Бюджетна система України

 

Зміст

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Бюджет та бюджетна система  загалом відноситься до тієї сфери  суспільного життя, що безпосередньо  стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні  проблеми життя суспільства і людини.

В умовах ринкових відносин і особливо в перехідний період до ринку бюджетна система є найважливішим  економічним регулятором. Від того, наскільки правильно побудовано бюджетну систему залежить ефективне  функціонування всього народного господарства країни, зовнішніх відносин.

Кожна країна має свою бюджетну систему, що відображає її економічну, соціальну, зовнішньоекономічну політику. Важливість питання побудови ефективної бюджетної системи полягає у  тому, що через бюджетну систему, зокрема, через її ланки перерозподіляється частина національного доходу, що обумовлено необхідністю створення централізованого фонду грошових коштів для забезпечення суспільних потреб та повного виконання державою своїх функції.

Актуальність теми посилюється тим, що бюджетна система нашої країни на сьогоднішній день є фактичною копією бюджетної системи колишнього СРСР. На пострадянському і постсоціалістичному європейському просторі вже усі держави, крім України та Білорусії, реформували або розпочали реформувати свої бюджетні системи. І це стало дієвим фактором суттєвих економічних зрушень в цих державах, виходу із стадії соціально-економічної кризи.

Стало очевидно, що бюджетна система потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків.

За останній час тема становлення, розвитку та проблем бюджетної  системи висвітлювалась у наукових роботах зарубіжних і вітчизняних  вчених–економістів, таких як: В.Федосов, В.І.Кравченко, С.А.Буковинський, С.Хегрут.

Метою моєї роботи є розгляд, спроба аналізу найважливіших проблем  бюджетної системи та напрямки вирішення  цих проблем.

Об’єктом дослідження є бюджетна система. Предмет дослідження –  економічні відносини, що виникають  з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні.

Робота містить три  пункта, кожен з яких є нібито окремою темою, але всі об’єднані загальним питанням теми. У першому висвітлено сутність поняття бюджетної системи її функції та  складові. В другому досліджено виконання державного та місцевого бюджету.

І, в заключних третьому пункті розглядається зарубіжний досвід становлення бюджетних систем та можливі напрямки вирішення проблем  бюджетної системиУкраїни та кроки, що вже зроблені у цьому напрямку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні аспекти формування і функціонування бюджетної системи

1.1 Сутність, функції та етапи становлення бюджетної системи

 

У кожній країні основу державних  фінансів складає бюджет, а точніше - бюджетна система, яка включає державний бюджет і бюджети відповідних адміністративних одиниць. Бюджет - це збалансований кошторис, розпис грошових доходів і витрат на певний період.

Бюджет держави  є складним і багатогранним явищем у суспільстві. Його розглядають  з трьох сторін:

— за економічним змістом;

— за формою прояву;

• за матеріальним змістом.

За економічним змістом бюджет являє собою сукупність грошових відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. [21, 119 c.]

За формою прояву бюджет є основним фінансовим планом, в якому відображається діяльність держави та місцевих органів влади й управління. Як фінансовий план бюджет являє собою баланс доходів і видатків. Водночас це не просто розпис доходів і видатків держави — це віддзеркалення її економічної і соціальної, міжнародної та оборонної, а головне фінансової (в усіх її напрямах) політики. Це форма прояву розглянутої вище сукупності перерозподільних відносин у суспільстві.

За матеріальним змістом бюджет являє собою централізований грошовий фонд держави. Обсяг бюджету — це річна сума коштів, що проходять через цей фонд. Він перебуває у постійному русі: практично щоденно до нього надходять кошти і здійснюється фінансування видатків. У зв’язку з цим необхідна чітко налагоджена система управління бюджетом з метою забезпечення своєчасного і повного надходження доходів та раціонального й ефективного використання його коштів.

Державний бюджет - централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України. В організаційному аспекті — це план утворення і використання фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні держави (рис.1.1).[ 4, 28 с.]

Рисунок 1.1. Джерела ресурсів державного бюджету України

 

Центральне місце бюджету  у фінансовій системі, перш за все, пояснюється  тим, що з його допомогою перерозподіляється значна частина національного доходу. У країнах з розвиненою ринковою економікою через бюджет перерозподіляється майже половина національного доходу.

Поняття бюджетної системи  має відображати не лише єдність, а й наявність протиріч між різними її ланкими. Важливим є також і те, що кожний із бюджетів має бути спроможним виконати закріплені ним повноваження (власні і передані). З огляду на це зміст бюджетної системи можна визначити таким чином: бюджетна система являє собою сукупність бюджетів країни, створених на різних рівнях на основі прийнятого бюджетного устрою. Між різними ланками бюджетної системи існують протиріччя як щодо розподілу повноважень, так і джерел їхнього фінансування. [17, 27 c.]

