PR-як різновид масової комунікації

Зміст

Вступ

 

1.    Ретроспективний  аналіз PR

  1.1 Передумови виникнення PR;

  1.2 Сучасний PR як професійна система;

 

 

2.    PR - як різновид масової комунікації

2.1 PR – специфічний прояв комунікації;

2.2 Основні види і методи реалізації PR;

2.3 Реалізація ПР у різних сферах діяльності;

 

 

3.     Розвиток PR в Україні

3.1 Зародження PR в Україні;

3.2 Шляхи поширення  та реалізації PR в Україні;

 

 

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Паблік рілейшнз (далі - ПР) як наука займається організацією комунікативного простору сучасного суспільства. Перші визначення ПР акцентували аспект управління громадською думкою. Американське товариство паблік рілейшнз так бачить сьогодні свої завдання: "ПР допомагає комплексному, плюралістичному суспільству приймати рішення і функціонувати більш ефективно шляхом досягнення взаєморозуміння між групами та установами. Він допомагає гармонійному поєднанню приватних і громадських інтересів ". Чим зумовлена така актуальність ПР? Сучасне суспільство залежить від комунікативної дійсності. Вибори до парламенту - це боротьба комунікацій. Розпад СРСР деякі дослідники (наприклад, група Сергія Кургіняна) пов'язують з поразкою в комунікативній війні, в результаті чого західна символіка змінила символіку попереднього періоду.

 Західне суспільство  більш насичене інформацією, ніж  наше. Такі держави (наприклад, Японія) підходять до продажу інформації (знань) як до основного збільшення свого економічного потенціалу. Тоталітарні суспільства витрачають масу зусиль на контроль за інформацією.

Як би  не хотіли, але ми не зможемо обійтися без ПР в нашому суспільстві. Тому чим раніше ми зрозуміємо основні закони цієї професії, тим менше розчарувань нас чекає на наому шляху. Область, в якій функціонує ПР, можна  виділити як громадську комунікацію. Вона відрізняється як від комунікації повсякденної, так і від комунікації  масової. Повсякденна комунікація - особистісна, діалогічна, усна. Масова - неособистісна, монологічна, друкована (або інший вид технічної реалізації), що і дозволяє виходити на масову аудиторію. В цілому в масовій комунікації утворюється мозаїка з найрізноманітніших відомостей, оскільки канал цей нейтральний по відношенню до описуваних в ньому об'єктів. Тут може зустрітися і розповідь про страйки шахтарів у Донбасі, і про війну в Югославії, і про ціни на базарах Києва.

 Сем Блек пропонує  наступне визначення, що є офіційно прийнятим: ПР - "це мистецтво і наука досягнення гармонії за допомогою взаєморозуміння, заснованого на правді та повній інформатизації". [15, ст. 17]

 Френк Джефкінс:

"ПР складається  з усіх форм планованої комунікації,  зовні і всередині, між організацією  та її громадськістю для реалізації  специфічних цілей, направлених  на досягнення взаєморозуміння" [24; ст.10]

Американське товариство ПР визначає такий список організацій, з якими має справу ПР: суб'єкти бізнесу, профспілки, лікарні, школи, коледжі, релігійні установи. Це саме ті організації, які найбільш залежні від громадськості, їх  існування можливе лише в умовах сприятливого ставлення  до них громадськості, оскільки в низці випадків вони зайняті збором коштів для свого нормального функціонування.

Світ мас-медіа є  основним інструментом зв'язків з  громадськістю, тому йому надається  особливе значення в ПР. Як правило, у сфері ПР дуже гідно працюють саме журналісти, оскільки  вони мають досвід роботи з кожним із каналів мас-медіа, знають всі необхідні вимоги, мають достатній обсяг професійних і особистих зв'язків. Хоча нагадаємо ще раз, що класик цього напрямку Едвард Бернейс активно заперечував проти зближення ПР з журналістикою, вважаючи, що ПР –соціальний інститут,а журналістика має філологічну спрямованість. При цьому ПР використовує журналістику не тільки для зовнішніх, але і для внутрішніх потреб, створюючи різноманітні видання для службовців своєї організації, написання прес-релізів, проведення конференцій ,тренінгів,прес-турів.

