Характеристика підприємства

Разом з тим при використанні прибутку, як показника і джерела  фінансових результатів слід враховувати значний вплив на нього зовнішніх факторів незалежних від зусиль виробничих колективів. Ці фактори суттєво впливають на динаміку розміру прибутку, а через нього - на рівень рентабельності. Рентабельність - є відносним показником прибутковості, доходності виробництва, тому її розраховують, як відношення прибутку (ефекту) до іншого показника (виробничих фондів, витрат, вартості виконаних робіт за договірними цінами готової будівельної продукції та інше). Рентабельність може виражати ефективність господарської діяльності всієї БМО чи її окремих підрозділів: будівельних управлінь, підсобних і допоміжних виробництв, будівельних дільниць і .   бригад. При цьому слід пам'ятати, що більшість БМО не має на своєму балансі машин і механізмів, для виконання робіт власними силами, вони користуються послугами управлінь механізації.

Чистий прибуток формується на основі „Звіту про фінансові результати" (Форма №2). На сам перед визначається чистий дохід сума якого на 2007р. склала 25747,5 тис. грн. (див. додаток 7). У звіті відображаються також прибуток від операційної діяльності, прибуток від звичайної діяльності та чистий прибуток.

Приріст прибутку БУ «Житлобуд-2» становить у 2007 році в порівнянні з 2006  роком 202,2-175,8=26,4 тис.грн.

На прибуток від реалізації будівельної  продукції впливають одночасно  два фактори:

Зміна обсягу БМР, що виконується власними силами організації і залежить від  чисельності робітників зайнятих на БМР та від продуктивності праці. Крім цього слід враховувати вплив  зміни структури робіт на продуктивність праці (інтенсивний фактор).

Зміна рівня виробничих витрат (екстенсивний фактор).

Із переходом до ринкових відносин велике значення має не лише пошуки зростання резервів прибутку але  і правильний його розподіл. Під  час аналізу важливо встановити на скільки ефективним є механізм розпорядку прибутку, що залишився  в розпорядженні організації  після сплати податків.

Прибуток, що залишився в розпорядженні  підприємства використовується ним відповідно до напрямків визначених засновницькими документами з урахуванням обмежень встановлених чинним законодавством.

Використання прибутку, що залишився  на підприємстві можливе за такими напрямами:

Збільшення розміру статутного капіталу передбачено законом України  „Про господарські товариства"; згідно цього закону, товариство має право  збільшувати або зменшувати розмір статутного фонду. Зміна розміру має супроводитись внесенням відповідних змін до засновницьких документів, при цьому, зростання статутного фонду може бути здійснене тільки після внесення всіма учасниками повністю.

Формування резервного капіталу підприємства. Необхідність формування підприємством  резервного фонду передбачено законом  України „Про господарські товариства". Згідно з ним резервний страховий  фонд створюється у розмірі встановленому  засновницькими документами, але не менше 25% статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5% суми чистого прибутку. Резервний фонд створюється з метою покриття можливих в майбутньому періоді непередбачених збитків.

Збільшення розміру пайового капіталу. Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фінансово-господарської діяльності. Пайовий капітал може створюватись в споживчих товариствах, колективах сільськогосподарських товариств, житлово-будівельних колективах, та деяких інших підприємствах, засновницький документ яких передано на створення пайового капіталу.

Виплата премій за облігаціями. Облігації - це цінний папір, що засвідчує внесення власником грошових коштів і підприємство зобов'язане відшкодувати йому номінальну вартість цінних паперів в передбачений термін з виплатою фінансового відсотку.

Виплата дивідендів учасникам, в законі України „Про господарські товариства" зазначено, що дивіденди - це частка прибутку, що розподіляється між учасниками відповідно до участі та внесення коштів у власний капітал підприємства.

Рентабельність - це відносний показник прибуткової діяльності підприємства.

Рентабельність, як відношення прибутку до собівартості є досить важливим показником, оскільки він дозволяє визначити відносну величину прибутку одержану на кожну гривню, що була вкладена у виробництво кінцевого продукту.

Рентабельність = ;

Рентабельність у 2006р становила 1,22%;

Рентабельність у 2007 рік становить 0,81%.

Це свідчить про зниження рентабельності БУ «Житлобуд-2».

Я вважаю, що в такому випадку організації  необхідно виконати певні дії  по зниженню собівартості, оновленню  парку автотранспорту, машин та механізмів та збільшенню обсягу робіт, виконаних  на одній будівельній ділянці.

