Аудит лізингових операцій на Украине

і розміру  окремих  виплат  лізингових  плітежів  за  домовленістю  сторін  у випадку виникнення нових обставин, які можуть спричинити втрати  сторін.  До

таких обставин можна віднести зростання темпів  інфляції  вище  визначеного

сторонами рівня, суттєву зміну рівня відсотків за кредит тощо.

     Чи  не найважливішим є вибір методу нарахування лізингових платежів.  З

практики  та науково-методичної літератури відомі такі основні методи:

• з  регулярним  періодичним  відшкодуванням  вартості  майна  рівними   або нерівними частками;
• з відстрочкою платежів:
• з авансовим платежем;
• з авансуванням викупу об’єкта лізингу за залишковою вартістю;
• за обраною сторонами договору підставою.

Відомі  також  платежі  зі  зростаючоюставкою  лізингового   процентк,

платежі у разі переоцінки вартості лізингового майна та ін.

Окрему  групу становлять розрахунки, що базуються  на теорії  фінансових

рент  без застосування норм амортизації, згідно з якими всі  поточні  платежі

(крім авансового) є рівними, але мають різну структуру.

Для розгляду безпосередньо методики розрахунку лізингових платежів для

спрощення приймаємо,  що  додаткові  витратиза  договором  лізингу  і  митні

витрати відсутні, страхування  майна  здійснює  лізингоодержувач,  а  ставка

процента  за кредит і комесійної  винагородиоб’єднані  у  ставці  лізингового

процента (лізингоодуржувачу  важливо  знати  загальний  процент  комісійних,

який  він має сплачувати незалежно  від  того,  яку  їх  частку  лізингодавець

віддасть  за кредит).

     Загальна  сума відшкодування вартості лізингового  майна визначається як

добуток  балансової   вартості   майна   на   річну   норму   амортизаційних відрахувань, на реновацію цього майна і  на  період  дії  лізингової  угоди.

     Розмір відшкодування за  кожний  період  сплатирозраховуєтьсяшляхом ділення добутку балансової вартості майна і річної норми  амортизації  на  кількість лізингових платежів за рік.

     Лізинговий  процент  (сумарний  розмір  комісійних)  за  кожний  період

визначається  шляхом ділення  добутку  невідшкодованої  вартості  лізингового майна і річної ставкі лізингового процента на кількість лізингових  платежів за рік.

     Загальна  сума лізингових платежів дорівнює сумі відшкодувань  вартості

об’єкта лізингу і лізингового процента за всі періоди сплати.

     Велика  різноманітність видів і  форм  лізингових  платежів  забезпечує

сторонам  лізингової угоди можливість вибору найбільш прийнятного варіанта.

     Однак українські лізингодавці та лізингоодержувачі такої можливості не

мають. У проекті Закону «Про лізинг» (п.2 ст.16)  передбачалося обов’язкове

відшкодування в лізинговому платежі «частини вартості  об’єкта  лізингу,  що

амортизується, але не більш як 1/4 його  вартості  у  кожному  платежі».  Це

визначення  забезпечувало свободу вибору способу  відшкодування.

     Але у прийнятому Законі цей пункт  отримав нову редакцію, згідно з  якою

в кожному платежі відшкодовується частина вартості  об’єкта лізингу,  що

амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж.

     Легко  переконатися,  що  з  усіх   наведених   варіантів   розрахунку

лізингових  платежів  умовам  Закону  відповідає  лише  перший   стандартний

варіант. Адже всі інші варіанти передбачали  відшкодування вартості  в  інших розмірах.

     Так, у разі відстрочки платежу протягом обумовленого договором терміну

платежі, а отже і відшкодування вартості майна, взагалі  не  здійснюються  і

протягом  наступного періоду відшкодування  відбувається  в  розмірах,  що  не перевищують нараховану  амортизацію

     У випадку авансових платежів, навпаки  відбувається в розмірах,  менших

за нараховану амортизацію.

     Законодавство України передбачає лише один жорсткий спосіб нарахування

прискореної амортизації, не придатний  для  переважної  більшості  договорів

лізингу. Тому прискорене відшкодування вартості майна за погодженням  сторін

фактично  блаковано. Так неможливим є наведений вище  варіант

з прискореним , відшкодуванням вартості майна протягом першого року.

     Таким чином, згідно з  чинним  законодавством  легітимним  залишається

лише  один  варіант  розрахунку   лізингових   платежів,   який   передбачає

відшкодування  вартості   лізингового   майна   у   розмірі   амортизаційних

відрахувань. Внаслідок цього лізинг втрачає  одну  з  найпривабливіших  своїх

особливостей.

