Проблеми формування державного бюджету України в роки незалежності

З метою упередження негативних наслідків у бюджетній політиці на кожній зі стадій бюджетного процесу, за підсумками проходження Державного бюджету України на відповідний рік, мають бути оцінені досягнуті результати прийнятих рішень відповідно до поставленої мети і визначених завдань на наступний бюджетний рік. При здійсненні сус­пільного вибору в бюджетному процесі необхідно дотримуватись таких принципів:

- досягнення рівноваги та спадкоємності у бюджетній політиці;

- забезпечення балансу попиту і пропозиції на публічні фінансові ресурси ;

- демократичності, прозорості і привабливості прийнятих рішень;

  - дотримання законності і фінансової культури, відповідальності і поваги до закону при прийнятті бюджетних рішень.

У період розвитку демократії і вдосконалення бюджетних рішень головним критерієм у здійсненні суспільного вибору, на нашу думку, має стати принцип рівноваги. Принцип рівноваги, роль якого у розвитку бюджетної політики Української держави недооцінюється, є стрижнем у суспільному виборі, навколо якого мають формуватись уп­равлінські рішення та відбуватись затвердження Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». Рівновага у бюджет­ній політиці і в бюджетному процесі, зокрема для бюджету, означає перш за все баланс потреби і фінансової можливості держави та зба­лансування дохідної і видаткової частин бюджету. Принцип рівноваги у прийнятті бюджетних рішень, крім того, полягає у дотриманні і за­безпеченні:

        - балансу бюджетної та податкової політики у мобілізації податків та здійсненні державних видатків;

- мінімізації суб'єктивізму і досягнення реального балансування бюджету в досягненні суспільного вибору;

        - рівних можливостей в одержанні суспільних благ і послуг;

- ефективності формування і використання бюджетних коштів, їх­ньої результативності в процесі відтворення суспільного продукту і ВВП. Фінансові можливості і відповідні ресурси в організації бюджетно­го процесу, на нашу думку, мають бути домінантою у бюджетній політи­ці щодо державних видатків і бути основою для визначення обсягу з на­дання суспільних благ. З цих позицій важливо зберегти рівновагу по­треби і можливості держави в процесі розгляду та затвердження проек­ту Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», а особливо в процесі його виконання.

Суспільний вибір, зроблений Кабінетом Міністрів України, не завжди може бути підтверджений парламентською більшістю у визна­ченні пріоритетів бюджетної політики та формуванні доходів бюджету на відповідний рік. Уряд  забов’язаний подать проект Державного бюджету України на наступний рік, показники якого мають бути реальни­ми, а дохідна і видаткова частини бюджету збалансованими. Від того на скільки вдало уряд здійснить вибір пріоритетів у розподілі доходів на здійснення видатків за умов недостатнього їхнього обсягу, значною мірою залежатиме вибір у прийнятті рішень при затвердженні проекту закону. Зрозуміло, якщо парламентська більшість сформувала уряд, то в цьому випадку логічно виконувати ті зобов'язання, які були покладе­ні в основу програми діяльності Кабінету Міністрів України, затверд­женої парламентом, і певних політичних домовленостей у процесі її формування.

Положення основних напрямів бюджетної політики, які були схва­лені парламентом, на сьогодні ще не стали однозначними у прийнятті рішень урядом у процесі підготовки і складання проекту Державного бюджету України на наступний рік. Це викликано, перш за все, тим, що основні напрями бюджетної політики, схвалені постановою Верховної Ради України, не є обов'язковими для виконання. Публічне засвідчення факту врахування положень вищезазначених нормативно-правових актів у проекті закону дає можливість парламен­ту визначитись у прийнятті рішень. Тому основне завдання уряду на стадії подання і представлення проекту закону переконливо підтверди­ти, обгрунтувати зроблений вибір та засвідчити парламентську біль­шість ті/або більшість народних депутатів — членів усіх фракцій у реальності показників державного бюджету у доцільності проведеного розподілу коштів на здійснення видатків відповідно до визначених пріоритетів бюджетної політики на наступний На стадії подання, розгляду і прийняття рішень по кожній пропо­зиції до проекту закону починає діяти принцип спільної відповідаль­ності комітету, фракції (групи) і Верховної Ради України в цілому. Кабі­нет Міністрів України та безпосередньо Міністерство фінансів України мають визнати правильність і доцільність пропозицій, або не підтримати їх, якщо вони суперечать законодавству України. За цих умов відбу­ваються пошук різних рішень щодо збереження балансу бюджету, рів­новаги фінансової можливості держави із потребою у здійсненні видат­ків з бюджету, недопущення необгрунтованого завищення дохідної частини бюджету з метою задоволення інтересів окремих політичних партій (груп) і збереження реального фінансування видатків з надання суспільних благ за рахунок державних фінансових ресурсів.

