Мировой рынок страховых услуг

2. Економiчна сутнicть, функцiї i форми страхування.

       Страхування - особливий вид економічних відносин, покликаний забезпечити страховий захист людей і їхніх справ від різного роду небезпек. 
        Страхування (страхова справа) в широкому сенсі - включає різні види страхової діяльності (власне страхування, або первинне страхування, перестрахування, співстрахування), які в комплексі забезпечують страховий захист.

       Страхування у вузькому сенсі являє собою відносини (між страхувальником і страховиком) по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб (страхувальників) при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів (страхових фондів), що формуються шляхом сплати ними страхових внесків (страхової премії ). 
        Відносини між страховиком і страхувальником, що визначають, яким саме чином буде формуватися страховий фонд і яким чином він буде витрачатися, є метод створення страхових продуктів. У процесі історичного розвитку було вироблено три методи створення страхових продуктів - самострахування, взаємне страхування, комерційне

страхування.

        Економічна сутність страхування полягає в наданні страхового захисту. Страховий захист можна пояснити як двосторонню реакцію людства на можливі небезпеки природного, техногенного, економічного, соціального, екологічного та іншого характеру. З одного боку, страховий захист викликається об'єктивною потребою фізичних та юридичних осіб у збереженні своїх майнових інтересів, пов'язаних з різними сторонами життєдіяльності. З іншого боку, ця потреба супроводжується відповідною здатністю людей у ​​забезпеченні названих інтересів.

         Таким чином, страховий захист можна визначити як усвідомлену потреба фізичних та юридичних осіб у створенні спеціальних страхових фондів для відновлення майна, здоров'я, працездатності і особистих доходів як самих учасників створення цих фондів, так і третіх осіб. 
Громадська практика протягом тривалого періоду часу виробила три основні форми організації страхового фонду:

      1. Централізовані страхові (резервні) фонди, створювані за рахунок бюджетних та інших державних коштів. Формування даних фондів здійснюється як у натуральній, так і в грошовій формі. Державні страхові (резервні) фонди перебувають у розпорядженні уряду.

       2. Самострахування як система створення і використання страхових фондів господарюючими суб'єктами і людьми. Ці децентралізовані страхові фонди створюються в натуральній і грошовій формі. Ці фонди призначені для подолання тимчасових труднощів у діяльності конкретного товаровиробника або людини. Основним джерелом формування децентралізованих страхових фондів служать доходи підприємства або окремої людини.

       3. Власне страхування як система створення та використання фондів страхових організацій за рахунок страхових внесків зацікавлених в страхуванні сторін. Використання коштів цих фондів здійснюється для відшкодування виниклого шкоди відповідно до умов та правил страхування.

        Таким чином, економічна сутність страхування полягає у створенні грошових фондів за рахунок внесків зацікавлених в страхуванні сторін і призначених для відшкодування збитку в осіб, які беруть участь у формуванні цих фондів. Оскільки можливі збитки (або страховий ризик) носить імовірнісний характер, то відбувається перерозподіл страхового фонду як у просторі так і в часі. Можна сказати, що відшкодування шкоди у постраждалих осіб відбувається за рахунок внесків всіх, хто брав участь у формуванні цих страхових фондів.

       Виділяють такі функції страхування, виражають суспільне призначення цієї категорії:

        1. Ризикова функція, яка полягає в забезпеченні страховим захистом від різного роду ризиків - випадкових подій, що ведуть до втрат. В рамках дії цієї функції відбувається перерозподіл грошових ресурсів між всіма учасниками страхування відповідно до чинного страховим договором, після закінчення якого страхові внески (грошові кошти) страхувальнику не повертаються. Ця функція відображає основне призначення страхування - захист від ризиків [8].

       2. Інвестиційна функція, яка полягає в тому, що за рахунок тимчасово вільних коштів страхових фондів (страхових резервів) відбувається фінансування економіки. Внаслідок того, що страхові компанії накопичують у себе великі суми грошових коштів, які призначені на відшкодування збитку, але до тих пір, поки не настав страховий випадок, вони можуть бути тимчасово інвестовані в різні цінні папери, нерухомість та за іншими напрямами. Обсяг інвестицій страхових компаній в світі складає близько 19 трлн доларів США [1]. У другій половині ХХ століття в країнах з розвиненим страхуванням дохід, що отримується страховими компаніями від інвестицій, став переважати над доходом, отриманим від страхової діяльності [2].