     Тому  до  нагальних   заходів   щодо   удосконалення   правового

регулювання лізингу слід віднести внесення часткових  змін до  п.  2  ст.  16

Закону  України  «Про  лізинг»  з  метою  забезпечення  гнучкості  лізингових

платежів. 

III. РОЗРАХУНОК РОЗМІРУ КОМІСІЙНИХ ВИПЛАТ 

1. Розмір  амортизаційних відрахувань, які отримує лізингодавець розраховується по формулі:

                                 А= С * На / 100% * Т,

     де,

     А – амортизаційні відрахування;

     С – балансова вартість обладнання;

     На – норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення;

     Т – період чинності лізингової угоди. 

2. Розрахунок  величини плати за користування  кредитними ресурсами: 

                                 Пкр= Кр * Скр / 100%,

     де,

     Пкр – плата за користування кредитними ресурсами;

     Кр– кредитні ресурси, що залучаються для проведення лізингової операції;

     Скр – ставка за користування кредитними ресурсами. 

                                 Кр= [ (Сн+Ск) / 2 ],

     де,

     Сн  – вартість обладнання на початок року;

     Ск  – вартість обладнання на кінець року;

     Т – кількість років, на яку укладається лізингова угода. 

3. Розрахунок  розміру комісійних виплат: 

                                Пком=Кр * Ском / 100%,

     де,

     Пком  – плата по комісії;

     Ском  – ставка комісійних виплат. 

4. Розрахунок  розміру додаткових послуг лізингодавця: 

                                  Пу=Рком+Ру+Рр+Рдр,

     де,

     Пу  – плата за послуги лізингодавця;

     Ру  – видатки на оплату послуг (юридичні консультації, по експлуатації

     обладнання  і т.д.);

     Рком  – відряджувальні видатки робітників лізингодавця;

     Рр  – видатки на рекламу;

     Рдр – інші вигляди видатків на оплату послуг лізингодавцю.

5. Розрахунок  загальної суми виплат лізингодавцю  по лізинговій угоді: 

                                   ЛП=А+Пкр+Пком+Пу,

     де,

     ЛП  – загальна сума лізингових платежів.

     А – амортизаційні відрахування; 

6. Розрахунок  періодичних внесків по лізинговій угоді:

     а) при щорічній виплаті внесків:

                                      ЛВ=ЛП / Т,

     де, ЛВ – один лізинговий внесок;

     б) при щоквартальної виплати внесків:

                             (ЛВ / Т / 4) * ЛВ=ЛП / Т / 4;

     в) при щомісячній виплаті внесків:

                                    ЛВ=ЛП / Т / 12. 

     Розглянемо  розрахунок  лізингових  платежів  на  прикладі.   Вартість

обладнання, що здається в лізинг  –  550  тис.гривень.  Термін  лізингу  –

чотири  року.  Норма  амортизаційних  відрахувань   на   повне   відновлення

обладнання  – 10% річних. Процентна ставка по кредиту,  що  залучається  для

здійснення  лізингової угоди – 10% річних. Погоджений  відсоток  комісії  по

лізингу – 4% річних. В  лізинговій  угоді  передбачається,  що  капітальний

ремонт    обладнання,    його    технічне    обслуговування     здійснюється

лізингоотримувачем. Лизингоотримувач виявляє  користувача  ряд  означених  в угоді додаткових послуг:

     - відряджувальні видатки робітників  лізингодавця -- 0.16тис.гривень.;

     - видатки на надання юридичних  консультацій з  питань  укладення  лізингової угоди – 0.15 тис. гривень.;

     -  видатки  лізингодавця  на  консультації   по   експлуатації   обладнання,

включаючи організацію спробних іспитів – 0.35тис.гривень.

IV. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЛІЗИНГ»  

     Вперше  лізинг згадано в п. 9 ч. 1 ст. 3 Закону України  «Про  банки  і

банківську  діяльність», де банкам  дозволяється  здійснювати «придбання  за

власні  кошти засобів виробництва для  передачі їх в аренду (лізинг)».

     Оскільки  головним  завланням  банку  як  лізингодавця  є  фінансування

угоди, то в положенні Національного  банку  України  «Про  кредитування»[2],

лізінг розглядається як форма майнового кредиту.

     У Кодексі торговельного мореплавства України є глава 2  «Договіроренди

судна». Проте  окремі  її  положення  не  відповідають  правовим  відносинам

лізингу в їх традиційному розумінні.

     У  першій  редакції  Закону  України   «Про   оподаткування   прибутку