Управління бізнесом

    Рентабельність  виробництва підвищується при випереджальних темпах росту продуктивності праці в порівнянні зі збільшенням фондоозброєності праці виробничими фондами, при зниженні собівартості продукції, а також підвищенні прибутку за рахунок додаткових джерел. У свою чергу зростання продуктивності праці залежить від збільшення середньогодинного виробітку робітника, ступеня використання робочого дня і календарного часу за рік і ін.

    Результати  факторного аналізу загальної рентабельності підприємства зведені в таблиці: «Факторний аналіз рентабельності виробництва винзаводу» (див. Додаток 2). 

    2.3 Аналіз використання  виробничої потужності

    Виробнича потужність винзаводу.

    Виробнича потужність заводу вторинного виноробства  ВАТ «ТРТ», по випуску готового вина розраховується по загальній місткості виробничої тари для одноразового збереження виноматеріалів і вин з урахуванням коефіцієнта оборотності цієї тари. При цьому купажні місткості і ємності, призначені для термічної обробки вин, включаються в розрахунок із поправочним коефіцієнтом 0,7.

    На  період обстеження загальна місткість  виробничої тари для збереження виноматеріалів і вин складає 1258600 дал. З них 18000 дал – купажні ємності й місткості, призначені для термічної обробки вин.

    Таким чином, на винзаводі на період обстеження загальна ємність виробничої тари, що враховується для розрахунку потужності, складає:

    

 дал

    Оскільки  сумарна величина виробничої тари в  кожен даний період є постійною, то коефіцієнт використання потужності заводу буде в основному залежати від оборотності тари. Останній можна визначити по формулі:

    

,         

    де  И – коефіцієнт, що враховує час  використання тари; Ц – середня  тривалість технологічного циклу, дні; З – мінімальний запас виноматеріалів, дні.

    У цьому показнику всі змінні величини змінюються в залежності від рівня  організації виробництва.

    На  винзаводі, И = 0,92. Щоб прискорити оборотність виробничої тари, варто збільшити час її використання протягом року, а для цього потрібно скорочувати терміни ремонту тари, підвищувати якість ремонту, використовувати тару з прогресивних матеріалів, зі стійкими внутрішніми покриттями, прискорювати заповнення тари. Усе це скоротить терміни готовності виробничої тари під чергове заповнення.

    В ВАТ «ТРТ», Ц = 92 днів, тому що тривалість технологічного циклу деяких вироблюваних вин власного купажу досить тривала.

    На  швидкість оборотності виробничої тари впливає тривалість технологічного циклу. Середня тривалість технологічного циклу залежить від ряду факторів, у тому числі від якості виноматеріалів, що надходять, від їхньої розливостійкості. У цьому відношенні повинне поліпшуватися якість вироблюваних виноматеріалів. Скороченню технологічного циклу на винзаводі буде сприяти також підвищення рівня механізації й автоматизації основного виробництва, заміна дрібних ємностей на великі для збереження виноматеріалів, підвищення безперервності процесів виробництва, скорочення термінів обробки виноматеріалів і виготовлення купажів.

    Мінімальний поточний запас виноматеріалів на винзаводі  складає 17 днів (З). Він залежить від  ряду специфічних особливостей: умов підготовки до сезону переробки сировини на заводах первинного виноробства, наявності вільних ємностей; умов збереження виноматеріалів на винзаводі (облік кліматичної зони й ін.).

    Таким чином, коефіцієнт оборотності тари має значення:

    

.

    Отже, виробнича потужність винзаводу  по випуску готового вина, у рік, становить:

    

 дал

    У 2007 р. і 2008 р. винзавод розлив готової продукції в пляшки та бочки: 3761400 дал і 3786100 дал відповідно.

    Зі  зроблених розрахунків випливає висновок – виробнича потужність заводу вторинного виноробства ВАТ «ТРТ», по випуску готового вина використовується не ефективно. Наявна потужність винзаводу перевищує обсяг розлитої готової продукції.

    

 дал

    

 дал

    У 2007 р. невідповідність «потужність – розлив» становить 98456 дал.

    У 2008 р. невідповідність «потужність – розлив» становить 73756 дал.

    Виробнича потужність лінії  розливу.

    В даний час розлив продукції винзаводу  провадиться на двох лініях продуктивністю по 9,5 тис. пляшок у годину.

    Розлив  готової продукції, на лініях, провадиться  по 8 годин, щодня.

    Розрахунок  виробничої потужності лінії розливу, рік:

    

 дал

    Виробнича потужність двох ліній розливу (у  рік) становить:

    

 дал

    У 2008 р. на лініях розливу винзаводу розлито в пляшки – 3572912 дал готової продукції, що складає 92% від виробничої потужності ліній розливу.

    У 2008 р. невідповідність «потужність – розлив» складає 310688 дал.

    Таблиця 2

    Використання виробничих потужностей (2008 р.)

    Результати  аналізу використання виробничих потужностей (таблиця 2) свідчать про неефективне використання наявних виробничих потужностей. Варто також помітити, що виробнича потужність винзаводу по місткості тари (3859856 дал) незначно відстає від потужності по лініях розливу (3883600 дал). Відставання складає – 23744 дал у рік.

    Таким чином, поліпшення використання виробничих потужностей винзаводу є резервом підвищення ефективності виробництва  ВАТ «ТРТ». 

