Управління бізнесом

    Вважаю  за доцільне створити на винзаводі  раду НОТ, для координації роботи з НОТ, до складу якої включити інженерів, начальників дільниць, економістів.

    Цінність  впроваджуваних заходів щодо наукової організації праці визначається їхньою економічною ефективністю, основними показниками якої є зростання продуктивності праці і річний економічний ефект.

    Так, проаналізувавши виробничий процес на винзаводі, я пропоную:

• у цеху готової продукції (цех №3), здійснити сполучення професій слюсаря-наладчика й слюсаря-ремонтника на лініях розливу вина і шампанського в пляшки, у результаті чого вивільняється 3 чоловіка;
• упровадити типові проекти організації робочих місць, розроблені ВНДІВіВ “Магарач”, на дільниці №3 переробки виноматеріалів (цех №1), що дозволить визволити 4 чоловіка і підвищити продуктивність праці;
• на розливочних лініях цеху №3, установити 10 електронних лічильників для ящиків готової продукції, у результаті чого вивільняється 4 чоловіка: три приймальниці готової продукції й контролер.

    Заходи  поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей

    Економічний аналіз діяльності винзаводу показав, що виробничі фонди і виробничі  потужності ВАТ «ТРТ» використовуються недостатньо ефективно.

    Поліпшення  використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей дозволяє без додаткових капіталовкладень збільшити випуск продукції, поліпшити техніко-економічні показники виробництва, такі, як фондовіддача, продуктивність праці, собівартість продукції й ін., тобто дозволяє підвищити ефективність виробництва.

    Поліпшення  використання виробничих потужностей  означає і поліпшення використання основних виробничих фондів.

    Важливим  резервом поліпшення використання виробничої потужності винзаводу є прискорення оборотності виробничої тари.

    Таким чином, ґрунтуючись на результатах  економічного аналізу, я пропоную підвищити  ефективність виробництва ВАТ “ТРТ” шляхом:

• удосконалювання організації виробництва по всій низці вироблення вина;
• поліпшення постачань виноматеріалів;
• поліпшення використання основних виробничих фондів і виробничих потужностей.

    Удосконалювання організації виробництва по всій низці вироблення вина й поліпшення постачань виноматеріалів дозволить коефіцієнт оборотності тари (у даний момент він має значення 3,08 – середній коефіцієнт відкритих і закритих виносховищ) підвищити до значення 4-5 у рік. Прискорення оборотності виробничої тари є великим резервом збільшення виробничої потужності без додаткових капіталовкладень на збільшення виробничої тари.

    Щоб прискорити оборотність виробничої тари, варто збільшити час її використання протягом року, а для цього потрібно скорочувати терміни ремонту  тари, підвищувати якість ремонту, використовувати  тару з прогресивних матеріалів, із стійкими внутрішніми покриттями, прискорювати заповнення тари. Усе це скоротить терміни готовності виробничої тари під черговий залив.

    На  швидкість оборотності виробничої тари впливає тривалість технологічного циклу. Середня тривалість технологічного циклу залежить від ряду факторів, у тому числі від якості виноматеріалів, що надходять, від їхньої розливостійкости. У цьому відношенні повинна поліпшуватися якість вироблюваних виноматеріалів. Скороченню технологічного циклу на винзаводі буде сприяти також підвищення рівня механізації й автоматизації основного виробництва, заміна дрібних ємностей на великі для збереження виноматеріалів, підвищення безперервності процесів виробництва, скорочення термінів обробки виноматеріалів і виготовлення купажів.

    Прискорення оборотності виробничої тари може бути досягнуте також за рахунок додаткових капітальних вкладень. Так, щоб прискорити оборотність виробничої тари винзаводу, пропоную – побудувати закриті приміщення для збереження виноматеріалів, що зберігаються на відкритих площадках виносховища №1.

    У відкритому виносховищі №1 установлено 32 вертикальних металевих резервуара загальною ємністю 330000 дал і 9 горизонтальних металевих резервуара загальною ємністю 69000 дал.

    У зимові місяці, при температурі –1 – 8°С виноматеріали замерзають, у зв'язку з чим сповільнюється річний оборот тари, у якій зберігаються виноматеріали. Мінімальний коефіцієнт  оборотності виробничої тари в рік для ємностей, що знаходяться в закритих приміщеннях, повинен бути не менше 3 і для ємностей, що знаходяться на відкритих площадках, - не менше 2.

    Таким чином, для підвищення коефіцієнта  оборотності тари й збільшення виробничої потужності винзаводу я пропоную:

• провести будівництво закритих приміщень для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище);
• увести в експлуатацію побудовані закриті приміщення для збереження виноматеріалів.

    Будівництво й експлуатація закритих приміщень  для збереження виноматеріалів, що зберігаються у виносховищі №1 (відкрите виносховище) дозволять:

• підвищити коефіцієнт оборотності тари як мінімум до значення 3;
• збільшити виробничу потужність винзаводу на 133000 дал\рік і більш.