Водночас сьогодні дедалі більшого значення набуває показник прибутковості  коштів інвестованих акціонерами в  діяльність підприємства в цілому. 

Рентабельність власного капіталу визначається, як відношення прибутку до середньої величини валового капіталу. До складу статей власного капіталу підприємства входять:

статутний капітал;

пайовий капітал; 

резервний капітал;

додатковий капітал;

нерозподілений прибуток.

При розрахунку рентабельності власного капіталу береться середня арифметична величина між підсумками названих статей власного капіталу на початок і кінець звітного періоду.

Рентабельність власного капіталу у 2006 році становила 1,96;

У 2007 році рентабельність власного капіталу становить 1,71.

Знову показник знизився і є низьким, а це свідчить про те, що організація  неефективно використовує свій капітал.

4.8. В умовах ринку, у служб управління персоналом, з'явилися нові завдання. На БУ «Житлобуд-2» вони полягають у реалізації кадрової політики та координації діяльності з управління персоналом. На даний час кадровий відділ розширює коло своїх функцій від чисто кадрових питань до вироблення системи стимулювання трудової діяльності, управління професійним просуванням, попередження конфліктів і вивчення ринку трудових ресурсів.

БУ «Житлобуд-2» повністю забезпечено кваліфікованими робітничими кадрами.

Відбуваються постійні зміни і  в соціально-демографічному складі колективу. За останні роки спостерігається постійний ріст кількості працюючих у зв'язку з покращенням ситуації у будівельній галузі (див. додатки 8, 8а, 9, 9а).

Рівень інтенсивності руху працівників  показують коефіцієнти обороту  щодо прийому і вибуття, плинності  та стабільності кадрів.

Коефіцієнт обороту щодо прийому  визначається діленням числа працівників, прийнятих на роботу за період, що аналізується, на середньоспискову чисельність працівників:

 

Де  - коефіцієнт обороту щодо прийому; - чисельність прийнятих, чол.; - середньоспискова чисельність, чол.

2007 рік

 

2006 рік

 

Коефіцієнт обороту щодо вибуття визначається шляхом ділення числа вибулих за період, що вивчається, на середньоспискову чисельність працівників:

 

Де  - коефіцієнт обороту щодо вибуття; - чисельність вибулих, чол.; - середньоспискова чисельність, чол.

2007 рік

 

2006 рік

 

Коефіцієнт плинності кадрів визначається як відношення звільнених за власним бажанням, і звільнених за прогули та інші порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників:

 

Де  - коефіцієнт плинності кадрів, %; – чисельність працівників, звільнених за прогули та інші порушення трудової дисципліни, чол.; - середньоспискова чисельність, чол.

2007 рік

 

2006 рік

 

Коефіцієнт стабільності робітничих кадрів визначається шляхом ділення чисельності робітників, які перебувають в списках організації впродовж року на середньооблікову чисельність.

 

2007 рік

 

2006 рік

 

Оплата праці на даному підприємстві здійснюється у двох формах: відрядній та погодинній. Велика увага при розрахунку заробітної плати приділяється кваліфікаційному розряду працівника.

Оплата праці службовців, спеціалістів і керівних працівників проводиться згідно штатного розпису (див. додаток 6).

4.9. Залежно від вибору тих чи інших предметів праці, засобів праці та технології будуть змінюватись кількісні та якісні показники виробництва, рівень досягнення поставленої мети. Це саме відноситься до організації праці: по-різному організована праця призведе до різних екологічних і соціальних результатів. Таким чином організація праці, як система взаємодії працівників один з одним, із засобами виробництва в процесі трудової діяльності, є важливим постійно діючим чинником досягнення високих кінцевих результатів.

Існують такі форми організації  праці, як бригадна, підрядна, орендна, контрактна та інші.

Нормування праці є важливою складовою її організації, тісно  пов’язане з іншими елементами НОП. Воно передбачає встановлення необхідних затрат праці на основі вивчення і  проектування раціональних трудових процесів. Завдяки нормуванню встановлюють міру праці та її конкретний вираз – норму праці.

4.10. Під нормальною тривалістю робочого часу слід розуміти певну кількість годин на тиждень, а саме 40 год. Ця норма робочого часу найбільш поширена і застосовується на більшості підприємств і організацій, у тому числі і в БУ «Житлобуд-2». Наряд на оплату праці закриває бригадир, бригада якого виконала відповідні роботи. Доплата в понад урочний час при погодинній формі оплати праці здійснюється у перші дві години в розмірі 50%, а за наступні години -100% тарифної ставки. При відрядній формі - виплачується заробітна плата за нарядом. Оплата праці за роботу у вихідні і святкові дні проводиться у подвійному розмірі. Але оскільки, працівники організації у вихідні дні не працюють, як і в понад урочний час, то за останній період оплата таких днів і годин не проводилась.

