Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2012 в 13:43, курсовая работа
Мета роботи: визначення можливих напрямків реалізації внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності виробництва продукції; розробка заходів для вдосконалення системи управління виробництвом й одержання значного економічного ефекту. Об'єктом дослідження обрано підприємство – ВАТ «ТРТ», яке здійснює господарську діяльність у такій галузі промисловості як – виноробство (вторинне виноробство).
Вступ………………………………………………………………………… 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи управління виробницт-вом
1.1 Сутність, зміст і види ефективного виробництва ....................... 5
1.2.Ефективність виробництва: система показників і класифікація фак-торів підвищення ефективності …………….. ………………………9
1.3 Основні напрямки вдосконалення системи управління виробницт-вом………………………………………………..……………..12
Розділ 2. Аналіз господарської діяльності ВАТ «ТРТ»
2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства.…….....…….21
2.2. Узагальнюючі показники операційної діяльності..………………25
2.3 Аналіз використання виробничих потужностей....…..….….…….32
2.4 Визначення рівня механізації виробництва…………….…..……..36
Розділ 3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності системи управління виробництвом ВАТ «ТРТ» ………..……………………..42
Висновки...………………………………………………………………….51
Список використаної літератури...………………………………….. 52
Додатки
На період обстеження загальна місткість виносховищ винзаводу складає 1258600 дал.
Середньооблікова
чисельність промислово-
В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину.
Готова продукція розливається в пляшки й бочки. У 2007 р. і 2008 р. винзавод розлив готової продукції, у пляшки й бочки: 3761400 дал і 3786100 дал відповідно.
У
2008 р. на винзаводі було розлито: у пляшку
– 3572912 дал; у бочку – 213188 дал.
2.2. Узагальнюючі показники операційної діяльності
Вище було сказано, що показники економічної ефективності повинні являти собою систему оцінок, що охоплює усю виробничо-господарську діяльність підприємства, яка складається з узагальнюючих і функціональних показників. З огляду на особливості виробництв підприємств вторинного виноробства, до групи узагальнюючих показників можна віднести наступні:
Показник темпів зростання виробництва чистої (товарної) продукції використовується з метою аналізу динаміки виробництва. Валова продукція – це вартість усієї зробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається, як правило, в порівнянних цінах. Товарна продукція – відрізняється від валової тим, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. Виражається вона в оптових цінах, що діють у звітному році. По своєму складу на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва.
Темпи зростання обсягу чистої (товарної) продукції розраховуються по формулі:
де Тi – обсяг чистої продукції в i-м періоді, грн.; Тб – обсяг чистої продукції в базовому періоді, грн.
Таким чином, темпи зростання обсягу чистої продукції складають:
Jв = 17987/17204 = 1,046 = 104,6%.
У нашому випадку, за 2008 р. у порівнянні з 2007 р. обсяг виробництва товарної продукції збільшився на 4,6%. Це значить, що обсяг товарної продукції в 2008 р. у порівнянні з 2007 р. збільшився на 783 тис. грн.
Показник витрати на 1 грн. товарної продукції, показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат
Витрати підприємства на вироблення продукції складаються з наступних елементів витрат:
Показник витрат на 1 грн. товарної продукції – важливий узагальнюючий показник собівартості продукції, котрий вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний, по-друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю й прибутком. Обчислюється він відношенням загальної суми витрат на виробництво й реалізацію продукції до вартості зробленої товарної продукції в діючих цінах:
де, Ст – собівартість продукції, Т – обсяг чистої продукції в i-м періоді, грн.;.
Отже, витрати на 1 грн. товарної продукції в 2007 р. склали:
УЗ = 13525/17204 = 0,786 грн., тобто 79 коп.,
а в 2008 р.: УЗ = 14105/17987 = 0,784 грн., тобто 78 коп.
Таким чином, підприємство ВАТ «ТРТ» у 2007 р. витратило на 1 грн. товарної продукції 78 коп., що говорить про зменшення витрат, тому що в 2006 р. даний показник складав 79 коп.
У показнику витрати на 1 грн. товарної продукції, концентруються всі поточні витрати виробництва, викликані виробленням і реалізацією всієї товарної продукції – основної і неосновної, порівнянної і непорівнянної. Різниця між 1 грн. товарної продукції і витратами на неї показує величину прибутку, отриману підприємством з кожної гривні товарної продукції. Рівень цих витрат відбиває також рівень організації виробництва.
Зворотний показник витратам на 1 грн. товарної продукції, показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат:
де, Т – обсяг чистої продукції в i-м періоді, грн.; Ст – собівартість продукції.
Отже, показник виробництва чистої продукції на 1 грн. витрат складає:
Пч = 17204\13525 = 1,272 грн., - 2007 р.
Пч = 17987\14105 = 1,275 грн., - 2008 р.
Таким чином, ми бачимо, що незначно цей показник покращився в порівнянні з 1999 р., що свідчить про гарний рівень організації виробництва.
Загальна рентабельність і її зростання, факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу
У цьому розділі ми приділимо особливу увагу дослідженню показника загальної рентабельності підприємства, а також розглянемо фактори і вивчимо міри впливу кожного з них на підсумковий показник рентабельності підприємства (див. Додаток 2).
