Методи прогнозування можливого банкрутства

 

Так, підводячи підсумок за наведених у таблицях 1 і 2 розрахунках  і висновках по кожному окремому коефіцієнту, можна сказати, що згідно крефіцієнта фінансової стійкості  підприємство майже не залежить від  кредиторів та працює переважно із власними оборотними коштами. Чистий оборотний капітал підприємства збільшився на 106,5 тис. грн. Коефіцієнт платоспроможності дорівнює 0,60, що підтверджує платоспроможність. Забезпечення власними коштами зросло у 3 рази, що свідчить про збільшення оборотного капіталу та зменшення зобов'язань.

Таким чином, підприємство загалом є платоспроможним і  фінасово стійким. Тому, воно на момент здійснення фінансового аналізу  не буде включено в Реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій.

Але спрогнозувати, як швидко підприємство може втратити платоспроможність, можна за допомогою наступного методу, який застосовується для прогнозування імовірності банкрутства в Росії.

2.2 Діагностика  банкрутства за методикою, що  діє в Росії

Так, як зазначалося вище, Постановою Уряду Російської Федерації від 20.05.1994 р. №498 «Про деякі заходи для реалізації законодавства про неспроможність (банкрутстві) підприємств» затверджена система критеріїв для визначення незадовільної структури балансу неплатоспроможних підприємств, що базується на показниках поточної ліквідності і забезпеченості власними оборотними коштами, а також здатності відновити (утратити) платоспроможність. Такими є коефіцієнти:

• поточної ліквідності (К_пл);
• забезпеченості власними оборотними коштами (К_з);
• відновлення чи втрати платоспроможності (К_в чи К_втр).

Так, розглядаючи той  самий приклад, що і у пункті 2.1 за даною методикою розрахуємо ймовірність  банкрутства.

Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) визначається як відношення фактичної  вартості оборотних засобів у вигляді виробничих запасів, готової продукції, грошових засобів, дебіторської заборгованості та ін. оборотних активів до найбільш термінових зобов’язань підприємства у вигляді короткострокових займів і різних кредиторських заборгованостей за формулою:

К пл=

> 2

К пл поч. року = = = 1,29

К пл кін. року = = = 1,95

 

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами (Кз) характерізує наявність у підприємства власних оборотних засобів, необхідних для його фінансової стійкості. Кз визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних засобів і необоротними активами до фактичної вартості оборотних засобів, що є у підприємства, визначається за формулою:

Кз =

> 0,1

Кз поч. року = = = 0,29

Кз кін. року = = = 0,95

 

Треба зазначити, що нормативне значення Кпл в Росії складає Кпл > 2, а в Україні Кпл > 1,0-2,0. В даному випадку, для практичного розрахунку можливості встановлення чи втрати платоспроможності українського підприємства, варто використовувати нормативне значення Кпл > 1,0-2,0. Але для формули розрахунку встановлення чи втрати платоспроможності необхідне ціле нормативне значення, а не інтервал, тому за норматив візьмемо нижню границю “українського” нормативу, тобто Кпл > 1,0. Для запобігання помилки пропонується розрахувати Кв і за нормативом 2,0, і за нормативом 1,0.

Як видно з отриманих результатів  розрахунків, і Кпл і Кз відповідають нормативним значенням, тому структуру  балансу ТОВ “Карат” можна  визнати задовільною.

Як  зазначалося в п. 1.2, при задовільній  структурі балансу для перевірки  стійкості фінансового положення розраховується коефіцієнт втрати платоспроможності (Кв) на термін три місяці (t = 3 міс.).

 

Кв  розраховується за формулою:

К_втр=

> 1

І варіант:

К_втр = = = = = 2,33

ІІ варіант:

К_втр = = = = = 1,17

Як видно з розрахунку, і в  першому і в другому випадку, К втр > 1, і це означає, що можливість втрати платоспроможності ТОВ “Карат” в найближчі три місяці відсутня.

По цій причині підприємство варто віднести до заможного. Висновок про заможність підприємства зроблений, виходячи строго з логіки офіційних указівок, що беруть до уваги тільки сформовану ситуацію на початок і кінець року, незважаючи на незважаючи на динаміку значень коефіцієнтів поточної ліквідності і забезпеченості підприємства власними оборотними коштами, що спостерігається протягом звітного періоду. У розглянутому випадку імовірність втрати платоспроможності дуже низька, тому що фактичні значення коефіцієнтів перевищують нормативні.

