Управління бізнесом

    Таблиця 3

    Показники рівня механізації  по видах виробництв

    Відносно  високий рівень механізації основного  виробництва підприємства пояснюється насамперед тим, що більшість технологічних процесів зв'язана з перекачуванням виноматеріалів, що, як відомо, здійснюється механізованим способом, крім того, у цехах розливу такі трудомісткі операції, як мийка пляшок і розлив вина в пляшки, а також бракераж готової продукції й наклейка етикеток, цілком механізовані.

    Для виявлення резервів механізації  праці на винзаводі доцільно провести аналіз структури чисельності робітників по видах виробництв.

    В даний час в основному виробництві  ВАТ "ТРТ" зайнято 63 чоловіка, що складає 37,3% загальної кількості робітників; у допоміжному виробництві 43 чоловіка, або 25,4%, на ВРТС роботах 63 чоловіка, чи 37,3% (таблиця 4).

    Таблиця 4

    Структура чисельності робітників по видах виробництв

    З таблиці видно, що в цілому по обстеженому  підприємству більш половини робітників (54,2%) зайнято ручною працею. Особливо велика питома вага робітників, зайнятих ручною працею, на ВРТС роботах (58,8%). В допоміжному виробництві цей показник склав 51,2%.

    Результати  аналізу структури чисельності  допоміжних робітників і робітників, зайнятих на ВРТС роботах приведені  в таблицях 5-6.

    Таблиця 5

    Структура чисельності допоміжних робітників

    Таким чином, незважаючи на значний ступінь  механізації праці на підприємстві ВАТ «ТРТ», ручною працею зайнято більш половини всієї кількості робітників, що є великим резервом для подальшої механізації праці (див. таблиці 4, 5, 6).

    Таблиця 6

    Структура чисельності робітників, зайнятих на ВРТС роботах

Розділ 3. Розробка заходів  щодо підвищення ефективності системи управління виробництвом ВАТ «ТРТ» 

      У виробничому процесі винзаводу більша частина виробничих операцій зв'язана з механічним впливом на предмет праці (перекачування і розлив вина, мийка пляшок і ємностей, укладання готової продукції в ящики, транспортування тари, допоміжних матеріалів, готової продукції й ін.), у зв'язку з чим для підприємства дуже важливе значення має підвищення рівня механізації.

      На  підставі аналітичної частини пропоную два основних напрямки механізації виробництва винзаводу:

• комплексна механізація цехів і дільниць в основному виробництві;
• створення механізованих дільниць і цехів у допоміжному виробництві.

    Комплексно-механізованою  лінією основного чи допоміжного  виробництва (в тому числі для ВРТС робіт) можна вважати таку лінію, що цілком обслуговується робітниками, що обслуговують автомати й напівавтомати, а також машини й механізми, тобто зайняті автоматизованою чи механізованою працею. Ознакою даного типу лінії є те, що серед обслуговуючих її робітників немає робітників виконуючих ручні операції, зв'язані з обслуговуванням машин і механізмів і робітників виконуючих ручні операції, які не зв'язані з обслуговуванням машин і механізмів, тобто робітників, зайнятих ручною працею.

    Для малих і середніх винзаводів, яким є ВАТ «ТРТ», розроблені комплексно-механізовані лінії типу МКМЛ-7М і МКМЛ-8. Дані лінії є розробкою ВНДІВіВ «Магарач» і успішно впроваджені на винзаводах малого типу.

Комплексна  механізація (упровадження лінії МКМЛ-7М  чи МКМЛ-8) основного виробництва  винзаводу дозволить механізувати більшість робіт у цехах обробки  виноматеріалів (розчинення цукру, бентоніту, перемішування купажів і ін.). У цеху шампанських вин комплексна механізація дасть можливість перевести на потік готування купажів, лікеру, дріжджів і організувати безупинний потік від виробництва купажів до розливу й обробки шампанського.

    Великим резервом підвищення рівня механізації  основного виробництва винзаводу є упровадження високопродуктивної комплексно-автоматизованої лінії розливу продуктивністю 18-22 тис. пляшок у годину. В даний час розлив продукції винзаводу провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину. Установка такої лінії дозволить скоротити чисельність робітників, усунути ряд ручних операцій, підвищити продуктивність праці, буде сприяти підвищенню концентрації виробництва, що у певних межах також веде до зниження витрат на одиницю продукції, що випускається.

