Управління бізнесом

З М І С Т

Вступ………………………………………………………………………… 3

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи управління виробництвом

1.1 Сутність, зміст і види ефективного виробництва ....................... 5

1.2.Ефективність  виробництва: система показників і класифікація факторів підвищення ефективності …………….. ………………………9

1.3 Основні напрямки вдосконалення системи управління виробництвом………………………………………………..……………..12

Розділ 2. Аналіз господарської діяльності ВАТ «ТРТ»

2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства.…….....…….21

2.2. Узагальнюючі показники операційної діяльності..………………25

2.3 Аналіз  використання виробничих потужностей....…..….….…….32

2.4 Визначення  рівня механізації виробництва…………….…..……..36

Розділ 3. Розробка заходів  щодо підвищення ефективності системи управління виробництвом ВАТ «ТРТ» ………..……………………..42 

Висновки...………………………………………………………………….51

Список  використаної літератури...………………………………….. 52

Додатки

 

Вступ

    Україна є країною з величезним потенціалом – вона має освічене населення, багаті природні ресурси, а також удале географічне положення, що дозволяє їй бути міжнародною торгівельною державою. При цьому країна володіє банком унікальних технологій і наукових розробок, реалізація яких відкриває нові можливості, як для вітчизняного, так і для світового прогресу. Генна інженерія й біотехнології, штучні алмази, дослідження в галузі матеріалознавства, у тому числі і космічного, фундаментальні дослідження в математиці, теоретичній фізиці, біології й хімії – усе це ставить Україну в один ряд із передовими високорозвиненими країнами світу.

    Однак при такому величезному науковому, виробничому і кадровому потенціалі в економіці України протягом останніх років спостерігаються кризові явища, у результаті чого обсяги виробництва основних видів продукції катастрофічно знизилися.

    Все це свідчить про неефективне використання виробничого потенціалу, про низьку ефективність виробництва практично у всіх галузях економіки України. Таким чином, підвищення ефективності виробництва на підприємствах України – це одна з найважливіших задач як держави, так і самих підприємств.

    На  сучасному етапі розвитку України, забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів. Найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є – ефективність виробництва.

    Зниження  витрат виробництва, раціональне використання матеріальних ресурсів, досягнення більш високих економічних показників і, насамперед підвищення продуктивності праці й ефективності виробництва, і на цій базі зниження собівартості –найбільш важливі й актуальні задачі працівників управління виробництвом. Для їхнього вирішення велике значення має удосконалювання управління з метою підвищення його ефективності, оволодіння методами ефективного керування виробництвом, а також розрахунки й порівняння показників ефективності виробництва підприємства.

    Виходячи  з вищесказаного, тема, розглянута в  роботі, є актуальною на сьогоднішній день, у період економічної кризи, спаду виробництва й реформування економіки нашої держави.

    Мета роботи:

• визначення можливих напрямків реалізації внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності виробництва продукції;
• розробка заходів для вдосконалення системи управління виробництвом й одержання значного економічного ефекту.

    Об'єктом дослідження обрано підприємство – ВАТ «ТРТ», яке здійснює господарську діяльність у такій галузі промисловості як – виноробство (вторинне виноробство).

    Курсова робота складається з трьох розділів і додатків. Додатки містять 3 таблиці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Теоретико-методологічні  основи управління виробництвом 

1.1 Сутність, зміст і  види ефективного  виробництва 

    Ефективність  виробництва – найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Під економічною ефективністю виробництва розуміється ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат суспільного виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат суспільно необхідної праці, чи чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності суспільного виробництва служить рівень продуктивності суспільної праці.

    Ефективність  виробництва –  це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт – відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.

    Економічна  сутність і загальна методологія визначення видів ефективності

    Процес  виробництва на будь-якім підприємстві здійснюється при визначеній взаємодії  трьох визначальних його факторів: персоналу (робочої сили), засобів  праці й предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал виробляє суспільно корисну  продукцію чи виробничі й побутові послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце витрати живої й упредметненої праці, а з іншого, - результати виробництва. Останні залежать від масштабів застосовуваних засобів виробництва, кадрового потенціалу й рівня їхнього використання.

Ефективність  виробництва являє собою комплексне відображення кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу (у зарубіжних країнах із розвитою ринковою економікою для окреслення результативності господарювання використовують інший термін – продуктивність системи виробництва й обслуговування, під якою розуміють ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) при виробництві різноманітних товарів і послуг. Отже, ефективність виробництва й продуктивність системи – це по суті терміни-синоніми, що характеризують ті самі результативні процеси. При цьому варто усвідомлювати, що загальна продуктивність системи є поняттям набагато більш широким, чим продуктивність праці й прибутковість виробництва.