Цілями даної курсової роботи є:

• простежити ретроспективний аналіз PR;
• встановити роль і місце PR у системі масової комунікації;
• проаналізувати розвиток  PR в Україні.

 

У рамках основних цілей  вирішуються основні завдання:

• передумови виникнення PR;
• сучасний стан PR ;
• PR- як специфічний прояв комунікації;
• Основні види і методи реалізації PR;
• Реалізація PR у різних сферах діяльності;
• зародження PR в Україні;
• сучасний стан PR в Україні.

Предметом даної робити є паблік рілейшнз - як наука ,а безпосередньо  обєктом-

паблік рілейшнз у системі масової комунікації.

 

 

 

1.Ретроспективний аналіз PR

 

1.1 Передумови виникнення PR

 

Важко сказати, до яких часів сходить зародження ремесла паблік рілейшнз. Мабуть, ніхто не зможе пояснити, хто є його засновником, в якій державі воно вперше виникло. І це не дивно, адже паблік рілейшнз будуються на зусиллях не тільки переконувати людей, але й впливати на їхню поведінку. Тому можна припустити, що спроби встановити зв'язки з громадськістю так само давні, як і сама цивілізація .Щоб жити в суспільстві, людям необхідно було підтримувати певний мінімум згоди, і цю згоду, як правило, досягалося шляхом міжособистісної і групової комунікації .Але , як відомо, досягнення згоди вимагає не одних лише актів обміну інформацією, а й наявності такого важливого чинника, як вміння переконувати, впливати.

Фактор переконання  і сьогодні залишається рушійною силою паблік рілейшнз. Вислови вождів або тих, хто прагнув до них належати, не випадково були виконанням високого красномовства, адже готувалися вони з застосуванням риторики (ораторського мистецтва) як одного з основних засобів переконання.

Видатний мислитель античності Арістотель (384-322 рр.. До н.е.) вважав, що переконати аудиторію можна тільки тоді, коли заволодієш її прихильністю і симпатією до себе.

Інший видатний представник  античності, державний і політичний діяч Давнього Риму, блискучий оратор Ціцерон (106-43 рр.. До н.е.) в своїх працях з риторики особливе значення приділяв вивченню психології, інтересів, смаків публіки .На його думку, завдання оратора-естетично тішити публіку, впливати на волю і поведінку людей, вміти спонукати їх до активної діяльності.

Ще в Древній Греції мислителі стали багато писати про увагу до бажань публіки. Ряд ідей і висновків, істотно нагадують сучасне тлумачення громадської думки, можна зустріти в політичній лексиці Стародавнього Риму. Саме римлянам належить крилатий вираз «vox populi - vox dei» (глас народу - глас божий).

Історія людства доводить, що інструмент впливу на громадськість  широко застосовувався при підготовці до воєн, лобіюванні політичних кіл, організації  підтримки політичних партій, поширенню релігійних вірувань, просуванню товарів на ринок, збір коштів, популяризації подій і людей. І дійсно, багато чого з того, чим користується сучасне суспільство у сфері паблік рілейшнз, не нове. Піармени нині відточують свою майстерність, звертаючись до історичного досвіду, накопиченого попередниками.

Наприклад, Арістотель і  Платон вважали, що засоби управління людьми мають бути не тільки доречними, але і широко відомими як тим, хто  керує

так і тим, ким керують. Надалі ми побачимо, що ці принципи в  тому або іншому ступені застосовуються в сучасній практиці паблік рілейшнз.

Видатними майстрами  техніки впливу на маси були римляни, зокрема Юлій Цезар. Кожного разу перед військовими битвами він  домагався народної підтримки за допомогою розповсюдження спеціально підібраних звернень та проведення театралізованих вистав. Не випадково під час першої світової війни через  Комітет громадської інформації США (Комітет Кріля) звернувся до досвіду Юлія Цезаря, щоб пробудити патріотизм американців і домогтися підтримки політики президента США Вілсона. Можна сказати, що способи ведення психологічної війни, які особливо широко стали використовуватися в XX столітті, були розроблені ще за часів Стародавнього Риму.

Глибоко розібратися в суті сучасної системи зв'язків з громадськістю, зрозуміти її принципи та соціальні функції практично неможливо, не зробивши екскурсу в історію становлення паблік рілейшнз на американському континенті, не вивчивши досвіду, накопиченого суспільством ,з самого початку прагнув скинути  станові й політичні традиції Старого Світу.