Загальна рентабельність виробництва – один із найважливіших якісних показників економічної ефективності виробництва. У ньому узагальнюється діяльність підприємства, що виражається в співвідношенні використовуваних ресурсів виробництва (засобів виробництва) і отриманого ефекту. У цьому змісті рентабельність представляє модифікацію коефіцієнта економічної ефективності.
Визначаючи рентабельність виробництва на будь-якому рівні господарювання, необхідно одержуваний ефект зіставити з виробничими витратами, що можуть бути поточними й одноразовими (у тому числі капітальними).
Поточні витрати являють собою кошти, що витрачаються підприємством на виробництво й реалізацію продукції, виступають у виді повної собівартості й покриваються виторгом від реалізації продукції. Одноразові (у тому числі капітальні) витрати упредметнюються в основних й оборотних виробничих фондах, що покриваються за рахунок прибавочного продукту, створюваного протягом багатьох виробничих циклів.
Загальна рентабельність виробництва на підприємстві (R,%) визначається по формулі:
де П – сума балансового прибутку від промислової діяльності, грн.; Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн; О – середньорічна вартість оборотних коштів, грн.; А – середньорічна вартість виробничих фондів, грн.
Отже, загальна рентабельність підприємства ВАТ «ТРТ» становить:
2007 – 133,8%, тому що 3660\2736 = 1,3377; 1,3377 · 100 = 133,8.
2008 – 129,9%, тому що 3624\2790 = 1,2989; 1,2989 · 100 = 129,9.
Зміна рентабельності виробництва в порівнянні з базисним періодом залежить від багатьох факторів. Тому становить інтерес вивчення міри впливу кожного з них на підсумковий показник.
Можна запропонувати
наступний варіант аналізу
Запишемо
рівняння рентабельності і перетворимо
його:
1 2 3 4 5 6 7 8 9
З отриманих у формулі дробових виражень перший співмножник виступає як розрахунковий показник і являє собою індекс відхилення обсягу реалізованої продукції від валової. Він буде тим ближче до одиниці, чим менше розходяться розміри перехідних залишків продукції на складах із банківськими розрахунками на початок і кінець періоду. Інші дробові вираження мають визначений економічний зміст.
Так, рівень річної продуктивності праці в розрахунку на одного середньооблікового робітника позначений добутком трьох співмножників, з яких перший являє собою средньогодинний виробіток за рік (2), інший – середню тривалість зміни на одного робітника, що характеризує щільність використання робочого дня (3), і третій – середню кількість робочих днів на одного робітника за рік, що говорить про ступінь використання календарного робочого часу (4). Якщо отриманий добуток помножити на показник питомої ваги середньорічної чисельності робітників у середньорічній чисельності промислово-виробничого персоналу (5), то визначимо річну продуктивність праці в розрахунку на одного працюючого. Цей показник за інших рівних умов буде тим вище, ніж більша питома вага робітників у загальній чисельності промислово-виробничого персоналу.
У дужках дробове вираження (6) характеризує індекс відхилення балансового прибутку від прибутку, одержуваної в результаті реалізації промислової продукції. Якщо остання є єдиним джерелом формування балансового прибутку, то цей індекс буде дорівнювати одиниці. Величина відхилення від одиниці відіб'є доходи або збитки, одержувані від непромислового господарства, а також позареалізаційної діяльності промислового підприємства.
З отриманого
числа віднімається відносна величина,
що характеризує витрати на 1 грн. реалізованої
продукції (7). Якщо представити:
то за умови, коли розмір Ср\Р буде відповідати витратам на 1 грн. товарної продукції, використовуваним при розрахунку динаміки собівартості продукції.
Для підприємства ВАТ «ТРТ», витрати на 1 грн. товарної й реалізованої продукції збігаються або відрізняються друг від друга дуже незначно. Тому замість витрат на 1 грн. реалізованої продукції можна використовувати витрати на 1 грн. товарної продукції.
Останнє вираження в дужках включає озброєність праці основними виробничими фондами (8) і оборотними коштами (9).
Сума їх характеризує озброєність праці виробничими фондами (А\Ч = Ф\Ч + О\Ч), що має тенденцію до збільшення при удосконалюванні структури показників, що складаються. Під впливом науково-технічного прогресу частка озброєності праці основними виробничими фондами по темпах зростає швидше, ніж другий показник, і одночасно підвищується питома вага активної частини й вартості виробничих фондів.
Останнє просліджується, якщо вираження (8) представити у вигляді Ф\Фа · Фа\Ч.
У цьому випадку Ф\Фа буде індексом підвищення середньорічної вартості основних фондів над її активною частиною (чим менше це перевищення, тим прогресивніша структура основних фондів), а Фа\Ч – показником озброєності праці активною частиною основних фондів.
Аналіз рентабельності виробництва з використанням показника чистої продукції може бути проведений на основі рівняння:
1 2 3 4 5 6 7 8
де З – сума заробітної плати промислово-виробничого персоналу тис. грн.
Перший співмножник показує середньогодинний виробіток за рік по чистій продукції; шостий – відображає витрати заробітної плати на 1 грн. обсягу чистої продукції.
На основі вихідних даних по виведеній формулі розраховують показники за рік у зіставленні з планом або за ряд років. Потім, одержавши відносні величини, що відбивають динаміку взаємозалежних показників, визначають міру впливу кожного з фактора на зміну загальної рентабельності виробництва підприємства.