Оценка эффективности внедрения проекта инновации на примере банковской системы

     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

     ОДЕСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

     Інститут  бізнесу, економіки та інформаційних  технологій

     Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності 
 
 
 

     КУРСОВА РОБОТА 

     З ДИСЦИПЛІНИ: «МАРКЕТИНГ ІННОВАЦІЙ» 

     НА  ТЕМУ:

     «ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ ВПРОВАДЖЕННЯ ИННОВАЦІЇ» 
 
 

                                                                                              Виконала:

                                                                                           ст.гр.ОУ-071

                                                                                             Тарасенко І.

                                                                                              Перевірила:

                                                                                                Швагірєва В.С. 
 
 
 
 
 

     Одеса-2011 

     ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………………….…3

     1. ПОНЯТТЯ ІННОВАЦІЇ…………………………………………..….…4

2. ПОКАЗНИКИ  ЕФЕКТИВНОСТІ  ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ....8

        3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЇ………………….19

          4. АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ НБ "ТРАСТ"……….21

     5. ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВАТ НБ "ТРАСТ" І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ РОЗВИТКУ…………………………………………..30

ВИСНОВОК…………………………………………………………………...…39

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………...43 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      
ВСТУП 

     Для зниження ризику інноваційної діяльності підприємницької фірмі необхідно в першу чергу провести ретельну оцінку пропонованого до здійснення інноваційного проекту. Інноваційний проект, ефективний для одного підприємства, може виявитися неефективним для іншого в силу об'єктивних і суб'єктивних причин, таких, як територіальна прихильність підприємства, рівень компетентності персоналу не основним напрямам інноваційного проекту, стан основних фондів і т. п. Оскільки на кожному конкретному підприємстві існують свої фактори, що впливають на ефективність інноваційних проектів, то універсальної системи опеньки проектів немає, але ряд факторів має відношення до більшості інноваційних підприємств. На основі цих факторів виділяють певні критерії для оцінки інноваційних проектів, які включають в себе. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.ПОНЯТТЯ ІННОВАЦІЇ 

     Під інновацією (англ. "innovation" - нововведення, нововведення, новаторство) розуміється  використання нововведень у вигляді  нових технологій, видів продукції  і послуг, нових форм організації  виробництва і праці, обслуговування та управління. Поняття "нововведення", "нововведення", "інновація" нерідко ототожнюються, хоча між  ними є й відмінності.

     Під нововведенням розуміється новий порядок, новий метод, винахід, нове явище. Словосполучення "нововведення" у буквальному розумінні означає процес використання нововведення. З моменту прийняття до поширення нововведення одержує нова якість і стає нововведенням (інновацією). Період часу між появою нововведення і втіленням його в нововведення (інновацію) називається інноваційним лагом. 
Поняття "інновації" як економічної категорії ввів у науковий обіг австрійський економіст І. Шумпетер. Він вперше розглянув питання нових комбінацій виробничих факторів і виділив п'ять змін у розвитку, тобто питань інновацій:

     • використання нової техніки, технологічних  процесів або нового ринкового забезпечення виробництва; 
         • впровадження продукції з новими властивостями; 
         • використання нової сировини; 
         • зміни в організації виробництва і його матеріально-технічного забезпечення; 
         • поява нових ринків збуту.

     Відповідно  до міжнародних стандартів інновація визначається як «кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності, або в новому підході до соціальних послуг ».

     Девіз інновації - "нове і інше" - характеризує багатоликість цього поняття. Так, інновація в сфері послуг - це нововведення в саму послугу, в її виробництві, наданні і споживанні, поведінці працівників. Нововведення далеко не завжди базуються на винаходи та відкриття. Є нововведення, які грунтуються на ідеях. Прикладами тут можуть служити поява застібок типу "блискавка", кулькових авторучок, балончиків з аерозолями, кілець-откривалок на банках з прохолодними напоями та багато іншого.

     Інновація не обов'язково повинна бути технічною і взагалі чимось матеріальним. Мало технічних інновацій можуть змагатися в своєму впливі з такою ідеєю, як продаж в розстрочку. Використання цієї ідеї буквально перетворює економіку. Інновація - це нова цінність для споживача, вона повинна відповідати потребам і бажанням споживачів.

     Таким чином, неодмінними властивостями інновації є їх новизна, виробнича застосовність (економічна обгрунтованість) і вона обов'язково повинна відповідати запитам споживачів.

     Систематична інновація полягає в цілеспрямованому організованому пошуку змін і в систематичному аналізі тих можливостей, які ці зміни можуть дати для успішної діяльності підприємства.

