Процес  такої уніфікації називають стандартизацією  бухгалтерського обліку. Стандарт у  широкому розумінні – зразок, еталон, модель, що приймаються за вихідні  для порівняння з ними інших подібних об'єктів. Стандартизація бухгалтерського  обліку – це процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремих об'єктів бухгалтерського обліку.

     М.С. Грінчук в результаті проведених досліджень стверджує, що гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності відіграє велику роль, проте результати від її впровадження неоднозначні. Вона приводить не лише до позитивних моментів, а й спричиняє вузькі місця та певні труднощі (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Переваги, перешкоди та недоліки гармонізації бухгалтерського обліку 

     Виходячи  з вище сказаного, можемо визначити, що гармонізація бухгалтерського обліку включає гармонізацію наступних  складових (рис. 6.2).

     В контексті необхідності гармонізації та її визнання професійними організаціями головні переваги гармонізації включають:

• зростання співставності фінансової звітності, складеної в різних країнах, та покращення якості інформації, на яку користувачі можуть розраховувати при прийнятті рішень стосовно інвестицій та кредитів;
• усунення перешкод щодо міжнародного руху капіталу шляхом зменшення відмінностей щодо вимог фінансової звітності для учасників фінансових ринків;
• зменшення витрат на складання та подання фінансової звітності транснаціональними компаніями.

Рис. 6.2. Гармонізація елементів бухгалтерського обліку з метою його повної гармонізації

     Такі  стандарти полегшують розуміння  та підвищують захищеність інвесторів, оскільки інвестори та аналітики  повинні вміти інтерпретувати фінансову  звітність підприємств різних країн. Тому фінансова звітність повинна відповідати таким якісним характеристикам, як надійність та співставність.

     Отже, інструментом гармонізації бухгалтерського  обліку фінансових результатів на національному  рівні є узгодження національного законодавства в сфері бухгалтерського обліку. Крім того, бухгалтерське законодавство, як зазначає М.С. Грінчук, вимагає систематизації та узгодження з господарським і цивільним законодавством. Це дозволить усунути наявні протиріччя та недоліки нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні. 

     Прикладом системності та логічності структури, узгодженості всіх важливих елементів  між собою, послідовності облікового циклу є бухгалтерський облік  у США. Тому було б логічно скористатися з досвіду країни, що є лідером у розробці принципів та стандартів обліку не тільки для своєї підприємств харчової галузі, країни, але й для світового співтовариства.

     Інтеграція  України до світового ринку потребує запровадження єдиних світових стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що дасть змогу усунути економічні й торговельні бар’єри, активізувати надходження іноземних інвестицій, виходити на світові ринки капіталу, формувати конкурентоспроможне ринкове середовище. Ця проблема актуальна для всіх країн світу, особливо для нашої країни, оскільки бухгалтерський облік є необхідним засобом ведення міжнародного бізнесу й формування сучасної економічної політики. Процес входження України до Європейського Союзу потребує перегляду як чинного законодавства, так і чинної системи обліку, звітності та статистики. Законом України “Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від № 1629 від 18.03.2004 року визначена обов’язковість безпосереднього застосування підприємствами, цінних паперів які обертаються на регульованих фондових ринках (перебувають у лістингу), Міжнародних стандартів фінансової звітності. Вищезазначеним законом законодавство України про бухгалтерський облік віднесено до пріоритетних сфер адаптації.

     Прийняття і використання МСФЗ є нагальною  потребою державотворення України, входження її в цивілізований  світ. Але на сьогодні в Україні  є низка проблем щодо запровадження  МСФЗ. Зокрема, потребує принципових змін система статистичної звітності, оскільки суб’єкти підприємництва зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність у формі звітних даних згідно із МСФЗ, та складати уніфіковану звітність згідно з П(с)БО і подавати до органів статистики, як це відбувається зараз у небанківських фінансових установах.

     Так, перш за все необхідно окреслити  правовий аспект проблем, що виникають  при впровадженні МСФЗ, оскільки на сьогодні поки що невизначена процедура  включення міжнародних стандартів у правове поле України. Упровадження вимагає підготовки фахівців, які володіють методологією трансформації української фінансової звітності в міжнародну.

     Ефективне впровадження МСФЗ в Україні має  супроводжуватися створенням методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних  стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, міжнародною співпрацею в рамках спеціалізованих професійних організацій. Застосовувати основні принципи міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності треба всім підприємствам. Але необхідно встановити різні вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності для різних груп підприємств з урахуванням обсягів їх діяльності та операцій на ринках капіталів.

     Роль  державних органів та громадських  професійних організацій полягає  в підготовці до впровадження МСБО та МСФЗ, у сприянні застосування та виконання цих стандартів.

     Отже, в Україні з метою гармонізації фінансової звітності актуальним питанням є створення дієвої системи підготовки і підвищення кваліфікації бухгалтерів  для забезпечення оперативною, якісною, достовірною інформацією власників, інвесторів та інших користувачів фінансово-економічної інформації.

     Адаптація звітності українських підприємств  до МСФЗ дозволить уникнути необхідності у складанні податкової та спеціалізованої  звітності, зменшити ризики для інвесторів та кредиторів, забезпечити прозорість і зрозумілість інформації, поглибити міжнародну кооперацію в галузі бухгалтерського обліку, зменшити витрати на розроблення власних стандартів.

     Запровадження МСФЗ дасть змогу залучити іноземних інвесторів і розширити експортні можливості України, що, своєю чергою, приведе до зниження безробіття, забезпечити вихід із кризи та майбутнє процвітання економіки і вступу України до Європейського Союзу.