Успіх у бюджетній політиці зростатиме, якщо зроблений суспільний вибір у прийнятті рішень Кабінетом Міністрів України буде підтримано парламентом, а законодавчі пропозиції Верховної Ради Ук­раїни стануть ефективними важелями розвитку бюджетного процесу і зміцнення складових суспільних благ та будуть виконані урядом. Прийняття єдиного і спільного рішення законодавчим і виконавчим органам влади у вирішенні тієї чи іншої суспільної проблеми — гарантія фінансової стабільності на перспективу. Невиконання та/або прийнят­тя неефективного і невиправданого рішення у здійсненні суспільного вибору має передбачати солідарну відповідальність.

Досить широкого поширення набуває практика збалансування по­треби у додатковому здійсненні видатків відповідно до наданих пропо­зицій народних депутатів шляхом внесення змін до діючого податко­вого законодавства в частині ліквідації окремих пільг, розширення бази оподаткування. Такі зміни мали місце при формуванні Державного бюджету України практично кожного року.

        Суспільний вибір, зроблений парламентом у напрямку збільшення доходів бюджету за рахунок врегулювання питань у процесі оподатку­вання і ліквідації окремих пільг та спрямування відповідного планово­го ресурсу на здійснення суспільних благ в Україні, за сучасних умов є виправданим. По-перше, це є логічним у досягненні фінансової ста­більності згідно запропонованої автором філософії її досягнення і роз­витку «зобов'язання - доходи - суспільні блага — видатки» .В цьо­му контексті можемо констатувати, що доходи виступають домінантою у визначенні стратегії фінансової можливості із забезпечення виконан­ня конституційних зобов'язань.

       Наявність суб'єктивних факторів впливу в процесі управління по­токами державних фінансових ресурсів на практиці проявляється шля­хом застосування різних форм і методів у реалізації державної політи­ки, організації та здійсненні державного регулювання суспільно-еко­номічних процесів. Здійснення суспільного вибору можна назвати та­кож суб'єктивним підходом, однак він є виправданим за умови його прозорості, реального прогнозування ситуації в досягненні позитив­них результатів в інтересах усіх та кожного. Наявність об'єктивних та суб'єктивних факторів суспільного розвитку тою чи іншою мірою при­таманна кожній країні. Тому демократичні процедури та технології у прийнятті бюджетних рішень вимагають особливої уваги і забезпечен­ня правової основи їхнього функціонування і забезпечення державного регулювання. Лобіювання окремих інтересів та відстоювання держав­них інтересів є предметом постійних дискусій та компромісів на шляху формування суспільного вибору у прийнятті рішень щодо державного бюджету.

         Проблема мінімізації впливу суб'єктивного фактору на перерозпо­діл ВВП, його використання та мобілізацію коштів до державної казни залишається актуальною в усі періоди розвитку людства, особливо в процесі розгляду і затвердження Закону України «Про Державний бюд­жет України на відповідний рік». Першочерговим завданням для нашої країни у питанні забезпечення усунення суб'єктивних важелів впливу на економічний розвиток та здійснення максимально виваженого сус­пільного вибору має стати підготовка та прийняття нормативно-право­вих актів, які забезпечили б додержання і реалізацію об'єктивних зако­нів суспільного розвитку незалежно від політичної волі та діяльності органів влади. ./10, c.26/.

З метою досягнення прозорості та підвищення відповідальності пе­ред суспільним вибором у бюджетному процесі пропонується у Бюд­жетний кодекс України ввести такі поняття як «бюджетні компроміси», «відповідальність за прийняття бюджетних рішень» і «спільна (солідар­на) відповідальність». Це надасть можливість перш за все попередити прийняття незаконних рішень, а також рішень, які мають не суспіль­ний характер у використанні публічних фінансових ресурсів. Крім то­го, визначення таких понять посилить роль процедури розгляду і вибо­ру технологій прийняття рішень, забезпечить їхню прозорість та підви­щить відповідальність на всіх етапах бюджетного циклу у управлінні потоками фінансових ресурсів в процесі виконання конституційних зобов'язань України.

