Державний бюджет: суть та призначення

       Наступна  проблема - це скасування, прийняття  та впровадження законів з питань оподаткування та справляння тих платежів, які складають основу дохідної частини бюджету. Зазначена проблема вимагає детальних, глибоких розрахунків щодо оцінки впливу на їх розвиток і тенденції суспільного

24

відтворення, формування, розподіл і споживання ВВП, мобілізацію та стабільність державних доходів.

       Ухвалені  в 1997році закони щодо справляння податку  на додану вартість і податку на прибуток за своїм змістом є новими, досить складними неоднозначними і  суперечливими в реалізації, а  їх впровадження постійно вимагає суттєвих затрат. Ідея щодо необхідності їх запровадження в умовах економічної кризи та фінансової нестабільності залишається дискусійною. Проте слід зазначити, що на той час ні суспільство, ні держава, ні підприємства — платники податків та апарат працівників до їх реалізації і забезпечення виконання були просто не готовими.

       Введення  нової ідеології справляння податку  на додану вартість передбачає запровадження зобов'язань держави по відшкодуванню раніше сплачених його сум до бюджету (вхідного ПДВ). Запровадження такої норми інтенсивно сприяло формуванню посередницьких структур по здійсненню експортних та прирівняних до них операцій з метою одержання, крім виручки від реалізації, права на відшкодування частини попередніх витрат у формі сум вхідного податку на додану вартість.

       З ухваленням Закону України "Про внесення змін у деякі законодавчі акти з питань оподаткування" від 2 березня 2000 р. та впровадженням змін у порядок відшкодування ПДВ на практиці має місце тенденція до зменшення рівня його надходження до бюджету та зростання обсягу відшкодування сум податку суб'єктам підприємницької діяльності. Якщо у 1999 році держава забезпечувала відшкодування сум ПДВ у розмірі 5,5 млрд. гривень, то у 2000 р. відшкодування ПДВ склало 8,2 млрд. грн. або майже на рівні його мобілізації до бюджету (9,4 млрд. гривень). Станом на початок 2003 року з державного бюджету залишилось невідшкодованим податку на додану вартість у сумі понад 4 млрд. грн. при наявності недоїмки по цьому ж платежу у сумі 4,5 млрд. грн.

       Ситуація  ще більш загострюється на рівні  окремих територій. За підсумками виконання бюджету у 2000 році Запорізька область вийшла з

25

від'ємним  сальдо по ПДВ у сумі 212 млн. грн.. Зазначена проблема ще більш поглибилась  у 2001 році. Кількість територій з  від'ємним сальдо ПДВ зростає. Тому запровадження нового підходу з позитивним кроком лише в частині вирішення проблеми відшкодування вхідного ПДВ платника податків і покращення їх фінансового стану. Однак такі проблеми необхідно розв'язувати комплексно шляхом узгодження економічних інтересів держави та платників податків. [20]

       Закон України від 22 травня 1997 р. №283 "Про  оподаткування прибутку підприємств" передбачає деякою мірою стимулювання інвестиційної діяльності підприємств і такі заходи необхідно підтримувати. Однак зазначені інвестиції здійснюються за рахунок непрямого бюджетного фінансування, суттєвого зменшення надходжень до бюджету без належного обліку, державного вистежування та контролю за використанням таких коштів.

       Наступна  проблема мобілізації та збільшення доходів бюджету пов'язана з проведенням бюджетної політики регулювання податкового навантаження, визначення оптимального рівня розподілу, перерозподілу та споживання новоствореної вартості між суб'єктами суспільне - економічних відносин. Політика поміркованості, прагматизму і гнучкості у регулюванні оптимальності податкового навантаження особливо актуальна у формуванні правових засад та економічних відносин ринкового середовища, що забезпечить стабільність та поступове зростання державних доходів шляхом упередження розширення тіньового сектора економіки.

