Методи прогнозування можливого банкрутства

У процесі санаційного  аудиту (оцінки санаційної спроможності) виконуються такі завдання:

• проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;
• визначаються причини фінансової кризи, її глибина та можливості подолання;
• робиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства;
• здійснюється економіко-правова експертиза наявної в підприємства санаційної концепції;
• оцінюються ризики, пов'язані з реалізацією санаційної концепції;
• робиться висновок про доцільність або санації, або ліквідації суб'єкта господарювання.

Під час проведення санаційного  аудиту використовуються різноманітні методи та інструменти. До головних слід віднести такі: опитування (анкетування) співробітників; факторний аналіз відхилень; аналіз сильних та слабких місць (СОФТ-аналіз); розробка сценаріїв; портфельний аналіз; метод ланцюгових підстановок; нуль-базис бюджетування; вартісний аналіз; трендовий аналіз.

На підставі даних, одержаних  у результаті санаційного аудиту, розробляються загальні висновки та пропозиції щодо доцільності ліквідації чи санації підприємства. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйновано, структура балансу незадовільна, ринки збуту продукції втрачено, стратегії розвитку підприємства бракує, концепція санації недосконала, то робиться висновок про те, що підприємство є санаційно неспроможним і його доцільно ліквідувати.

Якщо санаційний аудит  показав, що підприємство має реальну  можливість відновити платоспроможність, має достатньо підготовлений менеджмент, ринки збуту продукції, а також перспективи залучення фінансових ресурсів зовнішнього санатора, то проведення санації суб'єкта господарювання визнається можливим.

У процесі оцінки санаційної спроможності (санаційного аудиту) користуються різними джерелами інформації. Дані про підприємство збирають у розрізі його оперативного становища та стратегічних можливостей. Поряд зі звітними бухгалтерськими даними та іншою внутрішньою інформацією для оцінки санаційної спроможності підприємства слід також використовувати зовнішні джерела, а саме: статистичні дані, які характеризують діяльність тієї чи іншої галузі та народного господарства в цілому, описовий матеріал із засобів масової інформації, висновки незалежних експертів, нормативні документи. Зрозуміло, що процес збирання та систематизації даних щодо стратегічних можливостей підприємства є набагато складнішим, ніж збирання інформації щодо його сучасного стану.

 

1.3.3 Фінансові  джерела санації

Головною метою фінансової санації є мобілізація фінансових ресурсів для:

1. Відновлення (поліпшення) платоспроможності та ліквідності.

2. Формування фінансового  капіталу для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Фінансування санації  може здійснюватися за рахунок: внутрішніх фінансових джерел; фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів і (у виняткових випадках) за рахунок державної фінансової підтримки. За формальними ознаками розрізняють два види санації:

а) санація без залучення  додаткових фінансових ресурсів на підприємство;

б) санація із залученням нового фінансового капіталу.

У першому випадку  санація може здійснюватися в  таких формах:

•  зменшення номінального капіталу підприємства;

•  конверсія власності  в борг;

•  конверсія боргу  у власність;

•  пролонгація строків  сплати заборгованості;

•  добровільне зменшення заборгованості;

•  самофінансування.

Санація із залученням нового фінансового капіталу може набирати таких форм:

•  альтернативна санація;

•  зменшення номінального капіталу з наступним його збільшенням (двоступінчаста санація);

•  безповоротна фінансова допомога власників; безповоротна фінансова допомога персоналу;

•  емісія облігацій  конверсійного займу;

•  залучення додаткових позичок.

Якщо в балансі підприємства за результатами звітного року відображено  непокриті збитки минулих років (чи збитки звітного року), то треба знайти джерела покриття цих збитків. У науковій літературі з питань санації дуже часто використовується поняття «санація балансу», яка полягає в покритті відображених у балансі збитків та створенні необхідного резервного капіталу за рахунок одержання санаційного прибутку. Основна мета цієї операції — узгодження статутного капіталу підприємства з чистими активами, які йому відповідають. Санація балансу уможливлює залучення фінансових ресурсів через додаткову емісію корпоративних прав.

За внутрішнього фінансування капітал, який було вкладено в необоротні та оборотні (за винятком грошових еквівалентів) активи вивільняється і трансформується в ліквідні засоби, у вигляді частини виручки від реалізації та інших доходів, які залишаються на підприємстві після сплати всіх податків. Внутрішні джерела фінансової санації — це та частина фінансових ресурсів підприємства, джерелом формування якої є операційна та інвестиційна діяльність і яка не пов'язана із залученням ресурсів на ринку капіталів. Використання внутрішніх фінансових резервів дає змогу не тільки подолати внутрішні причини неспроможності підприємств, а й значно зменшує залежність ефективності проведення санації від залучення зовнішніх фінансових джерел. Водночас на підприємствах, які зазнали фінансової кризи, повністю вичерпано такі класичні внутрішні джерела, як прибуток та амортизація.

