Ціна ринкової рівноваги та наслідки її порушення

Як показано на рис. 5, будь-який надлишок товару, тобто товарний надлишок, штовхає ціну товарів униз, до точки  рівноваги Е. Любий товарний дефіцит, недостача товарів на ринку буде штовхати ціну товарів нагору, до точки рівноваги попиту та пропозиції Е. В остаточному підсумку встановиться рівноважна ціна РЕ, по якій буде продаватися Q_E товарів на ринку.

 

3.2. Встановлення  рівноважної ціни

Ринкову рівновагу можна розглядати лише щодо фіксованого проміжку часу. У кожен наступний момент часу ринкова рівновага може встановитися як деяке нове значення ринкової рівноважної ціни і кількості продажів товару за цією ціною, що складається протягом місяця, сезону, року, ряду років і т.д. але ринкова рівновага – це завжди такий стан ринку, при якому Q_D = Q_S. Будь-яке відхилення від такого стану надає енергії силам, які здатні повернути ринок у стан рівноваги: усунути дефіцит (Q_D > Q_S) чи надлишок товарів на ринку (Q_D < Q_S).

 Врівноважну функцію  виконує ціна, що стимулює ріст  пропозиції при дефіциті товарів  і розвантажує ринок від надлишків,  стримуючи пропозицію. Якщо попит  росте, тобто при незмінній  пропозиції товарів відбувається  зсув усієї кривої попиту вправо  нагору, то встановлюється новий, більш високий рівень рівноважної ціни і новий, більший обсяг кількості продажу товарів. І навпаки, зниження попиту, коли вся крива попиту зміщається уліво вниз  при незмінній пропозиції, веде до встановлення більш низького рівня рівноважної ціни і меншого обсягу товарних продажів (мал. 6_а).

При змінній пропозиції і  незмінному  попиті також буде встановлюватися  інший рівень ринкової рівноваги. Так, ріст пропозиції, що означає зсув усієї  її кривої вправо, дасть нову точку  більш низькій рівноважній ціні при зростаючому кількості продажів товару. Зниження пропозиції, тобто зсув усієї кривої вліво, встановить більш високу рівноважну ціну і меншу кількість продажів товару (мал. 6_б).

 

P     D₁   D       D₂             S     P       D           S₂         S       S₁

 

P₂          E₂          P₂        E₂           

P_E                     E     P          E

P₁       P₁       E₁

      E₁        D₂                   

           S  D₁ D          S₂        S           S₁           D        

O      Q₁ Q_E  Q₂  Q   O   Q₂   Q_E    Q₁       Q

             

 

 

Рис. 6а       Рис 6б

 

На  конкурентному ринку будь-якого  товару рівновага попиту та пропозиції встановлюється саме за цією схемою. Рівновага  – закон для кожного конкурентного  ринку. Завдяки рівновазі на кожному товарному ринку, підтримується рівновага економічної системи в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3. Приклад  розрахунку рівноважної ціни 

на умовому  товарному ринку

 

Нехай на умовному ринку пропозиція товару мє вигляд:

Q_S = 15000 + 2,4 P,

де Р – ціна (грош. од.), Q_S – обсяг пропозиції (штук за рік).

  Нехай на тому ж ринку попит на товар виглядає таким чином:

Q_D = 35000 - 2,9 P.

Рівноважну  ринкову ціну можна встановити, якщо зрівноважити пропозицю та попит  на цей товар. (Q_S = Q_D):

15000 + 2,4 Р = 35000 – 2,9 Р, чи 5,3 Р = 20000.

Отже, рівноважна ринкова ціна за одиницю товару складає, таким чином, 2,65 грош. од.

 

IV. Еластичність  попиту та пропозиції.

 

Виміри  попиту та пропозиції виступають важливим інструментом економічного аналізу  і мають практичний сенс, тому що безпосередньо впливають на виручку  від продажу товарів. Інтенсивність такого впливу може бути неоднаковою, несумісні й інтервали зміни кожної змінної, тобто цін і обсягів продажу.

 

4.1. Еластичність, показник цінової еластичності.

 

Термін  «еластичність», який прийшов в економіку  з фізики, використовується для виміру співвідношення взаємообумовлених змінних: цін і кількості чи обсягу проданих товарів. Наприклад, якщо ціна автомобіля зросла на 10%, наскільки зміниться кількість їх продажу за той чи інший інтервал часу? Чи: як зміниться попит на автомобілі, якщо доходи населення зростуть на 12% на місяць, на  рік?

Найбільш  зручною, уніфікованою одиницею виміру еластичності виступає відсоток. Процентне  числення здатне показати ступінь зміни  будь-якої економічної змінної, незалежно  від того, якими є одиниці виміру –  гроші,  тонни, метри, штуки і т.д. У підприємницькій практиці найчастіше використовують процентну зміну одної змінної в результаті 1%-ної зміни іншої.

