Аудит лізингових операцій на Украине

характерною  ознакою  є  зростання  обсягів  лізингових  операцій.  Яскравим

прикладом  є  Південна  Корея,  де  1975  року   за   фінансової   підтримки

Міжнародної фінансової корпорації було запроваджено лізинговий  ринок,  який

на сьогодні є одним з найпотужніших  у  світі.  Підприємцеві,  який  орендує

обладнання, лізинг створює потенційні переваги:  тут  діють  спрощені  схеми

забезпечення  засобами виробництва та менш  жорсткі  вимоги  щодо  балансових

звітів. А ще – наявність так званих  податкових  канікул:  уряди більшості

зарубіжних  країн надають пільги в оподаткуванні саме  лізинговим  компаніям,

визнаючи, що вони уможливлюють доступ до інвестицій для малих та  середніх

підприємств. 

     Лізинг  може стати альтернативою кредитним  коштам. Переваги полягають у тому,  що  право  власності  на  передане  у лізинг  майно залишається   у кредитора, який фінансує проект. Тобто немає  потреби  укладати  угоду  про

заставу  майна.  Проте  лізингові  компанії  також  повинні  бути   певними:

обладнання, надане ними у користування  одним  підприємствам,  не  потрапить

без їх  відома  до  інших,  що  має  бути  чітко  обумовлено  у  відповідних

законодавчих  актах.

     Стимулювати розвиток лізингу в  Україні  і,  відповідно,  інвестування

коштів  у виробництво міг би й перегляд  (зі  значним  скороченням  термінів)

нормативів  амортизації обладнання, вважають фахівці  міжнародних  фінансових

установ.  Потрібно  також  запровадити  систему  реєстрації   контрактів   і

«організувати роботу» з  підприємствами-неплатниками  (тобто  вжити  заходів

для  посилення  відповідальності),  оскільки  низька  фінансова  та  правова

дисципліна  не сприяють нормальному веденню  бізнесу.

     Вирішивши всі ці проблеми (що, мовляв, не так  уже  й  складно),  можна

очікувати стрімкого  розквіту  лізингового  ринку  вже  у  наступному  році,

вважають  західні експерти.

     Вітчизняні  учасники  народжуваного  ринку   лізингових   послуг,   як

виявилося, більш обережні у прогнозах і менш  оптимістичні  щодо  здатності

держави стимулювати розвиток лізингу оперативними  і  доречними  корективами

нормативної бази.

     Асоціація «Укрлізинг»

     Попри всі складнощі формування нормативної бази лізингу, компанії,  що

намагаються працювати у цій сфері навіть за нинішніх непростих умов,  дбають

про майбутнє:  зокрема  опікуючись  професійною  підготовкою  кадрів.  Задля

цього фірми, які формально є  конкурентами,  об'єднують  зусилля  й  кошти.-

Одне  з  найважливіших  завдань   для   асоціації   полягає   у   підготовці

кваліфікованих  кадрів  для лізингового бізнесу.   Асоціація   «Укрлізинг»

спільно з лізинговими компаніями вирішуватиме  проблему  підготовки  кадрів,

яким  належить  здійснювати   бухгалтерський   облік,   займатися   правовим

забезпеченням  лізингових  операцій.  У  листопаді   асоціація   «Укрлізинг» спільно з подібними організаціями Росії  та  Білорусі – «Рослізингом» та «Біллізингом» – проведе у Києві науково-практичний семінар, на який  будуть

запрошені провідні фахівці асоціації «Євролізинг». Окрім того,  є  попередня

домовленість  з  Асоціацією  комерційних  банків  України   про   проведення

спеціального  семінару для бухгалтерів з проблем лізингу. 

2. Перспективи  розвитку лізингових операцій  з урахуванням досвіду зарубіжних лізингових інститутів

     У сфері лізингу комерційні банки  зштовхуються з безліччю  проблем.  Їх

буде  легше вирішити, якщо спиратися на досвід зарубіжних  країн.  Так як  в

нинішній  час між Україною і Німеччиною склались тісні економічні зв'язки,  і

буде  корисно розглянути як в Німеччині  здійснюють даний вигляд послуг.

     Законодавство  в  Німеччині[15]  не  містить  поняття   «лізинг»,   що

підходило б  для  всіх  існуючих  форм  здачі  в  оренду  інвистиційних  або

споживчих товарів тривалого користування.

     В  спеціальній  літературі  і   договірній   практиці   під   лізингом

розуміється угода, при якій одна сторона (лізингодавець)  зобов'язується  в

рамках  своєї діяльності надати іншій стороні (лізингоотримувачу) рухоме  або

нерухоме  майно – предмет лізингу – разом з ризиком,  зв'язаним  з правом

відповідальності, на певний період за погоджену орендну  плату.

