Державне підприємство Летичівське лісового господарства, звіт про парктику

поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім  грального  і  лотерейного  бізнесу  та  послуг  з  поставки підакцизних  товарів,  отриманих   у   межах   договорів   комісії (консигнації),  поруки,  доручення,  довірчого  управління,  інших цивільно-правових договорів,  що уповноважують такого  комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента  
без передання права власності на такі  товари),  що  безпосередньо виготовляються   підприємствами   та   організаціями   громадських організацій інвалідів,  які засновані  громадськими  організаціями інвалідів і є їх власністю,  де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи,  становить  протягом  попереднього  звітного періоду   не  менше  50  відсотків  середньооблікової  чисельності штатних працівників облікового складу,  і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Нульова  ставка  податку не застосовується, якщо товари (супутні    послуги),    що    експортуються – звільняються   від оподаткування.

Поставка   товарів  (робіт, послуг)  здійснюється  за договірними (контрактними)  цінами  з   додатковим   нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю  податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

порядковий номер податкової накладної;

      дату виписування податкової накладної;

повну   або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних документах  юридичної  особи  або  прізвище,  ім'я  та по батькові фізичної  особи,  зареєстрованої  як  платник  податку  на  додану вартість; 

податковий номер платника податку (продавця та покупця);

місце розташування юридичної  особи  або  місце  податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

опис   (номенклатуру)   товарів   (робіт,  послуг)  та  їх кількість (обсяг, об'єм);

повну   або   скорочену  назву,  зазначену  у  статутних  документах  отримувача; 

      ціну поставки без врахування податку;

ставку  податку  та  відповідну  суму  податку у  цифровому значенні;

      загальну  суму коштів,  що підлягають сплаті з урахуванням податку.

      У разі  звільнення  від оподаткування у відповідних випадках, у  податковій  накладній робиться запис "Без ПДВ" [63].

      Податкова  накладна  складається  у  момент виникнення податкових  зобов'язань  продавця  у  двох  примірниках.  Оригінал податкової  накладної  надається  покупцю,  копія  залишається   у продавця товарів (робіт, послуг).

      Для операцій,    що    оподатковуються    і   звільнені   від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

      Податкова накладна   є   звітним   податковим   документом  і одночасно розрахунковим документом.

      Податкова накладна  виписується  на  кожну повну або часткову поставку товарів  (робіт,  послуг).  У  разі  коли  частка  товару (робіт,   послуг)   не  містить  відокремленої  вартості,  перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до  податкової  накладної  у  порядку,  встановленому  центральним органом  державної  податкової  служби  України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

      Платники податку   повинні   зберігати   податкові   накладні протягом  строку,  передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право  на нарахування  податку та складання податкових накладних  надається  виключно  особам, зареєстрованим як платники податку.

      Суб'єкти  підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему  оподаткування,  яка  не  передбачає  сплати  податку  або передбачає  його  нарахування  за іншими ставками, втрачають  право  на  нарахування  податку,  податковий  кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за  податковий  період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету  за  рішенням  суду. 

Для  фізичних  осіб,  не  зареєстрованих  як  суб'єкти підприємницької  діяльності,  що  імпортують  товари (предмети) на митну  територію  України  в  обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно  із  законодавством  України,  оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

Податкова  накладна видається  платником податку, який поставляє  товари  (послуги),  на  вимогу  їх  отримувача,  та   є підставою  для нарахування податкового  кредиту.  Як виняток з цього  правила,  підставою  для  нарахування  податкового   кредиту   при поставці  товарів  (послуг)  за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем,  банківськими або персональними чеками  у  межах граничної  суми,  встановленої  Національним  банком  України  для готівкових розрахунків,  є належним чином оформлений товарний чек, інший   платіжний   чи   розрахунковий  документ,  що  підтверджує прийняття платежу  постачальником  від  отримувача  таких  товарів (послуг),  з  визначенням  загальної  суми  такого  платежу,  суми податку та податкового номера постачальника.

     У разі відмови з боку постачальника товарів  (послуг)  надати податкову  накладну  або  при  порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право  додати  до  податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника,  яка є підставою для включення сум цього податку до складу  податкового  кредиту.  До  заяви  додаються копії товарних чеків або інших  розрахункових  документів,  що  засвідчують  факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

      Отримання такої    скарги    є   підставою   для   проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та  повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

      Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

      транспортний квиток,  готельний рахунок або рахунок,  який виставляється платнику податку за послуги зв'язку,  інші  послуги, вартість  яких  визначається  за  показниками приладів обліку,  що містять  загальну  суму  платежу, суму податку та податковий номер продавця,  за  винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; 

     касові  чеки,  які  містять суму  поставлених товарів (послуг), загальну суму  нарахованого  податку  (з  визначенням  фіскального номера,  але без визначення податкового   номера   постачальника). При цьому з метою такого  нарахування  загальна  сума  поставлених товарів  (послуг)  не  може   перевищувати  200  гривень  за  день (без урахування податку на додану вартість).

