Зв'язок між інтелектом керівника і успіхом організації

Зміст

Вступ

Розділ І.  Теоретичні аспекти зв’язку між  інтелектом керівника 

та успіхом  організації

1.1 Важливість інтелекту  в інноваційній діяльності менеджера 

1.2 Поняття і складові  інтелекту.

1.3 Коефіцієнт інтелекту  IQ: характеристика, значення

1.4 Емоційний інтелект EQ: характеристика, значення

1.5 Кореляція розумових  здібностей менеджера і успіху  організації.

Розділ ІІ. Аналіз успішної діяльності підприємства

2.1 Характеристика  ТзОВ  «Вік-Тан-804»

2.2 Аналіз ОТЕП

2.3. Аналіз організаційної  структури та трудових ресурсів

підприємства

2.4 Особиста  характеристика менеджера підприємства

Розділ ІІІ. Поради щодо підвищення ефективності інтелектуальної  діяльності керівника

3.1 Основні елементи  підтримки високої ефективності  розумової праці керівника

3.2. Поради для покращення роботи мозку,

як запоруки високого інтелекту керівника

Висновок

Джерела інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Управлінська  праця, як різновид розумової, характеризується слабкою фізичною енергоємністю  і водночас високим рівнем використання енергії блоків пам'яті людини і психічною напруженістю. Тому слід більше уваги приділяти умовам, за яких відбувається процес виконання управлінських функцій. Виконання управлінських функцій менше піддаються механізації та автоматизації, ніж виконання виробничих операцій. Можна автоматизувати процес збору та обробки інформації, але процес прийняття рішення – це майже

завжди розумовий  процес, який вимагає побудови логічного  розумового ланцюга.

Істотна особливість  управлінської праці полягає  в тому, що вона пов'язана з перетворенням інформації, тоді як діяльність працівників виробничих спеціальностей спрямована на численні предмети праці (сировина, пальне, запасні частини) і пов'язана з перетворенням предметів праці у продукти споживання. Управлінська праця характеризується іншими специфічними особливостями, зокрема складністю порівняння її затрат з результатами, визначенням розміру корисного ефекту, а також переважанням у більшості трудових процесів елементів розумової діяльності, перенесенням центру ваги на психічні процеси сприйняття, запам'ятовування і мислення.

В даний час установи, в основі діяльності яких лежить інтелектуальна праця, займають ведуче місце в житті  суспільства. Сучасне суспільство - це суспільство великих організованих  установ. У кожнім з них визначну роль грає людина розумової праці, що покладається на свою голову, а не на мускули і спритність рук. Росте питома вага працівників, що спеціально вчилися використовувати свої теоретичні знання, а не фізичну силу. Їхня ефективність виміряється їхнім внеском у ті організації, де вони працюють.

Працівник, що володіє  теоретичними знаннями, не робить нічого такого, що могло б бути ефективним саме по собі. Він не виготовляє фізично  вимірну продукцію, як, наприклад, взуття, деталі машин і т.п. Він робить знання, ідеї й інформацію. Сама по собі ця "продукція" марна. Її практична реалізація відбувається на наступному етапі, коли хтось скористається нею, для того щоб домогтися конкретних результатів. Сама блискуча ідея, якщо її не застосувати на практиці, залишиться безглуздої. Таким чином, працівник, що займається інтелектуальної, творчою діяльністю, повинний робити щось таке, чого працівнику фізичної праці робити не потрібно. Він зобов'язаний додавати роботі ефективність, яка визначає успіх організації в якій цей працівник працює. На відміну від виготовлювача черевиків, його не повинна хвилювати споживча корисність результатів його діяльності.

Думаючий, творчий менеджер є тим самим "фактором виробництва", що дозволяє високорозвиненим зонам світу - Сполученим Штатам, Західній Європі, Японії - ставати і залишатися конкурентоздатними.

Інтелект менеджера  – запорука успішності підприємства. Адже справді успішними на сьогодні є організації, котрі на нинішньому ринку шаленої конкуренції знаходять  свою нішу завдяки інноваціям у виробництві, креативним науково-конструкторським розробкам, сучасним підходам до управління. Управлінські рішення – все менш програмовані, все більш ситуативні, що вимагає від управлінця таких якостей, як здатність скрупульозно аналізувати, дедуктивно мислити, шукати такі альтернативні виходи із ситуацій, котрі приносили б компанії максимальні прибутки.