ВИСНОВОК

      Бюджет є основним засобом впливу на стан економіки. Розміри бюджету (а особливо його дефіциту), характер податкової політики і структура видатків допомагають визначити темпи економічного розвитку, тенденції зміни зайнятості, процентні ставки та цінові зміни. Бюджет об'єднує основні фінансові категорії (податки, державний кредит, державні видатки) в їх взаємодії. Тому під час прийняття окремих бюджетних рішень необхідно враховувати, що визначена державою бюджетна політика обов'язково впливатиме на всі економічні показники. Крім економічної сфери державний бюджет істотно впливає також на соціальну сферу. У країнах із соціально орієнтованою ринковою економікою роль бюджету в соціальних процесах значно підвищується. Це зумовлено передусім тим, що саме бюджетні кошти разом з позабюджетними фондами є фінансовою базою соціальних перетворень, переходу на новий, вищий рівень соціального обслуговування населення країни. Крім того, державний бюджет покликаний пом'якшувати соціальні наслідки розшарування населення за матеріальним станом (рівнем доходів), що зумовлено переходом до ринку. Стан економіки визначає бюджетні показники. Останні кілька років бюджет України формувався у складних умовах. Насамперед це відбувалось через неефективне функціонування економіки; поглиблення фінансової кризи; зменшення податкової бази (понад половину підприємств збиткові, частина з них взагалі не працює); масову кризу платежів і значний обсяг бартерних операцій; практично повне зупинення інвестиційної діяльності державного та приватного секторів економіки; високий рівень інфляції; підвищення рівня безробіття; зниження рівня життя населення. Зазначені фактори провокували незбалансованість державного бюджету в напрямі перевищення видатків над доходами (дефіцит бюджету). Взагалі, бюджетний дефіцит вимагає прийняття енергійних заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед – це скорочення витрат бюджету, проте цей шлях досить складний. Реальніше і доцільніше є зміни в податковій і кредитній політиці, які призводять до пожвавлення економічного життя, передусім зростання виробництва і його ефективності. В противному разі дефіцит бюджету стає додатковим найбільш несподіваним з населення. Бюджетний дефіцит – явище майже постійне в економіці кожної країни, тому важливе значення мають його розміри і методи ліквідації. Іноді незбалансованість бюджету спостерігається як перевищення доходів над видатками (профіцит бюджету). Отже, розробка і послідовна реалізація заходів, спрямованих на збільшення доходів бюджету і скорочення його видатків, регулювання бюджетного дефіциту, цілеспрямоване керування його розміром у сукупності з іншими економічними антикризовими мірами, будуть сприяти соціально-економічному розвитку нашої країни. В Україні існує багато проблем, пов’язаних із збалансуванням державного бюджету. Вирішення яких слід проводити враховуючи зв`язок бюджетної політики з бюджетним і податковим реформуванням; взаємозв`язок бюджетів всіх рівнів; зіставляючи можливості платників податків із витратами держави. Дослідження основних шляхів зниження дефіциту Державного бюджету показало, що найбільш сприятливими у використанні в Україні є скорочення видаткової частини бюджету країни, збільшення доходів Державного бюджету України, а також залучення внутрішніх і зовнішніх позик, використання яких повинно відбуватися виходячи з умов, що склалися в країні. Таким чином, шляхи збалансування державного бюджету повинні проводитися виходячи з необхідності розвитку виробництва, скорочення дефіциту бюджету, зростання інвестицій та доходів. У цілому ж кінцевою метою їх впровадження мають бути стабілізація і розвиток економіки України.

Список використаної літератури.

1. Фінанси: Навч. Посіб. / О.П. Близнюк, Л.І. Лачкова, В.І. Оспіщев та ін. / За ред. В.І. Оспіщева. - К.: Знання, 2006.

2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. посібник / За заг. ред. Базилевича В.Д. - К.: Атіка, 2002. - 368 с.

3. Куровский С.Н. Нові шляхи наповнення доходної частини державного бюджету України // Наукові праці НДФІ. - 2004. - №1-2. - С.27-29.

4. Ісмаїлов А.Б. Бюджетний процес та напрями його удосконалення // Фінанси України. - 2002. - № 8. - С.26-28.

5. Держбюджет буде щедрішим до АПК // Урядовий кур'єр. - 2005. - № 246. - 24 грудня. - С.2.

6. Бюджетна політика України / Жиберт Т.В. // Фінанси України. - 2005. - № 8. - С.7 - 8.

7. Януль І. Є. Бюджетний процес в Україні та напрями його вдосконалення // Фінанси України. - 2005. - № 9. - С.25 - 29.

8. Юрій С.І., Бескид Й.М., Дем`янишин В.Г. Бюджетна система. Вишкіл студії. - К.: Таксон, 2002. - 256 с

9. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. - К.: НІОС. 2000. - 400 с.

10. Суторміна В.М., Федосов В.М., Андрущенко В.Л. Держава, податки, бізнес. - К.: Либідь, 2002

11. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: Знання - Прес, 2002. - 495 с.

12. Панкевич Л.І. Бюджет - важливий інструмент реалізації державної політики // Казна. - 2002.

13. Опарін В.М., Малько В.І., Кондратюк С.Я., Коломієць Г.Б. Бюджетна система. - К.: КНЕУ, 2002. - 336 с

14. Батрименко Б.Б. Проблема фінансування дефіциту державного бюджету України // Наукові праці НДФІ. - 2004. - №1-2.

15. Закони України // www.uazakon.com

16. http://www.kmu.gov.ua

17. Кудряшов В.П. Фінанси. - Херсон: Олді-плюс, 2002. - 352 с.