    З метою механізації допоміжного  виробництва на підприємстві, раніше були проведені наступні заходи: установка  фреонових компресорів і заміна парових котлів; створення механізованих дільниць для зарядки акумуляторних навантажувачів, забезпечення виробництва стисненим повітрям, комплексне очищення стічних вод від шкідливих домішок, повторне використання водопровідної води, що йде на охолодження ліній безупинної шампанізації, забезпечення виробництва вуглекислим газом із повторним його використанням.

    Допоміжне виробництво винзаводу виконує  три функції: ремонт устаткування; енергопостачання; підтримка будинків і споруджень у робочому стані.

    Результати  проведеного аналізу свідчать про  те, що в даний час механізація допоміжного виробництва знаходиться ще на досить низькому рівні. Виключенням є енергопостачання, де рівень механізації виробничих процесів становить 100%. Велика питома вага серед допоміжних робітників займають ремонтники (таблиця 5) – 67,5% (29 чоловік), причому біля половини з них зайнято ручною працею. Як правило, ремонт устаткування на винзаводі здійснюється «на ходу», майже цілком відсутні капітальні ремонти.

      Основний  резерв зниження витрат ручної праці  на цій ділянці полягає в правильній організації ремонтних робіт, чому повинне послужити «Положення про планово-попереджувальний ремонт устаткування підприємств виноробства», розроблене ВНДІВіВ «Магарач». Крім того, вирішенню цієї задачі буде сприяти створення ремонтної бази підприємства, на якій можна організувати випуск запасних частин, сформувати бригаду з висококваліфікованих фахівців, нестача яких на підприємстві гостро відчувається.

      Великі  резерви механізації виробництва  на винзаводі розташовані в ВРТС роботах. З таблиць 4 і 6 видно, що 58,8% робітників цієї категорії зайняті ручною працею (42,9 + 15,9).

      Рівень  механізації ВРТС робіт на винзаводі  при надходженні вантажів вище, ніж при відправленні. Це зв'язано з тим, що велику частку у вантажах, що надходять, займають виноматеріали, переміщення яких здійснюється насосами, тобто процес цілком механізований. Основна ж маса вантажників і транспортувальників зосереджена на операціях по відправленню вантажів, де ще недостатньо застосовується техніка.

    Вважаю  за доцільне зробити також упровадження системи транспортерів для цеху готової продукції, складських приміщень і естакади відправлення вантажів, тому що переміщення вантажів електровантажниками менш ефективно ніж переміщення готової продукції пропонованою системою транспортерів. Упровадження такої системи транспортерів дозволить переміщати готову продукцію з цеху готової продукції і складу готової продукції безпосередньо у вагони для відправлення продукції споживачеві.

    Таким чином, у даний час на підприємстві ВАТ «ТРТ» є цілий ряд резервів підвищення механізації праці й ефективності виробництва. Пропоноване комплексне використання цих резервів в основному й допоміжному виробництвах дозволить підвищити продуктивність праці, заощадити значні матеріальні і трудові ресурси, підвищити ефективність виробництва винзаводу «ТРТ».

    Заходи  НОТ (наукова організація  труда)

    Важливий  напрямок у боротьбі за зростання  продуктивності праці – підвищення ролі науки. Науково-технічний прогрес  веде до змін у технології виробництва, технічному оснащенні, організації  праці. Використання цих змін для підвищення ефективності виробництва залежить від того, якою мірою забезпечується пропорційність і взаємозв'язок удосконалювання техніки й упровадження наукової організації праці й виробництва.

    Наукова організація праці являє собою комплекс заходів щодо впровадження новітніх досягнень науки й техніки й передового досвіду, що дозволяють щонайкраще сполучити виробничі і трудові ресурси, підвищувати якість і ефективність виробництва, безупинно підвищувати продуктивність праці, сприяти її полегшенню.

    На  винзаводі усе більше уваги приділяється поліпшенню умов праці. Для цього  в робочих приміщеннях установлюються вентиляційні камери, системи регулювання  температурних режимів, поліпшується освітленість, упроваджуються раціональні  режими праці й відпочинку, проводиться благоустрій території заводу.