Методи прогнозування можливого банкрутства

Міністерство науки  і освіти України 

Запорізька державна інженерна академія

 

 

 

Факультет: Менеджменту  та фінансів

Кафедра: Облік і аудит

Курс: Економічний аналіз

 

 

Пояснювальна  записка

до курсової роботи

на тему: “Методи прогнозування можливого банкрутства ”

 

 

 

Виконав       студентка гр. ОіА 01–2-ЗТД

залік. кн. № 012739

Шемет М.Ю.

 

Перевірив      Череп А. В.

 

 

 

 

Запоріжжя 2004

 

Реферат

 

 

55 сторінок, 4 таблиці, 3 малюнки, 18 літературних джерел, 2 додатки

На пояснювальну записку  на тему: “Методи прогнозування можливого банкрутства ”

 

Мета роботи – розглянути методи прогнозування можливого банкрутства та практично застосувати ці методи для оцінки можливості банкрутства прикладі конкретного підприємства

 

Зміст розділів:

У першому розділі  даної курсової роботи, що має назву “Прогнозування банкрутства підприємств”, розглядається поняття банкрутства підприємства та його правове забезпечення. В цьому розділі розкривається власне тема курсової роботи, а саме методи прогнозування можливого банкрутства підприємства. Також у цьому ж розділі розкривається поняття фінансової санації, санаційної спроможності підприємств та джерел проведення фінансової санації.

У другому розділі  даної роботи, що має назву “Виявлення імовірності банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат”” розглядані у першому розділі методи прогнозування можливого банкрутства практично застосовуються для визначення ризику банкрутства ТОВ “Карат”.

У третьому розділі, який називається “Рекомендації, щодо основних напрямів запобігання банкрутства” наводяться цілі антикризової стратегії підприємств, а також принципи вибору стратегії попередження банкрутства і ефективність заходів підприємств по залученню ринкових механізмів.

 

Банкрутство

Платоспроможність

Фінансова стійкість

Санація

Аналіз

Прогнозування

Методи діагностики банкрутства

Антикризове управління

Фінансовий  коефіцієнт

Баланс

Звіт про  фінансові результати

 

 

 

 

Зміст

 

Реферат            2

Вступ            5

1 Прогнозування банкрутства  підприємств      7

1.1 Поняття  банкрутства підприємств       7

1.1.1 Поняття банкрутства  та його правове забезпечення   7

1.1.2 Підприємство на  різних стадіях банкрутства    13

1.2 Методи прогнозування  можливого банкрутства підприємства  18

1.2.1 Методика діагностики  банкрутства, що діє в Україні   18

1.2.2 Методика діагностики банкрутства, що діє в Росії   20

1.2.3 Багатофакторні формалізовані  моделі діагностики банкрутства 23

1.2.4 Використання системи формалізованих  і 

неформалізованих показників        26

1.3 Фінансова санація         27

1.3.1 Економічна сутність  санації підприємств     27

1.3.2 Санаційна спроможність підприємств  та її оцінка   31

1.3.3 Фінансові джерела санації       34

2 Виявлення імовірності  банкрутства ТОВ “Карат”     38

2.1 Діагностика банкрутства  за методикою, що діє в Україні   38

2.2 Діагностика банкрутства за  методикою, що діє в Росії   43

2.3 Методика діагностики  банкрутства “Z-модель Альтмана”

для умов України (Z-83)         46

3 Рекомендації щодо основних  напрямів запобігання банкрутства  48

Висновок            51

Список використаних літературних джерел      54

Додаток А

Додаток Б

 

Вступ

 

 

Реформування економіки  України почалося і продовжується  на тлі глибокої кризи всіх її сфер і галузей. Низька ефективність, відсутність  діючих стимулів підприємницької активності, великі структурні диспропорції, вичерпані ресурси розподільної системи — далеко не повний перелік спадщини, залишеного нам адміністративно-командною системою. Негативні наслідки лібералізації цін, криза збуту і втрата керованості економіки, що виникли на першому етапі українських ринкових реформ, загострили до крайності проблему платоспроможності і поставили в порядок денний питання про передумови масового банкрутства підприємств.