       У період, коли економіка перебувала в глибокій, затяжній кризі, виробничі  потужності підприємств простоювали, зростало безробіття в Україні, вводилися важелі фіскального впливу та адміністративно - фіскальні методи державного регулювання податкових та бюджетних відносин. З метою забезпечення фінансування зростаючої потреби у видатках обрано шлях пошуку збільшення надходжень до бюджету через розширення переліку податків, зборів та обов'язкових платежів із застосуванням досить високих податкових ставок при відсутності єдиного підходу в їх справлянні та введені

26

неефективних  пільг в оподаткуванні для  окремих галузей, територій та платників податків. [15]

       За  таких умов податкове навантаження на платника у 1992 році перевищувало 90 відсотків (у тому числі на фонд оплати праці 80 відсотків у 1996 році - 51 відсоток). Запропоновані засади та підходи до реалізації податкової політики не сприяли мобілізації податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Бюджет як інструмент державної політики виконував чисто фіскальну функцію і не сприяв розвитку та стабілізації економіки.

       Аналіз  надходжень свідчить, що з 1993 до 1997 року, тобто до початку введення діючих зараз законів питома вага податку  на прибуток у структурі ВВП знизилась у 1,6 рази (з 9,8% у 1993 році до 6,2% у 1999 році), а по податку на додану вартість - відповідно з 11,6 до 8,8%, або у 1,3 рази. Таким чином, можна відзначити різке зменшення сум мобілізованих доходів на кінець 1997 року головним чином через збільшення обсягів тіньової економіки, недосконалість податкового законодавства та відсутність дієвого державного регулювання підприємницької діяльності. Це негативна вплинуло на виконання доходів бюджету в цілому у подальші роки.

       Наявність тіньового сектора економіки  має місце практично в кожній країні. Для держави важливо мінімізувати його рівень та вплив на суспільне економічні процеси. Особливо важливо це зробити на початковій стадії. Функціонування тіньових підприємницьких структур тривалий період часу ускладнює процес їх переходу до легального сектора економіки.

       Поштовхом до зменшення тіньового сектора  можуть стати радикальні зміни у державній політиці щодо організації фінансове - господарської діяльності, підприємства, особливо малого та середнього бізнесу, визначення ролі та місця держави у цьому процесі, оптимізації та певною мірою лібералізації її політики, скорочення кількості та уніфікація діючих платежів до бюджету, зниження податкових ставок, ліквідація неефективних пільг та спрощення системи оподаткування. У Податковому кодексі було б доцільно запровадити прозорий простий, однозначно зрозумілий у порядку нарахування і

27

сплати  податків до бюджету, а також відповідний  механізм заохочення, стимулювання приросту прибуткового виробництва та зростання платежів до бюджету, ухилення від їх сплати та однозначної відповідальності за порушення законодавства. [ 12]

       Як  показує світова практика, за таких  або інших, але відчутних високоефективних кроків держава по забезпеченню регулювання економічних процесів, поступово відбувається легалізація тіньових доходів в перші роки на рівні 15-25 відсотків. Цей період залежить від конкретних заходів, які вживає держава, їх прозорості та далекоглядності. Однак зрозуміло, що зазначений рівень легалізації поступово буде зменшуватися, і повністю ліквідувати тіньовий сектор буде досить проблематично. Сьогодні стоїть завдання мінімізувати і не допустити його зростання, оскільки, за оцінками фахівців, щорічні втрати доходів бюджету складають близько 15 млрд. гривень. Реальна оцінка фінансово - економічної ситуації та визнання необхідності мобілізації і зростання доходів бюджету шляхом застосування поміркованості у фінансово -податковій політиці має стати початком визначення реального податкового навантаження, його регулювання, розробка засад економічної стабілізації із застосуванням важелів та методів стимулювання розвитку підприємств, легалізації та приросту капіталу.

       З метою розв'язання проблеми розрахунково-платіжної  кризи відбулося списання та реструктуризація податкової заборгованості станом на 31 березня 1997 р. на суму 8 млрд. гривень. Не дивлячись на те, що відповідно до Закону України "Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків станом на 31 березня 1999 року", списання та реструктуризація податкової заборгованості проводилося як одноразовий захід, у подальшому така практика почала набувати сталої тенденції. У 1999 році списано та реструктуровано відповідної заборгованості згідно з указами та Законами України на 7 млрд., а у 2000 році на 4,5 млрд. гривень.

