Економічна ефективність приросту живої маси свинини і шляхи її підвищення у ТОВ «Аграрій СВПП» с. Краснопілка, Уманського району, Черкаськ

Отож, підсумовуючи можна сказати, що звичайно зміцнення кормової бази є невід’ємною складовою підвищення продуктивності і приросту живої маси свиней на підприємстві, адже корми – це основне джерело енергії, тому на підвищення їх ефективності не потрібно економити коштів. Раціон має бути збалансованим за поживними та мінеральними речовинами, до нього доцільно додавати вітамінно-мінеральні премікси та синтетичні препарати амінокислот.

3.2. Поліпшення породного складу

75% підприємств України вирощують таку породу свиней, як велика біла, і наше підприємство не виняток. Дана порода характеризується: міцною будовою тіла, пропорційно складені, мають широкий глибокий тулуб, лінія спини пряма. Голова невелика, вуха прямо стоячі. Щетина біла. Жива маса дорослих кнурів — 320—360 кг, довжина тулуба — 182—190 см, маток — відповідно 245—260 кг і 166—170 см. Порода має високу відтворювальну здатність із значним рівнем відгодівельної та м'ясної продуктивності, хорошими адаптаційними якостями в різних природно-кліматичних умовах. За опорос матки народжують 10—14 поросят. За умови доброї годівлі і утримання великі білі свині на відгодівлі досягають живої маси 100 кг за 6—7 місяців. Відгодівельні якості: середньодобовий приріст — 812 г, вік досягнення маси 100 кг — 163 днів, оплата корму — 3,20 к. од [10, с.152].

Та незважаючи на такі чудові вище названі показники, на підприємстві ТОВ ″Аграрій СВПП″ характеристика даної породи не використовується повною мірою, про що свідчить середньодобовий приріст у 2009 році – 211 г, а максимальний у 2008 році – 418 г. Тому, звичайно, потрібно покращити кормову базу, про що йшлося в попередньому розділі, а також поліпшити породний склад, адже вдалий вибір породи – одна із складових успіху.

На мою думку, на досліджуваному підприємстві доцільно було б вирощувати свиней породи ландрас та українську степову.

Свині породи ландрас - типові представники беконного типу. Тулуб у них великий і довгий, окости добре виповнені, плоскі; голова легка; груди вузькуваті; вуха великі, звислі на очі; шкіра тонка; щетина біла, рідка. Масть біла. Темперамент спокійний. Свині породи ландрас – одна із кращих серед заводських порід світу за відгодівельними та м’ясними якостями. В порівняні з великою білою породою середньодобові прирости ландрасів вищі на 11,4-17,9 % (324-801 г.), затрати корму на 1 кг приросту менші на 14,7-19,4 %, забійних кондицій вони досягають на 20-25 днів раніше, на 12-20% краще використовують азотисту частину корму.

Тварини мають високі показники росту, розвитку і продуктивності. Жива маса дорослих кнурів — 303—330 кг, довжина тулуба — 183—189, обхват грудей — 155—171 см; свиноматок — відповідно 237—252 кг, 165—169 см, 150—156 см. На контрольній відгодівлі нащадків вік досягнення живої маси 100 кг — 172—180 днів, середньодобовий приріст — 775—823 г, витрати кормів на одиницю продукції — 3,34—3,65 к. од., довжина туші — 96—99 см, маса окосту 10,9—11,4 кг, товщина шпику над 6—7 хребцями — 25—27,5 мм.

Відтворювальна здатність висока. Багатоплідність маток — 10,0—11,9 поросяти, молочність — 50—64,4 кг, маса гнізда при відлученні в 2 місяці 171—214 кг, середня маса одного поросяти — 17—22,7 кг. Рекордні показники — багатоплідність 13 голів, маса гнізда при відлученні у 2 місяці — 312 кг

Із фізіологічних особливостей у ландрасів більша частка і краще розвинені внутрішні органи порівняно з іншими породами, підвищений обмін білка та інтенсивніше нарощування м'язової тканини. Навіть при живій масі 120 кг вміст м'яса в туші перевершує 60%. Ландраси ефективніше засвоюють азот кормів, вони мають перевагу щодо вмісту білка [16].