На підприємстві також передбачено  ряд заохочень та компенсаційних виплат у вигляді: матеріальної допомоги, одноразових заохочень, оплата простоїв та ін. (див. додаток 10, 10а).

 

 

 

 

 

 

5. ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА, СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ, ФІНАНСОВІ  РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ

5.1. Витрати підприємства поділяються на витрати операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Витрати операційної діяльності складаються з основної і іншої операційної діяльності. Витрати основної діяльності – це безпосередньо витрати пов’язані з виконанням БМР. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соцзаходи, амортизація, інші операційні витрати. До фінансових витрат які не включаються у виробничу собівартість БМР, відносять витрати на відсотки та інші витрати підприємства пов’язанні із залученням позикового капіталу. Інвестиційні витрати – це усі витрати які не включаються до фінансових та операційних витрат і пов’язаних з інвестиційними витратами.

5.2 Під собівартістю БМР розуміють витрати організації пов'язані з виконанням підрядних робіт з використанням в процесі виробництва машин, механізмів, матеріальних, трудових та інших    виробничих ресурсів. Собівартість будівельно-монтажних робіт може бути плановою і фактичною. Планова собівартість – це вартість будівельно-монтажних робіт за договірними цінами за мінусом економії, яка забезпечується в результаті здійснення організаційно-технічних заходів і за мінусом планових нагромаджень, які передбачаються ,як складова договірної ціни на будівельну продукцію.

До витрат, що включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт належать витрати передбачені стандартом 16 "Витрати" та стандарту 18 "Будівельні контракти".

Фактична собівартість включає  фактичні витрати будівельної організації на виконання підрядних робіт, що визначаються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку .

На  підприємстві   об'єктом витрат можуть   бути:

1. окремі види будівельно-монтажних робіт;
2. об'єкт будівництва;
3. будівельний контракт.

 Порівняти планову і фактичну  собівартість я не можу, у зв’язку з відсутністю даних, які потрібні для порівняння. Але порівнюючи фактичну собівартість за звітний та попередній періоди, можна сказати, що вона збільшилась у 1,7 рази, при цьому прибуток збільшився всього у 1,1 рази.

5.3.  Бухгалтерія є основним фінансовим органом на підприємстві, який здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства і контроль за економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організовує облік грошових коштів і коштів, що надходять, товарів, матеріальних цінностей. Відображає на рахунках бухгалтерського обліку операції пов'язані з їх рухом. Здійснює облік витрат виробництва і реалізації робіт, послуг, результатів господарсько-фінансових і кредитних операцій.

Здійснює контроль за зберіганням  встановленого порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних доручень, використання посадових окладів, проведення інвентаризації грошових коштів,    товарно-матеріальних    цінностей,    основних    засобів,    перевірок організації бухгалтерського  обліку і звітності, а також документальних ревізій в розділах підприємства.

Забезпечує своєчасне складання  бухгалтерської звітності на основі даних первинних документів і  бухгалтерських записів. Надання її у встановленому порядку у  відповідні органи.

Значення прибутку полягає в  тому, що він характеризує фінансові  результати господарської діяльності БМО, є формоутворювальним показником, джерелом формування фондів економічного стимулювання, поповнення власних оборотних засобів фінансування капітальних вкладів, створення резервів і покриття інших планових витрат. У прибутку і його розподілі виражені економічні відносини між суспільством, підприємством і окремими працівниками.

Разом з тим при використанні прибутку, як показника і джерела  фінансових результатів слід враховувати значний вплив на нього зовнішніх факторів незалежних від зусиль виробничих колективів. Ці фактори суттєво впливають на динаміку розміру прибутку, а через нього – на рівень рентабельності. Рентабельність – є відносним показником прибутковості, доходності виробництва, тому її розраховують, як відношення прибутку (ефекту) до іншого показника (виробничих фондів, витрат, вартості виконаних робіт за договірними цінами готової будівельної продукції та інше). Рентабельність може виражати ефективність господарської діяльності всієї БМО чи її окремих підрозділів: будівельних управлінь, підсобних і допоміжних виробництв, будівельних дільниць і бригад. При цьому слід пам'ятати, що більшість БМО не має на своєму балансі машин і механізмів, для виконання робіт власними силами, вони користуються послугами управлінь механізації.