Аналіз фінансової звітності підприємства

Валюта балансу-нетто  в порівнянні з валютою балансу  підприємства має відмінність на суму збітків і на суму, котра  числиться по статті “Використання позикових коштів”. Це пояснюється слідуючим: 

• довгострокові кредити і займи які поступили в розпорядження підприємства, при наявності в активі балансу статті “Використання позикових коштів”, відображається двічі. Кредити, одержані на фінансування капітальних вкладень, відображаться в пасиві як заборгованість банку  (рядок 500 і 520), та як джерело фінансування капітальних вкладень (рядок 420 і 430). Також подвоєння пасивів відбувається при залученні коштів шляхом випуску акцій та облігацій, коли сума залучених коштів відображається по рядку 510 як довгострокові позикові кошти і рядку 430 як суми надходжень в спеціальні фонди підприємства. Таким чином одні і ті ж засоби показуються одночасно в складі власних і залучених засобів. Тому, щоб усунути повторний рахунок по даним статтям, необхідно скласти дані, вказані в рядку 420 та 430, і відняти дані рядка 300. В результаті отримаємо чисте сальдо спеціальних фондів і цільового фінансування та реальний залишок джерел фінансування капітальних вкладень (без довгострокових кредитів і позикових коштів);
• якщо в звітному балансі числяться непокриті збитки (рахунки 98,80,рядок 485 і 490), то на цю суму зменшуються власні кошти.

По даним  балансу-нетто встановлюють (табл. 1):

• скільки має підприємство основних засобів  та інших позаоборотніх активів (перший розділ активу балансу) і яка їх структура;
• скільки маємо оборотних (мобільних) засобів і яка їх структура;
• які джерела формування засобів (власні кошти, кредити банку, кредиторська заборгованість) і їх структура;
• які зміни відбулися в складі засобів та їх джерел за звітний період.

Таблиця 1

Структура засобів  та їх джерел по аналітичному балансу-нетто

АКТИВ	ПАСИВ
І. Оновні засоби та ін. позаоборотні активи Оновні засоби та нематеріальні активи капітальні та фінансові вкладення Інші вкладення Всього по розділу  І	І. Джерела власних  коштів Статутний фонд Спец. фонди  та цільове фінансування Нерозподілений  прибуток Інші джерела Всього по розділу  І
ІІ. Запаси і  затрати Виробничі запаси і незавершене виробництво   Готова продукція Інші запаси і затрати Всього по розділу  ІІ	ІІ. Довгострокові  пасиви Довгострокові кредити банків Довгострокові позикові кошти Всього по розділу  ІІ
ІІІ. Грошові  кошти, розрахунки та ін. Активи Грошові кошти Короткострокові фінансові вкладення Інші активи Всього по розділу  ІІІ	ІІІ Розрахунки та інші пасиви Короткострокові кредити та позикові кошти Розрахунки  з кредиторами Інші пасиви Всього по розділу  ІІІ
БАЛАНС	БАЛАНС

 

По таблиці 1 перш за все може бути дана оцінка структури  майна підприємства і її зміни в звітному періоді. До майна, характеризуючого потенціал підприємства, відносяться основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво. Звідси необхідно встановити коефіцієнт реальної вартості основниїх засобів в майні підприємства, який розраховується як відношення залишкової вартості основних засобів до вартасті всього майна, тобто  підсумку балансу-нетто.для промислових підприємств він повинен бути більше 0,5. Те, на скільки ефективно використовуються засоби для підприємницької діяльності, характеризує коефіцієнт реальної вартості основних та матеріальних оборотних засобів в майні підприємства:

основні засоби - знос +

+ виробничі  запаси + незавершене виробництво

підсумки активу балансу

Він показує  яка питома вага виробничого  потенцалу  в активах підприємства.Зниження цього показника вказує на зниження можливостей підприємства, яке зумовлене збільшенням валюти балансу по статтям, не віднесеним до виробничого потенціалу.

В розділі І  активу відображуються не тільки основні  засоби, але й інші позаоборотні активи. Тут показані довгострокові фінансові вкладення в інші підприємства, які хоч й знижують виробничий потенціал підприємства, але приносять прибуток і розширюють можливості виробничо-господарської діяльності і маневрування фінансовими ресурсами.

Відображений  в цьому розділі незавершені  капітовкладення означають можливості вдосконалення виробничого потенціалу, про те слід вияснити, чи вони не є  законсервованими  або довгобудовами.

Для  здійснення процесу виробництва  необхідні  оборотні фонди. В умовах неперервності процесу виробництва частина ресурсів підприємства знаходится в сфері обігу. Звідси грошові засоби, виділені для авансу на утворення запасу оборотних виробничих фондів і фондів обігу, показують собою оборотні засоби. В міжнародній практиці оборотні засоби називають робочим капіталом, поточним капіталом. Оборотні засоби є найбільш мобільним елементом виробничого процесу, вони впливають на інтенсифікацію виробництва, підвищення його результативності. Призначення оборотних засобів полягає в тому, щоб при найменшій їх наявності забезпечити  неперервність процесу виробництва і реалізації продукції. За способом формування оборотні засоби діляться на власні та залучені (позикові або позичені), а по методу планування на нормовані та ненормовані (схема 1).

Якщо доля мобільних  засобів значно первищує імобільні  (основні засоби), це свідчить про необхідність зміцнення виробничого процесу і потенціалу.

Оборотні засоби  в запасах і затратах є матеріальними, потреба вних планується. Обоснованість  їх наявності обов’язкова умова забеспечення безперебійного виробничого процесу, тому вони повинні формуватися за рахунок власних джерел. Норматив власних оборотних засобів відображається в річній звітності по рядку 590 форми № 3.

Зниження частки матеріальних оборотних засобів з фінансової точки зору підвищує ліквідність.

Показані в  ІІІ розділі активу балансу оборотні засоби не є матеріальними — це грошові кошти і гроші в  розрахунках, тобто різні види дебіторської заборгованості. Ця частина оборотних  засобів є найбільш мобільною і ліквідною, вони в першу чергу можуть бути напрвлені на погашення різної кредиторської заборгованості. Тому їх наявність необхідно порівнювати з кредиторською заборгованостю, показаною в ІІІ розділі пасиву баланса. Перевищення підсумків ІІІ розділу  пасиву баланса над підсумками ІІІ розділу активу означає зниження ліквідності підприємства, тобто його платоспроможності.

Особливо негативно  впливає на фінансовий стан наявність  значної дебіторської заборгованості, по котрій закінчились строки оплати, наднормативних залишків готової продукції та інше.

Аналіз засобів  підприємства не обмежується виявленням змін, які відбулися в їх складі і структурі. Необхідно встановити як ці зміни вплинули на ефективність виробництва. Тому на основі даних звітності розраховуються показники стану і використання основних та оборотних засобів.

В звіті “Про фінансово-майновий стан підприємства” (форма №3) приводяться відомості  про зміни, які відбулись в  звітному періоді по кожній групі  основних засобів.

Методика обчислення коефіцієнтів оновлення, вибуття, зносу приводяться далі в роботі.

Ефективність  використання основних засобів характеризують показники фондовіддачі та фондоємності.

Фондовіддача  виражає об’м продукції в розрахунку на одиницю основних фондів. Формули обчислення приводяться далі

Фондоємність — відношення вартості основних фондів до вартості виробленої продукції, тобто цей показник обернений фондовіддачі.

 

 

Рис. 2. Класифікація оборотних засобів

Підвищення  фондовіддачі — важливий резерв збільшення випуску продукції. Основними шляхами підвищення фондовіддачі є:

• збільшення часу роботи машин, механізмів, обладнання (ліквідація внутрізмінних простоїв, зменшення часу знаходження в ремонті і тому подібне);
• оптимальна загрузка техніки виробничих площ;
• технічне вдосконалення виробничих основних фондів (використання прогресивних технологічних процесів, нової техніки та інше).

Для оцінки ефективності використання оборотних засобів, приміняється ряд показників. Основні з них:

• коефіцієнт оборотності, який показує кількість оборотів, зроблених оборотними засобами за відповідний період часу. За один оборот відбувається процес виробництва, випущена продукція реалізовується, а гроші за її надходять на рахунок підприємства;
• тривалість одного обороту в днях — це період часу, необхідний для здійснення кругообороту (Г - Т - П - ... - Т' - Г').

В процесі виробництва  і реалізації продукції оборотні засоби здійснюють кругооборот в  кожній стадії якого міняють свою форму. Так на першій стадії обороту, коли підприємство купує сировину, матеріали, паливо, МШП і т.п., оборотні засоби з грошей перетворюються у виробничі запаси. На другий стадії, коли виробничі запаси передаються в цехи для виготовлення продукції, оборотні засоби знаходяться в стані виробничих затрат (незавершене виробництво). Третя стадія охоплює час від надходження продукції з цехів на склад до її відгрузки покупцям і являє собою товарну стадію. Після оплати готової продукції оборотні засоби міняють товарну форму на грошову і тим самим завершується кругооборот, який може бути виражений  формулою

Г - Т - П - ... - Т' - Г'

Тривалість  одного обороту виражено в днях, носить назву оботність засобів.

• Коефіцієнт закріплення оборотних засобів — це сума оборотних засобів, яка приходиться на одиницю (грошову) реалізованої за певний період продукції.

Вказані показники  тісно пов’язані між собою. Наведемо формули для їх обчислення:

де   К_О — коефіцієнт оборотності;

К_З — коефіцієнт закріплення;

О — оборотність в днях;

Д — кількість  днів в періоді, за який обчислюється оборотність;

С — середні  залишки оборотних засобів;

Р — об’єм  реалізації продукції.

Більш швидка оборотність (чи її прискорення) свідчить про краще  використання оборотних засобів. В  результаті прискорення оборотності відбувається вивільнення засобів з обороту, тобто з тими ж оборотними засобами  підприємство має можливість більше випускати продукції, а уповільнення оборотності визиває додаткове залучення засобів в господарський оборот. Сума вивільнення, або залучененя засобів по результатам оборотності визначається множенням кількості днів прискорення чи  уповільнення оборотності на одноденний об’м реалізації в звітному періоді.

Показники використання оборотних засобів і методи їх обчислення наведені в таблиці розрахунків показників в кінці другого розділу роботи.

Склад і структура  засобів підприємства, ефективність їх використання багато в чому визначаються джерелами їх формування.

Аналіз джерел утворення засобів виробництва  дозволяє встановити, яка доля активів виробництва фінансується власними засобами, а яка — залученими, який вплив чинять залучені засоби на зміну рівня рентабельності власних засобів.

Показані в  І розділі пасиву баланса джерела  власних засобів мають цільове призначення:

• для вкладень в основні фонди і нематеріальні активи;
• довгострокові фінансові вкладення;
• фінансування капітальних вкладень;
• формування власних оборотних засобів  (запасів і витрат), призначених для уставної діяльності підприємства;
• фінансування заходів за рахунок створених спеціальних фондів.

Статутний фонд є основним джерелом формування основних фондів, нематеріальних активів і  власних оборотних засобів. Джерелом не завершеного будівництва і  довгострокових  фінансових вкладень виступають як власні засоби, відображені в балансі по статтям “Спеціальні фонди і цільове фінансування”, “Фінансування капітальних вкладень”, “Амортизаційний фонд”, так і довгострокові кредити та позики, показані в ІІ розділі пасиву баланса.

При аналізі  балансу припускається, що довгострокові кредити та позики є першочерговими джерелами фінансування незавершеного будівництва, а в недостаючій частині джерелами служать спеціальні фонди, цільове фінансування та амортизаційний фонд.

В пасиві балансу  відображається і нерозподілений прибуток, який виступає джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства, а також його фінансових інвестицій.

Зміни, які відбулись  на протязі звітного періоду в  складі і структурі джерел засобів  підприємства, відображені в таблиці 7  (в процентних та абсолютних величинах).

Коефіцієнти, які  характеризують джерела засобів  підприємства мають такий вигляд:

1. коефіцієнт автономії або фінансової незалежності

власні джерела

власні + залучені джерела

Коефіцієнт  показує питому вагу власних засобів  в загальній сумі фінансування активів балансу.