Ломбарди, як фінансові установи

Виросла також кількість  тих, хто бажає віддати у заставу  земельні ділянки. Їхня вартість нині стрімко падає, зменшившись уже  на 70%. Однак ломбарди зараз воліють не мати справи зі землею, вважаючи її надто небезпечним і переоціненим товаром.

Нарощуючи обсяги кредитування населення, ломбарди стали набагато консервативнішими у виборі заставного майна. Якщо раніше тут брали в заставу навіть цінні папери та нематеріальні активи, то тепер перевагу віддають виробам із дорогоцінних металів. Про це говорять і підсумки роботи ринку. За перше півріччя 2011 р. обсяг кредитів, виданих під заставу дорогоцінних металів, збільшився на 65,5%, а обсяги кредитів під заставу нерухомості зменшилися на 33,4%, побутової техніки - на 10,8%, а обсяги кредитів під заставу немайнових прав - у 100 разів [1].

Відповідно змінилась  і структура кредитного портфеля за типом застави. Приріст обсягів кредитування потребує ліквідніших застав, оскільки розмір кредиту в ломбарді визначають у відсотковому відношенні від оціночної вартості заставного майна. Природно, чим ліквіднішим є предмет застави, тим більшою буде максимальна сума кредиту.

У той час, як більшість  фінансових ринків переживають важкі  часи, ломбарди демонструють вражаючі результати.

Про це свідчить, зокрема, звіт Державної комісії з регулювання  ринків фінансових послуг про підсумки діяльності ломбардів в Україні у першому півріччі 2011 р. Так, НБУ вказує на збільшення обсягу кредитування ломбардами до 1662 млн. грн., або на 50,1% порівняно з першим півріччям попереднього року. Судячи з усього, населення набагато активніше користується послугами ломбардів саме в періоди нестабільної економічної ситуації у країні. Власне, представники ломбардів і не приховують, що їх послуги насамперед і орієнтовані на тих, хто відчуває тимчасові фінансові труднощі й потребує порівняно невеликого короткотермінового кредиту. Так, за станом на 30 червня 2011 р. ломбарди видали 3662 тис. кредитів, тоді як на аналогічну дату 2009 р. - 2,693 млн. З розширенням поля діяльності збільшилась і кількість гравців на ринку. Зокрема, протягом січня-червня 2010 р. регулятор вніс до Держреєстру фінансових установ 32 ломбарди, а вивів із нього - 16. У цілому, на 30. 06. 2011р. на ринку було зареєстровано 330 ломбардів [3].

У діяльності ломбардів, на перший погляд, нема нічого несподіваного, адже відомо, з якими проблемами зіткнулися банки при реалізації заставного майна, представленого переважно автомобілями і нерухомістю. Такі застави порівняно складно продати швидко і, що важливо, за досить високою ціною, яка дала б змогу компенсувати неповернення кредиту. Однак ломбарди, судячи з усього, охоче розглядають як заставу автомобілі. Обсяг кредитів, виданих під заставу авто, за січень-червень 2011 р. збільшився на 12%. Втім, потрібно враховувати, що в даному випадку йдеться не про купівлю авто в кредит, а про використання автомобіля клієнта як застави для отримання фінансового кредиту. В даному випадку ломбарди, як правило, визначають максимальний розмір позики в межах 20-30% ринкової вартості авто залежно від віку, марки і стану транспортного засобу.

Головною причиною приросту обсягів кредитування стала не активізація попиту населення на послуги ломбардів, а збільшення кількості учасників ринку. Нерозвиненість сектору ломбардного кредитування стимулювала приплив великого капіталу в цей сеґмент фінансових послуг. Цілком можливо, що криза стимулювала прихід нових гравців на ринок і внаслідок того, що багато напрямків бізнесу, які до кризи давали стабільний дохід, стали збитковими.

Обсяг коштів, що їх залучають  ломбарди на платній і безкоштовній засадах, на 30. 06. 2010р. становив 86264 тис. грн., що на 1,8% менше, ніж на аналогічну дату попереднього року [3].

Однак змінилася структура джерел залучення грошей. Основним джерелом залучення коштів для ломбардів залишаються банки. Проте в 2011р. їхня частка зменшилася - з 94,6% до 91,7%. Стала меншою і частка коштів, залучених від фізичних осіб, - із 2,6% до 0,3%. Водночас частка грошей, що їх ломбарди залучили від юридичних осіб, збільшилася з 2,8% до 8,0% [1]. Багато ломбардів почали активно розвивати регіональні мережі, намагаючись розширити присутність не тільки в містах- мільйонниках, а й у районних центрах. А це неможливо без додаткових витрат. Поступово розв' язується і проблема недостатньої капіталізації ломбардів. Про це свідчить приріст статутного капіталу на 46,3% у першому півріччі 20011р. порівняно з першим півріччям 2010 р. На звітну дату статутний капітал ломбардів досяг 272,6 млн. грн. [3].