Українська степова біла — порода універсального напряму продуктивності. Для них властиві засвоюваність кормів, небагатих на поживні речовини, та невибагливість до умов утримання. Вони грубіші порівняно з чистокровними великими білими свинями, а за витривалістю перевершують останніх. Окремі статі екстер'єру: кістяк міцний, ноги дуже сильні й міцні, голова невелика, легка, з помірно ввігнутим профілем. Щетина довга, густа, рівномірно вкриває тулуб, масть біла. Окости м'ясисті, добре розвинені.

Жива маса кнурів становить 335—345 кг (max. — 423 кг), довжина тулуба в середньому — 180 см (max. — 215), у свиноматок — відповідно 230—255 кг (max. — 368), 167см (max. — 186). Кнури відзначаються високою відтворювальною здатністю, а матки мають багатоплідність 12—19 поросят на один опорос, молочність — 54—60 і більше кілограмів.

На контрольній відгодівлі рекордні показники скороспілості — 153 дні, середньодобовий приріст — 1078 г, затрати кормів на 1 кг приросту — 2,44 к. од., забійний вихід — 87%, довжина туші — 109 см, маса окосту — 12,7 кг.

Багатоплідність маток сягає 12—13 поросят на опорос, середня маса поросят у 2 місяці — 20—22 кг; на контрольній відгодівлі вік досягнення живої маси 100 кг — 170—180 днів, середньодобовий приріст — 840—850 г, затрати кормів на 1 кг приросту — 3,54 к. од., вихід м'яса з туші — 60—61%. Тривалість використання кнурів і маток становить 10—13 років [10, с.152].

Як короткий висновок, доцільно сказати, що поліпшення породного складу свиней надзвичайно підвищить продуктивність нашого підприємства, збільшить приріст живої маси свинини і дозволить конкурувати на вітчизняному ринку м’яса. Щоб цього всього досягти основним завданням для нашого підприємства повинно стати забезпечення не менше двох опоросів від кожної свиноматки протягом року, за рік виробити 1,5-2 т свинини та виростити не менше 22 голів високоякісного молодняку. Це все можуть забезпечити породи свиней ландрас та українська степова біла.

3.3. Резерви збільшення ефективності виробництва свинини

Основними елементами підвищення ефективності виробництва свинини є:

- використання породно-лінійних та міжпороднолінійних гібридів на основі породи ландрас, що дає змогу одержати ефект гетерозису і без додаткових виробничих затрат підвищити продуктивність на 12-17%;

- раннє відлучення поросят, що сприяє підвищенню інтенсивності використання маточного поголів’я та приміщень;

- одержання від матки за рік до 2,4 опоросу та до 24 поросят, завдяки ранньому відлученню поросят в 28-денному віці, внаслідок чого  свиноматки мають здебільшого нормальну (для парування) вгодованість і вже в перші дні після відлучення поросят приходять в охоту і запліднюються.

- штучне осіменіння забезпечує інтенсивний процес відтворення стада, так-як в 4-10 раз скорочується потреба в кнурах-плідниках, повніше використовуються найбільш цінні кнури;

- концентратний тип годівлі сухими комбікормами збалансованими за всіма елементами живлення згідно науково - обґрунтованих норм різних статевовікових груп та фізіологічного стану скорочує періоди дорощування та відгодівлі, дає можливість механізувати виготовлення кормів та їх роздачу, що в кінцевому результаті підвищує продуктивність праці і знижує собівартість свинини;

- створення комфортних умов для свиней різних статевовікових груп, при цьому енергія буде використовуватись не для підтримання теплопродукції, а на одержання більшої інтенсивності росту та розвитку, чим менше енергії буде втрачено на подолання несприятливих факторів (холод, відсутність вентиляції, хвороба), тим більше буде затрачено на одержання приростів [15, с.24].

Основним напрямом підвищення економічної ефективності виробництва свинини є послідовна його інтенсифікація. Збільшення продуктивності пов'язане із ростом витрат на 1 гол. худоби, а при комплексному використанні ресурсів вихід продукції зростає більшою мірою і її собівартість знижується.

Важливим напрямом підвищення економічної ефективності виробництва свинини є впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва й переведення його на індустріальну основу. Індустріалізація тваринництва означає насичення галузі засобами виробництва, що надійшли від промисловості, особливо машинами та начіпними агрегатами. У процесі комплексної механізації та автоматизації відбувається заміна ручної праці машинами, що сприяє підвищенню продуктивності останньої і зниженню собівартості продукції [3, с.471].

Рівень ефективності виробництва свинини підвищується при поглибленні спеціалізації та посиленні концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції. Спеціалізовані підприємства порівняно з неспеціалізованими мають змогу зосередити ресурси на виробництві основного продукту і таким чином підвищити продуктивність праці й знизити собівартість продукції.

Позитивно впливає на економічну ефективність підвищення рівня забезпеченості підприємств основними і оборотними фондами. Тому важливо раціонально використовувати приміщення та обладнання, корми та інші засоби виробництва. Рівень ефективності виробництва свинини значною мірою залежить і від складу виробничих фондів, співвідношення основних та оборотних фондів, частки технічних засобів в основних виробничих фондах. Велике значення має також збільшення інвестицій у тваринництво, в тому числі й іноземних, створення спільних підприємств та впровадження державою цільових програм розвитку галузі з урахуванням пільгового кредитування [8, с.33].

Для збільшення виробництва високоякісної свинини потрібно:

1) ретельно й професійно вивчити передовий досвід розвинених країн та розробити сучасну вітчизняну технологію виробництва свинини з залученням конкретних заводів із виготовлення технологічного обладнання;

2) запровадити для підприємства державні дво- п'ятивідсоткові кредити терміном на п'ять-десять років;

3) будівництво об'єктів за імпортною технологією слід здійснювати після ретельної експертизи проекту кваліфікованими вітчизняними вченими та спеціалістами-практиками;

4) забезпечити захист вітчизняних виробників племінної і товарної свинарської продукції, а також проводити ефективну політику регулювання обсягів виробництва та цін на продукцію на ринках;

5) на відгодівлі в підприємстві середньодобовий приріст молодняку свиней має бути в межах 600-800 г. За такої продуктивності свинина завжди буде рентабельною і високої якості.

Світовий досвід розвитку свинарства показує, що підвищення продуктивності і зниження собівартості свинини на 60–65, а то й більше відсотків визначається науково обґрунтованою годівлею. При цьому максимально важливу продуктивність там одержують тільки за концентратної біологічно-повноцінної годівлі. І якщо в нашому підприємстві середньодобовий приріст становив лише 212 г, підняти його хоча б до 500–550 г (що значно нижче за показники більшості країн Європи), то можна навіть на наявному поголів’ї одразу збільшити виробництво свинини в 1,5–2 рази. Тому забезпечення свиней потрібною кількістю повноцінних кормів і підвищення їхньої конверсії слід розглядати як найважливіший елемент ресурсозберігаючої технології, що дає змогу перетворити свинарство в стійко рентабельну галузь [5, с.192].

Одним із резервів збільшення виробництва продукції свинарства є також ліквідація падежу свиней. Отож, покажемо резерви збільшення обсягів виробництва продукції свинарства за рахунок ліквідації падежу в ТОВ "Аграрій СВПП″ за 2007-2009рр. (табл.3.1.)

Таблиця 3.1.

Резерви збільшення обсягів виробництва продукції свинарства за рахунок ліквідації падежу в ТОВ "Аграрій СВПП″ за 2007-2009рр.