Ломбарди, як фінансові установи

Держфінпослуг розробив проект Закону України "Про ломбарди та ломбардну діяльність", прийнятий  у грудні 2003 р. Верховною Радою  України в першому читанні. Нормативно-правовою базою регулювання діяльності ломбардів є Цивільний Кодекс України, Закон України "Про заставу", постанови Кабінету Міністрів України відносно діяльності, пов'язаної з обігом дорогоцінних металів і каміння.

Розміри та масштаби діяльності ломбардів в Україні значно відрізняються. Так, сформований уставний капітал знаходиться в межах від 0,1 до 7,2 млн грн та в більшості випадків формується за рахунок грошових коштів. Тільки в одному ломбарді уставний капітал складається виключно з іноземних інвестицій. Мінімальна залишкова вартість основних фондів у власності одного ломбарду становить лише 160 грн, а максимальна - 5 млн грн. Найбільша величина активів - 12,8 млн грн [12].

Для здійснення своєї  діяльності 30 ломбардів із 181 залучають кошти комерційних банків, причому сума кредиту коливається від 3 тис. грн до 4,1 млн грн. Слід звернути увагу на наявність збитків за перше півріччя 2009 р. в семи ломбардах на загальну суму 37,7 тис. грн. За даними самих ломбардів, прибуток, отриманий 181 ломбардом за перше півріччя 2010 р. становив 4,4 млн грн. Загальна сума капіталу всіх ломбардів становить 19,3 млн грн.

Загальна сума позик  під заставу, наданих ломбардами, становить 35,5 млн грн, виданих під заставу - 40,4 млн грн. Основними видами забезпечення є вироби з дорогоцінних металів і з дорогоцінним камінням, автомобілі, посуд, побутова техніка, шкіряний одяг, хутро, комп'ютерна техніка та оргтехніка, мобільні телефони, годинники. Відсоткова ставка за наданими позиками коливається від 0,5 до 1 % на день, що становить від 180 до 360 % на рік.

За результатами аналізу  понад 1,5 млн ломбардних операцій, проведених у 2009-2010рр. в мережі ломбардів "Скарбниця", середня позика в українському ломбарді становить майже 150 грн, що видається на термін 14 днів під заставу виробів із золота 585 проби вагою близько 5 грамів.

Тенденції розвитку ринку  ломбардних послуг в Україні подібні до світових (із врахуванням часового лагу), тому вивчення досвіду інших країн може допомогти у визначенні стратегічних напрямів розвитку ринку ломбардних послуг

Крім того, в умовах високої конкуренції великої  ваги набуває кадрова політика, що проводиться ломбардами. У зв'язку з чим особливо актуальним стає питання  підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів ломбардів. Держфінпослуг України розробив низку заходів, спрямованих на забезпечення необхідного обов'язкового рівня знань, навичок та їх постійне вдосконалення й оновлення для працівників ломбардних установ:

1. Положення про порядок навчання працівників та керівників підрозділів фінансових установ, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу (розпорядження № 55 від 16.09.03), задля реалізації вимог законодавства України з питань запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, які передбачають, які провадять первинний фінансовий моніторингу фінансових установах.
2. Положення про навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації та складання екзаменів особами, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг (розпорядження № 183 від 25.12.03).
3. Про затвердження професійних вимог до керівників та головних бухгалтерів фінансових установ (розпорядження № 1590 від 13.07.04)

На відміну від багатьох інших підприємств ломбард є  складним соціально-економічним об'єктом, на діяльність якого впливає цілий комплекс фінансово- економічних, соціально-психологічних і правових аспектів. Зокрема, діяльність підприємства не завжди враховує зміни в структурі споживання ломбардних послуг, що виражається у:

1. наявності незадоволеного попиту на ці послуги;
2. фінансових втратах самих підприємств;
3. відсутності організаційно-економічного механізму функціонування ломбардів у сучасних умовах, що враховує зміни в макроекономічній ситуації країни;
4. відсутності необхідної нормативно-правової бази, що регулює розвиток цього виду діяльності.

Одне з найбільш нагальних  питань - прийняття Закону України "Про ломбарди та ломбардну діяльність", зволікання з яким уже призводить до негативних наслідків неврегульованості на ринку ломбардних послуг. Крім того, важливою умовою ефективної організації роботи учасників ринку фінансових послуг є завершення та впорядкування Державного реєстру фінансових установ.

Кількість засновників  ломбардів коливається в межах від 1 до 58 осіб, але в переважній більшості випадків ломбарди організовуються двома засновниками. У складі засновників 33 ломбарди мають юридичних осіб.

Слід відзначити, що серед 294 зареєстрованих в Держреєстрі  ломбардів лише чотири мають статус комунальних підприємств (колишні державні ломбарди), інші 290 - приватні і переважно створені у формі повних товариств .