     Питаннями трансформації вітчизняної звітності у звітність згідно з вимогами МСБО займалися представництва найбільших міжнародних аудиторських фірм, таких як Arthur Anderson & Co, Price Waterhouse та ін.

     МСФЗ  не є домінуючими над законодавчими  актами, що регулюють складання фінансової звітності у певній країні. Через це впровадження МСФЗ здійснюється передусім зусиллями членів РМСБО (Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку) на місцях з метою переконання урядів та органів, які встановлюють стандарти і контролюють ринки цінних паперів, а також представників ділових кiл, дотримуватися мiжнародних стандартiв при складаннi фiнансових звiтiв. Результатом цих зусиль є сприяння МСФЗ полiпшенню та гармонiзацiї фiнансової звiтностi у світі. На сьогоднi МСФЗ використовуються: як основа нацiональних вимог до бухгалтерського облiку в багатьох країнах свiту; як мiжнародний базовий пiдхiд тими країнами, якi розробляють свої власнi вимоги; фондовими бiржами та регулюючими органами, якi вимагають або дозволяють iноземним емiтентам подавати фiнансовi звiти згiдно з МСФЗ; наднацiональними органами, такими як Європейська комiсiя; Свiтовим банком, який вимагає вiд позичальникiв подання фiнансової звiтностi згiдно з МСФЗ; дедалi бiльшою кiлькiстю пiдприємств.

     Практика  свiдчить, що прийняття й використання МСФЗ забезпечує:

     - зменшення ризику для кредиторiв та iнвесторів;

     - зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартiв;

     - поглиблення мiжнародної коооперації  в галузi бухгалтерського облiку;

     - однозначне розумiння фiнансової  звітності та зростання довіри до її показників у всьому світі.

     Приведення  національної системи бухгалтерського  обліку у відповідність до вимог  ринкової економіки і міжнародних  стандартів бухгалтерського обліку здійснюється за такими напрямами (рис. 6.3).

Рис. 6.1. Напрями приведення національної системи бухгалтерського обліку фінансових результатів у відповідність до МСБО та МСФЗ

(складено  автором відповідно до джерела  ) 

     Питання державного регулювання бухгалтерського  обліку в зарубіжних країнах висвітлені у прийнятих законах та інших нормативних документах. Так, Закон про бухгалтерську справу, ухвалено у Великобританії, Бельгії, Швеції, Іспанії. У Франції діє Загальний план ведення бухгалтерії, у Німеччині — Закон про бухгалтерські директиви. Незалежно від назви нормотворчого документа, всі вони регулюють на державному рівні питання ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності.

     Після Міністерства фінансів України наступною  важливою установою, яка здійснює керівництво  обліком є Державний комітет статистики України. Відповідно до Закону України “Про державну статистику” від 13.07.2000 р. Держкомстат України організовує і проводить статистичне спостереження, аналіз та надання користувачам інформації про соціально-економічні явища і процеси. Держкомстат розробляє систему показників, за якими ведеться облік, уніфікує форми звітності, розробляє і затверджує типові форми первинного обліку.

     Стратегічні напрямки розвитку бухгалтерського  обліку в Україні передбачають: удосконалення  державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку і аудиту з метою створення інформаційної інфраструктури ринкової економіки і забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; адаптацію нормативно-правової бази бухгалтерського обліку в Україні до законодавства ЄС і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності; удосконалення методологічних засад облікової політики суб′єктів державного сектору економіки; реформування бухгалтерського обліку в секторі державного управління; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності інститутів спільного інвестування; удосконалення методології управлінського обліку суб'єктів господарювання, бухгалтерського обліку та фінансової звітності для малих підприємств. Загалом, робота щодо реформування бухгалтерського обліку в рамках адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу підвищить рівень професійного співтовариства бухгалтерів, прискорить процес інтеграції економіки нашої держави в світову спільноту та сприятиме формуванню сприятливого інвестиційного клімату.

Висновки

     Проведене дослідження теоретико-методологічних аспектів обліку фінансових результатів  підприємств дало змогу зробити  наступні висновки.

     1. Фінансові результати - це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період. Фінансові результати утворюються з доходів діяльності підприємства за вирахуванням витрат діяльності. Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур. Чистий прибуток, одержаний після сплати податків, залишається в розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. визначення напрямків витрачання прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції підприємства.

     2. Нормативно-правовими джерелами з бухгалтерського обліку і звітності фінансових результатів є Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Податковий кодекс України, П(С)БО 15, П(С)БО 16, П(С)БО 17, П(С)БО 10, П(С)БО 3, П(С)БО 25. Бухгалтерський облік фінансових результатів регулюється тими ж законодавчими документами, що й загалом бухгалтерський облік та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, які стосуються складових досліджуваної категорії.

     3. Центральне місце в будь-якій обліковій системі займає облік фінансових результатів, що нерозривно пов'язаний з обліком витрат і доходів. Методологія визначення кінцевого фінансового результату визначається діючим планом рахунків. На методологію обліку витрат, доходів і фінансових результатів впливають прийняті методи і принципи облікової політики. Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій, для обліку доходів і результатів діяльності призначені рахунки класу 7 “Доходи і результати діяльності”.

     4. Облік і визначення фінансових результатів — прибутку (збитку) здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна діяльність, у тому числі операційна та інша звичайна діяльність; діяльність, пов'язана з виникненням надзвичайних подій. Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок №79 “Фінансові результати”.