      У  разі  імпорту  товарів  на митну територію України документом,  що  посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається  вантажна  митна  декларація,  оформлена  відповідно до вимог  законодавства,  яка  підтверджує  сплату  податку на додану вартість,  або  погашений  податковий  вексель. 

      Платники  податку  зобов'язані  вести  окремий  облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг),  які підлягають оподаткуванню  цим  податком,  а  також   які   не   є   об'єктами оподаткування [18].

       Зведені результати  такого обліку відображаються у податкових деклараціях,  форма і порядок   заповнення   яких   визначаються відповідно  до  закону.  Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у  документальному  або  електронному вигляді  за  його  вибором,  у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної,  дата її виписки (отримання),  загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця,  який надав податкову накладну  такому  платнику податку.  За  наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку,  визначеної у такій податковій накладній,  до складу податкового  кредиту  такого  платника  податку.  Форма  і порядок заповнення  реєстрів  отриманих  та  виданих  податкових накладних встановлюються  центральним  податковим  органом. 

  Датою  виникнення  податкових  зобов'язань з поставки товарів   (робіт,   послуг)   вважається  дата,  яка  припадає  на податковий період,  протягом якого відбувається будь-яка з  подій, що сталася раніше:

      або дата  зарахування  коштів  від  покупця  (замовника)   на банківський  рахунок  платника  податку  як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника  податку,  а  при  відсутності  такої -  дата  інкасації готівкових  коштів у банківській установі,  що обслуговує платника податку;

      або дата  відвантаження товарів,  а для робіт (послуг) - дата оформлення документа,  що засвідчує факт виконання робіт  (послуг) платником податку.

Датою  виникнення податкових зобов'язань при  імпорті товарів є дата подання митної декларації  із  зазначенням   у  ній суми  податку,  що  підлягає  сплаті.  Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату  робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує  факт  виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від  того,  яка  з  подій  відбулася першою.

Відслідковування правильності виписки податкових накладних відповідно до першої події виникнення податкового зобов’язання в бухгалтерському обліку відбувається за допомогою субрахунку 6415 «ПДВ», де обліковується як податкові зобов’язання так і сплата ПДВ в бюджет Податковий   кредит  звітного  періоду  визначається виходячи  із  договірної  (контрактної) вартості товарів (послуг), але  не  вище  рівня  звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної  ціни  на  такі  товари (послуги), та складається із сум податків,  нарахованих (сплачених)  платником податку за ставкою 20 відсотків протягом  такого  звітного  періоду у зв'язку  з:    

придбанням або  виготовленням  товарів  (у  тому числі при  їх імпорті)  та  послуг  з  метою  їх   подальшого   використання   в оподатковуваних   операціях   у   межах господарської діяльності платника податку;

      придбанням (будівництвом,   спорудженням)   основних   фондів (основних  засобів,  у  тому  числі інших необоротних матеріальних активів  та  незавершених  капітальних  інвестицій  в   необоротні капітальні   активи),  у  тому  числі  при  їх  імпорті,  з  метою подальшого використання  у  виробництві  та/або  поставці  товарів (послуг)   для  оподатковуваних  операцій  у  межах  господарської діяльності платника податку.

     Право на нарахування податкового  кредиту  виникає  незалежно від  того,  чи  такі  товари  (послуги)  та  основні  фонди почали використовуватися   в   оподатковуваних    операціях    у    межах господарської   діяльності   платника  податку  протягом  звітного податкового періоду,  а також  від  того,  чи  здійснював  платник податку   оподатковувані   операції   протягом   такого   звітного податкового періоду.

Податковий кредит є іноді для  підприємств, які уникають всілякими способами уникнути сплати ПДВ до бюджету, гарантією збереження грошових коштів як активів, що належать саме підприємству. Тому отримання цього податкового кредиту та правильність оформлення документів є невідємною часткою правильності ведення первинного, а в подальшому фінансового та податкового обліку.

 Платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення  повної суми  бюджетного  відшкодування,  подає  відповідному  податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення  такої  повної суми  бюджетного  відшкодування,  яка  відображається у податковій декларації.  При цьому платник податку в п'ятиденний термін  після подання  декларації  податковому  органу  подає  органу Державного казначейства України копію декларації,  з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників [18].

      До декларації   додаються    розрахунок    суми    бюджетного відшкодування,  копії  погашених  податкових  векселів (податкових розписок),  у разі їх наявності,  та  оригіналів  п'ятих  основних аркушів  (примірників  декларанта) вантажних митних декларацій,  у разі наявності експортних операцій.

      Форма заяви  про  відшкодування  та  форма  розрахунку   суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою,  встановленою центральним податковим органом.

Протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової  декларації,  податковий  орган  проводить документальну невиїзну  перевірку  (камеральну)  заявлених  у  ній   даних.   За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування  було  зроблено  з   порушенням   норм   податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення    достовірності    нарахування    такого    бюджетного відшкодування.

Податковий  орган  зобов'язаний  у  п'ятиденний  термін після закінчення   перевірки   надати  органу  державного  казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.