    2.4 Визначення рівня  механізації виробництва

    Механізація виробництва, тобто заміна ручної праці машинною, є одним з основних напрямків науково-технічного прогресу в промисловості. Послідовне впровадження засобів механізації являє собою найважливіше джерело полегшення праці, підвищення її продуктивності, зростання обсягу виробництва й економії витрат праці.

    Рівень  механізації основного виробництва (цеху, підприємства) визначається такими показниками: ступінь механізації праці См.т, рівень механізації виробничих процесів Ум.п.п.

    Ступінь механізації праці (у %)

    

,         

    де  Чм - чисельність робітників основного  виробництва, зайнятих механізованою  працею; Ч - загальна чисельність робітників основного виробництва.

    Рівень  механізації виробничих процесів (у %)

    

,        

    де  Тз - загальні витрати праці в  основному виробництві, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч; Тр - витрати ручної праці, що залишилися, в основному виробництві, чол.-ч.

    В якості умовних норм ручної праці  на одиницю продукції основного виробництва узяті витрати праці виробничих робітників за умови виконання всіх трудових процесів вручну без яких-небудь елементів механізації.

    Загальні  витрати праці по цеху основного  виробництва виражені в умовних  нормах ручної праці (у чол.-ч.)

    

,        

    де  Т1, Т2,…,Тn - умовні норми ручної праці на 1000 дал продукції за кожною схемою (операції) обробки виноматеріалів, чол.-ч.; Р1,Р2,...,Рn - обсяг обробки виноматеріалів за кожною схемою (операції) обробки, тис. дал; n - число операцій.

    Загальні  витрати праці в основному  виробництві підприємства (об'єднання), виражені в умовних нормах ручної праці (у чол.-ч.)

    

,        

    де  Тзц - загальні витрати праці в  основному виробництві i - го цеху, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч.; n - кількість цехів підприємства.

    Витрати ручної праці, що залишилося, (у %):

    

,       

    де  Тт - фактична технологічна трудомісткість продукції цеху (підприємства), чол.-ч.; См.т - ступінь механізації праці в цеху (підприємстві), %.

    Фактична  технологічна трудомісткість продукції (у чол.-ч)

    

,      

    де  Ч - чисельність робочих цеху (підприємства), зайнятих в основному виробництві; t - річний фонд робочого часу одного робітника, ч.

    Визначення  рівня механізації  допоміжного виробництва  і ВРТС (вантажно-розвантажувальні, транспортні і складські роботи) робіт. При визначенні рівня механізації допоміжного виробництва підприємств вторинного виноробства необхідно виходити з тих же методологічних положень, що і при визначенні рівня механізації основного виробництва. При цьому структурні підрозділи допоміжного виробництва підприємства варто розглядати як самостійні виробничі одиниці, що випускають відповідну продукцію.

    Загальні  витрати праці в допоміжному  виробництві винзаводу, виражені в умовних нормах ручної праці, Тз (у чол.-ч) можна розрахувати по формулі:

    

,         

    де  Тз_р.о - загальні витрати праці на ремонт і обслуговування устаткування за рік, чол.-ч.; Тз_т.х - загальні витрати праці на обслуговування теплових і холодильних установок за рік, чол.-ч.; Тз_з.с - загальні витрати праці на підтримку будинків і споруджень у робочому стані, чол.-ч.; Тз_п.р - загальні витрати праці на ВРТС роботах, чол.-ч.

    Загальні  витрати праці на ремонт устаткування за рік, виражені в умовних нормах ручної праці, Тз_р.о (у чол.-ч) складе:

    

,         

    де  Эр.о – умовна норма ручної праці  на ремонт і обслуговування устаткування в 1 умовну ремонтну одиницю (ремонтна одиниця – це умовно обраний обсяг  ремонтних робіт, вироблений при  певному співвідношенні витрат праці ремонтників різних професій. Значення трудомісткості однієї ремонтної одиниці по капітальному ремонті дорівнює 35 нормо-ч.), чол.-ч.; Vр.о – середньорічний обсяг ремонтних робіт, умовних ремонтних одиниць.

    Формула для визначення рівня механізації виробництва в цілому по винзаводу має наступний вигляд:

    

,         

    де  Тз_О – загальні витрати праці в основному виробництві в умовних нормах ручної праці в розрахунку на річний обсяг виробництва, чол.-ч.; Тз_Э – загальні витрати праці на обслуговування теплових і холодильних установок, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч.; Тз_З.С – загальні витрати праці на підтримку будинків і споруджень на підприємстві в робочому стані, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч.; Тз_Г – загальні витрати праці на вантажопотоках підприємства, виражені в умовних нормах ручної праці, чол.-ч.; Тз_Р.О – витрати ручної праці, що залишилися, в основному виробництві в розрахунку на річний обсяг виробництва, чол.-ч.; Тз_Р.В – витрати ручної праці, що залишилися, у допоміжному виробництві, чол.ч.

    Розрахунок  показників механізації виробництва  по підрозділах і по заводу в цілому, виробляється на підставі даних про  чисельність робітників по основному, допоміжному виробництву і ВРТС роботам.

    За  вищевказаною методикою розраховуємо показники рівня механізації виробничих процесів по видах виробництв (таблиця 3).