Не можна сказати, що ринок зростає без ускладнень. Упродовж останнього часу ломбарди часто  погоджуються на зниження процентних ставок за кредитами і збільшення заставної вартості золота, що свідчить про посилення конкурентної боротьби між учасниками ринку.

Проте кредити дешевшають у всіх ломбардах. Очевидно, що демпінг  можуть собі дозволити далеко не всі  учасники ринку. Так, у ломбардах  можна натрапити на умови, за якими  кредит надають під 0,3%, 0,7%, а інколи й під 0,9% на день. У перерахунку на річні ставки можна отримати від 110% річних, що співпадає з діючими ставками з банківського споживчого кредитування, до 300% і більше. За даними Держфінпослуг, в I кварталі 2011р. середньозважена річна процентна ставка за кредитами ломбардів становила 189,35% річних, або близько 0,5% на день [3].

Звітність ломбардів  засвідчує, що в них зростає дебіторська  заборгованість. Зокрема, порівняно з першим півріччям 2010р., заборгованість за нарахованими за кредитами відсотковими виплатами зросла на 135,6%, до 4,9 млн. грн., а за наданими кредитами - на 33,8%, до 280,3 млн. грн. Про те, що позичальники ломбардів не завжди спроможні повернути кредит, свідчить і той факт, що у першому півріччі 2011р. на 90,3% збільшивсь обсяг кредитів, погашених за рахунок заставного майна [2].

Незважаючи на те, що багато позичальників воліють залишати заставу без викупу, ломбарди поступово збільшують розмір кредитів, що видають. Якщо в 2009 р. середній розмір кредиту становив 323,4 грн., то нині цей показник дорівнює 767,2 грн. Із початком фінансової кризи на ринку ломбардів незначно скоротився середній розмір кредиту, але вже протягом першої половини 2011р. даний показник повернувся до рівня вересня 2010 (471,5 грн.).

Аналіз пропозицій на ринку ломбардів свідчить про  те, що останні починають конкурувати не тільки за допомогою цін і розмірів кредиту. Багато учасників ринку активно впроваджують технології, які раніше широко застосовували на банківському ринку. Тепер при отриманні позики клієнтам часто пропонують дисконтні картки, що дають змогу знизити ставку при повторному зверненні в ломбард, а також, наприклад, отримати велику суму під заставу 1 г золота. Дедалі складнішими стають і тарифні плани ломбардів, у яких починають ураховувати розмір кредиту, термін його погашення, історію запозичень клієнта і багато інших факторів. Наприклад, у деяких ломбардах нові клієнти за 1 г золота отримають позику близько 140 грн., тоді як клієнти, котрі мають хорошу історію співпраці з установою, за тих самих умов отримають на руки близько 160 грн. Іншими словами, ломбарди прагнуть стимулювати запозичення клієнтів.

Якщо говорити про  конкурентні переваги ломбардів  над банками, то слід відзначити, що основним недоліком ломбардів є  погана репутація, адже їх часто пов'язують із кримінальним сектором. Недовіра з боку населення сильно впливає на обсяги діяльності даних кредитних інститутів. Серед конкурентних переваг ломбардів варто виділити наступні: швидке надання короткотермінових невеликих кредитів на термінові потреби; менше ризикована, ніж у банків, діяльність; гнучкий графік роботи, наприклад, на відміну від банків, ломбарди працюють у вихідні. Звичайно, ломбарди за обсягами операцій не можуть істотно конкурувати з банками, але на ринку споживчого кредитування вони є доволі ефективними посередниками.

Незважаючи на порівняно  позитивні тенденції, в діяльності ломбардів у сучасних умовах слід виділити низку проблем, що потребують розв' язання задля подальшого вдосконалення їхньої роботи та зміцнення позицій на ринку фінансових послуг. До них необхідно віднести:

^ формування координованої  державної політики у сфері  врегулювання роботи ломбардів, що передбачало б об'єднання державних органів у єдиний мегарегулятор із метою уникнення дублювання функцій різних регуляторів, повноважень при прийнятті рішень, зменшення ризику втрати ефективності нагляду;

^ прийняття пакета  відповідних законодавчих документів, на основі яких здійснюють  діяльність та ліцензування ломбардів,  зокрема прийняття Закону «Про  ломбард»;

^ створення системи  захисту клієнтів ломбардів. З огляду на викладене можна зробити висновок, що в умовах фінансової кризи ломбарди, активізувавши свою діяльність, створюють серйозну конкуренцію банківським установам саме у сфері кредитування фізичних осіб. Вони мають відповідно ряд переваг. Це і швидкість отримання кредиту, порівняно з банками, простота, спроможність швидко реагувати на потреби клієнтів. Проте вони не здатні повністю витіснити банківські установи із даного сеґмента банківських послуг.[14]

Проведений аналіз зарубіжного досвіду діяльності ломбардних установ дозволяє виділити ряд напрямів для розвитку ринку ломбардних послуг в Україні:

• консолідація діяльності ломбардів шляхом створення професійних об'єднань (асоціацій, спілок, компаній);
• ширше використання результатів соціологічних і маркетингових досліджень з метою покращення фінансово-економічної діяльності ломбардних установ;
• впровадження диференційованої відсоткової ставки за користування кредитом для застав різної вартості;
• розширення номенклатури предметів (пов'язаної з кон'юнктурою українського ринку), що приймаються як застави та на зберігання;
• удосконалення системи реалізації невідкуплених предметів застави;
• впровадження комп'ютерних технологій з метою оптимізації основних операцій ломбардів та управління діяльністю ломбардних підприємств;
• формування в суспільстві позитивного іміджу підприємств, що надають ломбардні послуги.

З метою розв'язання складних економічних, фінансових, організаційних задач, що стоять перед ломбардними установами, необхідно врахувати досвід зарубіжних країн та проводити подальші наукові дослідження.[10]

ВИСНОВКИ:

Сьогодні в Україні  склалася ситуація, за якої небанківські кредитні установи ще не відіграють тієї ролі в економіці, якої від них  можна було очікувати, їх участь у  фінансовому посередництві та підтримці розвитку малого і середнього бізнесу незначна. Репутація окремих структур небанківських кредитних установ, зокрема кредитних спілок, щодо збереження коштів населення через кризові явища виявилася незадовільною. Сьогодні сектор небанківських кредитних установ в економіці України надто малий, а кредитні компанії взагалі перебувають на етапі становлення, тому оцінити їх вплив досить складно.

Однак у майбутньому  роль небанківських кредитних установ, зокрема кредитних компаній, у функціонуванні ринку фінансових послуг і розвитку вітчизняної економіки в цілому може посилитися, оскільки вони є перспективними внутрішніми інвесторами, утворюють альтернативний банківському сектору сегмент, продукують альтернативні фінансові послуги, чим забезпечують розвиток конкурентного середовища на ринку кредитних ресурсів. Здійснюючи операції з інвестування і залучення коштів, вони зменшують для учасників ринку витрати і відповідні ризики не лише від проведення операцій з фінансовими активами, а й завдяки економії на масштабі операцій і вдосконаленню процедур оцінювання фінансових активів.[2]

Останнім часом діяльність ломбардів суттєво змінилась. Галузь ломбардного кредитування в сучасних умовах є досить привабливою для приватного підприємництва з огляду на зростання попиту на послуги ломбардів і достатньо високим рівнем прибутковості цієї сфери діяльності. З іншого боку, особливістю ломбардів, що завжди визначала інтерес до них з боку держави, є їх соціально-економічна значущість у будь- яких економічних умовах. Як джерело короткотермінового кредитування громадян ломбарди задовольняють відповідні потреби різних верств населення, зменшуючи тим самим соціальну напругу в суспільстві та сприяючи суто економічним шляхом підвищенню платоспроможного попиту на товари та послуги.

Стійка тенденція підвищення попиту на послуги ломбардів спостерігається  протягом останніх років у всьому світі, включаючи такі економічно розвинені  країни, як США, Велика Британія, Швеція, Австралія, Німеччина та ін., незалежно від політичного та економічного устрою країн, в яких діяльність ломбардів спрямована, насамперед, на максимальне задоволення різноманітних потреб клієнтів, які вже звикли до високого рівня сервісу в інших сферах послуг. У зв'язку з науково- технічним прогресом ломбардний бізнес протягом останніх десяти років змінився більше, ніж за попередній період свого існування.

Існує багато різних способів переконати клієнта в красі його “постійності”. Багато ломбардів використовують системи знижок і заохочень для своїх постійних клієнтів – без цього ломбардний бізнес не може бути успішним і процвітаючим. Для ломбардів вигідно, щоб клієнт обов'язково викупив свою заставу.

Таким чином, він і  далі матиме можливість відвідувати  ломбард. А якщо застава не викуплена, означає, клієнт для ломбарду “втрачений”.

За останні роки ломбарди України помітно виросли і  окріпли. Але щодня і щохвилини доводити свою високу конкурентоспроможність нелегко, тому що, не дивлячись на свою зовнішню простоту і привабливість, ломбардний бізнес є дуже складним. Непросто добитися ефективної роботи персоналу, нелегко створити індивідуальний стиль роботи ломбарду. Але головне в роботі будь-якого ломбарду - довіра клієнта. Іноді буває так, що клієнти ломбарду без калькулятора просто не в змозі розібратися, як формується платня за користування позикою. Основним компонентом успіху є простота, прозорість схеми надання позики і нарахування платні за її використання. На нашу думку, також важливий захист клієнтів від інфляційних ризиків.

У принципі, від цивілізованої конкуренції виграє, в першу чергу, клієнт, оскільки він має можливість одержати більше послуг вищої якості.[10] 
Список використаних джерел: