїти та вийти на рівень слідуючого «портфеля» замовлень: арматури 3814,0 тис.т.; катанки 1952,0 тис.т.; дрібного сорту 290,0 тис.т.; гарячекатаних рулонів 4500,0 тис.т.

Отже, АМКР має чіко сформовані цілі по досягненню більшого рівня попиту на металопродукцію. Вони будуть досягненні шляхом залучення нових клієнтів та підвищення якості на продукцію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Розглянемо управління фінансовою діяльністю підприємства.

 

 

10. Управління  фінансовою діяльністю

 

Ведення бухгалтерського  облiку на пiдприємствi здiйснюється вiдповiдно до Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16 липня 1999 року № 996-XIV, в якому визначено правовi засади регулювання, органiзацiї, ведення бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi, а також вiдповiдно до Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку. Облiкова полiтика пiдприємства визначена наказом по пiдприємству «Про облiкову полiтику підприємства».

Облiкова полiтика передбачає виконання всiх вимог Закону та Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку при складаннi фiнансової звiтностi пiдприємства. Для ведення бухгалтерського облiку та розкриття iнформацiї у фiнансових звiтах застосовуються пiдходи i методи облiку, передбаченi нацiональними стандартами:

1. При складаннi фiнансових звiтiв визначена межа iстотностi вiдповiдно до листа Мiнiстерства фiнансiв України.

2. Основними засобами  визначенi матерiальнi активи, якi утримуються з метою використання їх у процесi виробництва або постачання товарiв чи послуг, надання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний строк корисного використання яких бiльше одного року i вартiсть понад 1000 грн .

3. До iнших необоротних  матерiальних активiв вiднесенi матерiальнi активи, очiкуваний строк корисного використання яких бiльше одного року i вартiсть не бiльше 1000 грн. без ПДВ. При цьому витрати, пов'язанi з полiпшенням (капiтальним ремонтом, модернiзацiєю, модифiкацiєю, реконструкцiєю тощо) об'єкта, якi в подальшому призведуть до збiльшення майбутнiх економiчних вигод, вiдносяться на збiльшення вартостi даних необоротних активiв. Витрати, якi пов'язанi з вiдновленням функцiй об'єктiв (капiтальнi та поточнi ремонти), вiдносяться на собiвартiсть продукцiї.

4. Амортизацiя основних  засобiв та iнших необоротних матерiальних активiв в бухгалтерському облiку нараховується за прямолiнiйним методом вiд вартостi, яка амортизується. Вартiсть, яка амортизується для основних фондiв та iнших необоротних матерiальних активiв визначена як рiзниця мiж первiсною вартiстю i лiквiдацiйною вартiстю.

5. Лiквiдацiйна вартiсть  та строк корисного використання (експлуатацiї) основних засобiв  визначаються експертним шляхом  або комiсiйно при введеннi основних  засобiв в експлуатацiю. Лiквiдацiйна  вартiсть основних засобiв, у разi якщо її неможливо визначити чи витрати, пов'язанi з продажем (лiквiдацiєю) перевищують суму коштiв або вартiсть iнших активiв, яку очiкується отримати вiд реалiзацiї (лiквiдацiї) основних засобiв пiсля закiнчення строку їх корисного використання (експлуатацiї), приймається рiвною 5% вiд початкової вартостi даного об'єкта.

6. До малоцiнних необоротних  матерiальних активiв вiднесенi спецодяг  та iншi засоби iндивiдуального захисту,  очiкуваний строк корисного використання  яких бiльше одного року i вартiсть яких не бiльше 1000 грн. Амортизацiя малоцiнних необоротних матерiальних активiв i бiблiотечних фондiв нараховується в першому мiсяцi використання об'єкта в розмiрi 100% його вартостi.

7. Нарахування амортизацiї нематерiальних активiв здiйснюється iз застосуванням прямолiнiйного методу. Термiн служби нематерiального активу встановлюється при його отриманнi, але не бiльше 20 рокiв. Лiквiдацiйна вартiсть нематерiальних активiв визначена рiвною нулю.

8. Одиницею бухгалтерського  облiку запасiв визнана однорiдна група або вид.

9. Транспортно-заготiвельнi витрати (далi - ТЗВ) облiковуються на окремих субрахунках за видами запасiв i щомiсячно розподiляються мiж сумою залишку запасiв на кiнець звiтного мiсяця i сумою запасiв, що вибули (використанi, реалiзованi, безоплатно переданi тощо) за звiтний мiсяць. Сума ТЗВ, яка вiдноситься до запасiв, що вибули, визначається як добуток середнього вiдсотка ТЗВ i вартостi запасiв, що вибули з вiдображенням її на тих самих рахунках облiку, в кореспонденцiї з якими вiдображено вибуття цих запасiв. Середнiй вiдсоток ТЗВ визначається дiленням суми залишкiв ТЗВ на початок звiтного мiсяця i ТЗВ за звiтний мiсяць на суму залишку запасiв на початок мiсяця i запасiв, що надiйшли за звiтний мiсяць.

10. При вiдпуску запасiв у виробництво, продажу та iншому вибуттi оцiнка запасiв проводиться: за середньозваженою собiвартiстю для готової продукцiї, напiвфабрикатiв i незавершеного виробництва; за цiнами продажу - для товарiв управлiння громадського харчування та торгiвлi; за середньозваженою собiвартiстю на дату операцiї для всiх iнших запасiв. Облiк залишкiв готової продукцiї на складi проводиться за середньозваженою собiвартiстю.