        3. Попереджувальна функція страхування полягає в тому, що за рахунок частини коштів страхового фонду фінансуються заходи щодо зменшення страхового ризику. Наприклад, за рахунок частини коштів, зібраних при страхуванні від вогню, фінансуються протипожежні заходи, а також заходи, спрямовані на зменшення можливого збитку від пожежі. 
        4. Ощадна функція. У страхуванні життя категорія страхування в найбільшій мірі зближується з категорією кредиту, так як відбувається накопичення за договорами страхування певних страхових сум. Заощадження грошових сум, наприклад за допомогою страхування на дожиття, пов'язане з потребою в страховому захисті досягнутого сімейного статку. Тим самим страхування може мати й ощадну функцію. 
        5. Контрольна функція страхування полягає в строго цільовому формуванні і використанні коштів страхового фонду. Дана функція випливає з зазначених вище і проявляється одночасно з ними в конкретних страхових відносинах, в умовах страхування. Відповідно з контрольною функцією на підставі законодавчих та інструктивних документів здійснюється фінансовий страховий контроль за правильним проведенням страхових операцій.

        В даний час міжнародні економічні відносини утвердилися й реалізуються в наступних основних формах:

• міжнародна торгівля товарами і послугами;

• обмін в галузі науки і техніки;

• рух капіталів і зарубіжних інвестицій

• валютно-кредитні відносини і т.п.

      Сфери страхування зовнішньоекономічних інтересів аналогічні страховим операціям на внутрішньому страховому ринку, але мають і свої особливості. 
      Виділяють декілька основних сфер міжнародного страхування: 
      1. Транспортне страхування має багатовікову історію розвитку, що почалася з морського страхування - страхування суден, вантажів і фрахту, а також відповідальності судновласників перед третіми особами. 
      2. Страхування фрахту - страхування плати за перевезення вантажу. Залежно від умов оплати фрахту як страхувальник можуть виступати власник вантажу, перевізник (судновласник) або той і інший разом. Страхування фрахту зазвичай включається в договір страхування вантажу. 
      3. Автотранспортне страхування представлено основним видом - страхуванням цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів по Зеленій карті, яка представляє собою угоду ряду країн про взаємне визнання страхового покриття цивільної відповідальності власників засобів автотранспорту і про надання взаємної допомоги з врегулювання збитків, що виникають в міжнародному автотранспортному повідомленні; 
      4. Відповідальність повітряних перевізників поряд зі страхуванням цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів у міжнародному страхуванні також страхується відповідальність повітряних перевізників - за багаж пасажира і за шкоду, заподіяну третім особам; 
      5. Відповідальність морських і річкових перевізників за нанесення шкоди третім особам, екологічному середовищі при зіткненні суден і забруднення вод нафтою і пр;

      6. Страхування фінансово-кредитної сфери включає: 
а) страхування комерційних, у тому числі валютних ризиків.

б) небезпека валютних втрат особливо велика в результаті зміни курсу валют (валютні ризики). У міжнародній практиці валютні ризики знижуються за допомогою різних методів: страхування, хеджування, лімітування, операції (форвард, спот, системи термінових контрактів), товарно-цінових застережень та ін;

в) страхування іноземних інвестицій - досить актуальний вид страхування, оскільки він виступає ефективним способом захисту інтересів інвесторів при негативних тенденціях на ринку;

г) страхування експортних кредитів, що дозволяє експортерам уникнути витрат, пов'язаних з виробництвом експортної продукції, при відмові від неї іншого покупця, збитків від неплатежу внаслідок економічних чи політичних причин, збитків від зміни курсового співвідношення між валютою платежу і валютою, в якій виражені витрати ексортера і др . 
       Крім перерахованих видів міжнародного страхування широко використовуються: 
■ медичне страхування та страхування від нещасних випадків громадян, що виїжджають за кордон;

■ страхування технічних ризиків: монтажно-пускових робіт, обслуговування і гарантійних зобов'язань (лізингові  контракти), будівельних ризиків, ризику експропріації орендованого устаткування і т.п. 
        Особливо слід відзначити високий рівень розвитку перестрахування. На сучасному ринку перестрахування тенденції поведінки організацій істотно змінюються під впливом різних факторів. На поведінку перестрахувальників впливає нестабільна общееко ¬ номічного ситуація в світі. Всі перестрахувальники, і особливо великі, займаються не тільки безпосередньо перестрахувальної, а й інвестиційною діяльністю. Якщо ситуація в промисловості і на фінансових ринках нестійка в глобальному масштабі, то проблема отримання доходу від інвестиційної діяльності сильно загострюється, і, отже спостерігається зростання цін на перестрахувальні послуги.

              Ще один важливий момент - поява так званих нових ризиків внаслідок глобалізації світової економіки, розширення кооперативних зв'язків, які страховикам, і особливо перестрахувальникам, дуже важко відстежувати. Наприклад, кілька років тому сталася пожежа внаслідок удару блискавки на невеликій фабриці, що виготовляє мікрочіпи для мобільних телефонів в Мексиці. Пожежа привів до колосальних перерв в діяльності компаній Nokia і Ericsson, тому що мікрочіпи їм поставлялися тільки з цієї фабрики. І таке відбувається все частіше: великі організації, прагнучи мінімізувати свої витрати, розміщують замовлення в країнах третього світу.