Мобілізацію внутрішніх резервів фінансової стабілізації спрямовано передовсім на поліпшення (або відновлення) платоспроможності та ліквідності підприємства. Як правило, її здійснюють за такими основними напрямами:

1. Реструктуризація активів.

2. Зменшення (заморожування)  витрат.

3. Збільшення виручки  від реалізації.

Усі охарактеризовані вище санаційні  заходи так чи так зумовлюють зміни в окремих статтях активу балансу. Наступні дві групи заходів пов'язані в основному зі змінами у звітах про фінансові результати та про рух грошових коштів.

Зменшення (заморожування) витрат. Цей блок санаційних заходів здійснюється за двома напрямками:

1. Заморожування інвестиційних  вкладень.

2. Зниження валових  витрат.

Строк окупності інвестицій (особливо зовнішніх), здійснюваних підприємством, яке перебуває у фінансовій кризі, має бути якомога меншим. Окупність капіталовкладень може відбуватися або в результаті збільшення грошових доходів, або завдяки зменшенню витрат. У рамках фінансової санації може бути схвалене рішення про заморожування ризикових інвестиційних проектів та інвестицій із довготривалим строком окупності.

Як свідчать вітчизняна практика та зарубіжний досвід, проведення фінансової санації підприємств обов'язково супроводжується радикальним зменшенням витрат на персонал. Економії за цією статтею можна досягти зменшенням заробітної плати або зменшенням величини необхідного робочого часу. Найпоширенішими заходами для скорочення робочого часу є:

• запровадження неповного робочого тижня;
• дозвіл дострокового виходу на пенсію;
• неоплачувані відпустки;
• звільнення персоналу.

Зауважимо, що масові звільнення персоналу треба поєднувати із санаційними заходами соціального характеру.

У рамках мобілізації  внутрішньовиробничих санаційних резервів аналізуються всі наявні можливості збільшення виручки від реалізації продукції. У цьому разі слід використати весь арсенал заходів для активізації збутової (маркетингової) політики підприємства. Стимулювати збут можна як наданням знижок покупцям, так і помірним збільшенням цін; як посиленням реклами, так і її припиненням. Тип санаційних заходів у даній сфері залежатиме від конкретного підприємства та від вибраної ним стратегії маркетингу.

 

2 Виявлення імовірності  банкрутства Товариства з обмеженою  відповідальністю “Карат”

 

 

В даному розділі пропонується провести аналіз ймовірності банкрутства  на базі Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат”. Джерелами для проведення такого аналізу слугуватимуть форма №1 “Баланс” по ТОВ “Карат”, що наведена у додатку А, а також форма № 2 “Звіт про фінансові результати”, наведена у додатку Б.

Згідно з викладеним у пункті 2 теоретичної частини  матеріалом щодо існуючих методів прогнозування банкрутства, можна, застосовуючи деякі з цих методів, спробувати визначити, чи можливе банкрутство для ТОВ “Карат”, яке на момент аналізу ще отримує прибуток.

Так, як зазначалось у  пункті 2, не всі методи можна застосовувати  для прогнозування банкрутства підприємств України. Незважаючи на привабливість деяких методик, за допомогою яких можна просто отримати кількісну характеристику такого складного поняття, як банкрутство, застосування їх істотно обмежується вимогою деяких мати ринкову оцінку власного капіталу. Це можливо лише для великих корпорацій, акції яких вільно котируються на фондових біржах. Враховуючи недостатню розвиненість фондового ринку в Україні, звертання переважної більшості українських підприємств до деяких методів буде некоректним.

Тому для практичного  аналізу використаємо 3 наступних  методи:

1. методика діагностики банкрутства, що діє в Україні;
2. методика діагностики банкрутства, що діє в Росії;
3. Z-модель Альтмана Z-83.

2.1 Діагностика  банкрутства за методикою, що  діє в Україні

Відповідно до методичних рекомендацій, запропонованих аудиторською палатою України та Положенню  про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації можна розрахувати наступні групи аналітичних коефіцієнтів.