       Відповідно  до статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

28

фондами" відбувається чергове списання та реструктуризація податкової заборгованості, обсяги якої мають уточнюватися. Це негативно вплине на виконання доходів бюджету у поточному році та його виконання в перспективі. У черговий раз відбулося закріплення дискримінаційних умов і засад податкової політики та сталої тенденції щодо нарощування податкової заборгованості, що не сприяє формуванню належного рівня фінансової культури та етики бізнесу, мобілізації та приросту державних доходів.[35]

       Негативно впливає на сталість та приріст доходів  бюджету відсутність однакових  підходів та наявність неефективних пільгових режимів в системі  оподаткування. Діюча практика надання та функціонування пільг є застарілою, непрогресивною та малоефективною. Для бюджету це негативний фактор щодо мобілізації доходів, оскільки їх вартісна величина на стадії планування оцінюється у розмірі 12-15 млрд. грн., а за підсумками виконання вдвічі більше. Обсяг наданих пільг продовжує зростати, що потребує запровадження дієвого державного контролю за обліком та використанням цих коштів.

       Наявність практики введення пільг через застосування пільгових режимів в оподаткуванні є недосконалим, малоефективним, а в підсумку додатковим навантаженням на бюджет. Стимулювання та розвиток виробництва має відбуватися із застосуванням поміркованих, єдиних підходів та механізмів оподаткування, що створить відносно помірне податкове навантаження для усіх суб'єктів підприємництва. При цьому визнані загальнодержавні пріоритети у реалізації державної та регіональної політики мають забезпечуватися у вигляді державної підтримки через фінансування з бюджету. Це створить прозорість у використанні бюджетних ресурсів і ліквідує практику лобіювання податкових пільг.

       Важливим  етапом реформування міжбюджетних відносин має стати запровадження механізму стимулювання інтересів територій шляхом, по-перше, забезпечення стабільної бази доходів бюджету територій при визначенні трансфертів протягом 3-5 років, по-друге, запровадження диференційованого

29

підходу до врахування приросту відповідної  бази доходів при визначенні на наступні 3-5 років трансфертів для відповідних територій.[28]

       Для визначення стратегії та напрямків розвитку державних доходів, забезпечення їх передбачуваності, сталого зростання та реальності бюджету було б доцільно розробити концепцію управління державними доходами у системі здійснення економічних реформ відповідно до європейських стандартів розвитку ринкових відносин.

       Необхідно забезпечити єдність політики державних  доходів та політики соціально-економічного розвитку, їх розробка, планування, розгляд, затвердження та виконання має відбуватися у комплексі та одночасно у контексті схвалених Верховною Радою України Програми діяльності Кабінету Міністрів України відповідно до статті 85 Конституції України.

       Фінансово-податкові  реформи та напрями формування економічних  відносин мають бути направлені на забезпечення стабільності та сталої тенденції зростання доходів бюджету шляхом:

-   прийняття норм ефективного і  забезпечення стабільності діючого  законодавства, його простоти та однозначності у трактуванні, а також розробки відповідного дієвого механізму планування та регулювання податкового навантаження;

-   проведення інвентаризації діючих  пільг, пільгових режимів на  предмет їх відповідності вимогам  часу та на предмет ефективності. Визначити зміст, статус, об'єкта та суб'єкти, їх необхідність за напрямами фінансування. Запровадити державний облік та контроль з а використанням коштів непрямого бюджетного фінансування;

-   пошуку резервів мобілізації  доходів бюджету за рахунок  впровадження оподаткування нерухомості  та зростання неподаткових надходжень; розширення податкової бази за рахунок легалізації і регулювання доходів юридичних та фізичних осіб, уніфікації акцизного збору, платежів за спеціальне використання природних ресурсів як податку та зменшення рівня непрямого оподаткування в частині справляння ПДВ.