    У 2000 р. на лініях розливу винзаводу  розлито в пляшки – 3572912 дал готової  продукції, що складає 92% від виробничої потужності ліній розливу. Звідси випливає, що значним фактором поліпшення використання виробничої потужності підприємства є підвищення коефіцієнта використання ліній розливу. Основні шляхи його підвищення наступні:

• усунення неспряженості в продуктивності окремих автоматів, що входять до складу ліній розливу;
• удосконалювання виробництва й праці, у тому числі своєчасне забезпечення робочих місць допоміжними матеріалами й тарою (пляшки, ящики), підвищення рівня механізації внутрішньо- й міжцехових транспортних операцій, розширення складських площ для збереження готової продукції й підвищення рівня механізації складських операцій.

    З метою ліквідації «вузьких місць» у  цеху розливу вина й підвищення коефіцієнта використання потужності ліній розливу, пропоную впровадити на підприємстві наступні методи організації праці на основі механізації ВРТС робіт:

• пакетний спосіб збереження  тари і готової продукції на складах;
• використання контейнерів для внутрішньозаводського транспортування пляшок;
• повна конвеєризація на складах готової продукції й використання висувних транспортерів для вивантаження склопосуду з автомашин і навантаження в них готової продукції;
• використання на лініях розливу пляшок і ящиків однакових типорозмірів, що забезпечить можливість раціонального використання існуючих автоматів по виїмці пляшок із ящиків і укладанню їх у ящики.

    Найбільші втрати потужності на лініях розливу  винзаводу виникають з технічних причин. Для ліквідації цих утрат на винзаводі, пропоную:

• упровадити систему планово-попереджувального ремонту, що передбачає періодичний огляд устаткування;
• розробити й впровадити трудові нормативи на проведення ремонтів;
• установити черговість проведення ремонтів (капітального, середнього і малого) і часу простою устаткування в ремонті;
• удосконалити технічно й організаційно ремонтну базу, а також забезпечити підприємство запчастинами для ремонту устаткування.

    Однією  з обов'язкових умов нормального  функціонування всього процесу виробництва  й підвищення його ефективності є  систематичне відтворення основних виробничих фондів. При цьому важливо, щоб відтворення їх відбувалося на технічній основі, що відповідає сучасним вимогам технічного прогресу, і здійснювалося в оптимальні терміни.

    З метою підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, пропоную:

• прискорювати відновлення основних виробничих фондів;
• скорочувати невиправдано тривалі терміни їхньої експлуатації.

    Запропонований комплекс заходів щодо підвищення ефективності виробництва винзаводу ВАТ «ТРТ», дозволить значно підвищити економічні показники виробничої діяльності підприємства. Результатом навіть часткового впровадження пропозицій даного підрозділу буде - значний економічний ефект. 
 
 
 
 

Висновки

      Ефективна організації виробництва продукції  підприємства – ступінь використання виробничого потенціалу, що виявляється співвідношенням результатів і витрат виробництва. Чим вище результат при тих же витратах, чим швидше він зростає в розрахунку на одиницю витрат необхідної праці, або чим менше витрат на одиницю корисного ефекту, тим вище ефективність виробництва. Узагальнюючим критерієм економічної ефективності виробництва служить рівень продуктивності праці. Ефективність виробництва – це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів. Ефективність можна вимірити через коефіцієнт – відношення результатів на виході до ресурсів на вході чи через обсяги випуску продукції, її номенклатури.

      Суть  проблеми підвищення економічної ефективності виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю трудових, матеріальних і фінансових ресурсів домагатися істотного збільшення обсягу виробництва продукції. Це, у кінцевому рахунку, означає підвищення продуктивності суспільної праці, що і є критерієм (мірилом) підвищення ефективності виробництва.

      Завершуючи  роботу, варто помітити, що методики визначення й аналізу системи показників організації виробництва допоможуть керівникам будь-якого рівня повніше виявити резерви подальшого підвищення ефективності виробництва і намітити конкретні шляхи його удосконалювання. Забезпечення стабільної роботи підприємств по випуску конкурентноздатної продукції, є завданням першорядної важливості для керуючих усіх рівнів, а найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх рівнях є – ефективність виробництва.

Список використаної літератури

1. Белашов Л.А. Эффективность производства. – К.: Высшая школа, 2000.
2. Васильев Ю.П. Управление развитием производства в промышленных концернах США. – М.: Мысль, 2003. – 335 с.
3. Вейлл Питер. Искусство менеджмента. – М.: Новости, 2007. – 221 с.
4. Вечканов В.С. Эффективность производства и ее слагаемые. – Л.: ЛГУ, 2001. – 150 с.
5. Габ В.И. Оценка эффективности функционирования промышленного производства. – К.: Вища школа, 2003. – 158 с.
6. Залунный А.Й., Мельник М.А. Управление качеством продукции и эффективностью производства: Учебное пособие для машиностроительных вузов. – К.: В. шк., 2002. – 126 с.
7. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник. – К., 1995 – 208 с.
8. Кац Й.А. Экономическая эффективность деятельности предприятий: (анализ и оценка). – М.: Финансы и статистика, 2003.
9. Кредісов А.І. Менеджмент для керівників. – К., 1999.
10. Подсолонко В.А. Управление эффективностью производства. – Київ: Наукова думка, 2003. – 126 с.
11. Чумаченко И.Г. Повышение эффективности производства: В 3-х томах. – К.: Высшая школа, 2000.
12. Шершньова З.Е. Стратегічне управління: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 384 с.

       Додаток 1

      Вихідні дані для аналізу виробничої діяльності ВАТ «ТРТ»