     Все розмаїття інновацій можна класифікувати по ряду ознак.

1. За ступенем новизни:

     • радикальні (базисні) інновації, які реалізують відкриття, великі винаходи і стають основою формування нових поколінь і напрямків розвитку техніки і технології;

     • поліпшують інновації, реалізують середні винаходи;

     • модифікаційні інновації, спрямовані на часткове поліпшення застарілих поколінь техніки і технології, організації виробництва.

2. По об'єкту застосування:

• продуктові інновації, орієнтовані на виробництво і використання нових продуктів (послуг) або нових матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих;

• технологічні інновації, спрямовані на створення і застосування нової технології;

• процесні інновації, орієнтовані на створення і функціонування нових організаційних структур, як всередині фірми, так і на межфирменному рівні;

• комплексні інновації, що представляють собою поєднання різних інновацій.

3. За масштабами застосування:

• галузеві;

• міжгалузеві;

• регіональні;

• в рамках підприємства (фірми).

4. З причин виникнення:

• реактивні (адаптивні) інновації, що забезпечують виживання фірми, як реакція на нововведення, які здійснюються конкурентами;

• стратегічні інновації - це інновації, реалізація яких носить попереджуючий характер з метою отримання конкурентних переваг у перспективі.

5. За ефективністю:

• економічна;

• соціальна;

• екологічна;

• інтегральна.

     Впровадження нововведень завжди мало велике значення в розвитку виробництва. У сучасній економіці роль інновацій значно зростає. Вони все більше стають основними чинниками економічного зростання.

     Досвід розвинених країн свідчить про те, що корінні перетворення в галузі продуктивних сил в епоху НТР, швидка змінюваність її хвиль, а, отже, нових комбінацій факторів виробництва, широке впровадження нововведень стали нормою сучасного економічного життя.

     Особливе значення для виробництва мають інновації з потужними перетворювальними функціями. Ці інновації радикально змінять виробничий апарат, що має високий ступінь морального та фізичного зносу на російських підприємствах, його організацію, а, отже, і ефективність виробництва. До таких інновацій слід віднести, перш за все, нову техніку і технології. Змінюючи виробництво, переводячи його на новий науково-технологічний рівень, можна створювати головні передумови для переведення виробництва продукції в якісно новий стан. Новий виробничий апарат вимагає, як правило, нової організації, управління, маркетингу, нової мотивації, тобто нового типу інноваційного менеджменту. Він припускає, що буде проводитися і нова продукція. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.ПОКАЗНИКИ  ЕФЕКТИВНОСТІ  ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ 

  Виділяють такі методи оцінки ефективності інноваційних проектів:

1. формальні;
2. неформальні.

     Формальні методи передбачають використання математичного апарату для оцінки ефективності інноваційного проекту.

Неформальні - якісна оцінка, яка має експертний характер.

     Формальні методи діляться на 2 групи:

1.показники комерційної ефективності проекту, які враховують фінансові наслідки реалізації проекту;

2.показники, що характеризують економічну ефективність. Враховують вигоди і витрати.

     Неформальні критерії оцінки на основі інвестиційного клімату країни, регіону, де реалізують проект включають:

- Рівень оцінки менеджменту підприємства, тобто рівень управлінської підготовленості;

- Рівень інфраструктури підприємства. Додатково враховується ступінь ризику реалізації конкретного проекту.

     Схема вибору проекту:

1.відбір всіх альтернативних варіантів вкладення коштів (основний критерій - рівень прибутковості);

2.абсолютная оцінка прибутковості по кожному варіанту вкладень (вартісна оцінка);

3.відбір варіантів, які представляють соціальний, економічний, екологічний чи політичний інтерес, політичний оцінюється конкретно, все решта - розраховуються;

4.кожний з обраних варіантів піддається порівняльної оцінки за системою заздалегідь обраних критеріїв;

5.встановлюються пріоритетні критерії, порівнюється оцінка прибутковості альтернативних проектів з використанням цих критеріїв, обирається варіант, який задовольняє обраним критерієм.

Усі критерії поділяються на 2 групи:

- Динамічні:

- Статистичні.

  Динамічні методи інноваційного аналізу враховують динаміку надходжень від проекту та інвестицій в нього в часі. Здійснюється це за допомогою дисконтування інвестицій у проект і надходжень від реалізації проекту до одного і того ж моменту часу (зазвичай до початку реалізації проекту).

  Методи  дисконтування є більш точними, ніж статичні методи. Однак і ці методи обмежені. Так перші надходження  не зовсім коректно прирівнювати до останніх.