 

Таблиця 3 - Показники фінансового стану по ТОВ “Карат”

 

№ п/п	Показники	Формула розрахунку показника фінансового стану	Розрахун-кове зна-чення за попередній період	Розрахун-кове зна-чення за звітний період	Орієнтова-не позитив-не значення показника	Коментар
1	2	3	4	5		6
1	Коефіцієнт абсолют-ної ліквідності	К1 = (р.220 ф1 + р.230 ф1 + р.240 ф1) / р.620 ф1	0,03	0,38	0,25 – 0,5	Коефіціент абсолютної ліквідності  на кінець звітного періоду сут-тєво збільшився і досяг-нув нормативного зна-чення. Це свідчить про підвищення стабільнос-ті роботи підприємства.
2	Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)	К2 = р.260 ф1 / р.620 ф1	1,29	1,95	1,0 – 2,0	Згідно коефіцієнту за-гальної  ліквідності під-приємство у змозі  пога-сити свої поточні борги, якщо для цього вико-ристає всі свої оборотні активи. На кінець року сума оборотних активів перевищує суму поточ-них зобов'язань у майже у 2 рази.
3	Коефіцієнт фінансової стійкості (або незалеж-ності, або автомії)	К3 = р.380 ф1 / р.640 ф1	0,47	0,60	0,25 – 0,5	Відповідно до коефіці-єнту незалежності під-приємство 47% влас-ного капіталу у за-гальній сумі валюти ба-лансу на початок року, а на кінець - 60%, тобто підприємство працює автономно за свої кошти.
4	Коефіцієнт структури капіталу	К4 = сумм(р.480 ф1; р.620 ф1) / р.380 ф1	1,11	0,68	0,5 – 1,0	В загальній сумі власного капіталу та кредиторської забор-гованості  короткостро-кові та довгострокові  зобов'язання займають 68 % на кінець року, що свідчить про фінансову незалежність.

 

Таблиця 4 - Додатково розраховуємі показники для аналізу фінансового стану по ТОВ “Карат”

 