Метою даної роботи було дослідження зв’язку між інтелектом менеджера та успіхом організації.

Також було завдання встановити заходи, визначити поради щодо покращення розумової діяльності керівника для якнайкращого виконання ним поставлених завдань.

Об’єктом дослідження обрано ТзОВ «Вік-Тан 804», як типовий приклад малого підприємства, де від «живого» розуму та енергійності менеджера залежить успіх організації загалом.

 

 

 

 

Розділ  І.  Теоретичні аспекти зв’язку між інтелектом керівника

та  успіхом організації

 

1.1 Важливість інтелекту в інноваційній діяльності менеджера

Вже більше півтора року панує в нашій державі економічна криза. Для багатьох це надзвичайно складний час. Роботодавці стверджують, що для бізнесу існує лише єдина можливість вижити — скоротити персонал. Але це насправді не так. Існує інший, більш ефективний спосіб підтримати (чи навіть створити!) власну справу — використати інтелектуальний потенціал. І таким чином не тільки подолати кризу, а й вивести економіку України на новий, інноваційний шлях розвитку. Про цей спосіб сприяння бізнесу і піде мова далі.

В Україні мало бізнесменів, які інтелектуально підготовлені до бізнесу.

В нас в умовах ринкових відносин інтелект і бізнес суперечать одне одному. Вони, на жаль, розділені. Досить мало бізнесменів, які інтелектуально підготовлені до того бізнесу, яким вони займаються. Поняття „інтелект” часто розуміють як інформованість у своїй сфері діяльності. Але це не одне і те ж саме. Інтелект і креативність — ось нероздільні поняття. Недостатньо мати професійні та загальні знання і навіть вміння аналітично мислити. Потрібно ще й уміння творчо переосмислювати отримані знання, генерувати ефективні ідеї в нестандартних ситуаціях, тобто мислити креативно. Тому формулу навіть можна замінити на «інтелект + креативність + бізнес».

Недостатньо мати професійні та загальні знання. Потрібно ще й уміння генерувати ефективні ідеї в нестандартних  ситуаціях (інноваційна складова інтелекту менеджера).

Великою мірою успішність менеджера визначаю креативність, як здатність до творчого вирішення  задач. Однією з особливостей прояву креативного мислення є добре  розвинена інтуїція, тобто розумова діяльність, яка здійснюється немовби “на межі” свідомості. Добре розвинена інтуїція спирається на життєвий досвід людини і живиться багатьма джерелами інформації, яка надходить від усіх органів чуття, миттєво сортується, аналізується і узагальнюється у вигляді процесу прийняття рішення. Часто людина не може пояснити, чому, за якими критеріями обрано таке рішення, що вплинуло на її висновки.

Останнім часом бути інтелектуалом  стало модно. Ні для кого не секрет, що в Україні можна купити диплом, науковий ступінь. Але ж цього  недостатньо, щоб дійсно бути інтелектуалом, креативно мислячою людиною. Саме інноваційний підхід до підприємництва сприятиме підвищенню конкурентоздатності, по-перше, самого менеджера на ринку праці, а по-друге, організації, в якій він працює.

Інноваційність (креативність) інтелекту характеризує не стільки швидкість прийняття управлінського рішення, скільки нестандартний підхід до проблеми, оригінальне вирішення поставлених задач.

На сьогодні, коли, як відомо, конкуренція  є двигуном прогресу, в перегонах  між підприємствами за прихильність споживача виграє та фірма, котра запропонує новий, більш якісний і практичний продукт, котрий здивує споживача, адже нині ринок перенасичений масою пропозицій, і серед такого різноманіття, безперечно, споживач обере продукт оригінальний. Таким чином, інноваційна складова інтелекту менеджера сприяє не тільки удосконаленню технології управління персоналом, але й є передумовою для ефективного керівництва виробничою діяльністю підприємства.

«Інтелект + бізнес» — унікальне  поєднання для нашої країни.

Під час приходу до нас ринкових відносин на початку 90-х, коли йшов перерозподіл власності, інтелект був не потрібен. Тоді затребуваними були зовсім інші якості, такі як нахабність, оборотистість  і навіть схильність до злочинів.