       Найближчим часом активність західних перестрахувальників на українському ринку істотно зростати не буде. Український бізнес поки що недостатньо якісний, що створює передумови для того, щоб зарубіжні перестрахувальники приймали його на компромісних умовах, цілком влаштовують і українських цедентом, і українських страхувальників. Українським перестрахувальникам необхідно враховувати дані реалії. Необхідно докладати великих зусиль, великих витрат, щоб не втратити вітчизняного страховика і вийти на світовий рівень [18].

Таблиця 1.1.

Рейтинг страхових компаній життя  станом на 30.06.2010р.[1] тис.грн.

    З таблиці 1.1. видно, що на першому місці знаходиться компанія ALICO

Україна, що має 562 745,0 тис.грн. активів та власного капіталу на 115 095,0 тис.грн.

3. Характеристика страхових ринкiв провiдних країн.

      Страхування за правом вважається найбільш інтегрованою формою фінансової діяльності. Всі найбільші страхові організації світу об'єднані зв'язками спільного страхування і перестрахування. У багатьох країнах дозволений вільний доступ іноземних страхових організацій на національні ринки. Наприклад, з Маастрихтським договором 1992 р. зняті всякого роду обмеження для іноземного капіталу в країнах Європейського союзу і взято курс на формування єдиного страхового ринку в Європі. І тим не менш національні страхові ринки зберігають певні особливості. Найбільш високого рівня розвитку страхова справа досягла в США, Англії, Швейцарії, Німеччини, Франції, Японії та Італії, про що можна судити за основними показниками страхової діяльності. Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується тенденцією посилення зв'язків і взаємодією між країнами, в основі чого лежить необхідність вирішення глобальних проблем людства: екології, космосу та ін Це обумовлено і наростаючою взаємозалежністю держав в економічній сфер [11]і.

      Особливості страхового ринку США. У Сполучених Штатах Америки працює понад 8 тис. організацій майнового страхування і близько 2 тис. організацій по страхуванню життя, в той час. як у країнах ЄЕС їх близько 5 тис. До початку 1990-х рр.. громадяни США мали на руках близько 90 млн страхових полісів на загальну суму 4,5 млрд дол. 
Американські страхові монополії контролюють приблизно 50% всього страхового ринку індустріально розвинених країн світу. 
У США функціонує два типи страхових організацій: акціонерні товариства і товариства взаємного страхування. Державних страхових фірм не існує. Акції акціонерних товариств можуть придбати як фізичні, так і юридичні особи.         

Страхова індустрія в США - єдина, не підпадає під антимонопольне законодавство країни [12].

         Найбільшого розвитку в США отримало особисте страхування, другий за значенням вид страхування в США - страхування кредитно-фінансової сфери, що значною мірою пояснюється широким розповсюдженням в країні принципів кредитних розрахунків у сфері торгівлі та послуг.

         Страхування майна і відповідальність великих торгових і промислових фірм США дає обсяг страхової премії порядку 8 млрд дол. на рік. 
        Всі страхові товариства США за організаційним принципом діляться на групи: акціонерні організації (їх більшість) і «мьючуелс» - свого роду товариства взаємного страхування. Володіють акціонерної організацією власники акцій, які й отримують прибуток у вигляді дивідендів. Власниками ж «мьючуелс» можуть бути тільки застраховані в даній організації, а весь капітал створюється за рахунок страхових внесків та відрахувань від прибутку. Однією з найважливіших особливостей найбільших організацій США по страхуванню життя є та обставина, що в силу високого авторитету страхових організацій в їх управління передаються багатомільярдні кошти, що належать різним пенсійним фондам. Завдання страхових товариств у цьому випадку - шляхом ефективної інвестиційної політики забезпечити не тільки збереження, але і приріст довірених засобів (за управління коштами організації стягують комісійну винагороду). Навіть помірні розміри (0,1% від взятих в управління сум) приносять мільйонні доходи. Величезні інвестиційні ресурси перетворюють страхові організації в один з впливових центрів фінансового контролю по відношенню до промислових корпорацій[23]. 
       Ще одна характерна особливість страхової системи США - участь у страхуванні різних посередників - коли страховий поліс приймається не напряму - а через страхового агента або брокера., Загальне число брокерів і агентів в країні досягає 500 тис. чоловік. Брокерською діяльністю займаються як окремі особи, так і великі спеціалізовані фірми.             Протягом багатьох десятиліть і аж до теперішнього часу страховий ринок Великобританії диктував правила і умови страхування. Англійські правила страхування використовувалися для розробки національних страхових умов багатьох країн світу.