Методи впливу на формування потреб населення в товарах і послугах та шляхи їх удосконалення

1.Загальна частина………………………………………………………. стр. 2

1.1. Потреби людей як передумова організації торговельного обслуговування………………………………………………………….. стр. 2

1.1.1. Суть і класифікація потреб………………………………………..стр. 2

1.1.1. Ієрархія потреб……………………………………………………..стр. 3

1.2. Роль торгівлі  у задоволенні потреб населення…………………….стр. 6

1.2.1. Виникнення  торгівлі……………………………………………….стр. 6

1.2.2. Функції  і роль торгівлі…………………………………………….стр. 8

1.2.3. Торгівля  і споживання……………………………………………..стр. 10

1.3. Завдання  вдосконалення торговельного

обслуговування  населення……………………………………………….стр. 10

1.3.1. Передумови  вдосконалення обслуговування…………………….стр. 10

1.3.2. Витрати  споживання……………………………………………….стр. 11

2. Спеціальна  частина…………………………………………………….стр. 14

2.1. Порядок створення підприємства…………………………………...стр. 14

2.1.1. Найменування  підприємства………………………………………стр. 14

2.1.2. Місцезнаходження  товариства…………………………………….стр. 14

2.1.3. Цілі та  предмет діяльності товариства……………………………стр. 14

2.2. Організаційна  структура управління. Посадові обов`язки………..стр. 15

2.3. Завдання  і методи вивчення 

попиту населення  на роздрібних підприємствах……………………….стр. 16

2.3.1. Завдання вивчення попиту………………………………………...стр. 16

2.3.2. Методи вивчення  попиту…………………………………………..стр. 17

2.3.3. Стратегії формування асортименту……………………………….стр. 19

2.4. Методи активізації  продажу товарів………………………………..стр. 22

2.4.1. Суть активних  методів продажу…………………………………..стр. 22

2.4.2. Виставки  – продаж…………………………………………………стр. 23

2.4.3. Сезонний  продаж товарів………………………………………….стр. 23

2.4.4. Продаж товарів  зі знижкою ціни………………………………….стр. 24

2.4.5. Продаж з  використанням бізнес лотереї………………………….стр. 24

2.4.6. Послідовний  продаж товарів………………………………………стр. 25

2.4.7. Продаж товарів  з дегустацією……………………………………..стр. 26

2.4.8. Продаж по  пошті чи телефону……………………………………..стр. 26 
 

  1.1. Потреби людей  як передумова

  організації торговельного обслуговування 

1.1.1. Суть і класифікація потреб 

  Основним мотивом діяльності людей є задоволення потреб у засобах існування. Під потребою розуміють об'єктивну необхідність досягнення певних матеріальних, духовних і соціальних умов життя, що забезпечують неухильний розвиток суспільного виробництва і людини як основної продуктивної сили суспільства.

  Потреби дуже динамічні, мінливі, на базі задоволених потреб виникають нові, більш високі, що пов'язано з включенням особистості в різноманітні сфери і форми діяльності.

  Потреби особистості утворюють ієрархію, в основі якої лежать фізіологічні (у харчах тощо), а на останньому рівні соціальні потреби, вищим виявом яких є потреби в самореалізації, самоствердженні, тобто в творчій діяльності.

  Потреби людей виникають і формуються під впливом природної необхідності одержання певної кількості харчових речовин і створення умов, потрібних  для забезпечення життя людини. На потреби людей впливає багато різних факторів: соціально-економічні умови життя суспільства, особливо рівень розвитку суспільного виробництва, звички, умови життя, праці і побуту тощо. Певний комплекс потреб існує для кожного історичного періоду. Обсяг і склад комплексу потреб суспільства не визначається свідомістю людей, а обумовлюється матеріальними й соціальними умовами життя, зумовленими історією розвитку виробничих сил і виробничих відносин. Будучи об'єктивним фактом матеріального життя, вони відображаються свідомістю, усвідомлюються людиною, і усвідомившись, у свою чергу, впливають на на розвиток виробничих сил і виробничих відносин.

  Сучасна людина споживає такі предмети широкого вжитку, про які було ще невідомо навіть на початку нашого століття. Безперервне зростання виробництва буде і надалі супроводжуватися змінами у споживанні. Будуть виникати нові вимоги до одягу, прикрас, житла, предметів побуту і культури. Уже тепер люди бажають мати технічно досконалі і різноманітні види побутових машин і приладів тощо. В майбутньому потреби людей ще більше будуть ускладнюватися.

  Потреби бувають економічні і неекономічні. Економічні — це потреби, які задовольняються не взагалі предметами, явищами чи процесами зовнішнього світу, а тільки продуктами праці, продуктами суспільного виробництва. Повітря, наприклад, задовольняє одну з найважливіших потреб

  Суб'єктом  потреб виступає окрема людина або  соціальна спільність людей (виробничий колектив, клас, нація, держава тощо). Залежно від суб'єкта соціально- економічні потреби поділяються на суспільні й особисті. Суспільні потреби — це потреби окремих виробничих і соціальних груп, верств, класів. Носіями особистих потреб виступає людина і сім'я (сім'я, хоч і є соціальною групою, але це особливий тип соціального життя, що задовольняє особисті потреби). У житті суспільства особисті і суспільні потреби перебувають у тісній єдності.

  Залежно від об'єкта потреби діляться на матеріальні й духовні, які, у свою чергу, діляться на групи і підгрупи. Матеріальні потреби можна поділити на потреби в харчуванні, одязі, взутті, житлі тощо, духовні — на потреби в трудовій діяльності, освіті, вихованні. Ці абстрактні групи потреб виражають реально існуюче різноманіття потреб. 

1.1.2. Ієрархія потреб 

  Зарубіжні психологи виділяють певну ієрархію задоволення потреб 

  ІЄРАРХІЯ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ 

  На  нижчому рівні розташовані фізіологічні потреби: це — потреби втамовувати голод, спрагу, спати, мати дітей, мріяти. Це основні потреби, які називають базовими, або первісними, тобто це ті потреби, які необхідні для виживання індивіда і які зумовлюють можливість задоволення інших потреб. Більш складний характер носять потреби безпеки. Це мати дах над головою, мінімальну заробітну плату, щоб ростити своїх дітей, гарантії безпеки життя, забезпечення у випадку хвороби.

  Далі  розміщуються потреби соціальні — потреби належати до певного кола, виражати свої думки, отримувати певну достовірну інформацію тощо.

  Далі  в ієрархії стоїть потреба досягнення успіхів і поваги. Бути визнаним — це перш за все потреба об'єктивно отримати оцінку своїх дій.

  І, нарешті, вищий щабель ієрархії потреб — потреба самовираження — стосується найвищих сфер людського буття — мистецтва, культури або творчої діяльності в усіх цих сферах. Ця потреба найбільш благородна з усіх, але водночас найважча в плані її задоволення.

  Виходячи  з ієрархії потреб можна зробити  такі висновки:

• задоволена потреба втрачає значення стимулу і створює нову потребу;
• не може бути задоволена яка-небудь потреба якщо не була задоволена потреба нижчого рівня;
• кожний індивід чи суспільство не перебуває постійно на тій самій стадії реалізації своїх потреб:

  Для кожного історично визначеного  ступеня розвитку суспільства в  цілому і для кожної окремо взятої країни конкретні суспільні потреби  можуть бути виявлені (виміряні) на трьох кількісно і якісно різних рівнях: 1) раціональних (розумних); 2) фактичних; 3) задоволених.

  Раціональний рівень потреб — це науково обґрунтований ідеал споживання, досягнення якого повинно прагнути суспільство. Сучасний рівень розвитку науки дозволяє достатньо точно визначити раціональні (розумні) рівні потреб основних матеріальних і духовних благ, ураховуючи фізіологічні особливості людини та соціальні й економічні інтереси суспільства. Так, у даний час розроблено фізіологічні норми споживання основних продуктів харчування, раціональні норми споживання головних непродовольчих товарів і раціональні норми забезпечення сімей товарами культурно-побутового та господарського призначення.

НОРМАТИВИ РАЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ТОВАРАМИ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО І ГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (НА 100 СІМЕЙ) 
 
 
 
 

  Фактичні потреби відображають певний рівень розвитку виробництва і суспільства. Вони неоднакові для різних людей, соціальних груп, класів і країн. За своїм складом і обсягом фактичні потреби не збігаються з раціональними, оскільки формуються під впливом складного комплексу об'єктивних і суб'єктивних чинників.

  Задоволені потреби — це та частина фактичних потреб, які задоволені в певному минулому або можуть бути задоволені в майбутньому періоді.

  Ще  гірше становище зі споживання непродовольчих товарів. В умовах значного зниження життєвого рівня населення, зменшення  його грошових доходів населення  майже всі свої наявні кошти направляє  на купівлю продовольчих товарів. З  непродовольчих товарів купуються тільки найнеобхідніші речі: взуття, одяг тощо. Тому з кожним роком все більше стає розрив між фактичним споживанням непродовольчих товарів і нормами споживання основних непродовольчих товарів та нормативами забезпеченості населення товарами культурно-побутового та господарського призначення 

1.2. Роль торгівлі у задоволенні потреб населення 

1.2.1. Виникнення торгівлі 

  Ефективність  економіки прямо залежить від  досконалості механізму взаємодії  виробництва й споживання (пропозиції і попиту), які в умовах ринкового господарства розірвані між собою в просторі й часі. Формою реалізації такої взаємодії на даному етапі розвитку економіки є торгівля.

  Торгівля — це та галузь бізнесової діяльності, в якій дохід і прибуток створюються в результаті не виробничої, а посередницької діяльності, тобто в результаті різниці в цінах: між ціною, яку отримує виробник, та ціною, яку платить споживач.

  Відокремлення торгівлі в самостійну галузь сталося  стихійно в інтересах як виробників, так і споживачів. Щоб детальніше розібратися в цьому, уявімо собі примітивну економічну співдружність з 4 осіб: рибака, мисливця, гончара і фермера. Кожний з них повинен задовольнити свої потреби як у своїх товарах, так і в товарах сусідів.

  Задоволення потреб кожного з них може здійснюватися трьома різними способами: самозабезпеченням, децентралізовано і централізовано.

  Перший  спосіб — самозабезпечення, коли більша частина часу кожного з них  іде на виконання своєї роботи, а решту часу він займається іншими видами робіт. При цьому ефективність виконання ним інших робіт дуже низька. Схематично це можна зобразити таким чином: Рис. 1) Самозабезпечення; Рис 2) Децентралізований обмін; Рис. 3) Централізований обмін