Бюджетна система грунтується на взаємозв'язку бюджетів всіх рівнів, що відбувається за допомогою використання регульованих дохідних джерел, створення цільових і регіональних бюджетних фондів, їх часткового перерозподілу. Це важливе положення реалізується через систему податків, які регулюють обсяги надходжень фінансових ресурсів, між державою та її регіонами, а також в цілому по території Україні. Необхідність такої системи виникає в результаті того, що в рамках країни існує різниця у фінансовій забезпеченості регіонів як наслідок ряду об'єктивних причин, пов'язаних з їх економічним і географічним положенням.

Сутність бюджету як економічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну) і контрольну функції. Зміст цих  функцій, сфера і об’єкт їх дії  характеризують специфіку бюджету як економічної категорії. Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів у руках держави і їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб.

Зміст розподільної функції  бюджету визначається процесами  перерозподілу фінансових ресурсів між різними підрозділами суспільного виробництва. Бюджет в основному відображає вторинний перерозподіл, тобто після первинного розподілу валового внутрішнього продукту на основні його складові здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг. До таких благ належать оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров’я, наука, культура тощо. Жодна інша ланка фінансової системи не здійснює такого різноманітного і багаторівневого перерозподілу коштів, як бюджет. Сфера дії розподільної функції бюджету визначається тим, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва.

Контрольна функція дає змогу дізнатися, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, як фактично складаються пропорції в розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються. Основу контрольної функції становить рух бюджетних ресурсів, який відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень і видатків.

Специфіка контрольної  функції бюджету полягає в  тому, що бюджет об’єктивно — через  формування і використання фонду  грошових коштів держави — відображає економічні процеси, які відбуваються в структурних ланках економіки.Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм — доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.[ 31, 136 с.]

За рахунок доходів  формується фінансова база діяльності держави, Менша її частина - це неподаткові надходження. В Україні головну роль відіграють податок на прибуток та податок на додану вартість. Велика частка непрямих податків (ПДВ та акциз) пояснюється тим, що в умовах спаду виробництва держава не може забезпечити надходження в бюджет шляхом прямого оподаткуван-ня прибутку підприємств, організацій та доходів громадян.[16,202c.] 
            Видатки державного бюджету виконують функції політичного, соціального і господарського регулювання, забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства.

Державний бюджет України  має досить тривалу історію становлення  і розвитку.

Побудова ефективної бюджетної системи та реалізація ефективної бюджетної політики держави є важливим чинником для забезпечення її соціально-економічного розвитку.  Зі становленням державності в Україні здійснювалося реформування фінансової системи,  ядром якої є бюджетна система.  З урахуванням посилення регулюючої ролі бюджетної системи на сучасному етапі розвитку актуальним є дослідження процесу її розвитку.[35, 73c.].

Зародження бюджетної  системи України відбувалося  з часів Київської Русі. Сучасна бюджетна система сформована на базі бюджетних відносин, що існували при Радянському Союзі.  Формування законодавчої бази бюджетної системи розпочалося ще в 1990 р. та продовжується й досі.

Прийнявши в 1990  р.  Декларацію про Державний суверенітет,  Україна зробила перший крок до здобуття незалежності, хоча формально залишилася в складі СРСР.  Тільки референдум 1  грудня 1991  р.  підтвердив прийнятий Верховною Радою України  (далі –  також ВРУ) 24  серпня 1991  р.  Акт проголошення незалежності України. Економічною основою бюджетної системи є господарський комплекс, правовою основою – Конституція, Бюджетний кодекс та інші законодавчі акти. Згідно з Бюджетним кодексом  бюджетна система України включає до свого складу державний та місцеві бюджети;  побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіального устрою і врегульована правовими нормами.  Бюджетний устрій України,  тобто організація та принципи побудови,  функціонування бюджетної системи та взаємозв’язок між її ланками, визначається з урахуванням державного устрою. Хоча до складу України входить Автономна Республіка Крим  (АРК),  вона є унітарною державою і має дворівневу структуру бюджетної системи. В Україні законодавчо гарантується місцеве самоврядування [10], розвиток якого відповідає основним засадам Європейської Хартії місцевого самоврядування,  до якої приєдналася Україна.  Основи фінансового забезпечення його функціонування закріплені в Конституції (ст. 142).

Розглянемо хронологію розвитку бюджетної системи України  після здобуття незалежності, в якій можна виділити три основних етапи.