 

2.3 Методика діагностики  банкрутства “Z-модель Альтмана” для умов України (Z-83)

Докладний опис цього методу наведений  у п. 1.2 даної курсової роботи.

Згідно п’ятифакторної моделі Альтмана для умов України імовірність банкрутства ТОВ “Карат” визначимо за формулою:

Z₈₃ = 3,107 К₁ + 0,995 К₂ + 0,42 К₃ + 0,847 К₄ + 0,717 К₅

 

К₁= = = = = 0,20

К₂ = = = = = 9,75

 

К₃= = = = = = 1,23

 

К₄ = = = = = 0,14

 

К₅= = = = = = 0,28

 

Z 83 = 3,107*0,20 + 0,995*9,75 + 0,42*1,23 + 0,847*0,14 + 0,717*0,28 = 0,621+ 9,701 + 0,517 + 0,119 + 0,201 = 11,16

 

Граничне значення індексу Z 83 дорівнює 1,23. Якщо Z < 1,23, підприємству в найближчі 2 роки загрожує банкрутство, Z > 1,23, це свідчить про нормальний фінансовий стан підприємства.

Так, за результатом розрахунку індексу Z 83 по ТОВ “Карат”, можна сказати, що фінансовий стан підприємства є  сталим і в найближчий час не  має небезпеки банкрутства.

 

3 Рекомендації щодо основних  напрямів запобігання банкрутства

 

 

Заходи по усуненню банкрутства підприємства пов'язані з ефективним управлінням його фінансами і виробництвом, правильним визначенням стратегічних цілей і тактики їх реалізації.

Все це в значній мірі пов'язано  з реформуванням підприємств, під  яким розуміється їх структуризація в процесі переходу на прийняті в ринковій економіці принципи функціонування при державній підтримці і стимулюванні. Це передбачає покращання управління, підвищення ефективності виробництва і конкурентноздатності продукції, що випускається, підвищення ефективності праці, покращення фінансово-економічних результатів діяльності. Таким чином, успіх реформування підприємства буде визначатись двома групами факторів: ефективністю створених державою умов та стимулів діяльності підприємства і запобіганням кризових явищ в економіці, а також ефективністю заходів, що приймаються підприємством по залученню і використанню ринкових механізмів і інструментів.

 

Цілями антикризової стратегії  підприємств повинні бути:

• забезпечення ліквідності і платоспроможності підприємства на підставі оптимального поєднання власних і залучених джерел засобів;
• отримання прибутку і забезпечення відповідного рівня рентабельності, достатнього для задоволення всіх своїх потреб при здійсненні основної, інвестиційної і фінансової діяльності.

Тому необхідно:

• розробити систему економічних і фінансових показників на всіх рівнях, а також підтримки базових галузей економіки;
• створити умови, що забезпечують підприємствам можливість заробити практично відсутні в них власні оборотні засоби;
• прийняти економічні заходи, що розширюють можливість підприємств по використанню залучених засобів, для цього необхідно понижувати облікову ставку НБУ до світового рівня, ввести державну гарантію за деякими кредитами для окремих підприємств;
• прийняти ефективні заходи щодо різкого скорочення неплатежів по залученню таких ринкових інструментів як комерційний кредит, вексель, чек;
• змінити податкову політику, спрямувавши її на стимулювання виробництва та інвестицій;
• визначити ступінь ліквідності і платоспроможності підприємства;
• спрямувати митну політику на захист національного виробника і конкурентноздатних товарів.

 

Вибір стратегії попередження банкрутства і ефективність заходів  підприємств по залученню ринкових механізмів залежить від системи управління фінансами на підприємстві.

Вона, в свою чергу, визначається стратегічними цілями і тактичними задачами діяльності підприємства. Основою  цієї системи повинен бути фінансовий аналіз, за результатами якого підприємство має можливість робити регулярну оцінку фінансового стану. Головні напрями цього аналізу наступні:

• оцінка стану майна підприємства та джерел його формування, а також показників структури капіталу;
• оцінка стану оборотних засобів, визначення їх достатності і на цій основі типу фінансовою стану;
• виявлення тенденцій, пов'язаних з оборотністю засобів підприємств,
• визначення ступеня ліквідності і платоспроможності підприємства;
• виявлення тенденцій рентабельності на основі системи показників.