Удосконалювання механізму  санації і банкрутства, створення  умов для фінансового оздоровлення підприємств — реальний шлях підвищення ефективності проведених реформ.

Рішення цілого комплексу  дуже складних і життєво важливих задач по оздоровленню економіки  за рахунок видалення з її організму  хворих елементів через механізм банкрутства і санації, через механізм передачі підприємств конкретним власникам, що беруть на себе весь ризик за долю підприємства, вимагає оцінки бізнесу підприємств. Дуже важливим є той факт, що процес оцінки підприємства дозволяє не просто визначити відповідну ринкову вартість підприємства, а може сприяти трансформації підприємства, підготовці його до боротьби за виживання на конкурентному ринку і допомогти новій ринковій системі завоювати суспільну підтримку. Крім того, оцінка підприємства дозволяє поліпшити його керування. Процес оцінки є підставою для вироблення стратегії підприємства. Він виявляє альтернативні підходи до керування підприємством і дозволяє визначити, який з них забезпечить власнику максимальну ринкову ціну, що і є однією з найважливіших цілей керування підприємством у ринковій економіці.

Розкриваючи загальні причини  неплатоспроможності можна сказати, що неплатоспроможність прямо пропорційна обсягу зобов'язань. Дійсно, абсолютно платоспроможним є підприємство, капітал якого цілком є власним, а зобов'язання відсутні. Тому що зобов'язання виникають завжди (наприклад по податках), це означає, що дане підприємство з випередженням (авансом) виконує свої зобов'язання. Воно нікому не винно, і питання про його неплатоспроможність просто не виникає.

У той же час підприємство може абсолютно не мати власного капіталу, працювати цілком на позикових засобах і залишатися платоспроможним. Усе залежить від виручки. Чим менше виручка, тим вище неплатоспроможність (природно, при наявності зобов'язань). У загальному і цілому неплатоспроможність підприємства як тенденція прямо пропорційна обсягу зобов'язань і навпаки, пропорційна величині середньоденної виручки. Якщо за визначений період темпи росту зобов'язань були вище темпів приросту виручки, то підприємство просунулося в напрямку росту неплатоспроможності.

У загальному випадку  причинами неплатоспроможності  є такі як: або не беруть продукцію, або беруть, але не платять, або  не пускають на ринок.

Ситуація особливо погіршується, коли відсутнє планування і керування грошовими потоками. У загальному і цілому причини неплатоспроможності можуть бути зведені до двох основних: відставанню від запитів ринку (по пропонованому асортименті, по якості, за ціною і т.д.). У цьому випадку можна говорити про хворобу бізнесу; незадовільному фінансовому керівництві підприємством, коли воно занадто обтяжується зобов'язаннями. У даному випадку можна говорити про хворобу фінансового керування чи менеджменту.

Існують різні організаційні  форми і способи, що дозволяють пом'якшити кризову ситуацію, що створилася, на виробництві чи радикально вирішити питання неплатоспроможності підприємств.

 

1 Прогнозування банкрутства підприємств

1.1 Поняття банкрутства  підприємств

1.1.1 Поняття  банкрутства та його правове  забезпечення

Трансформування економіки та розвиток ринкових відносин зумовили появу та використання в сферах політики та економіки нових понять. А якщо врахувати, що перехід від однієї форми суспільного розвитку до іншої, більш прогресивної, завжди відрізняється нестабільністю, передусім в економіці, де виникає хаос становлення нових організаційних форм, істотно з'являється загроза банкрутства підприємств та імовірність їх ліквідації. Що ж означає термін "банкрутство" та які його ознаки?

Банкрутство - визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Умови та показник відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом  та застосування ліквідаційної процедури визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30 червня 2000 р. (далі - Закон), іншими нормативними актами.

Законодавство про банкрутство  має виконувати три основні функції:

1)   запобігати непродуктивному  використанню активів підприємства;

2) реабілітувати підприємства, які опинилися на межі банкрутства, маючи значні резерви для успішної фінансово-господарської діяльності в майбутньому;

3) сприяти найповнішому  задоволенню претензій кредиторів.

Процедура ліквідації підприємства у  зв'язку з банкрутством представляє  особливий інтерес для підприємців, бухгалтерів, аудиторів. Адже цей процес забезпечується недосконалим законодавством, що породжує на практиці безліч проблем.