І етап (1991 – 1994  рр.):  початковий етап становлення,  який характеризується недосконалим регулюванням міжбюджетних відносин; наявністю значного розміру бюджетного дефіциту  (зокрема з емісійними джерелами покриття) та зростанням обсягу державного боргу;

ІІ етап (1995 – 2000  рр.):  етап часткового збалансування бюджетної системи,  який характеризується недостатнім рівнем її регулюючої ролі, поступовим впровадженням казначейської системи касового обслуговування бюджету;  ростом податкових надходжень до бюджету,  зменшенням розміру бюджетного дефіциту з використанням неемісійних джерел покриття, скороченням обсягу державного боргу;

ІІІ етап (2001 –  дотепер):  етап подальшого збалансування бюджетної системи,  який характеризується нормативно-законодавчим врегулюванням бюджетного процесу через прийняття Бюджетного кодексу[8]; впровадженням казначейського обслуговування місцевих бюджетів;  істотним зменшенням обсягу державного боргу;  впровадженням програмно-цільового методу планування бюджету;  посиленням управління дефіцитом бюджету;  реформуванням системи міжбюджетних відносин.

У таблиці 1.1  представлено характеристику етапів розвитку бюджетної системи України в розрізі хронології прийняття відповідних законодавчо-нормативних актів.

Таблиця 1.1 Етапи розвитку бюджетної системи України в розрізі хронології прийняття законодавчо-нормативних актів

Дата	Характеристика етапів розвитку бюджетної системи
	Перший етап
1990 рік : 5 грудня   7 грудня	Прийняття Закону «Про бюджетну систему Української РСР»   Прийняття Закону «Про республіканський бюджет Української РСР на 1991 рік»
1991 рік: 20 березня 3 липня 4 грудня	Прийняття Закону «Про Кабінет  Міністрів УРСР» Прийняття Закону «Про заснування поста Президента УРСР» Прийняття Закону «Про державну податкову службу в Українській  Республіці»
1992 рік: 27 березня   25 червня	Прийняття Закону «Про місцеві  ради народних депутатів та місцеве  і регіональне самоврядування» Прийняття Закону «Про державний  бюджет України на 1992  рік»
1993рік: 9 квітня 20 травня   18 червня		Прийняття Закону «Про державний  бюджет України на 1993  рік» Прийняття Декрету Кабінету Міністрів України (КМУ) «Про місцеві  податки і збори» Видання Указу Президента України «Про порядок касового виконання  Державного бюджету України»
1994 рік: 1 лютого 2 лютого		Прийняття Закону «Про Державний бюджет України на 1995 рік» Прийняття Закону України  «Про систему оподаткування»
Продовження таблиці 1.1 1
		Другий етап
1995 рік: 27 квітня 29 червня		Видання указу Президента України «Пр державне казначейство України» Прийняття нової редакції Закону «Про бюджетну систему України»
1996 рік: 12 березня   28 березня 6 травня   28 червня 11 липня 24 липня   22 серпня		Видання Указу Президента України «Про загальне положення  про міністерства, інші державні органи виконавчої влади» Прийняття Закону «Про державний  бюджет України на 1996 рік» Прийняття Постанови  ВРУ «Про затвердження Правилоформлення проекту Закону України про державний  бюджет України» Прийняття конституції  України Прийняття Закону «Про Рахункову  палату Верховної Ради України» Прийняття постанови  ВРУ «Про структуру бюджетної  класифікації України» Видання указу Президента України «Про утворення Державної  податкової адміністрації України  та місцевих державних податкових адміністрацій»
1997 рік: 14 січня   18 лютого   21 травня 27 травня 18 жовтня   30 грудня		Прийняття постанови  КМУ «Про впровадження казначейської  системи виконання Державного бюджету» Прийняття нової редакції Закону «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» Прийняття Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» Прийняття Закону «Про державний  бюджет України на 1997 рік» Видання указу Президента України «Про основні напрямки соціальної політики на 1997-2000 роки» Прийняття ВРУ Закону «Про державний бюджет України на 1998 рік»
1998 рік: 31 грудня		Прийняття ВРУ Закону «Про державний бюджет України на 1999 рік»
1999 рік 15 липня		Прийняття Закону України  «Про прожитковий мінімум»
2000 рік: 17 лютого 23 липня   7 грудня		Прийняття ВРУ Закону «Про державний бюджет України на 2000 рік» Видання Указу Президетнта  України «Про затвердження Положення  про державну податкову адміністрацію  України» Прийняття ВРУ Закону «Про Державний бюджет України на 2001 рік»
		Третій етап
2001 рік: 21 червня 20грудня		Прийняття Бюджетного кодексу України Прийняття Закону України  «Про Державний бюджетУкраїни на 2002 рік»
2003 рік: 29 травня		Підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»
2004 рік: 14 вересня		Прийняття Постанови  КМУ № 1203 щодо удосконалення формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів
2010 рік: 8 липня		Прийняття нового Бюджетного кодексу України, який припинив дію  Бюджетного Кодексу від 21.06.2001 року