Аудит в Украине

    Технологія  аудиту включає чотири стадії:

    1. Організаційна стадія

1. вивчення діяльності господарюючого суб’єкта, його засновницьких документів, організації стану бухгалтерського обліку, звітності та внутрішньогосподарського контролю;
2. підготовка листа-зобов’язання про згоду на проведення аудиту;
3. укладання договору на проведення аудиту та обгрунтування завдань аудиту.

    2. Підготовча стадія

1. формування аудиторської групи;
2. складання загального плану та програми аудиту.

    3. Методична стадія

1. вивчення об’єкта аудиту;
2. коригування плану аудиту;
3. застосування тестів системи контролю;
4. застосування аудиторських процедур.

    4. Результативна стадія 

1. підготовка та надання письмової інформації замовнику за результатами проведеного аудиту;
2. погодження результатів аудиту із замовником;
3. складання та підписання аудиторського звіту і висновку.

    Весь  процес аудиту має наступне документальне оформлення (рис. 5.1). 

    

     

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 5.1. Документальне оформлення процесу аудиту 

    Форма і зміст листів-зобов’язань про проведення аудиторської перевірки для різних замовників можуть різнитися, але в них обов’язково зазначають:

1. мету аудиторської перевірки фінансових звітів;
2. відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;
3. обсяг аудиторської перевірки, в тому числі посилання на чинне законодавство, положення та норми професійних організацій, яких дотримується аудитор;
4. форму будь-яких звітів і висновків чи інший спосіб повідомлення результатів завдання;
5. той факт, що у зв’язку з тестовим характером аудиторської перевірки та іншими властивими аудиторській перевірці обмеженнями, разом з обмеженнями, властивими будь-якій системі бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, існує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими;
6. вимогу про вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, що її запитуватимуть у зв’язку з проведенням аудиторської перевірки.

    Аудитор може також указати в листі на:

1. заходи, пов’язані з плануванням аудиторської перевірки;
2. можливу необхідність отримання від управлінського персоналу письмових підтверджень, які стосуються пояснень, зроблених у зв’язку з аудиторською перевіркою;
3. прохання про підтвердження замовником умов перевірки шляхом підтвердження отримання ним листа-зобов’язання;
4. опис будь-яких інших листів, звітів чи висновків, які аудитор планує видати замовникові;
5. порядок обчислення суми гонорару та форму розрахунків.

    Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про  проведення аудиторської перевірки.

    Зміст договору може бути різним залежно  від конкретних обставин, проте існує ряд моментів, які у будь-якому випадку повинні знайти відображення у договорі. Обов’язково у договорі мають бути обумовлені наступні положення:

1. мета аудиту;
2. масштаб аудиту, включаючи посилання на діюче законодавство, нормативи (поняття масштабу аудиту включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки; склад, кількість, обсяг аудиторських процедур);
3. можливість доступу до будь-яких записів, документацій та іншої інформації, замовленої у зв’язку з аудитом;
4. відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану аудитором інформацію;
5. вказівка на те, що у зв’язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які істотні помилки можуть залишитись не знайденими;
6. форма, в якій замовникові буде видана інформація про результати проведеної аудитором роботи.

    Адекватне планування аудиторської роботи сприяє забезпеченню належної уваги до важливих ділянок аудиторської перевірки, визначенню потенційних проблем і виконанню роботи в стислий термін. Планування допомагає правильно доручати роботу асистентам, а також координувати роботу інших аудиторів та експертів.

    Обсяг планування залежить від розмірів суб’єкта господарювання, складності аудиторської перевірки, досвіду роботи аудитора з певним суб’єктом господарювання, а також від знання його бізнесу.

    Отримання знань про бізнес є важливою частиною планування роботи. Знання бізнесу допомагає аудиторові виявити події, операції й особливості діяльності, які можуть суттєво вплинути на фінансові звіти.

    В аудитора може виникнути бажання обговорити елементи загального плану аудиторської перевірки й визначені аудиторські процедури з управлінським персоналом суб’єкта господарювання та з його працівниками для підвищення ефективності аудиторської перевірки й координації аудиторських процедур з роботою персоналу суб’єкта господарювання. За аудитором, однак, зберігається відповідальність за загальний план і програму аудиту.

    Загальний план аудиторської перевірки – це документ, який за своїм змістом є більш деталізованим, ніж загальна стратегія аудиту. Зокрема, він розглядає характер, час та обсяг аудиторських процедур, які повинні виконуватися працівниками аудиторської фірми для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів з метою зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня.

    Аудитор повинен розробити й документально оформити загальний план аудиторської перевірки, описавши очікуваний обсяг і ведення аудиторської перевірки. Незважаючи на те, що загальний план аудиторської перевірки має бути досить детальним для того, щоб бути інструкцією для розробки програми аудиту, його точна форма і зміст залежатимуть від розмірів суб’єкта господарювання, складності аудиторської перевірки, а також від конкретних методик і технологій, які застосовуються аудитором.

    Питання, які слід урахувати аудиторові під час розробки загального плану аудиторської перевірки.