     В Німеччині лізинг почав широко застосовуватися  на початку 60-х років,

і  в  нинішній  час   лізингові   угоди   набули   значних   масштабів.   Це відображається  не  тільки  в  їх  постійному  обсязі,  що  збільшується,  і використанні цієї форми численними галузями, але і втягненні  в  оборот  все

більш широкого кола інвестиційних об'єктів.

     Укладаючи лізингові угоди, підприємство може забезпечити  собі  значну

економію  засобів, що були б потрібні  для  придбання  власності,  і  тим  не

менше  одержують  в  своє  розпорядження  на   тривалий   період   наобхідне

обладнання. Лізинг  відповідає  вимогам  прискорення  обертання  капіталу  в

зв'язку з скороченням  термінів  морального  старіння  обладнання  в умовах

бурхливого  науково-технічного прогресу. Крім того, його розподіл  викликаний

диспропорціями  між  потребами в капиталовкладеннях  і   можливостями   їх

фінансування, що посилюються по мірі технічного ускладнення  і  подорожчання

машин, обладнання і т.д.

     В Німеччині діють  понад  700  лізингових  товариств,  з  яких  2/3  є

товариствами  з обмеженою відповідальністю, біля 20% припадає  на  товариства

з обмеженою  відповідальністю і участю коммандистів і 5% на чисто  командитні

товариства.

     Розподіл   обов'язків   між   лізингодавцем    і    лізингоотримувачем

визначається  договором, що закріплює основу їхніх  відносин.

     Розрізняють  договори  з   повною   амортизацією   вартості   предмету

лізингової угоди і з частковою.

     У договорах з повною  амортизацією  лізингові платежі,  що  здійснює

орендар в період  основного часу  оренди,  покривають  видатки лізингового

товариства, пов'язані з придбанням  або  виробництвом  товару,  відсотки  за

користування  предметом лізингової угоди і всі інші побічні видатки.

     По  договорам з  частковою  амортизацією  орендар  відповідає  лише  за

непокриті видатки, оскільки лізингове  товариство  не  може  досягнути  їхнє

покриття  по  закінченні   погодженого   часу   оренди   шляхом   подальшого

використання  предмету лізингової угоди (наприклад, нової здачі в оренду  або

продажу).

     В залежності  від  терміну  дії  лізингового  договору  (в  Німеччині)

розрізняють:

• фінансовий лізинг, коли інвестиційні товари купуються на вимогу орендара і здаються в довгострокову оренду. По  закінченню  терміну  дії  договору орендар має право купівлі товару;
• оперативний лізинг, коли інвестиційні товари купуються або виготовляються лізинговим суспільством у відповідності з  наявним  на  ринку  попитом  і передаються в короткострокову оренду.

В залежності від власника об'єкту  лізинг  поділяється  на:  зворотній

лізинг і лізинг виробника. Під формою зворотнього лізингу розуміють здачу  в

оренду  товару,  придбаного  лізинговим  товариством  у   підприємства,   що

виготовив його або що володіє їм і не переданого йому в  оренду.  Такий  вид

лізингу застосовується в  випадку,  коли  підприємству  необхідно  терміново

отримати  додаткові засоби.

     Як  правило, продавці, а пізніше орендарі  зберігають  за  собою  право

опціону, щоб мати можливість викупити объкт  оренди.

     Лізинг  виробника в Німеччині здійснюється виробником товарів і має, як

правило, довгостроковий характер, оскільки лише здача в оренду  на  тривалий

термін  забезпечує постійний прибуток від  об'єкту  оренди.  Короткостроковий

лізинг фірми-виробники використовують тоді, коли необхідно  негайно  покрити

потребу в засобах або ж вийти на ринок з новим товаром.

     Існує  також  лізинг  фінансування  або  лізинг  купівлі.  При   цьому

лізингове товариство  купує  у  виробника  товарів  вимогу,  що  випливає  з

договору  оренди, укладеного ним зі  своїм  клієнтом.  Виробник  у  правовому

відношенні  залишається  арендодавцем,   однак   орендна   плата   надходить

лізинговому товариству.

     В залежності від об'єкту  оренди  лізинг  поділяється  на  три  великі

групи:

     - лізинг рухомого майна;

     - лізинг нерухомого майна;

     - лізинг споживчих товарів.

     В  договорі  лізингу  рухомого  майна  предметом  угоди  є  обладнання

підприємств, окремі автомобілі або повний автотранспортний парк, в якому  не

менше 20 автомашин, особливо обговорюється  право орендаря на обмін предмету

лізингової угоди по закінченні встановленого терміну оренди на новий,  більш

досконалий.

     Змістом  договору  лізингу  нерухомого  майна  є  передача  в   оренду

комплектного  виробничого  обладнання  і  оснащення  підприємства,  включаючи

земельні  ділянки, будинки і споруди. По договору  на  лізингове  товариство,

як правило, покладається контроль і догляд за технічним оснащенням зданих  в