Вимір цінової еластичності попиту здійснюється для того, щоб з'ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг продажу товарів внаслідок 1%-ної зміни ціни за одиницю даних товарів. Методика такого виміру проста і являє собою визначення частки від ділення процентної зміни величини попиту на 1% зміни ціни.

 

4.2. Варіанти  еластичності попиту.

 

На  практиці можуть мати місце, щонайменше, п'ять різних варіантів цінової еластичності попиту:

попит еластичний, коли при незначних підвищеннях  ціни обсяг продажу істотно зростає;

попит має одиничну еластичність, коли 1%-на зміна ціни викликає 1%-ну зміна продажу  товарів;

попит нееластичний, якщо при дуже істотних зниженнях ціни обсяг продажів змінюється невідповідно;

попит нескінченно еластичний, коли ціна практично не впливає на попит,  (наприклад, інсулін для хворих діабетом);

попит зовсім нееластичний, коли споживачі  купують фіксовану кількість товарів, незалежно від їх ціни.

Усі варіанти еластичності попиту можуть бути показані на графіках (рис. 7).

Кожен варіант, представлений на рис. 7, має  свій коефіцієнт еластичності:

коефіцієнт  еластичності попиту менше одиниці;

при еластичному попиті, коли 1% зниження ціни викликає збільшення продажів більш  ніж на 1%, коефіцієнт еластичності більший  за одиниці;

нарешті, при одиничній еластичності коефіцієнт дорівнює одиниці.

 

Р                В           А

 

               С

 

 

 

 

O            Q

 

Рис. 7. Еластичність попиту

 

Наприклад, якщо збільшення ціни товару на 100% приводить  до скорочення продажів на 50%, то еластичність попиту дорівнює 50%, поділивши  на 100%, одержуємо коефіцієнт 0,5.

У строгому математичному значенні цей коефіцієнт зі знаком «мінус», тому що ціна і кількість продажу змінюються в протилежному напрямку (зворотна залежність змінних). Але для простоти аналізу коефіцієнтів еластичності він розглядається як позитивна величина, тим більше, що реальну значимість ця величина здобуває в показнику розміру виручки від продажів товарів, тобто грошового виторгу.

Отже, коли відсоток зниження ціни викликає таке збільшення відсотка продажів, що загальний торговий виторг (добуток  ціни на кількість проданого товару) зростає, то еластичність попиту набуває практичного сенсу позитивного коефіцієнту.

При одиничній еластичності, коли коефіцієнт дорівнює одиниці, зниження в точності компенсується таким обсягом  продажу, який не змінює торгову виручку.

У випадку нееластичного попиту зниження ціни викликає настільки незначне збільшення продажів товару, що загальний торговий виторг знижується.

 

4.3. Еластичність пропозиції.

Чи  застосовні поняття «еластичність» і «коефіцієнт еластичності»  до пропозиції товарів?  Більшість  авторів вважають: так, застосовні.

Поняття еластичності пропозиції товарів характеризує відносні зміни цін товарів і  їх кількості, пропонованої до продажу. Інтенсивність цих змін  також  різна, і на практиці можуть мати місце  наступні ситуації:

еластичної  пропозиції;

пропозиції  одиничної еластичності;

нееластичної  пропозиції.

Цінова  еластичність пропозиції виступає як пряма лінійна залежність між  економічними змінними, що показують  процентну зміну ціни і викликану  цим ту чи іншу процентну зміну  обсягу пропонованих до продажу товарів. Ці залежності обумовлюються положенням кривих еластичності пропозиції, зображених на рис. 8.

 

 

Р                            С      А

              

           В

 

 

 

O            Q

 

 

Рис. 8. Еластичність пропозиції

 

При одиничній еластичності пропозиції 1% збільшення ціни товарів викликає 1% збільшення їхньої пропозиції для продажу на ринку. У цьому випадку має місце рівновелика зміна цін і кількості пропонованих товарів, коефіцієнт якої дорівнює одиниці.

У випадку еластичної пропозиції, 1% збільшення ціни здатне викликати збільшення кількості пропонованих до продажу товарів, що значно перевищує 1%. Коефіцієнт еластичності тут більший одиниці.

При еластичній пропозиції збільшення ціни не створює якого-небудь впливу на збільшення кількості пропонованих до продажу товарів.

Теоретично  можна передбачити й інший  крайній випадок: нескінченна еластична  пропозиція, що на графіку має вид  абсолютно горизонтальної лінії. Нескінченно  еластична пропозиція – це збільшення  постачання  товарів на ринок при вкрай незначному збільшенні цін на ці товари.

Показники еластичності пропозиції підтверджують  дуже важливу закономірність: протягом тривалого періоду часу, коли попит  вже пристосувався до зрослих  цін, еластичність пропозиції сприяє встановленню так званої нормальної ціни рівноваги (на відміну від цін миттєвої і короткострокової рівноваги).