    1. Знання бізнесу

1. загальні економічні фактори й умови в галузі, які впливають на бізнес суб’єкта господарювання;
2. важливі характеристики суб’єкта господарювання та його бізнесу; фінансові результати й вимоги до його звітності, у тому числі зміни, що відбулися здати попереднього аудиту;
3. загальний рівень компетентності управлінського персоналу.

    2. Розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю

1. облікова політика, прийнята суб’єктом господарювання, та її зміни;
2. вплив нових норм бухгалтерського обліку й аудиту;
3. накопичені аудитором знання систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, а також відповідна увага, яка, як передбачається, має бути приділена тестам контролю і процедурам перевірки по суті.

    3. Ризик і суттєвість

1. очікувані оцінки властивого ризику й ризику системи контролю, а також визначення важливих ділянок аудиторської перевірки;
2. установлення рівнів суттєвості для цілей аудиторської перевірки;
3. можливість суттєвих викривлень (з урахуванням досвіду минулих періодів) або можливість шахрайства;
4. виявлення складних ділянок бухгалтерського обліку, в тому числі пов’язаних з обліковою оцінкою.

    4. Характер, час та обсяг процедур

1. можлива зміна обсягу роботи на конкретних ділянках аудиторської перевірки;
2. вплив інформаційної технології на аудиторську перевірку;
3. робота підрозділу внутрішнього аудиту та її очікуваний вплив на процедури зовнішньої аудиторської перевірки.

    5. Координація, керівництво, нагляд та перевірка

1. залучення інших аудиторів до аудиторської перевірки компонентів, наприклад, філій, дочірніх підприємств і підрозділів;
2. залучення експертів;
3. кількість об’єктів, що їх перевіряють; вимоги щодо персоналу.

    6. Інші аспекти

1. можливість виникнення сумніву щодо припущення про безперервність діяльності підприємства;
2. обставини, що вимагають особливої уваги, наприклад, існування зв’язаних сторін;
3. умови завдання з аудиторської перевірки та будь-які обов’язки, обумовлені законодавством;
4. характер і час надання висновку або інші форми інформування суб’єкта господарювання, передбачені умовами завдання з аудиторської перевірки.

    Програма аудиторської перевірки – це документ, що містить перелік завдань у визначеній послідовності їх виконання, за допомогою яких отримуються достатні та надійні аудиторські докази у відповідності до мети перевірки щодо відповідного клієнта. Іншими словами, програма аудиту – це докладні інструкції, яких повинні дотримуватися працівники аудиторської фірми в процесі здійснення аудиту фінансової звітності чи виконанні інших завдань.

    Аудитор повинен розробити й документально оформити програму аудиту, яка визначає характер, час і обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для виконання загального плану аудиторської перевірки. Програма аудиту є набором інструкцій для асистентів, залучених до аудиторської перевірки, а також засобом контролю й документування належного виконання роботи. Програма аудиту може містити завдання для кожної ділянки аудиторської перевірки та бюджет часу, де зазначається кількість годин, відведених на різні ділянки або процедури аудиторської перевірки.

    Готуючи програму аудиту, аудитор повинен розглядати конкретні оцінки властивого ризику та ризику системи контролю, а також необхідний рівень упевненості, що повинен забезпечуватися процедурами по суті. Аудитор повинен розглядати й розрахунок часу, потрібного для тестів контролю і процедур по суті, координацію будь-якої допомоги, що очікується від суб’єкта господарювання, наявність асистентів, а також залучення інших аудиторів або експертів. У процесі розробки програми аудиту може виникнути необхідність докладніше розглянути інші аспекти.

    Зміни в загальному плані та програмі аудиторської перевірки. Загальний план аудиторської перевірки і програму аудиту треба переглядати у процесі аудиту (за потреби). Планування здійснюється постійно протягом усього терміну виконання завдання із аудиторської перевірки внаслідок зміни обставин або несподіваних результатів аудиторських процедур. Причини внесення значних змін треба документально оформити.

 

    

 
 
 
 

    Глосарій до розділу: аудиторський доказ, відповідність, внутрішні аудиторські докази, документація, достатність, зовнішні аудиторські докази, прямі аудиторські докази, релевантні аудиторські докази, робочі документи, твердження 

План 

    

1. Значення  аудиторських доказів у висловлені думки аудитором.
2. Робочі документи аудитора.

 
 

    1. Значення аудиторських  доказів у висловленні  думки аудитором 

    Докази – це свідчення, які констатують будь-який факт і є незаперечними.

    Аудиторський доказ¹¹ – це інформація, отримана аудитором у процесі формування висновків, на яких базується аудиторська думка. До складу аудиторських доказів входять первинні документи та облікові записи, які є основою для складання фінансових звітів, а також підтвердна інформація з інших джерел.

    Аудиторські докази та їх зміст залежать від способів їх отримання. Аудитор проводить незалежну процедуру виявлення стану об'єкта аудиту й одержує об'єктивну і повну характеристику. В іншому випадку аудитор використовує дані внутрішнього аудиту, інформацію, отриману від керівництва підприємства або третіх осіб. При цьому він може отримати другорядні докази про стан об’єктів аудиту. До цих доказів він повинен ставитись упереджено, оскільки на практиці можуть з’явитися факти, що їх спростовують.