Визначальною умовою становлення нового соціального інституту зв'язків з громадськістю було формування демократичних засад суспільства, закріплення і розширення прав людини і громадянина, поступове створення рівних можливостей в реалізації людських потенцій. Принцип розумного індивідуалізму, права і свободи людини в умовах демократії вимагали особливого ставлення до громадськості, змушуючи інститути економічної, політичної та державної діяльності шукати підтримки з боку широких верств населення, досягати суспільного консенсусу шляхом переконання і зацікавленості особистості. Це стало впроваджуватися в практику суспільного життя , насамперед, у Сполучених Штатах Америки, що були не обтяжені монархічними режимами, становим поділом суспільства, де належність до того чи іншого стану заздалегідь визначала і лінію поведінки людини, і ставлення до нього, і задані наперед можливості. Розвиток вільного підприємництва, вільного ринку, особливо в республіканських демократіях, виявився саме тим грунтом, на якому почали проростати потреби в спеціальній системі паблік рілейшнз.

Найважливішим стимулом розвитку паблік рилейшнз як системи стала концентрація та монополізація капіталу. Нові умови ринкових, разом з тим, і багатьох інших суспільних відносин, що виникали в той час, вимагали розробки спеціальних механізмів їх упорядкування. Одним з елементів на стадії концентрації та монополізації капіталу стала поява масової преси. Обмежена раніше функція поширення інформації тепер стає домінуючою, викликаючи до життя нові процеси.

Відомо, що на домонополістичних підприємствах, де ще зберігалися прямі традиційні зв'язки власників з працівниками, поширеною формою відносин був патерналізм. Дрібний або середній власник-бізнесмен щоденно контактував з працюючим персоналом свого невеликого підприємства, не потребуючи ні в послугах преси, ні в систематичному винесенні своїх зв'язків з громадськістю далеко за межі своїх володінь. Бізнесмен сам в процесі своєї діяльності виконував функції піармена.

У період монополізації ситуація різко  змінилася. Особисті контакти власника великого підприємства з працюючим персоналом вже неможливі,  особливо враховуючи те, що монополіст тепер оперує в багатьох регіонах країни. Але зв’язки  необхідні для успішного ведення бізнесу, створення сприятливої атмосфери в  середовищі власних працівників, у відносинах з постачальниками, споживачами, окремими громадськими групами.[1;ст.74]Функція налагодження таких зв'язків та управління ними переходять в руки фахівців, які вже використовують і пресу, і інші канали комунікації, однак не «чужі», а що належать власникові даної монополії. Так у штаті великих підприємств з'являються прес-агенти ,а пізніше і відділи паблік рілейшнз.

У коло їхніх обов'язків, крім роботи усередині корпорації з її внутрішнім персоналом, тепер вже входило  і налагодження постійних зв'язків з масовою пресою. Адже тільки остання здатна швидко і на величезній території поширювати потрібні для корпорації повідомлення. Інформація, причому в певній «упаковці», обмірковується, готується і за певною системою поширюється фахівцями з відділів паблік рілейшнз. Однак слід врахувати ще одну обставину. У масовій пресі можуть з'явитися небажані для корпорації відомості. Тому необхідні постійні зусилля, щоб нейтралізувати не тільки саму ймовірність появи у пресі небажаної інформації, а й її наслідки, якщо вже вона надрукована.

Швидше за все, саме так можна  уявити розвиток нової за змістом  системи зв'язків з громадськістю, в даному випадку системи паблік рілейшнз, з урахуванням ролі масової  преси в демократичному суспільстві. При цьому, щоправда, не слід забувати, що засоби масової інформації в такому суспільстві найчастіше є приватною власністю, а їх господарі мають свої власні інтереси, не завжди збігаються з інтересами зацікавленої корпорації. Тож і в цьому сенсі корпораціям була необхідна спеціалізована і гнучка система, що могла б впливати на пресу, поширювати через неї потрібну даній монополії інформацію. Такою системою стали відділи паблік рілейшнз окремих корпорацій і самостійні фірми, що спеціалізувалися на зв'язках з громадськістю.