Вексельні розрахунки та перспективи їх розвитку в банківській системі Україн

За даними підсумку власного капіталу банку побудуємо гістограму динаміки зміни власного капіталу за 2008-2009 роки. Як видно з рисунку 3.2 відбулося зменшення власного капіталу банку.

Рисунок 3.2 – Динаміка власного капіталу ПУМБ за 2008-2009  роки

Найбільшу частину пасиву становлять зобов’язання банку перед своїми контрагентами та іншими фінансовими установами.

Зобов'язання – це вимоги до активів банку на фіксовану суму коштів, яку він повинен сплатити у визначений час в майбутньому, що наведені в таблиці 3.5.

Як видно з таблиці 3.5, у  2009 році відбулося зменшення зобов’язань банку на 1899830 тис. грн, що свідчить про деякі негативні зміни у пасиву банку, але дані зміни не значними і не можуть суттєво вплинути на операції, що здійснюються банком.

Таблиця 3.5 – Аналіз структури зобов’язань ПУМБ за 2008-2009 роки   

Отже, у 2009 році прослідковується  зменшення коштів інших банків в структурі зобов’язань на 25,8 %, тобто на 4767010 тис. грн  та коштів юридичних осіб на  1985355 тис. грн, що у структурі зобов’язань становить 10,4% та збільшення зобов’язань перед фізичними особами на 298478 тис. грн, що становить 4,7 %.  Проте дана зміна зобов’язань не вплинула на те, що дані зобов’язання займають найбільшу частку у структурі зобов’язань банку. Кошти юридичних осіб складають 13,4%, фізичних осіб    25,6 % та кошти банків 24,8 % у структурі зобов’язань. Також значну частку у структурі займають інші залучені активи – 28,1 %.

Динаміку зміни зобов’язань банку наочно ілюструє рисунок 3.4.

Рисунок 3.4 – Динаміка зобов’язань ПУМБ за 2008-2009 роки

 Важливим фактором при здійсненні банком своєї діяльності є доходи та витрати, тому далі здійснимо аналіз доходів та витрат банку в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 – Звіт про прибутки та збитки ПУМБ за 2008-2009 роки         

За матеріалами фінансового звіту таблиця 3.6 проведемо структурний аналіз доходів та витрат банку за 2008-2009 роки.

Аналіз структури доходів банку наведено в таблиці 3.7. Як бачимо, у    2009 році у структурі доходів банку відбулися зміни. Доходи ПУМБ збільшилися на 751861 тис. грн в основному за рахунок зростання процентних доходів на 744372 тис. грн, тобто банк в основному отримав доходи за рахунок здійснення основної діяльності. Також відбулися деякі зміни за рахунок збільшення комісійних доходів на 1764 тис. грн, проте у структурі відбулося зменшення комісійних доходів на -3,1 %, що відбулося за рахунок зростання процентних доходів на +4,5%, та відбулося  зменшення торгового доходу на 37795 тис. грн. Також варто відмітити зростання інших доходів на 43520 тис. грн.

Таблиця 3.7 – Аналіз структури доходів банку за 2008-2009 роки              

Таким чином, за звітний період  процентні доходи в структурі доходів становлять 86,3%, що на 4,5% більше в порівнянні з минулим роком. Величина даної частки свідчить про те, що  банк здійснює традиційні операції та надає традиційні для банку послуги, тобто в основному здійснює кредитування.

Аналізуючи витрати банку, на основі таблиці 3.6, складемо таблицю 3.8 для проведення структурного аналізу витрат.

Таблиця 3.8 – Аналіз структури витрат ПУМБ за 2008-2009 роки             

 У звітному році найбільше зросли витрати на формування резервів на +15,9%, тобто  становлять у 2009 році  1629452 тис. грн. Значну питому вагу у структурі витрат банку становлять процентні витрати – 39,3% та загальні адміністративні витрати – 14,7%, проте дані витрати зменшилися у даному звітному році порівняно з минулим  на -8,3% та -2,1% відповідно.

Отже, витрати банку у звітному році зросли на 1565820 тис. грн порівняно з  минулим роком.

Таким чином, проаналізувавши доходи та витрати за 2008-2009 роки, вияснили, що у 2009 році  доходи та витрати банку зросли порівняно з 2008 роком. Але слід зауважити, що  зростання доходів непокрило зростання витрат банку, тобто в 2009 році банком отримано збиток у розмірі 800856 тис. грн, на відміну від 2008 року, коли банк отримав прибуток у розмірі 13100 тис. грн.

Висновки

Таким чином, вексель, як інструмент фінансового ринку, кожного року все ширше використовується в розрахунках між господарюючими суб’єктами при здійсненні господарських операцій. Також все частіше векселі використовуються в банківській діяльності.

Векселі є невід’ємними  елементами грошового обігу. Без них не можливо ефективно здійснювати міжгосподарські розрахунки і вийти з платіжної кризи. Однак функціонування вексельного обігу в Україні пов'язане з певними труднощами. Причини тут різні: брак традиційних навичок у здійснені розрахунків векселями; ненасиченість ринку відповідною товарною масою; неплатоспроможність та недисциплінованість багатьох господарських організацій.

В результаті дослідження визначено, що векселем визначається цінний папір, який засвідчує нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (простий вексель) або іншого вказаного у векселі платника (переказний вексель) виплатити з настанням зазначеного у векселі строку відповідну суму володарю векселя (векселедержателю).

Важливою особливістю векселя як цінного паперу є безумовне, абстрактне, суворе формальне зобов'язання або наказ сплатити відповідну суму грошей. Проте варто зауважити, що визначення векселя як цінного паперу призвело до того, що національне законодавство не розрізняє функції векселя як цінного паперу та платіжного інструмента і в усіх угодах він визначається органами Державної податкової адміністрації України, тобто товаром. Внаслідок чого угоди, в яких розрахунки здійснюються з використанням векселів, однозначно визнаються бартерними, з нарахуванням відповідного ПДВ, що з економічної точки зору не вигідно для векселедержателів.

Як уже зазначалось, вексель використовується при здійсненні операцій в банківськими установами. Банки здійснюють кредитні операцій, тобто надання, отримання кредитів під заставу векселів та врахування та переврахування векселів, гарантійні операції, надання гарантій під заставу векселів, торговельні операції, здійснення купівлі-продажу векселів, а також інші операції, з використанням векселів. Найбільш поширеними операціями банків з векселями на даний час виступають гарантійні операції, що пов’язане з відсутністю потреби на відволікання необхідних коштів для виконання взятих зобов’язань.