№ п/п	Показники	Формула розрахунку показника фінансового стану			Розрахункове значення за попередній період		Розрахункове значення за звіт-ний період		Орієнтоване позитивне значення показника	Економічний зміст показника
1	2	3	4		5		6		7	8
1.Аналіз майнового стану підприємства
1.1	Коефіцієнт зносу основних засобів	ф1 р.032 / ф1 р.031			0,18		0,26		зменшення	Коефіцієнт зносу збільшився, хоча і ненабагато, але це є негативною тенденцією.
1.2	Коефіцієнт оновлен-ня основ-них  засо-бів	ф5 р.260 (гр.5) / ф1 р.031 (гр.4)			-		0,20			Рівень фізичного і морального оновлення основних засобів
1.3	Коефіцієнт вибуття основних засобів	ф5 р.260 (гр.8) / ф1 р.031 (гр.3)			-		-			Частка вибувших основних засобів  у первісній сумі
2. Аналіз ліквідності підприємства
2.1	Коефіці-єнт покриття	ф1 р.260 / ф1 р.620			1,29		1,95		1,0-2,0	Значення коефіцієнту більше нормативного, тому можна стверджувати, що підприємство в змозі покрити свої зобов'язання , використовуючи всі свої оборотні активи.
2.2	Коефіці-єнт швидкої ліквід-ності	ф1 (р.260 - р.100 - р.110 - р.120 - р.130 - р.140) / ф1 р.620			0,47		0,59		0,7-0,8	Згідно цього коефіцієнту можна  зробити висновок, що оборотні активи в кінці року менше поточних зобов'язань.
2.3	Коефіці-єнт абсо-лютної ліквід-ності	ф1 (р.220 + р. 230 + р.240) / ф1 р.620			0,03		0,38		0,25-0,5	Коефіціент абсолютної ліквідності  на кінець звітного періоду суттєво  збільшився і досягнув нормативного зна-чення. Це свідчить про підви-щення  стабільності роботи підприємства.
2.4	Чистий оборот-ний капітал, тис.грн.	ф1 (р.260-р.620)			65,1		171,6		збільшення	Чистий оборотний капітал підприємства на кінець періоду збільшився на 106,5 тис. грн.
3. Аналіз платоспроможності підприємства
3.1	Коефіці-єнт платоспроможності (авто-номії)	ф1 р.380 / ф1 р.640				0,47	0,60		≥0,5 збільшення	Власний капітал у поточних зобов'язаннях  склав на початок року – 47%, на кінець – 60%.
3.2	Коефіці-єнт фінансу-вання	ф1 (р.430 + р.480 + р.620 + р.630) / ф1 р.380				1,11	0,68		<1 зменшення	На початок року всі кредити  і зобов'язання пвдприємства склали 111% від власного капіталу, а на кінець вони зменшились і складали 68%.
3.3	Коефіці-єнт забезпе-ченності власними оборот-ними засобами	ф1 (р.260 - р.620) / ф1 р.620				0,29	0,95		>0,1-0,2 збільшення	Забезпечення власними коштами  зросло у 3 рази, що свідчить про збільшення оборотного капіталу та зменшення зобов'язань.
3.4	Коефіці-єнт маневре-ності власного капіталу	ф1 (р.260 - р.620) / ф1 р.380				0,32	0,65		збільшення	Коефіціент збільшився в 2 рази, що свідчить про зростання стабільності роботи підприємства.
4. Аналіз ділової активності  підприємства
4.1	Коефіці-єнт оборот-ності активів	ф2 р035/ (ф1(р280 гр3+р280 гр4) / 2)		ф2 р030/ (ф1(р280 гр3+р280 гр4) / 2)		-	9,75		збільшення	Скільки отримано чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих в активи
4.2	Коефіці-єнт оборот-ності креди-торської заборгованості	Ф2 р035 / (ф1  (сумм(р520:р600) гр3 + сумм(р520:р600) гр4) / 2)		Ф2 р030 / (ф1  (сумм(р520:р600) гр3 + сумм(р520:р600) гр4) / 2)		-	27,68		збільшення	Кількість оборотів середньої кредиторської заборгованості за звітний період
4.3	Коефіці-єнт оборот-ності дебітор-ської  заборго-ваності	Ф2 р035 / (ф1  (сумм(р150:р210) гр3 + сумм(р150:р210) гр4) / 2)		Ф2 р030 / (ф1  (сумм(р150:р210) гр3 + сумм(р150:р210) гр4) / 2)		-	89,53		збільшення	У скільки разів чиста виручка  перевищує середню дебіторську заборгованість
4.4	Строк погашен-ня креди-торської заборго-ваності, дн	Тривалість періоду / коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості				-	13		зменшення	Середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості
4.5	Строк погашен-ня дебітор-ської заборго-ваності, дн	Тривалість періоду / коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості				-	4		зменшення	Середній період інкасації дебіторської заборгованості, тобто період її погашення
4.6	Коефіці-єнт оборот-ності матері-альних запасів	Ф2 р035 / (ф1  (сумм(р100:р140) гр3 + сумм(р100:р140) гр4) / 2)		Ф2 р030 / (ф1  (сумм(р100:р140) гр3 + сумм(р100:р140) гр4) / 2)		-	19,83		збільшення	Кількість оборотів у звітному періоді  коштів, інвестованих у запаси
4.7	Фондо-віддача	Ф2 р035 / (ф1 (р031 гр3 + р031 гр4) / 2)		Ф2 р030 / (ф1 (р031 гр3 + -р031 гр4) / 2)		-	59,35		збільшення	Скільки чистої виручки припадає на одиницю основних виробничих фондів
4.8	Коефіці-єнт оборот-ності власного капіталу	Ф2 р035 / (ф1 (р380 гр3 + р380 гр4) / 2)		Ф2 р030 / (ф1 (р380 гр3 + р380 гр4) / 2)		-	18,20		збільшення	Скільки чистої виручки від реалізації припадає на одиницю власного капіталу
5. Аналіз рентабельності підприємства
5.1	Коефіці-єнт рентабельності активів	Ф2 р220 або р225 / (ф1 (р280 гр3 + р280 гр4) / 2)		Ф2 р190  / (ф1 (р280 гр3 + р280 гр4) / 2)		-	0,14	>0,2 збільшення		Скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи коштів
5.2	Рента-бельність акціонер-ного капіталу	К6 = р220 ф2 / (0,5*(р300 ф1 ст.3 + р300 ф1 ст.4))		К6 = р190 ф2 / (0,5*(р300 ф1 ст.3 + р300 ф1 ст.4))		-	0,31	збільшення		Скільки чистого прибутку припадає на одиницю акціонерного капіталу
5.3	Коефіці-єнт рентабельності власного капіталу	Ф2 р220 або р225 / (ф1 (р380 гр3 + р380 гр4) / 2)		Ф2 р190 / (ф1 (р380 гр3 + р380 гр4) / 2)		-	0,26	збільшення		Скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу. Якщо показник рентабельності власного капіталу нижче за рентабельність статутного капіталу, це означає, що підприємство заробило додатковий власний капітал (прибуток, ін. додатковий капітал). Якщо навпвки, підприємство розтрачує свій початково вкладений капітал і є всі передумови до банкрутства
5.4	Коефіці-єнт рентабельності реаліза-ції	Ф2 р220 або р225 / ф2 р035		Ф2 р190 / ф2 р030		-	0,01	збільшення		Скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки
5.5	Коефіці-єнт рентабельності продук-ції	(Ф2 р100 (або р105) + 090 –  060) / ф2 (р040+070+080)		-		-	0,09	збільшення		Скільки припадає чистого прибутку на одиницю активів, інвестованих у  виробництво продукції