 

 

V. Порушення  ринкової рівноваги цін.

 

У конкурентній системі рівність попиту та пропозиції приводить до рівноваги  на всіх ринках. І все-таки рівноважна ціна може змінюватися (точка рівноваги зміщується в ту чи іншу сторону). Деякі впливи на ринкову рівновагу цін передбачити неможливо, вплив інших врахувати важко, оскільки вони лише переміщають точку рівноваги, не порушуючи законів попиту та пропозиції. До числа останніх впливів відноситься, наприклад, оподатковування.

Податок виступає одним з економічних  важелів регулювання ринку. Зміщаючи точку рівноважної ціни, податок  не порушує законів попиту та пропозиції.

 

5.1. Податок  і рівноважна ринкова ціна.

 

Оподатковування є прерогативою держави, що застосовує безліч різновидів прямих і непрямих податків. Наслідки оподатковування негативно позначаються як на споживачах, так і на виробниках товарів. Ці наслідки виражаються в збільшенні ціни товару, з одного боку, і в скороченні обсягів виробництва товарів – з іншої. Зросла ціна, як відомо, викликає скорочення споживчого попиту, унаслідок чого неминуче скорочення обсягу продажу товарів, що потрапили під оподатковування. Виробники відреагують на таку ситуацію однозначно: вони скоротять виробництво і пропозицію товарів, попит на які знизився.

Порушення законів попиту та пропозиції не відбулося, тому що податок лише створив передумови для переміщення точки рівноваги  попиту та пропозиції на новий, більш  високий рівень.

 

Р   D     S₁        S 

 

         

P₁                     E₁

        E

P_E                                          

P_A                   A                   D

     S₁     S

 

O      Q_E1      Q_E               Q

 

Рис. 9. Вплив податків на рівноважну ринкову ціну

 

При оподатковуванні крива попиту не зміщується так, як ніби попит змінився. Але точка ринкової рівноваги Е переміщується на новий, більш високий рівень внаслідок зсуву нагору кривої пропозиції товарів. Рівновага попиту та пропозиції тепер знаходиться в точці Е₁, а нова рівноважна ціна дорівнює Р₁, тому що продавець включає податок у ціну пропонованих до продажу товарів. Зниження обсягу продажу, що відбувається внаслідок підвищення ціни, викликає падіння обсягів виробництва товарів, оскільки їхні продажі знизилися. Напрямки руху ціни й обсяги виробництва і продажу товарів показані стрілками, розташованими уздовж відповідних осей (рис. 9). Податок безпосередньо платить виробник (продавець) товарів, однак велику частину перекладає на покупця шляхом збільшення ціни (Р₁Е₁ЕР_Е). Розмір податку, що сплачується, дорівнює заштрихованій на графіку області . Це відрахування з торгової виручки від проданих товарів і відрахування з доходів покупців. Але головний негативний ефект – загальне зниження виробництва і недоспоживання суспільством товарів.

 

5.2. Контроль  над цінами.

Цінове  втручання, чи контроль над цінами, здійснює держава на законодавчій основі, але його здатні здійснювати й  інші монопольні структури. Втручання  такого роду здатні блокувати ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції. Любий контроль над цінами не тільки порушує, але і руйнує механізм ринкового ціноутворення на основі законів попиту та пропозиції. Прикладом цього є командна модель економіки, а також будь-які способи примусового встановлення ціни, які можуть бути застосованими монопольними силами з боку держави і окремих, явних чи прихованих, економічних структур.

Державне  втручання в ринкове ціноутворення  найчастіше зводиться до примусового встановлення ціни на рівні нижче ринкової рівноваги. Мотивацією такого втручання виступають, як правило, соціальні проблеми: різна для тих чи інших груп населення ступінь доступу до ресурсів чи споживчих благ; нерівність у доходах і т.д. Однак ще ніколи не вдавалося вирішити хоча б одну з цих проблем методом втручання в механізм ціноутворення. Наслідки контролю над цінами можуть бути різноманітними, але всі вони, як правило, мають негативний ефект у соціальній і економічній сфері. Наслідки контролю над  цінами чи будь-якого  втручання в ринкову конкурентну рівновагу знайдуть себе в товарному дефіциті, недостачі і недовиробленні товарів, що негативно позначиться на всьому суспільстві через недоспоживання. Чи вирішена проблема соціально незахищених груп суспільства, яких уряд намагався захистити, встановивши примусово низькі ціни? Ні, не вирішена, оскільки недовироблення і дефіцитність «ведуть» навіть наявні товари в тіньові спекулятивні сфери. Виникають тіньові ринки, де дефіцитні товари продаються за цінами ще більш високими, ніж колишня рівноважна ринкова ціна, оскільки тепер ця ціна містить у собі ще і спекулятивну надбавку. Соціально незахищеним групам суспільства ці товари і ціни стали ще більш недоступні, а число неплатоспроможних громадян зросло.