Банкрутство завжди зачіпає  інтереси дуже багатьох суб'єктів фінансово-господарських  відносин:

- підприємств-кредиторів, які повинні встигнути заявити  свої вимоги і претензії для  того, щоб вони були враховані  при погашенні боргів за рахунок майна банкрута;

- найманих працівників,  з якими у першу чергу мають  бути здійснені розрахунки, а  також яким забезпечені певні  гарантії при звільненні;

- підприємств, що можуть  виступити в ролі санаторів  і тому зацікавлені у створенні  досконалого механізму банкрутства.

Банкрутство - складний процес, який може бути охарактеризований з різних боків: юридичного, управлінського, організаційного, фінансового, обліково-аналітичного тощо. Власне, процедура банкрутства є кінцевою стадією невдалого функціонування підприємства, якій, зазвичай, передують стадії нормальної ритмічної роботи і фінансових ускладнень. Банкрутство рідко буває несподіваним, особливо для досвідчених фінансистів та менеджерів, які намагаються регулярно відслідковувати тенденції у розвитку власних підприємств і найбільш важливих контрагентів та конкурентів.

Нерівномірний розвиток економіки і, тим більше, окремих її частин, зміна обсягів виробництва і збуту, значне падіння виробництва, що характеризується як кризова ситуація, слід розглядати не як збіг негативних обставин (хоча для окремого підприємства це буде саме так), а як деяку загальну закономірність, властиву ринковій економіці.

Кризові ситуації, що виникають  в результаті відсутності відповідних  профілактичних заходів, можуть призвести  до надмірної розбалансованості економіки підприємства і нездатності продовження фінансового забезпечення виробничого процесу, що кваліфікується як банкрутство підприємства.

Запобігання цього стану  потребує застосування спеціальних процедур або припинення діяльності даного підприємства та його ліквідації, що, як свідчить світова практика, також не можна вважати випадковістю. Банкрутство значної частини фірм, особливо нових, зафіксовано в усіх країнах, де ведеться така статистика. Наприклад, англійські дослідники підкреслюють, що близько 70 – 80 % нових фірм припиняють свою діяльність в кінці другого року існування. З закономірностями ринкової економіки і пов'язаний характер життєвого циклу підприємства, який також характеризує виникнення кризових ситуацій і банкрутств. Для кожного підприємства існує межа зростання обсягів діяльності, причому одні й ті ж процеси можуть виступати і стимуляторами розвитку, і факторами, які стримують розвиток.

Ринкова економіка, яка протягом багатьох десятиліть і століть є основою розвитку західних країн, розробила визначену систему контролю, діагностики і по можливості захисту підприємств від повного краху, або систему запобіганню банкрутству і підтримки підприємства (мал. 1).

 

Мал. 1. Система запобіганню банкрутству підприємств в ринковій економіці західних країн

 

Універсальність цієї системи  робить її придатною для застосування в Україні, однак слід враховувати особливості національної економічної політики, механізм захисту підприємств і запобігання їх банкрутства.

Система запобігання банкрутству включає в себе низку логічних причинно-наслідкових організаційних і методичних процедур, які забезпечуються державними органами влади.

Вихідним пунктом системи  с встановлення принципів і цілей, які повинні бути досягнуті в  результаті функціонування її механізмів.

Основна ланка цієї системи - об'єктивна необхідність в доведенні  структури виробництва до реального  платоспроможного попиту, що формується ринком.

Мета створення і  приведення в дію системи запобігання  банкрутству в Україні - необхідність структурної перебудови всієї економіки відповідно до ринкового попиту населення за умови досягнення прибуткової діяльності основних структур, які виробляють товари та послуги.

Як свідчить світова практика, досягнення зазначеної мети відбувається при дотриманні наступних основних принципів (мал. 2):

 

Мал.2. Цілі та принципи системи банкрутства

 

- встановлення єдиної  стабільної та надійної для  всіх суб'єктів господарювання  системи комерційних взаємовідносин  в ситуації банкрутства підприємств;

- надання боржникам, що виконують свої зобов'язання, можливості поновити свою діяльність;