Сьогодні ми вже дійшли до тієї стадії, коли ціняться інтелектуальні здібності керівника. Але до розвинутих країн нам ще далеко. Так, в усьому цивілізованому світі менеджер в середньому отримує зарплатню близько 120000 доларів США на рік і більше, тоді як українському управлінцю платять у 10 разів менше. Річ у тому, що у нас є традиційна неповага до інтелекту, традиційно існує прірва між наукою і бізнесом, реальним виробництвом.

А ось як використовують інноваційний потенціал курівників  в іноземних  компаніях. Кілька менеджерів компанії «Sylvania» пройшли 40-годинний курс із творчого вирішення проблем. У результаті компанія на кожен витрачений на це долар отримала 20 доларів прибутку. А дворічний курс із розвитку творчого потенціалу менеджерів «General Electric» призвів до збільшення на 60% кількості патентоспроможних ідей.

Саме інтелектуальні здібності  менеджера, його здатність до аналізу  внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, можливість генерувати не лише програмовані, а й новітні  рішення, якнайкраще сприяють ефективному управлінню в мінливому сьогоденні, коли доводиться застосовувати не звичний науковий підхід до менеджменту, а діяти ситуативно, продукуючи неординарні методи розв’язання поставлених завдань, щоб вижити в епоху економічної нестабільності та гіперконкуренції. [6, ст. 95-97]

 

1.2 Поняття і складові інтелекту.

Передумовою зайняття керівної посади є розумові здібності менеджера. Розум визначають як характеристику здібностей мислення та розуміння. Розрізняють, наприклад, розум теоретичний, практичний та універсальний.

Розум буває активний і пасивний, жвавий і млявий, наполегливий та безвільний, творчий та наслідувальний, показний та глибокий, конкретний та абстрактний.

Основні характеристики розуму виявляються у його гнучкості та рухливості, глибини та широти, логічності та самостійності суджень, критичності та допитливості, творчості та ініціативності, швидкості сприйняття інформації та процесів мислення (які значною мірою визначають оперативність та продуктивність управлінської діяльності). [1, ст. 84]. Оцінювання розумових здібностей – справа достатньо складна. Непрямою оцінкою є успішне навчання (додатки до документів про освіту), попередні посади, тестування, співбесіда, ділові ігри тощо.

У загальному вигляді інтелект – це система психічних механізмів, які обумовлюють можливість побудови "всередині" індивідуума суб'єктивної картини. З психологічної точки зору призначення інтелекту – створювати порядок з хаосу на основі приведення у відповідність індивідуальних потреб з об'єктивними вимогами реальності.

Відомо, що в сучасних умовах інтелектуальний потенціал  населення поряд з демографічним, територіальним, сировинним, технологічним  параметрами суспільства є найважливішим  підставою його прогресивного розвитку.

• По-перше, одним з вирішальних факторів економічного розвитку зараз виявляється інтелектуальне виробництво. А ключовою формою власності інтелектуальна.
• По-друге, інтелектуальне творчість, будучи невід'ємною стороною людської духовності, виступає в якості соціального механізму, що протистоять регресії в розвитку суспільства.
• По-третє, робота інтелекту це гарантія особистої свободи людини і самодостатності її індивідуальної долі.
• По-четверте, високий рівень розвитку інтелекту особистості сприяє професійному успіху менеджера. [4, ст. 11-12]

Важливим для менеджера є системне мислення - найбільш придатний у сфері менеджменту інструмент протистояння парадоксам. Це - схильність до аналізу і синтезу, уміння відокремлювати суттєве від несуттєвого.

Особливо важливу роль у структурі здібностей відіграє здатність людини мислити, розкривати певні зв’язки та відношення, які не виявляються безпосередньо.

Широта мислення – це здатність охопити питання все цілком, не упускаючи найменших дрібниць. Глибина мислення полягає у вмінні проникати в суть складних запитань. Якістю, протилежною до глибини мислення, є поверхневість суджень, коли людина звертає увагу на дрібниці і не бачить основного.

Самостійність мислення – характеризується вмінням людини висувати нові завдання і знаходити шляхи вирішення, не звертаючись по допомогою до інших людей.

Гнучкість думки виражається в її незалежності від впливу прийомів та способів вирішення задач, засвоєних в минулому, у вмінні швидко змінювати дії при зміні обстановки.

Швидкість мислення – це здатність людини швидко орієнтуватися в новій ситуації, обдумувати та приймати рішення.

Критичність мислення – це вміння людини об’єктивно оцінювати свої та чужі думки, старанно та всесторонньо продумувати всі положення та висновки.