Представники Міністерства фінансів стверджують, що в ліцензійних  умовах, в принциповому значенні, немає ніякої категоричної вимоги до ломбарду продавати не викуплені населенням вироби державі. Але проте ломбарди продають не викуплені коштовності в Державну скарбницю Національного банку, очевидно, підкоряючись джентльменській угоді з державою. Правила комісійної торгівлі ювелірними виробами законодавчо ще не визначені, на відміну від правил роздрібної торгівлі. У сучасних умовах, відповідно до чинного законодавства України, до фінансових послуг ломбардів належить надання фізичним особам фінансових кредитів за рахунок власних і залучених коштів, а також окремих супутніх послуг Так, станом на 31 грудня 2011 року до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 315 ломбардів, а станом на 31 грудня 2010 року – 426 ломбардів. Тенденція до зростання кількості ломбардів пов’язана, перш за все, із забезпеченням ними першочергових потреб громадян у грошових коштах .

Основні показники діяльності ломбардів  за 2008–2011 рр. наведені в таблиці1.

Таблиця 1. Основні показники діяльності ломбардів за 2007-2010рр.

Згідно з даними таблиці 1, на ринку ломбардних послуг спостерігається  зростання загальних обсягів кредитування. При зростанні кількості наданих фінансових кредитів під заставу за 2011 рік в 2,4 рази, у порівнянні з відповідним періодом 2008 року, кількість договорів, погашених за рахунок майна, наданого в заставу, збільшилась у 4 рази. За результатами 2011 року частка обсягу погашених фінансових кредитів за рахунок наданого в заставу майна в загальній сумі погашених фінансових кредитів становила 8,4% (або 452,8 млн. грн.), за результатами 2008 року дана частка становила 8,7% (або 111,9 млн. грн.).

Середньозважена річна  процентна ставка за фінансовими  кредитами ломбардів за 2011 рік становила 216,5% (за 2007 рік – 159,1%).

Важливим показником, який характеризує ринок ломбардів, є показник їх фінансового стану. У таблиці наведено основні показники діяльності ломбардів, які свідчать про їх постійне зростання. Станом на 31 грудня 2011 року обсяг активів збільшився в 2,4 рази у порівнянні з відповідною датою 2008 року і становив 888,2 млн. грн. При зростанні обсягу статутного капіталу ломбардів в 6,5 разів станом на 31 грудня 2011 року в порівнянні з відповідним показником станом на 31 грудня 2008 року, середній обсяг статутного капіталу в розрахунку на один ломбард станом на 31 грудня 2011 року зріс на 1156 тис.грн, у порівнянні з відповідним показником станом на відповідну дату 2008 року.

Територіально ломбарди (юридичні особи) розташовані Дніпропетровській області знаходяться більше 20% усіх ломбардів. Інші 38% (119 ломбардів) розташовані у Донецькій, Харківській, Одеській, Луганській, Запорізькій областях та у місті Києві. В інших регіонах знаходиться від 1 (Івано-Франківська обл.) до 9 (Кіровоградська обл.) ломбардів. Така нерівномірність в територіальному розподілі пояснюється тим, що переважна кількість клієнтів ломбардів знаходиться у великих містах [5].

Обсяг та структура наданих  ломбардами кредитів за видами застави представлена в табл. 2., рис. 2.

Таблиця 2. Обсяг наданих фінансових кредитів за видами застави за 2007–2011 рр.млн грн

За 2011 рік обсяг наданих фінансових кредитів ломбардами зріс у 3,5 рази порівняно з 2007 роком. Питома вага наданих фінансових кредитів під заставу виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння станом на 31 грудня 2011 року збільшилася в 4,8 рази у порівнянні з показником станом на 31 грудня 2007. Обсяг фінансових кредитів під заставу побутової техніки за 2011 рік збільшився у 2,1 рази (до 364,9 млн грн) порівняно з 2007 роком.

Рис 2. Структура виданих фінансових кредитів за видами застави ломбардами у 2006-2010 рр.

Ломбарди в порівнянні з банками та кредитними спілками надають малі за розмірами кредити. Протягом 2008–2011 рр. середній розмір кредиту зростав від 323,4 грн до 595,1 грн. Станом на 31 грудня 2011 середній розмір кредиту збільшився на 84% у порівнянні з відповідною датою 2008 року.

Розподіл джерел залучення  ломбардами коштів на платній та безоплатній  основі наведений у таблиці 3.

Таблиця 3. Обсяг наданих фінансових кредитів за видами застави за 2009–2011 рр.,млн грн.

Дані таблиці 3 свідчать, що в господарській діяльності ломбардів  помітно зменшилась питома вага залучених коштів на платній та безоплатній основі від юридичних осіб (крім банків), а саме: з 93, 8 млн грн станом на 31 грудня 2009 до 80,0 млн грн станом на 31 грудня 2011 року. Обсяг залучених коштів від банків станом на 31 грудня 2011 року зменшився на 37,0 млн грн (або в 1,6 рази) порівняно з аналогічними даними 2009 року.

Ломбарди залишаються  одним із найбільш консервативних і  стабільних фінансових інститутів для фізичних осіб: вони орієнтовані на видачу дрібних та короткострокових кредитів, виконують своєрідну функцію соціально-економічних стабілізаторів в умовах будь-яких економічних змін. [6]