    

    Процес  формування результатів і ефективності виробництва (продуктивності системи) провадиться зазначеним вище способом.

    Результат виробництва як найважливіший компонент для визначення його ефективності не слід тлумачити однозначно. Мова йде про корисний кінцевий результат. Можна розрізняти: 1) кінцевий результат процесу виробництва; 2) кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства (об'єднання підприємств).

    Перший  відбиває матеріалізований результат  процесу виробництва, обмірюваний обсягом продукції у натуральній і вартісній формах, другий включає не тільки кількість виготовленої продукції, але й охоплює її споживчу вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва, виробничо-господарської діяльності підприємства за той чи інший проміжок часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності – прибуток.

Ефективність  виробництва (продуктивність системи) має поліморфне визначення й застосування для аналітичних оцінок і управлінських вирішень. З огляду на це важливо виділяти по окремих ознаках відповідні види ефективності (продуктивності), кожний з який має певне практичне значення (мал. 1).

    

     По наслідках                                     - Економічна

                                                             - Соціальна 

    

     По місцю одержання                          - Локальна (госпрозрахункова)

                                                              - Народногосподарська

    ЕФЕКТИВНІСТЬ  ВИРОБНИЦТВА

    (ПРОДУКТИВНІСТЬ  СИСТЕМИ)

      

        По ступені                                     - Первісна

     підвищення ефекту            -               - Мультиплікаційна

    

            По меті                                             - Абсолютна

        визначення                                           - Порівняльна 

    Мал.1. Види ефективності виробництва (продуктивності системи) по окремих ознаках

    Відповідні  види ефективності виробництва виділяються  переважно по розмаїтості одержуваних результатів (ефектів) господарської діяльності підприємства. Насамперед результат (ефект) виробництва буває економічним чи соціальним.

    Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві (в об'єднанні підприємств). До таких показників відносяться обсяг товарної, чистої чи реалізованої продукції, розмір отриманого прибутку, економія тих чи інших видів виробничих ресурсів чи загальна економія від зниження собівартості продукції і ін.

    Соціальний  ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшенню нових робочих місць і рівня зайнятості людей, поліпшенню умов праці й побуту, стану навколишнього середовища, загальної безпеки життя і т.д.. Соціальні наслідки виробництва можуть бути не тільки позитивними, але і негативними (поява безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників).

    Вони  мають особливість – не усі  з них піддаються кількісному  виміру. У зв'язку з цим на підприємствах визначають, оцінюють і регулюють (у границях своїх можливостей) як економічну, так і соціальну ефективність виробництва (продуктивність системи).

    Суть  проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю трудових, матеріальних і фінансових ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції. Це, у кінцевому рахунку, означає підвищення продуктивності суспільної праці, що і є критерієм (мірилом) підвищення ефективності виробництва.

    Необхідність  і можливість підвищення ефективності виробництва обумовлюється як сукупністю постійно діючих факторів, так і кількістю особливостей сучасного етапу економічного розвитку України.

    Проблема  ефективності в цілому не нова, вона існує в тій чи іншій інтерпретації з періоду виникнення матеріального виробництва і відбиває взаємозв'язок виробничих відносин певного способу виробництва. В умовах формування ринкових відносин, коли результати роботи одних суб'єктів ринку залежать від чіткості й злагодженості роботи інших суб'єктів, проблема ефективності стає визначальною.

Важливе значення в системі керування  виробництвом займає уміння найбільш об'єктивно визначати ефективність виробництва підприємства. Тривалий час у середовищі економістів велася дискусія з того, за допомогою якого показника (показників) можна найбільше об'єктивно визначати ефективність виробництва.

    У наступному розділі розглядається  система показників ефективності виробництва, що здатна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містити всі загальноекономічні показники. 

1.2. Ефективність виробництва: система показників і класифікація факторів підвищення ефективності

      Система показників ефективності виробництва  повинна давати всебічну оцінку використання всіх ресурсів підприємства і містити всі загальноекономічні показники. Дуже важливо, щоб розрахунки ефективності виробництва велися безупинно: на стадіях проекту плану, затвердження плану, по мірі його виконання.

      У системі показників ефективності виробництва  не усі з них мають однакову значимість. Є головні й додаткові (диференційовані) показники. Якщо перші прийнято називати узагальнюючими, то другі є функціональними, що характеризують яку-небудь певну сторону діяльності.