Головне в стратегії  запобігання банкрутства підприємства, у вирішенні проблем ліквідності і платоспроможності полягає в професійному управлінні оборотними засобами. З одного боку, це передбачає оптимізацію джерел оборотних засобів на підставі виробленої стратегії, а з другого - розміщення цих засобів між матеріальними активами, а також у галузі виробництва і обігу. Велику роль в цьому відіграє правильний вибір кредитної політики, пов'язаний з використанням кредиту в якості фінансового важеля. В той же час при існуючій обліковій ставці це практично неможливо.

Частиною управління оборотними засобами є управління дебіторською і кредиторською заборгованістю. Важливим механізмом такого управління є активне використання товарних векселів, що не завжди можливо в сучасних умовах.

Однією з цілей фінансової стратегії підприємств є отримання прибутку і забезпечення рентабельної праці. В основі цього лежить аналіз і управління взаємозв'язком "Витрати - Обсяг - Прибуток", що пропонує широке залучення на підприємстві управлінського обліку.

 

Висновок

 

 

У першому розділі даної курсової роботи, що має назву “Прогнозування банкрутства підприємств”, було викладено весь теоретичний матеріал по темі роботи.

Зокрема, у підпункті 1.1 “Поняття банкрутства підприємств” розглядається поняття банкрутства, основні фактори виникнення кризових ситуацій і банкрутства, стадії банкрутства підприємств, цілі та принципи системи банкрутства, система запобігання банкрутству і підтримки підприємств в ринковій економіці західних країн.

У підпункті 1.2, що називається  “Методи прогнозування можливого банкрутства підприємства” розкривається власне тема роботи. Тут описуються методи прогнозування банкрутства, що використовуються в Україні та Росії, багатофакторні формалізовані моделі діагностики банкрутства, які застосовуються в західних країнах, окрім моделі Альтмана Z-83, яка підходить і для України, а також у цьому підпункті розглядається використання системи формалізованих і неформалізованих показників.

У підпункт 1.3 “Фінансова санація” розкривається  економічна сутність санації підприємств, її види, поняття санаційної спроможності підприємств, а також фінансові джерела проведення санації підприємства.

Другий розділ даної  курсової роботи, який називається  “Виявлення імовірності банкрутства  Товариства з обмеженою відповідальністю “Карат”” є практичним прикладом застосування розглянутих у підпункті 1.2  методів діагностики банкрутства. Так як не всі методи можна застосовувати для прогнозування банкрутства підприємств України, то для визначення можливості банкрутства для ТОВ “Карат” було використано: методику діагностики банкрутства, що діє в Україні, відповідно до методичних рекомендацій, запропонованих аудиторською палатою України та Положенню про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств; методику діагностики банкрутства, що діє в Росії, затверджена Постановою Уряду Російської Федерації від 20.05.1994 р. №498 «Про деякі заходи для реалізації законодавства про неспроможність (банкрутстві) підприємств»; методику діагностики банкрутства “Z-модель Альтмана” для умов України (Z-83).

Отже, підводячи підсумок розрахунків фінансових коефіцієнтів, за допомогою яких здійснюється “українська” методика діагностики банкрутства, можна сказати, що згідно коефіцієнта  фінансової стійкості ТОВ “Карат”  майже не залежить від кредиторів та працює переважно із власними оборотними коштами. Чистий оборотний капітал підприємства в звітному періоді збільшився на 106,5 тис. грн. Коефіцієнт платоспроможності дорівнює 0,60, що підтверджує платоспроможність ТОВ “Карат”. Забезпечення власними коштами зросло у 3 рази, що свідчить про збільшення оборотного капіталу та зменшення зобов'язань. Таким чином, підприємство загалом є платоспроможним і фінасово стійким. Тому, воно на момент здійснення фінансового аналізу не буде включено в Реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій.

Цей метод є надзвичайно містким  за кількістю розрахунків, але він  надає найбільш повну інформацію про платоспроможність і фінансову  стійкість підприємства, на основі якої можна зробити висновок про  ймовірність банкрутства.